Постанова

від 24.03.2015 по справі 826/1293/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 1/74

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 березня 2015 року 14:07 № 826/1293/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Коноваловій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабтайм" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, за участі представників сторін:

представника позивача Тарасенко Р.А.,

представника відповідача Картавої Я.О.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24.03.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАБТАЙМ" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 29.12.2014 № 140-23;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу 29.12.2014 № 3171/26-58-23-01-23.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1293/15.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2015 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 24.03.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення адміністративного позову та просила відмовити у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі наказу від 29.10.2014 року № 2271 та на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.1, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЛАБТАЙМ" (код ЄДРПОУ 38050791) щодо підтвердження господарських взаємовідносин із ТОВ "Тревелко-Груп" (код ЄДРПОУ 37728527), ТОВ "Тріал Груп" (код ЄДРПОУ 39156639) та ТОВ "Пейнт Сервіс" (код ЄДРПОУ 32732722) за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, за результатом якої складено акт перевірки від 12.11.2014 № 5610/26-58-22-01-17/38050791 (т. 1, арк. 23-42).

Відповідачем за результатами перевірки встановлені наступні порушення податкового законодавства, які зафіксовані в акті перевірки від 12.11.2014 № 5610/26-58-22-01-17/38050791:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3,п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 137188,50 грн.

На підставі складеного акта перевірки від 12.11.2014 № 5610/26-58-22-01-17/38050791 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 03.12.2014:

- № 0006892201, яким збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 171486,00 грн., з якої: за основним платежем - 137189,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 34297,00 грн. за платежем: ПДВ (т. 1, арк. 43).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 03.12.2014 № 0006892201 позивач оскаржив його в адміністративному порядку, відповідно до ст. 56 ПК України, про що повідомив відповідача листом від 15.12.2014 (т. 1, арк. 45).

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31.12.2014 № 3356/10/26-15-10-08 продовжено строк розгляду первинної скарги ТОВ "ЛАБТАЙМ" на податкове повідомлення-рішення від 03.12.2014 № 0006892201 (т. 1, арк. 49).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було винесено податкову вимогу від 29.12.2014 № 140-23 (т. 1, арк. 50), згідно якої станом на 28.12.2014 сума податкового боргу ТОВ «ЛАБТАЙМ» (код ЄДРПОУ 38050791) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 177683,69 грн., з якої за основним платежем - 137185,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 34297,00 грн., пеня - 6201,69 грн., за платежами ПДВ.

Крім того, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 29.12.2014 № 3171/26-58-23-01-23 (т. 1, арк. 51).

Однак, позивач заперечує проти наявності у ТОВ «ЛАБТАЙМ» узгодженого податкового боргу, оскільки податкове повідомлення-рішення від 03.12.2014 № 0006892201, яке було підставою для винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, було оскаржене в адміністративному порядку на момент їх винесення.

Відтак, позивач не погодився з такою позицією податкового органу, оскільки, стверджує, що сума податкового боргу ТОВ «ЛАБТАЙМ» є неузгодженою, а тому звернувся до суду.

В той же час, відповідач заперечує проти позовних вимог та стверджує, що податкова вимога від 29.12.2014 № 140-23 - анульована, а тому, в силу положень Податкового кодексу України, податкова вимога від 29.12.2014 № 140-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 29.12.2014 № 3171/26-58-23-01-23 вважаються відкликаними.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно пп. 88.1 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відтак, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання.

Крім того, право податкової застави надано податковому органу для забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, якщо платник податків має податковий борг.

Відтак, обов'язковою умовою для винесення податкової вимоги та застосування податкової застави є наявність узгодженого податкового боргу у платника податків.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно п. 56.5 ст. 56 ПК України, платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Згідно п. 56.17 ст. 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

В той же час, п. 60.1 ст. 60 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві було винесено податкову вимогу від 29.12.2014 № 140-23 (т. 1, арк. 50), згідно якої станом на 28.12.2014 сума податкового боргу ТОВ «ЛАБТАЙМ» (код ЄДРПОУ 38050791) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 177683,69 грн., з якої за основним платежем - 137185,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 34297,00 грн., пеня - 6201,69 грн., за платежами ПДВ та було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 29.12.2014 № 3171/26-58-23-01-23 (т. 1, арк. 51).

Проте, як вбачається із заперечень відповідача, останній стверджує, що відповідно до довідки про стан заборгованості № 5143/9/26-58-23-01-14 від 24.03.2015 року станом на 23.03.2015 року за ТОВ «Лабтайм» заборгованість не обліковується, а згідно роздруківки з бази АІС «Податковий блок» року податкова вимога №140-23 від 29.12.2014 року є анульованою 26.01.2015 року.

Таким чином, на підставі заперечень відповідача, судом було встановлено, що податкова вимога від 29.12.2014 № 140-23 разом із рішенням про опис майна у податкову заставу від 29.12.2014 № 3171/26-58-23-01-23 є анульованими.

Відтак, враховуючи, що податкова вимога від 29.12.2014 № 140-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 29.12.2014 № 3171/26-58-23-01-23 анульовані податковим органом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В даному випадку відсутнє документальне підтвердження судових витрат відповідача, а тому вони стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Лабтайм» повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лабтайм» (код ЄДРПОУ 38050791) решту суми судового збору у розмірі 3139,55 грн. (три тисячі сто тридцять дев'ять грн. 55 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 березня 2015 року.