Ухвала

від 11.03.2015 по справі 826/5324/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2015 р. м. Київ К/800/62693/14

№ К/800/64766/14 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В., за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника позивача Марченка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТІТАЛ»

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року

у справі № 826/5324/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТІТАЛ» (далі - позивач, ТОВ «ТІТАЛ»)

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ТІТАЛ» звернулося у квітні 2014 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2013 року № 0007862201 та № 0007872201.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.12.2013 року № 0007862201 в частині нарахованого грошового зобов'язання в сумі 101 633,50 гривні (в тому числі за основним платежем - 65 234,00 гривні, штрафні санкції - 36 399,50 гривень, № 0007872201 в частині нарахованого грошового зобов'язання в сумі 58 409,00 гривень (в тому числі за основним платежем - 46 272,00 гривні, штрафні санкції - 11 682,00 гривні). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, також подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з порушенням норм процесуального та матеріального права, з невірною оцінкою фактичних обставин та наявних доказів, що призвело до помилкового, необ'єктивного і неправомірного вирішення справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що протягом періоду з 22.11.2013 року по 26.11.2013 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах контрагентами ПП «Дузер» за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року, ПП «Калка» за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, ПП ТОВ «Метал Холдінг Трейд» за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року, ПП «Вісмут.» за період з 01.07.2012 року по 31.10.2012 року, ПП «Аплікат» за період з 30.06.2012 року по 31.08.2012 року, ТОВ «Комплект-Сервіс» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, ТОВ «Торговий дім «Аларкон» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, ТОВ «Дорсет» за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року, за результатами якої складений акт від 29.11.2013 року № 404/1-22-01/24571799, яким перевіряючі встановили порушення позивачем вимог: пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 324 286,00 гривень та заниження податку на додану вартість на загальну суму 537 344,00 гривні.

16.12.2013 року відповідачем на підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0007862201 (форми «Р»), яким визначено позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 806 016,00 гривень, у тому числі 537 344,00 гривні - основний платіж, 268 672,50 гривні - штрафні (фінансові) санкції;

№ 0007872201 (форми «Р»), яким визначено позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 405 358,00 гривень, у тому числі 324 286,00 гривень - основний платіж, 81 072,00 гривні - штрафні (фінансові) санкції.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27.02.2014 року № 1908/10/26-15-10-06, винесеним за результатом розгляду первинної скарги ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» на вищевказані податкові повідомлення-рішення від 16.12.2013 року, дана скарга позивача була частково задоволена, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 року № 0007862201 в частині основного платежу 59 726,00 гривень і в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33 645,50 гривень; скасоване податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 року № 0007872201 в частині основного платежу 46 727,00 гривень і в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 682,50 гривні, а в інших частинах податкові повідомлення-рішення були залишені без змін.

Надалі рішенням Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014 року № 5682/6/99-99-10-01-15, винесеним за результатом розгляду скарги позивача на вищевказані податкові повідомлення-рішення від 16.12.2013 року, дана скарга підприємства була залишена без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що в ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлено, що позивач мав взаємовідносини з наступними суб'єктами господарської діяльності:

ПП «Дузер», попереднє найменування ТОВ «Діксі Буд», на підставі договору підряду на ремонтно-будівельні роботи від 26.06.2012 року № 12-01/П, обсяг господарських операцій відповідно до наданих ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» первинних документів становить 631 896,00 гривень (з ПДВ). За результатами зазначених господарських операцій ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» сформувало податковий кредит за червень 2013 року в сумі 105 316,00 гривень на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Діксі Буд»;

ПП «Вісмут.», попереднє найменування ТОВ «Поліметал-Торг», на підставі договорів від 02.07.2012 року № С0702, від 03.07.2012 року № С0703-1, від 03.07.2012 року № С0703-2, від 04.07.2012 року № С0704, від 05.07.2012 року № С0705, від 27.06.2012 року № С0627. Загальний обсяг господарських операцій відповідно до наданих ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» первинних документів становить 791 142,00 гривні (з ПДВ). За результатами зазначених господарських операцій ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» сформувало податковий кредит за липень 2012 року в сумі 99 611,00 гривень, за вересень 2012 року в сумі 10 560,00 гривень, за жовтень 2012 року в сумі 21 686,00 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Поліметал-Торг»;

ПП «Аплікат», попереднє найменування ТОВ Спільне Українсько-Російське підприємство «Вектор-М», на підставі договорів від 12.06.2012 року № С0612, від 13.06.2012 року № С0613, від 15.06.2012 року № С0615 і № С0616. Загальний обсяг господарських операцій відповідно до наданих ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» первинних документів становить 794 910,00 гривень (з ПДВ). За результатами зазначених господарських операцій ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» сформувало податковий кредит за червень 2012 року в сумі 104 749,00 гривень, за вересень 2012 року в сумі 27 736,00 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ СУРП «Вектор-М»;

ТОВ «Дорсет» на підставі договорів від 11.06.2013 року № 18-п, від 21.06.2013 року № 21-п, від 25.06.2013 року № 22-п. Загальний обсяг господарських операцій відповідно до наданих ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» первинних документів становить 569 310,00 гривень (з ПДВ). За результатами зазначених господарських операцій ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» сформувало податковий кредит за липень 2013 року в сумі 94 885,00 гривень, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Дорсет»;

ТОВ «Авіс Фарм», попереднє найменування ПП «Калка», на підставі договору від 20.09.2012 року № 120920Т.

