Постанова

від 06.08.2009 по справі 59/78-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

59/78-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2009 р.                                                           Справа № 59/78-09  

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Білоконь Н. Д., суддя  Токар М.В.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  Дмитрієва О.І., дов. б/н від 24.04.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1785 Х/1-18) на рішення господарського суду Харківської області від 25.05.09 р. по справі № 59/78-09

за позовом Прокурора Великобурлуцького району Харківської області в інтересах держави в особі  Катеринівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське молоко", с. Катеринівка

про стягнення 3503,35 грн. та звільнення ділянки

встановила:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить зобов'язати відповідача-ТОВ"Слобожанське молоко"  звільнити самовільно зайняті земельні ділянки під спорудами автомобільного гаражу, під спорудами машино-тракторного парку та під спорудами складу ГСМ, що розташовані за адресою с. Катеринівка Великобурлуцького району Харківської області на території Катеринівської сільської ради та  відносяться до земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 4,3 га, просить повернути їх у державну власність в особі Катеринівської сільської ради. Крім того, просить стягнути з відповідача 3503,35 грн. шкоди, спричиненої самовільним використанням землі, також покласти на відповідача витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.05.2009р. у справі           № 59/78-09 (суддя  Бринцев О.В.) позов задоволено повністю: зобов'язано  Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанське молоко"  звільнити самовільно зайняті земельні ділянки: під спорудами автомобільного гаражу, під спорудами машино-тракторного парку та під спорудами складу ГСМ, що розташовані за адресою с. Катеринівка, Великобурлуцький район, Харківська область, на території Катеринівської сільської ради та  відносяться до земель сільськогосподарського призначення, загальною площею 4,3 га, та повернути їх у державну власність в особі Катеринівської сільської ради; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське молоко" на користь Катеринівської сільської ради 3503,35 грн. шкоди, заподіяної незаконним користуванням земельною ділянкою: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанське молоко" на користь державного бюджету України 187,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з цим рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, просить вказане рішення скасувати  та прийняти нове рішення, яким  відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, так як вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу обгрунтовує, зокрема, тим, що висновок місцевого господарського суду щодо використання відповідачем земельної ділянки під спорудами машинно-тракторного парку та під спорудами складу ГСМ на території Катеринівської сільської ради за адресою: с. Катеринівка, Великобурлуцький район Харківської області, є помилковим, так як вказані споруди були збудовані на замовлення та за кошти КСП ім. Ілліча, правонаступником якого відповідач не є.

Також вказує на те, що господарський суд першої інстанції, зобов"язавши оскаржуваним рішенням відповідача звільнити спірну земельну ділянку, на якій знаходяться об"єкти нерухомості, переміщення яких у просторі неможливе без їх нього знищення, порушує майнові права третіх осіб - власників цих об"єктів, які закріплені в статті 177 Цивільного кодексу України.

Крім того, зазначає, що споруди, які знаходяться на спірній земельній ділянці, не є власністю ТОВ "Слобожанське молоко", а тому він не може бути відповідачем по справі і згідно з ухвалою Великобурлуцького районного суду від 01.06.2009 року у справі №2-104 2004 р. за позовом фізичних осіб до ТОВ "Катеринівка" (правонаступника КСП ім. Ілліча) про виділ майна в натурі споруди, які знаходяться на спірній земельній ділянці, добровільно передались від ТОВ "Катеринівка" до фізичних осіб у колективну власність.

Позивач -Катеринівська сільська рада у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну -без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує, зокрема тим, що оскільки відповідач в порушення статтей 125, 126 Земельного кодексу України використовує спірні земельні ділянки без правовстановлюючих документів, що підтверджується документами, складеними в ході перевірки  Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області законності використання відповідачем спірних земельних ділянок,  місцевий господарський суд  цілком обгрунтовано задовольнив позовні вимоги про звільнення ним цих земельних ділянок, повернення їх позивачеві та стягнення з відповідача збитків, завданих таким порушенням земельного законодавства.

