Постанова

від 02.03.2015 по справі 804/2080/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 р. Справа № 804/2080/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Неклеса О.М.,

при секретарі судового засідання Колесник І.О.,

за участі:

представника позивача Маслянікової І.О.,

представника відповідача Гармаш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Промислові технології» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Промислові технології» (далі - ТОВ НВП «Промислові технології», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Кіровському районі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Кіровському районі № 1090 від 12.12.2014 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Промислові технології» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з ПАТ «Маріупольгаз» за період січень, лютий 2012 р.».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ № 1090 від 12.12.2014 р. винесено відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України (далі - ПК України), без наявності передбачених законом підстав, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню. Представником позивача вказано, що ТОВ НВП «Промислові технології» було надано відповідь на запит контролюючого органу про надання інформації та документів, проте, незважаючи на це, відповідач ініціював проведення позапланової перевірки. Як зазначено представником позивача, оскаржуваний наказ № 1090 було вручено позивачу 15.12.2014 р., тобто в день початку перевірки. Отже, на думку позивача, відповідачем під час проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Промислові технології» було невчасно повідомлено підприємство про проведення перевірки, чим було порушено п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17, п. 78.4 ст. 78 ПК України. Представник позивача наголошувала на протиправності оскаржуваного наказу та незаконності дій контролюючого органу, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, надала суду письмові заперечення з наступним обґрунтуванням. 12.12.2014 р. ДПІ у Кіровському районі прийнято оскаржуваний наказ № 1090. Підставою для проведення перевірки стало ненадання позивачем будь-яких пояснень та підтверджуючих документів на запит контролюючого органу. Представником відповідача зазначено, що контролюючі органи враховують судову практику ВАСУ та ВСУ з питань оскарження наказів на проведення перевірок та актів перевірок, зокрема враховують правову позицію ВСУ, висловлену в постанові від 24.12.2010 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової iнспекцiї у Калiнiнському районi м. Донецька, третя особа - Державна податкова адмiнiстрацiя в Донецькiй областi, про скасування рiшення про застосування штрафних (фiнансових) санкцiй. У вказаному рішенні зазначено про те, що платник податкiв, який вважає порушеним порядок та пiдстави призначення податкової перевiрки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осiб контролюючого органу до такої перевiрки. Якщо ж допуск до проведення перевiрки вiдбувся, в подальшому предметом розгляду в судi має бути лише суть виявлених порушень податкового та iншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Тобто, згiдно з правовою позицiєю ВСУ, саме на етапi допуску до перевiрки платник податкiв може поставити питання про необґрунтованiсть її призначення та проведення, реалiзувавши своє право на захист вiд безпiдставного та необґрунтованого здiйснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевiрки нiвелює правовi наслiдки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначеннi податкової перевiрки. Поряд з цим, представник відповідача зазначила, що копія оскаржуваного наказу вручена головному бухгалтеру підприємства особисто під підпис 12.12.2014 р., а отже спростовуються доводи позивача щодо наявності порушень в діях посадових осіб ДПІ у Кіровському районі. Враховуючи викладене, представник відповідача зазначала про відсутність підстав для скасування наказу № 1090 від 12.12.2014 р. та просила відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні за клопотанням позивача судом було заслухано свідка - ОСОБА_3, головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ДПІ у Кіровському районі. Свідок в судовому засіданні попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що підставою для винесення оскаржуваного наказу та проведення перевірки послугувала наявність розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача з ПДВ в розрізі контрагентів та отриманої довідки по ПАТ «Маріупольгаз». Свідок підтвердила, що документи, які вказані в акті перевірки ТОВ НВП «Промислові технології», отримані контролюючим органом до проведення перевірки та були надані підприємством у відповідь на запит ДПІ у Кіровському районі від 19.12.2013 р. Свідок в судовому засіданні пояснила, що з наданих позивачем документів на письмовий запит від 19.12.2013 р. неможливо було спростувати виявлені контролюючим органом розбіжності (відхилення) між сумою податкового кредиту ТОВ НВП «Промислові технології» та сумою податкових зобов'язань підприємств-контрагентів, зокрема, ПАТ «Маріупольгаз».

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ НВП «Промислові технології» (код ЄДРПОУ 31008958) зареєстроване 27.12.2012 р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, взяте на облік як платник податків в ДПІ у Кіровському районі.

19.12.2013 р. ДПІ у Кіровському районі звернулась до ТОВ НВП «Промислові технології» із запитом № 10440/10/04-65-15-116 про надання інформації та документів.

