Постанова

від 24.03.2015 по справі 820/884/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 березня 2015 р. 12:40 год. справа №820/884/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Рябченко Є.А.

за участю:

представника позивача - Білоконь О.Ю.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Індустріальна ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо проведення та оформлення результатів перевірки ТОВ "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" стосовно підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, у вигляді акту позапланової документальної виїзної перевірки №2165/20-36-22-03-07/38774160 від 18.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, результати якої оформлені актом про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" №2165/20-36-22-03-07/38774160 від 18.08.2014 року. Висновки відповідача ґрунтуються на даних системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та на висновках податкового органу щодо порушень контрагентів позивача, викладених у актах. Позивач вважає, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень щодо нездійснення правочинів, непідтвердженість виконання договорів, непідтвердженість факту реалізації товару, внаслідок отриманої від інших інспекцій податкової інформації щодо відсутності у покупців позивача необхідних ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності, зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити на підставі викладених у позові фактів та додаткових пояснень, з урахуванням уточнень до позову.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що ним при проведенні перевірки підприємства позивача було дотримано приписів п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 18.06.2013 року. З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" перебуває на обліку в Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Згідно з положеннями п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З наявних матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається, що слідчим слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві старшим лейтенантом податкової міліції Бачинським І.А. було винесено постанову «Про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ „Схід - Агро - Інвест» по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ „Югагро» за період 2011-2014р.р.» від 23.06.2014 року за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014110040000047 від 28.05.2014 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

На підставі отриманої постанови слідчого, Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було видано наказ №1376 від 27.08.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» для здійснення контролю за додержанням податкового та іншого законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів, податків і зборів (обов'язкових платежів) та згідно п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

З наявних матеріалів справи вбачається, що фахівцями Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з 07.08.2014 року по 13.08.2014 року було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «СХІД-АГРО-ІНВЕСТ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 по 30.06.2014 року.

За наслідками вказаної перевірки було складено акт про результати проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «СХІД-АГРО-ІНВЕСТ» №2165/20-36-22-03-07/38774160 від 18.08.2014 року.

Суд зазначає, що відповідач, відповідно до наказу №1376 від 27.08.2014 року, повинен був провести саме документальну позапланову виїзну перевірку. Однак, під час розгляду справи відповідачем не було доведено факту проведення перевірки саме за місцем знаходження ТОВ «СХІД-АГРО-ІНВЕСТ». Акт перевірки не містить посилань на місце проведення перевірки, представник відповідача також не зміг пояснити де саме була проведена перевірка.

Окрім цього, з наявних в матеріалах справи пояснень директора ТОВ «СХІД-АГРО-ІНВЕСТ» вбачається, що у серпні 2014 року інспектором Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області його було викликано до податкового органу. З'явившись до інспектора йому повідомили про недоліки господарської діяльності контрагентів та необхідність здійснити позапланову документальну перевірку. Податковим органом було надано повідомлення та наказ на проведення перевірки. Жодних документів щодо господарської діяльності, підтвердження відносин з контрагентами податковим органом не витребувалося. Також податковим органом було передано готовий акт перевірки №2165/20-36-22-0307/38774160 від 18.08.2014 року із вже зазначеними в ньому порушеннями. Виїзд за місцем знаходження ТОВ «СХІД-АГРО-ІНВЕСТ» податковий орган не здійснював. Податкових повідомлень-рішень, внаслідок складення акту позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «СХІДАГРО-ІНВЕСТ», не отримував.

Згідно п.7 порядку ведення Журналу реєстрації перевірок, затвердженого наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва №18 від 10.08.1998 року, представник контролюючого органу перед початком перевірки повинен обов'язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи, та поставити свій підпис.

Наявна в матеріалах справи копія журналу реєстрації перевірок позивача свідчить про відсутність проведених дій щодо перевірки, оформленої актом №2165/20-36-22-03-07/38774160 від 18.08.2014 року.

Окрім цього, зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом не було проаналізовано первинну бухгалтерську документацію позивача.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Постанова слідчого від 23 червня 2014 року має вимоги щодо проведення саме документальної перевірки. Однак, під час проведення перевірки, податковим органом не було витребувано та не проаналізовано жодного первинного документа.

При цьому в акті податковий орган зазначає, що до перевірки не було надано жодних первинних документів.

Відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з положеннями п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України, посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Суд зазначає, що згідно із п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Представником відповідача не було надано доказів витребування у ТОВ «СХІД-АГРО-ІНВЕСТ» первинної документації, відсутні докази складання акту про відмову у наданні документів, фактично перевірка була проведена без дослідження первинної документації, однак відповідачем зроблено висновки у акті про завищення доходів, про завищення складу витрат, про завищення складу податкового кредиту з ПДВ, про завищення податкових зобов'язань з ПДВ, зазначаючи на відсутність технічних та технологічних можливостей для здійснення господарської діяльності, про відсутність факту придбання та реалізації товару, про безтоварність операцій.

