Рішення

від 04.08.2009 по справі 5/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

04.08.2009                                                             Справа  № 5/106

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля", м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатартбудспецсервіс", м. Ужгород

про стягнення заборгованості у розмірі 8 878, 93 грн.

                                                 Суддя                О.С.Йосипчук

        За участю представників сторін:

        позивача:        Петрушко Р.В. - представник за дов. від 01.06.09р.

        відповідача:   представник не з'явився    

   Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля", м. Ужгород до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатбудспецсервіс", м. Ужгород про стягнення заборгованості у розмірі 8 878, 93 грн.,

                                      Встановив:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму          7 314, 85 грн. заборгованості, яка виникла в результаті неоплати за поставлені будівельні матеріали.

Згідно з накладними № ВОЛП-002966 від 24.11.2008р., № ВОЛП-003012 від 28.11.2008р., № ВОЛП-003067 від 05.12.2008р. позивач поставив відповідачеві будівельні матеріали на суму 7 704, 85 грн. Проте відповідач здійснив розрахунок не у повному обсязі, сплативши за поставлений товар лише 390 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 798, 42 грн. пені, суму 665, 86 грн. інфляційних збитків та суму 99, 80 грн. - 3 % річних.

Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 8 878, 93 грн.

          На адресу відповідача позивачем було надіслано претензію № 10 від 27.04.09р. з вимогою оплатити вартість отриманої продукції, на яку не було відреаговано належним чином.

          Відповідач на повторну вимогу суду не направив свого представника в судове засідання, письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є, не подав.  Тому справа підлягає розгляду в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.08.2009 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору регламентуються Главою 19 Господарського кодексу України.

          Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7 560 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВОЛП-002966 від 24.11.2008р., № ВОЛП-003012 від 28.11.2008р., № ВОЛП-003067 від 05.12.2008р. Однак відповідач здійснив розрахунок частково, сплативши за поставлений товар лише 390 грн.

          Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Всупереч наведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов”язання по оплаті за отримані будівельні матеріали, внаслідок чого виник борг, який станом на 27.04.2009р. складає 7 314, 85 грн.

          Позивач звернувся до відповідача з претензією № 10 від 27.04.09р. про оплату вартості отриманої продукції.

          Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги.  

          У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні збитки у розмірі 665, 86 грн. та 3 % річних у розмірі 99, 80 грн.

          Крім того, згідно зі ст. 550 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки у розмірі 798, 42 грн.

          За таких обставин, оскільки розмір заборгованості відповідача підтверджено документально і не заперечується відповідачем, сума 8 878, 93 грн. боргу підлягає стягненню примусово.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

          1.Позов задоволити.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Закарпатартбудспецсервіс" (88000, м. Ужгород, вул. Нововолодимирська, 5, код ЄДРПОУ 35045663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля" (88000, м. Ужгород, вул. Транспортна, 18"Б", код ЄДРПОУ 13592462) суму 8 878, 93 грн. заборгованості, яка складається з суми 7 314, 85 грн. основного боргу, суми 798,42 грн. пені, суми 665,86 грн. інфляційних збитів, суми 99, 80 грн. 3 % річних, а також суму 102 грн. витрат на держмито та суму 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                          О.С.Йосипчук