Представник позивача - Катеринівської сільської ради та прокурор в судове засідання не з"явились, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення 07.07.2009 року позивачу та працівнику прокуратури Великобурлуцького району Харківської області копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому апеляційний господарський суд розглядає апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами за відсутності представника позивача та прокурора в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення учасників процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази,  відповідність викладеним в рішенні висновкам цих обставин і доказів, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та  процесуального  права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було встановлено місцевим господарським судом, 26 грудня 2008 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області було проведено перевірку, за результатами якої було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.12.2008 року та акт обстеження земельної ділянки №000815 від 26.12.2008 року, згідно з якими земельна ділянка, розташована на території Катеринівської сільської ради за адресою: с. Катеринівка, Великобурлуцький район, Харківська область, загальною площею 4,3 га із земель сільскогосподарського призначення використовується відповідачем -ТОВ "Слобожанське молоко"  для розміщення споруд автомобільного гаражу, під спорудами машино-тракторного парку та під спорудами складу ГСМ без документів, що посвідчують право власності чи право користування землею,

Крім того, за результатами проведеної перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області було винесено постанову від 26.12.2008 року № 000575, якою на директора підприємства Карімова М.І. було накладено адміністративний штраф і того ж дня Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області був виданий припис №006185, яким відповідача зобов'язано у місячний термін усунути порушення земельного законодавства.

16 лютого 2009 року в ході повторної перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області було встановлено, що відповідачем вимоги припису №006185 не виконані, в результаті перевірки був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, постанова про накладення адміністративного стягнення №000577 від 25.02.2009р. та припис про усунення порушенням вимог земельного законодавства №004454 від 16.02.2009р.

18 лютого 2009 року Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області  було надано прокуратурі інформацію щодо порушень вимог земельного законодавства.

27 лютого 2009 року Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області  звернулось до прокуратури з листом №.15/785, в якому зазначило розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частини 1 статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (частина 2 статті 126 Земельного кодексу України).

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, відповідачем заходи щодо оформлення земельної ділянки не проведені, а земельна ділянка не звільнена.

А тому місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про самовільне використання відповідачем- ТОВ "Слобожанське молоко" земельної ділянки під спорудами автомобільного гаражу, машино-тракторного парку та складу ГСМ, що розташовані за адресою с. Катеринівка, Великобурлуцький район, Харківська область, на території Катеринівської сільської ради та цілком обгрунтовано задовольнив позовні вимоги про зобов"язання відповідача - ТОВ "Слобожанське молоко" звільнити ці земельні ділянки та повернути їх державі в особі -Катеринівської сільської ради.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про плату за землю", використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку, або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності. Стаття 20 цього ж закону передбачає, що платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

У відповідності до статі 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меньшому або більшому розмірі.

Відповідальність особи у вигляді обов‘язку відшкодувати завдані збитки наступає за наявності в сукупності певних умов, які разом утворюють склад правопорушення, а саме: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між поведінкою і шкодою, вини.

А отже, оскільки відповідач в порушення статтей 125, 126 Земельного кодексу України самовільно використовуючи земельну ділянку, позбавив позивача можливості використовувати її на власний розсуд та, зокрема, здійснювати на ній  господарську діяльність  та отримувати від неї прибуток, він спричинив позивачеві збитки в розмірі  3503,35 грн. відповідно  до здійсненого позивачем розрахунку шкоди відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву родючого шару грунту без спеціалізованого дозволу, затвердженою постановою КМУ від 25.07.2007р. №963.

Посилання відповідача - ТОВ "Слобожанське молоко" в апеляційній скарзі як на підставу відмови в задоволенні позову на те, що він не є власником споруд під спірними земельними ділянками, не є обгрунтованими, оскільки наявні у справі докази свідчать про фактичне використання ним вказаних земельних ділянок без правовстановлюючих документів, що є самовільним зайняттям земельної ділянки відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Ствердження відповідача про те, що оскільки ТОВ "Слобожанське молоко" не є власником споруд під спірними земельними ділянками, то воно не може вважатися відповідачем по даній справі, також не можуть вважатися обгрунтованими, оскільки встановлення тієї обставини, що відповідач фактично використовує  вказані земельні ділянки без правовстановлюючих документів, свідчить про самовільне використання ним цих ділянок, що відповідно до статті статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель" статті 212 Земельного кодексу України, статті 22 Цивільного кодексу України  є достатньою правовою підставою для зобов"язання відповідача звільнити вказані земельні ділянки та для стягнення з нього збитків, завданих вказаним правопорушенням.

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1) статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.05.2009 року у справі           № 59/78-09 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

         Головуючий суддя                                 (підпис)                        Терещенко О.І.  

                                 Суддя                                (підпис)                        Білоконь Н. Д.  

                                 Суддя                                (підпис)                        Токар М.В.  

З оригіналом згідно:

Помічник  судді             Євтушенко Є.В.

10.08.09 р.