Дана інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємствах основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку чи акти ДПІ, складені відносно контрагентів позивача, а відповідні документи бухгалтерського обліку. Відповідачем такі документи в ході перевірки не досліджувались та не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємствам для поставки товарів, що передані позивачу контрагентами. До того ж, висновки податкового органу не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати інші цивільно-правові угоди та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Згідно із п.14.1.171 ПКУ податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію". Відповідно до статті 16 Закону України "Про інформацію" податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Слід зазначити, що відомості і дані - це фіксовані події і явища, які зберігаються на певних носіях та несуть інформацією у заданому контексті. Із актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача не вбачається інформації щодо природи діяльності як контрагентів позивача, так і самого позивача, тому неможливо зробити висновки щодо наявності чи відсутності порушень платника податків.

Відповідно, висновки податкового органу про відсутність у контрагентів позивача трудових та матеріально-технічних ресурсів, необхідних для постачання товарів, не ґрунтуються на жодних фактичних даних та ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, відповідно до Рекомендацій органів фіскальної служби з відпрацювання нереальної (безтоварної) господарської операції з придбання товару, що надіслані листом ДФС України від 18.12.2014 року за №15767/7/99-99-22-02-01-17 при документуванні доказової бази в матеріалах контрольних дій щодо нереальності (безтоварності) господарської операції здійснюється чіткий опис такої операції та всіх з'ясованих фактів згідно п.3.1, п.3.2 рекомендацій з відпрацювання нереальної (безтоварної) господарської операції з придбання товару.

Відповідно п.п.п.2.3.5 п.п.2.3 п.2 Наказу ДФС України від 05.09.2014 р. №110 «Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість» неприпустимим є складання матеріалів перевірок/звірок з висновками про неможливість підтвердження реального здійснення господарських операцій без доказової бази, лише з посиланням на показники інформаційних баз даних або надходження інформації про сумнівність здійснених операцій від органів ДФС за місцем обліку контрагентів-постачальників.

Таким чином, з огляду на недоведеність фактів реального виїзду перевіряючих за місцем реєстрації позивача, витребування у позивача первинних документів та їх дослідження, суд приходить до висновку про протиправність дій Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Суд зазначає, що за висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, завищено склад витрат, завищено склад податкового кредиту з податку на додану вартість та завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Однак, з пояснень представника відповідача вбачається, що податкові повідомлення - рішення за наслідками встановлених порушень податковим органом не приймались, що є порушенням вимог п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, за змістом якої контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 86.1. Податкового Кодексу України «результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до вимог п.86.8 ст.86.8 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі розрахунку грошового зобов'язання платника податків контролюючим органом у випадках встановлених ПКУ, або у разі встановлення факту невідповідності за результатами проведеної перевірки даних, заявлених платником податків, даним, виявленим під час проведення перевірки, контролюючий орган виносить податкове повідомлення-рішення.

Суд зауважує, що визнання податковим органом недійсними задекларованого податкового кредиту, витрат, як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства, у формі акту, чинним законодавством не передбачено.

Пунктом 86.9 статті86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Таким чином, керівник ДПІ мав прийняти податкове повідомлення-рішення протягом десяти робочих днів, як це передбачено пунктом 86.8 статті 86 ПК, оскільки постанова старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Бачинського І.А. про проведення перевірки винесена в ході розслідування кримінальної справи, порушеної за частиною першою статті 205 КК стосовно громадянина ОСОБА_4, який не є посадовою особою позивача.

Таким чином, склавши акт перевірки про встановлені порушення податкового законодавства, визнаючи неможливість реального здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, без винесення податкового повідомлення-рішення відносно позивача, контролюючий орган фактично порушив вимоги зазначених вище норм.

Слід наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій під час проведення та оформлення результатів перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" стосовно підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, у вигляді акту позапланової документальної виїзної перевірки №2165/20-36-22-03-07/38774160 від 18.08.2014 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, з огляду на позовні вимоги та встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій - задовольнити.

Визнати протиправними дії Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо проведення та оформлення результатів перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" стосовно підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2014 року, у вигляді акту позапланової документальної виїзної перевірки №2165/20-36-22-03-07/38774160 від 18.08.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СХІД-АГРО-ІНВЕСТ" (просп. Московський, буд. 257, м. Харків, 61044, код 38774160) витрати зі сплати судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 30.03.2015 року.

Суддя Біленський О.О.