20.01.2014 р. ТОВ НВП «Промислові технології» на запит контролюючого органу від 19.12.2013 р. надано відповідь від 20.01.2014 р. № 4 з документальним підтвердженням на 142 арк.

23.01.2014 р. ДПІ у Кіровському районі сформовано запит № 1127/10/04-65-15-0116 про надання інформації та документів.

12.02.2014 р. позивачем на запит контролюючого органу від 23.01.2014 р. складено відповідь № 11, в якій вказано, що всі копії документів, які витребовуються, були надані до ДПІ у Кіровському районі 21.01.2014 р. До листа долучено копію відповідь від ЗАТ «НЗСТ ЮТіСТ» на запит позивача від 05.02.2014 р. № 8 та копію акту перевірки ЗАТ «НЗСТ ЮТіСТ» № 1591/221/30926951 від 30.12.2013 р.

12.12.2014 р. ДПІ у Кіровському районі на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України видано наказ № 1090 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Промислові технології» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з ПАТ «Маріупольгаз» за період січень, лютий 2012 р.».

Копію наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку від 12.12.2014 р. № 866 було вручено головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_4 особисто під розписку 12.12.2014 р., що підтверджується відповідними відмітками ОСОБА_4 у вказаних документах, скріплених її підписом.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 1090 від 12.12.2014 р. ДПІ у Кіровському районі з 15.12.2014 р. по 19.12.2014 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП «Промислові технології» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з ПАТ «Маріупольгаз» за період січень, лютий 2012 р., за результатами якої складено акт від 26.12.2014 р. № 3755/04-65-22-03/31008958.

Правомірність винесення контролюючим органом наказу від 12.12.2014 р. № 1090 є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Кіровському районі за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ в розрізі контрагентів згідно поданого позивачем додатку 5 до декларацій з ПДВ за січень, лютий 2012 р. було виявлено розбіжності (відхилення) між сумою податкового кредиту ТОВ НВП «Промислові технології» та сумою податкових зобов'язань підприємств-контрагентів, зокрема, ПАТ «Маріупольгаз», у зв'язку з чим направлено до позивача запит від 23.01.2014 р. № 1127/10/04-65-15-0116 про надання відповідної інформації та документів.

Проте, всупереч вимогам норм чинного законодавства на письмову вимогу контролюючого органу НВП «Промислові технології» запитувану інформацію та документи надано не було.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 78.1.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу від 23.01.2014 р. № 1127/10/04-65-15-0116, керівником ДПІ у Кіровському районі було прийнято рішення, оформлене наказом № 1090 від 12.12.2014 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Промислові технології» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з ПАТ «Маріупольгаз» за період січень, лютий 2012 р.».

Частиною 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

З наведеної норми Конституції України вбачається, що судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.

В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 25 листопада 1997 р. № 6-зп «Щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України» частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемлюють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

З викладеної правової позиції Конституційного Суду України випливає, що підставою для звернення особи до суду з позовом щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб є наявність у позивача переконання в порушенні його прав або свобод чи в існуванні перешкод у здійсненні цих прав.

Вказаний принцип також закріплений в ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи із положень статті 17 КАС України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Пунктом 86.1 ст. 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних наказу та дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Отже, обов'язковою умовою оскарження платником дій або бездіяльності податкового органу є наявність ознак юридичної значимості у таких діях (бездіяльності), їх вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків платника.

Позивач фактично оскаржує дії відповідача при проведенні перевірки, оскільки наказ на перевірку, на переконання позивача, був отриманий підприємством в день початку перевірки, а також висновки податкового органу, викладені в акті перевірки.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24.12.2010 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

В абзаці 4 п. 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 р.№ 2-зп в справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 р. № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, наказ є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. За результатами реалізації прав, що випливають із вказаного наказу, податковим органом складено акт перевірки.

Отже, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорювані дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу № 1090 від 12.12.2014 р. не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такий наказ та дії відповідача не є юридично значимими для позивача.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для платника податків є рішення податкового органу (акт індивідуальної дії), прийняте за результатами проведеної перевірки.

Тотожна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27.03.2014 р.у справі № К/800/43559/13, ухвалі від 27.11.2014 р. у справі К/800/52374/14 (справа № 804/13499/13).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, у відповідності до положень ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування наказу № 1090 від 12.12.2014 р. «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НВП «Промислові технології» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинами з ПАТ «Маріупольгаз» за період січень, лютий 2012 р.».

Таким чином, суд доходить висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 06.03.2015 р.

Суддя < Список > О.М. Неклеса