При цьому перевіряючим були враховані висновки акта ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС від 08.04.2013 року № 416/22.5-10/30285569 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Апплікат» з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків, довідки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 04.04.2013 року № 50/244/38113479 про результати зустрічної звірки ТОВ «Діксі Буд», акта ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 22.01.2013 року № 89/229/38113463 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Поліметал-Торг», акта ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 31.10.2013 року № 388/2200/38664103 про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Дорсет» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами за липень 2013 року, згідно яких: не встановлено та документально не підтверджені факти надання послуг (передачі товарів, виконання робіт) від названих підприємств до контрагентів-покупців (у тому числі ТОВ «Компанія «ТІТАЛ») у відповідних періодах, а також виявлено відсутність у таких підприємств за даними податкової звітності необхідних для здійснення нормальної господарської діяльності основних засобів і трудових ресурсів.

Крім того, під час проведення документальної перевірки позивача працівником відповідача встановлено відображення ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» в поданій податковій звітності з податку на додану вартість результатів господарських операцій з підприємствами ТОВ «Метал Холдінг Трейд» за грудень місяць 2012 року в сумі ПДВ 5508,00 гривень і з ТОВ «Комплект-Сервіс» за квітень 2011 року в сумі ПДВ 7567,00 гривень. При цьому відповідно до даних АІС «Податковий блок» між сумами податкового кредиту ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» та сумами задекларованих ТОВ «Комплект-Сервіс» і ТОВ «Метал Холдінг Трейд» податкових зобов'язань з податку на додану вартість обліковувалися розбіжності, а саме: останніми в розділі «Розшифровка податкових зобов'язань» Додатків 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до Податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2011 року і грудень 2012 року показники по ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» не відображені. Жодного документального підтвердження зазначених господарських взаємовідносин та правильності декларування їх результатів у податковій звітності у відповідь на письмовий запит ДПІ від 09.09.2013 року № 4224/10/22-01 ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» до податкової інспекції не надало.

На підставі вищевикладеного відповідач, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» правових підстав для формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат на підставі первинних документів, оформлених за наслідками нереальних господарських операцій з названими підприємствами. А саме за перевіряємий період встановлено завищення ТОВ «Компанія «ТІТАЛ»: валових витрат на загальну суму 1 540 617,00 гривень (без врахування витрат по господарським взаємовідносинам з підприємствами ПП «Калка» в сумі 145 095,00 гривень і ТОВ «Дорсет» в сумі 474 425,00 гривень); завищення податкового кредиту на загальну суму 508 325,00 гривень.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання та отримання товарів і результатів підрядних робіт від ТОВ СУРП «Вектор-М», ТОВ «Поліметал-Торг», ТОВ «Діксі Буд», ТОВ «Дорсет» і ТОВ Комплект-Сервіс», передбачених договорами, належними первинними і розрахунковими документами, а тому відповідно віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких товарів і робіт до складу податкового кредиту за звітні періоди квітень 2011 року, червень, липень, вересень і жовтень 2012 року, червень і липень 2013 року, а також формування валових витрат за рахунок контрагентів ТОВ СУРП «Вектор-М» і ТОВ «Поліметал-Торг», є безпідставним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з такими висновками судів, вважаючи їх передчасними та такими, що винесені з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статі 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податкове повідомлення-рішення вважаться відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 60.4 ст. 60 ПК України, у випадку визначеному пп.60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платників податків податкового повідомлення рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході дослідження матеріалів даної справи судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем нові податкові повідомлення-рішення в порядку визначеному п. 3.4 і п. 5.3 Наказу Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків» на підставі акта перевірки та рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві про результати розгляду первинної скарги із зменшеними сумами грошових зобов'язань не приймала, листи про відкликання спірних у даній справі податкових повідомлень-рішень від 16.12.2013 року на адресу позивача не направляла, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не є відкликаними, та можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій посилались на докази, які є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій (виконання робіт, купівлі-продажу та поставки товарів), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Із матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування податкового кредиту та валових витрат позивача, податковий орган вказував на те, що первинні документи ТОВ «Компанія «ТІТАЛ» оформлені за наслідками нереальних господарських операцій з вищезазначеними підприємствами.

В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами, а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні виконаних робіт, отриманих товарів, не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій, з відповідним документальним підтвердженням.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування валових витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вищевказаними контрагентами та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Крім того, судами попередніх інстанцій визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16.12.2013 року № 0007862201 в частині грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 101 633,50 гривні (у тому числі 65 234,00 гривні (59 726,00 гривень + 5508,00 гривень) - за основним платежем і 36 399,50 гривень - штрафних санкцій (33 645,50 гривень + 2754,00 гривні) № 0007872201 в частині грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 58 409,00 гривень (у тому числі 46 272,00 гривні - за основним платежем і 11 682,00 гривні - штрафних санкцій) без посилань на конкретних контрагентів, операції чи періоди. Також немає обґрунтувань, в чому саме полягає визнана судами часткова протиправність рішень податкового органу.

Дослідження даних обставин необхідне для правильного застосування норм матеріального права і, відповідно, прийняття обґрунтованого та законного рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ТІТАЛ» - задовольнити частково.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 року у справі № 826/5324/14 - скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: (підпис) М.І. Костенко (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно