Рішення

від 24.03.2015 по справі 912/358/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 рокуСправа № 912/358/15-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного агентства резерву України

до Товариства з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство",

з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мосінвест",

про зобов'язання повернути насіння соняшнику в кількості 218,296 тонн на суму 1091480 грн, про стягнення суми 1266535,44 грн штрафних санкцій,

представники сторін участі не брали.

Державне агентство резерву України звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 26.01.2015, яка містить позовні вимоги: про зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" повернути насіння соняшнику в кількості 218,296 тонн на суму 1091480 грн, про стягнення з відповідача суми 1266535,44 грн штрафних санкцій за неналежне збереження (самовільне відчудження) матеріальних цінностей державного резерву.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2015 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, від сторін витребувано необхідні документи; примірники ухвали надіслано сторонам.

До господарського суду повернулося поштове відправлення з ухвалою про порушення провадження в справі, що надсилалося на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, з посиланням підприємства зв'язку на відсутність адресата за вказаною адресою.

Ухвалою господарського суду від 24.02.2015 розгляд справи відкладено до 24.03.2015 о 14:10 год.; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мосінвест"; від учасників процесу витребувано зазначені в ухвалі матеріали; копії ухвали надіслано учасникам процесу.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 24.02.2015 надсилалося на адресу відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: вул. Жовтнева, 161, м. Мала Виска, Маловисківський район, Кіровоградська обл., 26200, але підприємством зв'язку повернуто до господарського суду з посиланням на те, що адресат за зазначеною адресою відсутній.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Виходячи з того, що ухвали про порушення провадження в справі та про відкладення розгляду справи надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але підприємством зв'язку повернуто конверт з посиланням на відсутність адресата, то відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач не надіслав суду відзиву на позовну заяву чи пояснення по суті позову.

Третя особа в справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мосінвест" документи, витребувані ухвалою суду від 24.02.2015 не подала. Примірник ухвали від 24.02.2015 направлений господарським судом на адресу ТОВ "Мосінвест": 67540, Одеська область, Комінтернівський район, с. Кремидівка, вул. Б.Хмельницького, 1А, що підтверджена Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з положеннями ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі подані позивачем докази, господарським судом встановлено наступне.

Державне агентство резерву України як правонаступник Державного комітету України з державного матеріального резерву, має функції щодо організації відповідального зберігання матеріальних цінностей, в т.ч. мобілізаційного резерву відповідно до встановлених мобілізаційних та інших спеціальних завдань, а також функції щодо контролю за виконанням підприємствами - відповідальними зберігачами зобов"язань по зберіганню, освіженню матеріальних цінностей державного резерву, за дотриманням порядку їх відпуску, своєчасного повернення позичених матеріальних цінностей, а також за відповідністю даних цінностей затвердженій номенклатурі.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону визначено, що відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву це - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей (прийнятих на зберігання) у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву. При цьому зберігач має забезпечувати якісне зберігання закладених до держрезерву товарно-матеріальних цінностей та звітувати перед Держрезервом України в установленому законодавством порядку.

Відповідачу, Відкритому акціонерному товариству "Маловисківське хлібоприймальне підприємство", правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю, на відповідальне зберігання передані матеріальні цінності державного резерву, які є державною власністю і перебувають в управлінні Державного агентства резерву України.

Факт закладення матеріальних цінностей до Товариства з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" на відповідальне зберігання підтверджується укладеним договором відповідального зберігання між Держрезервом України та підприємством від 26.12.2000 №юр-2зб/124-00, а також приймальними актами по формі р-16.

Крім того, у 2012 році Товариством з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" здійснено освіження соняшнику у кількості 218,296 тонн, що підтверджується актом про освіження товарів державного резерву від 01.03.2012. Даний акт був направлений підприємством на адресу Держрезерву України.

Відповідно до п.2.2 договору відповідального зберігання, ТДВ "Маловисківське ХПП" зобов'язане: створювати необхідні умови та забезпечувати належне зберігання матеріальних цінностей державного резерву згідно з інструкціями, на протязі встановленого терміну; надолужувати нестачі й втрати матеріальних цінностей державного резерву однойменними матеріальними цінностями такої ж якості, негайно після виявлення нестач і втрат.

Крім того, відповідно до п.3.1 договору, відповідальний зберігач здійснює зберігання на своїх площах матеріальних цінностей державного резерву в кількості, відповідно до наданих Агентству приймальних актів зобов'язань по зберіганню за формою р-16.

Згідно із п.7.1 договору, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно Закону України "Про державний матеріальний резерв".

Договір набрав чинності з часу підписання і діє до видання "Агенством" розпоряджень-нарядів на відпуск матеріальних цінностей державного резерву, що зберігається в повному обсязі.

Відповідно до ст.936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 942 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно із ст. 943 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.

Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця.

У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

У 2014 році Державною фінансовою інспекцією України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного агентства резерву України за період з 01.05.2013 по 31.03.2014, в ході якої проведено зустрічні звірки.

За результатами проведеної ревізії складено Акт від 05.06.2014 №06-21/64, де встановлено самовільне відчуження матеріальних цінностей державного резерву зі сторони ТДВ "Маловисківське ХПП", тобто ТДВ "Маловисківське ХПП" у 2012 році використало без дозволу Держрезерву України насіння соняшника у кількості 218,296 тонн, а саме передано його на зберігання ТОВ "Мосінвест", що призвело у подальшому до його відчуження на користь фізичної особи. Викладене підтверджується договором № 43-Е від 18.09.2012 зберігання зерна та надання інших послуг зерновим складом (а.с. 52-59).

Виявлені позивачем факти самовільного використання відповідачем матеріальних цінностей мобілізаційного резерву свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з відповідального зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, внаслідок чого Державне агентство резерву України звернулося до господарського суду із позовом.

Таким чином, ТДВ "Маловисківське ХПП" в порушення вимог договору відповідального зберігання та Цивільного кодексу України, зчинило дії спрямовані на незабезпечення збереження (самовільне відчуження) матеріальних цінностей державного резерву, а саме насіння соняшника у кількості 218,296 тонн.

За неналежне виконання зобов'язань ст. 230 Господарського кодексу України передбачає відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до п. 21 п.5 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву" затвердженого постановою КМУ №1129 від 08.10.1997 ціни на матеріальні цінності, що закладаються та відпускаються з державного резерву, визначаються Держрезервом виходячи з оптових цін, що діють на час закладення або відпуску, кон'юнктури ринку, термінів зберігання, якості продукції. Листом Міністерства економіки України від 28.01.2000 № 53-19/108 дозволено Держрезерву України при визначенні цін використовувати інформацію позабіржового ринку.

Згідно із п. 10 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі їх самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться стягується штраф розмірі 100% вартості матеріальних цінностей у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пеня з суми відсутнього їх обсягу за кожний день до повного їх повернення.

Згідно з п.п.10, 16 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" розмір пені обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, тобто за період з дня виявлення факту незабезпечення збереження (самовільного відчуження) до повного повернення матеріальних цінностей державного резерву.

Вартість матеріальних цінностей державного резерву щодо яких виявлено факт незабезпечення збереження, а саме насіння соняшника у кількості 218,296 тонн становить 1 091 480 грн.

Виходячи з цього, сума штрафу становить 1 091 480,00 грн, сума пені за період з 06.06.2014 по 26.01.2015 становить 175 055,44 грн, а загальний розмір штрафних санкцій - 1266535,44 грн, які позивачем обраховані правомірно, тому ці вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі, встановленому п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - два відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

У судовому засіданні оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" (26200, Кіровоградська область, Маловисківський район, м.Мала Виска, вул. Жовтнева, буд. 161, ідентифікаційний код 00954774) повернути до державного матеріального резерву, управління яким здійснює Державне агентство резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28, ідентифікаційний код 37472392) насіння соняшнику в кількості 218,296 тонн вартістю 1091480 грн.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" (26200, Кіровоградська обл., Маловисківський район, м.Мала Виска, вул. Жовтнева, буд. 161, ідентифікаційний код 00954774) на користь Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 28, ідентифікаційний код 37472392) суму 1091480 грн штрафу та суму 175055,44 грн пені.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Маловисківське хлібоприймальне підприємство" (26200, Кіровоградська обл., Маловисківський район, м.Мала Виска, вул. Жовтнева, буд. 161, ідентифікаційний код 00954774) у доход Державного бюджету, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, на рахунок 31211206783002 у ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 38037409, судовий збір у сумі 47160,30 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 30.03.15

Суддя О.А. Змеул