Ухвала

від 05.03.2015 по справі 12/386

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2015р. м. Київ К/800/10827/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), Державної податкової служби України про визнання бездіяльності неправомірною, -

в с т а н о в и в :

У січні 2008 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив зобов'язати відповідачів:

- скасувати ідентифікаційний номер позивача і виключити цей номер та всю інформацію про нього з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО), знищити облікову картку з цим номером;

- здійснювати подальший облік позивача як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера;

- внести в паспорт громадянина України відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва із заявою від 10.09.2007року про свою відмову через свої релігійні переконання від ідентифікаційного номеру і будь-якого іншого номеру і просив поставити в його паспорті відповідну відмітку про наявність у нього права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру за нею раніше встановленою формою обліку платника податків; виключити з ДРФО відомості про його ідентифікаційний номер; знищити облікову картку з особистими даними.

Листами від 16.10.2007 року №5002/о/29-2115 і від 22.10.2007 року №5115/о/29-109 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва позивачу було роз'яснено положення Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів та повідомлено про те, що для вирішення питання щодо відмови від ідентифікаційного номеру необхідно звернутися із паспортом безпосередньо до податкової інспекції.

Позивач особисто не зверталась до відповідача з паспортом і заявою про відмову від ідентифікаційного номера.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» (який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Частиною 2 ст. 5 цього Закону заборонено внесення до ДРФО інформації про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера.

Згідно п. 1.5 Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів (далі - Порядок) особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації і надає відповідний комплект документів, в залежності від свого статусу, передбачений у п. 2.2 і 2.3 цього Порядку. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.

У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку (а саме довідка за формою № В3), або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови (п. 3.4 Порядку).

Пунктом 4 Порядку встановлено, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № В3 та паспорт громадянина України.

Відповідно до п. 5 Порядку посадова особа органу внутрішніх справ в разі звернення громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою № В3 на предмет повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту. За відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінки паспорта відмітку, зміст і форму якої наведено в додатку 4 до Порядку.

Отже, на момент звернення позивача із заявою від 10.09.2007 року про відмову від ідентифікаційного номеру орган державної податкової служби мав право видати особі лише довідку за формою № В-3, але не був зобов'язаний проставляти відповідну відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру.

Главою 6 Податкового кодексу України (далі - Кодекс; набрав чинності 01.01.2011 року) регулюється порядок обліку платників податку.

Пунктом 63.6 ст. 63 Кодексу передбачено, що облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Кодексу облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки та проставлення в паспортах таких осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією і номером паспорта.

Кодекс на відміну від Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» (який діяв до набрання чинності Кодексом) не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставлення у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

З метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у ДРФО розроблено відповідно до ст. ст. 63, 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України, ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Положення про реєстрацію фізичних осіб у ДРФО та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації від 17.12.2010 року №954 (далі - Положення №954).

Згідно пункту 1 розділу ІІ Положення №954 усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до окремого реєстру ДРФО у порядку, визначеному цим Положенням, - прізвища, ім'я, по батькові і серії та номеру паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Пунктом 1 Розділу VIII Положення №954 передбачено, що фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до ДРФО та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою №1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі ДРФО, та пред'явити паспорт громадянина України.

Пунктом 6 Розділу VIII Положення №954 передбачено, що взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі ДРФО здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби Повідомлення.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні фізичній особі може бути відмовлено у взятті на облік та/або внесенні відмітки до паспорта або продовжено строк взяття на облік.

Відповідно до пункту 8 Розділу VIII Положення №954 за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі ДРФО, орган державної податкової служби після отримання інформації з ДРФО про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Облік таких осіб в окремому реєстрі ДРФО здійснюється у порядку, визначеному цим Положенням. Підставою для виключення відомостей про фізичну особу з ДРФО є її облік в окремому реєстрі ДРФО за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів вважає правильною позицію судів першої та апеляційної інстанцій, що механізм відмови особи від ідентифікаційного номеру є формалізованим процесом, який передбачає подання заяви згідно з установленою формою, а також певних документів, що стосуються особи.

Враховуючи усі обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачі діяли в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і не порушували права та законні інтереси позивача, а тому суди обґрунтовано відмовили в позові.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман