Постанова

від 05.08.2009 по справі 36/445-40/119

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/445-40/119

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 серпня 2009 р.                                                                                    № 36/445-40/119  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКривди Д.С.,

суддів:Уліцького А.М.,Цвігун В.Л.

розглянувши касаційне поданняЗаступника прокурора Автономної Республіки Крим

на рішеннявід 28.04.09

у справі№36/445-40/119

господарського судум. Києва

за позовомЗаступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі:1. Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель України2. Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим

доРади міністрів Автономної Республіки Крим

третя особаПриватне підприємство "Рубін"

провизнання недійсною постанови №354 від 01.07.08

за участю представників сторін

від позивачів:Стеценко А.О., дов.

від відповідача:Шишмарьов А.Д., дов.

від третьої особи:Кстецький В.А. –керівник

від ГПУ:Руснак Ю.І., посв.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель України та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим з позовом до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, за участю в якості третьої особи без самостійних вимог Приватного підприємства "Рубін", про визнання недійсною постанови №354 від 01.07.08 "Про затвердження проекту відведення і надання земельної ділянки в оренду Приватному підприємству "Рубін".

Позов мотивовано тим, що на підставі оскаржуваної постанови в порушення вимог ст. 207 Земельного кодексу України здійснено вилучення сільськогосподарських земель без відшкодування втрат сільськогосподарських угідь. Також прокуратура посилається на те, що всупереч вимогам ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 35, 36 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" оскаржуваною постановою проект відведення земельної ділянки затверджено на підставі недійсного висновку державної експертизи землевпорядної документації №1208/К-11/42 від 19.04.05, узгодженого після доопрацювання 22.04.05, строк якого складає три роки.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відповідність оскаржуваної постанови вимогам чинного законодавства, оскільки за даними земельного кадастру спірна земельна ділянка призначена для кар'єрних робіт.

Справа розглядалась судами неодноразово. Постановою від 11.02.09 Вищий господарський суд України скасував рішення в справі, направивши її на новий розгляд до суду першої інстанції через необхідність встановлення підстав віднесення спірної земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення до винесення відповідачем оспорюваної постанови, враховуючи предмет спору.

Рішенням від 28.04.09 господарський суд м. Києва (суддя Пукшин Л.Г.) відмовив у задоволенні позову з підстав недоведеності позивачем наявності порушень порядку надання земельної ділянки, передбаченого чинним законодавством, зокрема, ст.ст. 20, 124, 125 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 08.07.09 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційним поданням Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим, в якому заявлено вимоги про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову новим рішенням.

Касаційне подання мотивоване неврахуванням судом обставин збігу строку дії висновку державної експертизи згідно зі ст.ст. 35, 36 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд першої інстанції, оскаржуваною постановою №354 від 01.07.08 відповідачем затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки Приватному підприємству "Рубін" під існуючий кар'єр з видобування пильних вапняків площею 4,1 га на Північній ділянці Листовського родовища пильних вапняків із земель запасу сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Крайненської сільської ради Сакського району.

Пунктом 2 цієї постанови вказана земельна ділянка площею 4,1 га переведена із категорії земель сільськогосподарського призначення в категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і іншого призначення.

Пунктами 3-5 постанови надано в оренду ПП "Рубін" земельну ділянку площею 4,1 га земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і іншого призначення, розташовану за межами населеного пункту Крайненської сільської ради Сакського району, строком до 15.11.11 під кар'єр для видобування пильних вапняків з орендною платою в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, а також доручено Сакській районній державній адміністрації укласти відповідний договір оренди.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним вказаної постанови, прокурор посилався, зокрема, на обставини закінчення на момент її прийняття строку дії висновку державної землевпорядної експертизи №1208К-1/42 від 19.04.05. Такі доводи прокурора відповідають положенням ст. 36 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації".

Крім того, з встановлених судом першої інстанції обставин не вбачається доведеності відповідачем відповідності вимогам закону пункту 2 оскаржуваної постанови, яким відповідна земельна ділянка переведена із категорії земель сільськогосподарського призначення до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони і іншого призначення.

Так суд першої інстанції встановив, що виконавчим комітетом Сакської районної ради народних депутатів Кримської області в 1989 році надано дозвіл на проведення вишукувальних робіт по виявленню пильного вапняку колгоспу "Радянська Україна", який з 1990 року використовував вищевказану земельну ділянку для видобутку пильного вапняку. Після розпаювання в 1996 році земель колгоспу "Радянська Україна" земельна ділянка перейшла до земель запасу на території Крайненської сільської ради, колгосп припинив видобуток пильних вапняків, земельна ділянка площею 4,1 га залишилася порушеною, а родовище –не відробленим. Тобто на момент розпаювання землі на спірній ділянці були вже порушені та представляли собою відвали і виїмки, склад угідь включав у себе 4,1 га забудованих земель, у тому числі 4,1 га відкритих розробок і кар'єрів, які експлуатуються і не відносяться до сільськогосподарських угідь.

Проте не зважаючи на вказівки касаційної інстанції, суд не встановив наявність передбачених законом підстав для зміни відповідачем категорії земельної ділянки, яка знаходилася у запасі на території Крайненської сільської ради, з земель сільськогосподарського призначення до земель іншої категорії. За вимогами ст. 20 ЗК України така зміна мала бути здійснена за рішенням повноважного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. При розгляді справи не доведено виконання вимог цієї норми.

Також суд першої інстанції при вирішенні даного спору, а відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови не врахували обставини, які свідчать про наявність постійного чи тимчасового використання земельної ділянки, цільове використання земельної ділянки після експлуатації родовища та її власне цільове призначення, категорії, можливість відновлення і подальшого раціонального використання відповідно до вимог ст.ст. 4, 5, 30, п. 4 ст. 66, ст. 79 ЗК України.

Враховуючи викладене, а також з огляду на відсутність в оскаржуваній постанові відповідача вимог про рекультивацію і відшкодування втрат після експлуатації земельної ділянки орендарем у порядку, визначеному ст.ст. 207, 208 ЗК України, без зазначення підстав для звільнення від такого відшкодування; відсутність на момент прийняття оскаржуваної постанови чинного висновку державної землевпорядної експертизи, судова колегія дійшла висновку про задоволення касаційного подання Першого заступника прокурора Автономної Республіки Крим, скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 108, 1115, 1117, 1119-11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне подання задовольнити.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 28.04.09 у справі №36/445-40/119 скасувати.

3. Позов задовольнити.

4. Визнати недійсною постанову Ради міністрів Автономної Республіки Крим №354 від 01.07.08 "Про затвердження проекту відведення і надання земельної ділянки в оренду Приватному підприємству "Рубін".

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    А.Уліцький

                                                                                                    В.Цвігун