Рішення

від 31.07.2009 по справі 8/184-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/184-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.09р.

Справа № 8/184-09

За позовом  Державного підприємства "Український інститут по проектуванню металургійних заводів" (м. Дніпропетровськ)  

до  Державного підприємства "Енергоефективність" (м. Київ) в особі філії Державного підприємства "Енергоефективність" "Дніпропетровський регіональний центр з енергозбереження" (м. Дніпропетровськ)  

про стягнення 57 722,61 грн.

Суддя  Дубінін І.Ю.

Представники:

  Від позивача:     Козаринський І.В. - заст. директора (дов. №1 юк/733 від 10.02.09р.)

                              Абуладзе Т.О. - юрисконсульт (дов. №1 юк/714 від 09.02.09р.)

Від відповідача:  Соболенко І.М. - представник (дов. № 1 від 19.01.09р.) 

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Український інститут по проектуванню металургійних заводів"  (далі-позивач) звернулось з позовом до господарського суду, в якому просить, з урахуванням уточнення позовних вимог, стягнути з Державного підприємства "Енергоефективність" в особі філії Державного підприємства "Енергоефективність" "Дніпропетровський регіональний центр з енергозбереження" (далі-відповідач) заборгованість з платежів: основного боргу з урахуванням індексу інфляції - 48 647,84 грн., пені - 5 637,43 грн., штрафу - 2 973,99 грн., 3% річних - 463,35 грн., а всього 57 722,61 грн.  

Відповідач у своєму листі від 27.07.09р. визнав наявність заборгованості у розмірі 46 101,82 грн. та зобов'язався погасити її до кінця поточного року, крім того до матеріалів справи долучено акт звірки між позивачем та відповідачем, відповідно до якого за останнім також рахується заборгованість у розмірі 46 101,82 грн.

Вислухавши представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності  № 12/1-1217-ОД від 01.10.204р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській області та відповідачем, останній прийняв у строкове платне користування нерухоме майна - нежитлове приміщення на 9-му поверсі площею 123,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. Леніна, 17, к. 909,916, вартістю 133 392 грн., балансоутримувачем якого є позивач. Дане приміщення передано в оренду для використання під офіс.

На виконання умов п. 5.14 договору оренди №12/2-1217-ОД від 01.10.2004 р. між  відповідачем та позивачем 01.10.2004р., 01.05.2007р. та 12.05.2008 р. були укладені  господарчі договори (останній №12/02-1217-ОД-ЕГ) «Про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю»(далі - договір).

Згідно умов цього договору позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію, благоустрій та ремонт комплексу будівель, а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у фактичних витратах на виконання цих робіт пропорційно до займаної площі (п.1.1 договору).

Відповідач зобов'язаний щомісяця, протягом 5-ти банківських днів після отримання рахунків, але не пізніше 8 числа місяця, наступного за розрахунковим, вносити плату на рахунок балансоутримувача (п.2.2.3. договору)

Даний договір чинний на протязі дії договору оренди, який ФДМУ неодноразово подовжувався (останній раз додатковою угодою до договору оренди від 02.10.2008 р. - до 25.06.2010 р.) Цим же договором передбачено, що 30% орендної плати в розмірі 342,22 грн. (з урахуванням індексу інфляції), щомісяця відповідачем перераховується балансоутримувачу, тобто позивачу (п.3.3 договору оренди). Ця умова відповідає вимогам п. 17 Методики розрахунків і порядку використання плати за оренду державного майна №786 від 04.10.95 р. (далі - Методика).

Договором оренди (п.3.13, зміни внесені додатковою угодою від 12.05.2008 р.) передбачено, що зобов'язання відповідача за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за три (базових) місяці оренди. Завдаток стягується до держбюджету і балансоутримувачу протягом місяця після підписання договору (у даному разі, протягом місяця від підписання додаткової угоди-до 12.06.2008 р.) Крім того, відповідно до п. 5.5 цього договору відповідач зобов'язаний щомісяця не пізніше 15 числа звітувати орендодавцю та балансоутримувачу про внесення орендної плати, скоригованої на індекс інфляції, до держбюджету та на розрахунковий рахунок балансоутримувача з одночасним наданням копій платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку.

Позивач свої зобов'язання щодо умов договору виконує належним чином і своєчасно надає орендарю рахунки про сплату наданих послуг та орендної плати. При цьому сума платежів відповідає фактичним витратам балансоутримувача згідно рахунків відповідних комунальних служб і обчислюється згідно п.1.1 Методики, яка передбачає компенсацію витрат на утримання орендованого майна кількома підприємствами пропорційно займаній площі.

З жовтня 2008 р. до цього часу відповідач з невизначених причин не сплачує рахунки позивача, в результаті чого станом на 01.07.2009 р. у нього виникла заборгованість по оплаті оренди в сумі 46 101, 82 грн.

Доказів розірвання або припинення вищевказаного договору оренди сторонами суду не надано.

Таким чином, факт невиконання зобов'язань за згаданим договором оренди матеріалами справи доведено, відповідачем не спростовано.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем була розрахована сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції у розмірі 48 647,84 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 463,35 грн.

Розрахунок основного боргу з інфляційними втратами та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає чинному законодавству.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 48 647,84 грн. та 463,35 грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Господарським судом також встановлено:

Стаття 22 ГК України визначає, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Як вбачається довідки органу статистики (а.с. 80-81), позивач є державним підприємством, заснованим на державній власності, тобто –є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.

Згідно ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема у таких розмірах- за порушення строків виконання зобов'язання в т.ч. - за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

Факт отримання відповідачем рахунків позивача підтверджується відповідачем, а також матеріалами справи.

Таким чином, відповідач отримував рахунки позивача, але протягом тридцяти днів не сплатив існуючу заборгованість.

На підставі вказаної норми закону позивачем був нарахований штраф в сумі  2 973, 99 грн.

Крім того, виходячи зі ст.ст. 546, 549, 551 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

На підставі вищевказаного, позивачем було нараховано пеню у розмірі 5 637,43 грн.

Розрахунок пені та штрафу судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі 5 637,43 грн. та штрафу - 2 973,99 грн.

Станом на момент розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості в сумі основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, – 48 647,84 грн., пені - 5 637,43 грн., штрафу - 2 973,99 грн., 3% річних - 463,35 грн., а всього 57 722,61 грн., суду не надано.

Крім того, відповідач у своєму листі від 27.07.09р. визнав наявність заборгованості у розмірі 46 101,82 грн. та зобов'язався погасити її до кінця поточного року, а також до матеріалів справи долучено акт звірки між позивачем та відповідачем, відповідно до якого за останнім також рахується заборгованість у розмірі 46 101,82 грн.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, – 48 647,84 грн., пені - 5 637,43 грн., штрафу - 2 973,99 грн., 3% річних - 463,35 грн., а всього 57 722,61 грн.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного:

Цивільні правовідносини між сторонами за названим договором регулюються Цивільним кодексом України.

Разом з тим, згідно ст. 1 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, вказаний Закон регулює органiзацiйнi вiдносини, пов'язанi з передачею в оренду майна державних пiдприємств та органiзацiй, пiдприємств, заснованих на майнi, що належить Автономнiй  Республiцi Крим або перебуває у комунальнiй власностi (далi - пiдприємства), їх структурних пiдроздiлiв.

Оскільки предметом договору оренди є державне майно, спірні правовідносини у даній справі підпадають під одночасне регулювання Цивільного кодексу України та Закону про оренду. Але при цьому відповідні положення Закону мають переважне значення.

Закон про оренду та Цивільний кодекс України містять схожі положення щодо обов'язку користувача стосовно внесення плати за користування майном.

Згідно ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону, строки внесення орендної плати визначаються в договорі, а орендар зобов'язаний вносити її своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись Законами України “Про оренду державного та комунального майна”, "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 759, 762, ЦК України, ст.ст. 22,  231 ГК України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Держаного підприємства "Енергоефективність" (04112, м. Київ, вул. Івана Гонти, 1; п/р 26002052603984 у філії "Розрахунковий центр ЗАТ КБ "ПриватБанк" м. Київ, МФО 320649, ІНН 346962126593) в особі філії Держаного підприємства "Енергоефективність" "Дніпропетровський регіональний центр з енергозбереження" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. Леніна, 17 к. 916; п/р 2600688056 в ДОД ВАТ "Райффайзенбанк "Аваль", МФО 380805, ІНН 348191404653) на користь Державного підприємства "Український інститут по проектуванню металургійних заводів" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. Леніна, 17; р/р 2600000016470 в філії ВАТ "Укрексімбанк" в м. Дніпропетровськ, МФО 305675, код 0188311) основний борг з урахуванням індексу інфляції у розмірі 48 647 грн. 84 коп., пені - 5 637 грн. 43 коп., штрафу - 2 973 грн. 99 коп., 3% річних - 463 грн. 35 коп.,  577 грн. 22 коп. витрат на держмито, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати накази.

Суддя

 І.Ю. Дубінін