Постанова

від 06.08.2009 по справі 15/48-09-1801

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/48-09-1801

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" серпня 2009 р. Справа № 15/48-09-1801

    Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Волощук О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Чижевська Р.В. –за дорученням

від відповідача: Шугалей О.О. –за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”, м. Одеса

на рішення господарського суду  Одеської області

від 26 червня 2009 року                    

у справі № 15/48-09-1801                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України, м. Київ

до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”, м. Одеса

про стягнення 30 202 151 грн. 93 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

   03.04.2009 р. Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України (далі позивач, Компанія) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (далі відповідач, Підприємство)  про стягнення 30 202 151 грн. 93 коп.  

  Позов мотивований тим, що відповідач на виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/08-1033 БО-23 від 29.09.2008 р. щодо повної та своєчасної оплати отриманого протягом жовтня –грудня 2008 року природного газу на загальну суму 35 906 114 грн. 97 коп., сплативши за отриманий газ позивачеві лише 9 200 743 грн. 57 коп., внаслідок чого має заборгованість по його оплаті в сумі 26 705 371 грн. 40 коп., а тому, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530, 625 546, 548, 549 ЦК України та п. 7.2 договору, повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 1 600 592 грн. 80 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р.; 210 118 грн. 10 коп. –три проценти річних за період з 11.12.2008 р. по 31.03.2009 р.; 1 686 069 грн. 63 коп. –пені за період з 11.11.2008 р. по 31.03.2009 р. Крім того, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 25 500 грн. –на сплату держмита та 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

   Письмовий відзив на позов не надходив. В судовому засіданні місцевого суду представник відповідача позов не визнав та вважав його необґрунтованим.

  Рішенням господарського суду Одеської області від 26.06.2009 р. (суддя Петров В.С.) позов задоволений у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто: 26 705 371 грн. 40 коп. –боргу, 1 600 592 грн. 80 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції), 210 118 грн. 10 коп. –три проценти річних, 1 686 069 грн. 63 коп. –пені, 25 500 грн. –понесених витрат на сплату держмита та 118 грн. –понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

   Рішення суду мотивовано тим, що відповідач на виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/08-1033 БО-23 від 29.09.2008 р. щодо повної та своєчасної оплати отриманого протягом жовтня –грудня 2008 року природного газу на загальну суму 35 906 114 грн. 97 коп., сплативши за отриманий газ позивачеві лише 9 200 743 грн. 57 коп., внаслідок чого має заборгованість по його оплаті в сумі 26 705 371 грн. 40 коп., а тому, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530, 625 546, 548, 549 ЦК України та п. 7.2 договору, повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 1 600 592 грн. 80 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р.; 210 118 грн. 10 коп. –три проценти річних за період з 11.12.2008 р. по 31.03.2009 р.; 1 686 069 грн. 63 коп. –пені за період з 11.11.2008 р. по 31.03.2009 р. Крім того, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 25 500 грн. –на сплату держмита та 118 грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

   В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги Компанії залишити без задоволення.

   Скарга мотивована тим, що п. 2 ч. 1 ст. 7 та ч. ч. 2, 3, 4 ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” та Порядком перерахування у 2009 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 193 від 05.03.2009 р. передбачена сплата субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню та яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі різниця в тарифах).

   За минулі роки (2000-2008 р. р.) різниця в тарифах, на теплову енергію, послуги з опалення та гарячого водопостачання, що надані Підприємством  населенню м. Одеси складає 88 108 031 грн. 24 коп. При цьому, обсяг заборгованості з різниці в тарифах за 2008 рік становить 80 032 960 грн. 78 коп. та на даний час заборгованість, за поставлену теплову енергію, абонентів перед Підприємством складає 65-70 % з усього обсягу наданих послуг, у зв'язку з чим відповідачем ведуться переговори щодо підписання підготовленого проекту договору на проведення взаємозаліку, а крім того, Підприємство відкрило рахунок в ВАТ „Державний ощадний банк України” та веде активні переговори для отримання кредиту на погашення заборгованості за спожитий природній газ.

   Вищеназвані обставини, на думку Підприємства, є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до вимог  ст. ст. 263, 617 ЦК України та ст. 218, 219 ГК України оскільки, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

   В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке відхилено колегією суддів з огляду на те, що, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, зазначена відповідачем причина про перенесення судового засідання не є підставою для відкладення розгляду справи по суті.             

   У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник  позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

   Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

   Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції на виконання умов укладеного між сторонами у справі договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/08-1033 БО-23 від 29.09.2008 р. протягом жовтня –грудня 2008 року Компанією за актами прийму-передачі поставлено, а Підприємством прийнято природного газу на загальну суму 35 906 114 грн. 97 коп.

   Пунктом 6.1 договору сторонами передбачено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання-передачі природного газу до 10 числа наступним за місяцем поставки.

   Отриманий газ відповідач оплатив несвоєчасно та не в повному обсязі сплативши позивачеві лише 9 200 743 грн. 57 коп., внаслідок чого має заборгованість по його оплаті в сумі 26 705 371 грн. 40 коп., що повністю підтвердив і представник Підприємства при розгляді справи як місцевим, так і апеляційним судом.

   Ретельно дослідивши матеріали справи суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач повинний сплатити позивачеві, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530, 625 546, 548, 549 ЦК України та п. 7.2 договору, не лише зазначену суму боргу, а ще й 1 600 592 грн. 80 коп. –збитків від знецінювання грошових коштів (індекс інфляції) за період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р.; 210 118 грн. 10 коп. –три проценти річних за період з 11.12.2008 р. по 31.03.2009 р.; 1 686 069 грн. 63 коп. –пені за період з 11.11.2008 р. по 31.03.2009 р.

  Розрахунок індексу інфляції, 3% річних та пені здійснений позивачем перевірений як місцевим, так і апеляційним судом та є правильним і вірним, а тому не оспорений відповідачем ні в цілому, ні за його складовими.

   Судові витрати по справі підставне, згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладені судом повністю на відповідача.

   Доводи скаржника про те, що за минулі роки (2000-2008 р. р.) різниця в тарифах, на теплову енергію, послуги з опалення та гарячого водопостачання, що надані Підприємством  населенню м. Одеси складає 88 108 031 грн. 24 коп. При цьому, обсяг заборгованості з різниці в тарифах за 2008 рік становить 80 032 960 грн. 78 коп. та на даний час заборгованість, за поставлену теплову енергію, абонентів перед Підприємством складає 65-70 % з усього обсягу наданих послуг є голослівними, так як не підтверджуються належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.

   Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

   При викладених обставинах колегія суддів доходить до висновку, що зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини не є випадком або непереборною силою в розумінні вимог ст. ст. 263, 617 ЦК України та ст. 218, 219 ГК України, а тому Підприємство не може бути звільнено від відповідальності за порушення своїх зобов'язань за договором № 06/08-1033 БО-23 від 29.09.2008 р.

   Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

                            Керуючись ст. ст. 99, 101–105 ГПК України, колегія суддів, –

                                                        П О С Т А Н О В И Л А:

   Рішення господарського суду Одеської області від 26.06.2009 року у справі № 15/48-09-1801 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”, м. Одеса  –без задоволення.

   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

            Головуючий суддя                                                         В. В. Шевченко

            Судді                                                                               В. В. Бєляновський

                                                                                                     М. А. Мирошниченко

            Постанову підписано 07.08.2009 р.