Постанова

від 12.03.2015 по справі 808/358/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року /15:30/Справа № 808/358/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Бабаченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Приватного підприємства "Астрон"

про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 23 180, 17 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства "Астрон" про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 23 180, 17 грн. Позов мотивований тим, що підприємство відповідача заборгувало до бюджету 23 180, 17 грн., а тому порушило податкове законодавство України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Направив заяву про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає та просить задовольнити в повному обсязі, оскільки сума боргу не сплачена.

Представник відповідача у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судове засідання 12.03.2015 сторони не з'явилися, а тому відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Приватне підприємство "Астрон" має перед бюджетом податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 23 180, 17 грн., з яких 21 918,14 грн. - основний платіж, 7,57 грн. - залишок несплаченої пені, 1 254, 46 грн. - штрафні санкції, який виник на підставі наступного.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку підприємства відповідача, за результатами якої складено Акт від 03 жовтня 2014 року № 847/15-00/20503520. Перевіркою було встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, внаслідок чого винесене податкові повідомлення рішення від 21.10.2014 № 0003421500 та від 21.10.2014 № 0003431500, якими відповідачу збільшено основний платіж у розмірі 19 345, 90 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 4 836, 48 грн. та 340, 00 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженим представником підприємства, що підтверджується особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення. Ці рішення підприємством не були оскаржені, а отже вважаються узгодженими.

Крім того, відповідачем самостійно подано податкову декларацію з плати за землю від 24.07.2014 № 1400005498, в якій підприємство самостійно визначило суму податку у розмірі 627,23 грн. щомісячно, але не сплатило її за жовтень та листопад 2014 року (термін сплати 30.11.2014 та 30.12.2014). При цьому, за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, відповідачу нараховано пеню, несплачений залишок якої складає 7, 57 грн.

Отже, з урахуванням наявної переплати у розмірі 1 637, 01 грн., часткової сплати у розмірі 967,23 грн., сума податкового зобов'язання з земельного податку складає 23 180,17 грн.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пп. 20.1.18. п.20.1 ст.20 цього Кодексу, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити розраховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст. 285 Податкового кодексу України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України).

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначені податкові зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, проте узгоджене зобов'язання у розмірі 23 180, 17 грн. не було сплачено в установлені законодавством строки.

У зазначений строк податкові зобов'язання не сплачені, а тому у відповідності до п.п. 59.1 ст. 59 цього Кодексу визнається сумою податкового боргу платника податків.

Так, пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до 95.2 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

З метою погашення податкового боргу податковою на підставі ст. 59 Податкового кодексу України

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, ДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Підприємству відповідача засобами поштового зв'язку 12 листопада 2014 року надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 11 листопада 2014 року № 1201-25 на суму 22 885, 37 грн., яка отримана його уповноваженим представником. Зазначена в податковій вимозі сума погашена не була.

Відповідно до пп. 59.5 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які повністю підтверджуються наявними в справі доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків - Приватного підприємства «Астрон» (код ЄДРПОУ 20503520) у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 23 180,17 грн., яку спрямувати до Місцевого бюджету Заводського району, код ЄДРПОУ 38025372, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, на р/р 33219811700004, код платежу 13050100.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко