Рішення

від 05.08.2009 по справі 18/130-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/130-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                                тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"30" липня-"05" серпня 2009 р.                                              Справа № 18/130-09

Господарський суд Київської області у складі судді Кошик А.Ю. розглянув матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Український індустріальний  союз»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія перспективного  розвитку»

Про  про  визнання  договору  недійсним

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія перспективного  розвитку»

До  Товариства з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний  союз»

Про  визнання договору дійсним та визнання права власності на неерухоме майно

За участю представників:

Позивача - Пухальська І.С. (представник довіреність б/н від 12.01.2009 року)

Відповідача - Кеба А.В. –(представник за довіреністю б/н від 22.07.2009 року)

СУТЬ    СПОРУ:

До господарського суду Київської області подано позов  Товариства з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний союз»(позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія перспективного розвитку»(відповідач)  про  визнання договору недійсним.

Ухвалою  господарського суду від 20.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.07.2009року.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія перспективного розвитку»відповідачем подано зустрічну позовну заяву  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний союз»про визнання договору дійсним та визнання права власності на  нерухоме майно, яку прийнято до спільного розгляду з первісним позовом

Позивач за первісним позовом в судовому засіданні позов підтримав, в обґрунтування позову зазначив, що 7 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний союз»та  Товариством з  обмеженою  відповідальністю  «Компанія перспективного розвитку»,  укладено  договір  купівлі-продажу комплексу  будівель  газонаповнювальної  станції (загальною  площею 217,5 кв.м.),  що   розміщена  на  земельній  ділянці  площею 11 727 кв.м. та знаходиться за  адресою: Харківська  область, Нововодолазький  район, смт. Нова  Водолага, вул. Залізнична, 1Б.

Оскільки зазначений договір не було посвідчено нотаріально, це позбавляє позивача можливості реалізувати  свої права за спірним договором, тому він просить визнати договір  недійсним.

Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив з мотивів викладених в зустрічній позовній заяві, а саме повідомив, що на виконання спірного договору  від 07.10.2008 року, між сторонами відбувся фактичний прийом-передача  спірного майна, що підтверджується актом від 07.10.2008 року.

Пояснив,  що договір не був посвідчений нотаріально з вини позивача, який не прибув до нотаріуса у  визначений сторонами  час для посвідчення вказаного договору, крім того,  ТОВ «Український індустріальний союз»до цього часу ухиляється від нотаріального посвідчення спірного договору купівлі-продажу.

На підтвердження своїх намірів про купівлю вищезазначеного нерухомого майна ТОВ «Компанія перспективного розвитку»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Український індустріальний союз»грошові кошти в сумі 2 000 (дві тисячі) грн.

Відповідач за первісним позовом вважає, що оскільки сторони досягли домовленості усіх істотних умов договору та  відбулося часткове його виконання, є обґрунтовані підстави визнати договір купівлі-продажу дійсним. Крім того, оскільки позивач за первісним позовом не визнає права власності  відповідача за первісним позовом на комплекс  будівель  газонаповнювальної  станції, яке набуте законним шляхом, то просить також визнати за Товариством  з обмеженою відповідальністю «Компанія перспективного розвитку»право власності на комплекс  будівель  газонаповнювальної  станції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані ними докази, судом встановлено  наступне:

7 жовтня 2008 року між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Український індустріальний союз»(позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю  «Компанія перспективного розвитку » (відповідач за первісним позовом),  укладено договір  купівлі-продажу.

У відповідності до п. 1.1 цього договору позивач продав, а відповідач купив (прийняв у власність) комплекс будівель газонаповнювальної станції (загальною  площею 217,5 кв.м.), що розміщена на земельній ділянці площею 11727 кв.м. та знаходиться за  адресою: Харківська  область, Нововодолазький  район, смт. Нова  Водолага, вул. Залізнична, 1Б.

Вказане нерухоме майно належало позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 26 вересня 2008 року, зареєстрованого Нововодолазьким малим комунальним  підприємством технічної інвентаризації 2 жовтня  2008 року, за №289 в книзі: 3.

На підставі укладеного договору між сторонами складено акт прийому-передачі, у відповідності до якого позивач передав відповідачу комплекс будівель газонаповнювальної станції, що знаходиться за адресою: Харківська  область, Нововодолазький район, смт. Нова  Водолага, вул. Залізнична, 1Б.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що договір купівлі-продажу від 07.10.2008 року не було посвідчено нотаріально.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підстави недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього кодексу.

В той же час, ч. 2 зазначеної статті передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи, що з огляду на ч.1 ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, вимога позивача за первісним тпозовом задоволенню не підлягає, оскільки  відповідний спосіб захисту права  нормами чинного законодавства не передбачений.

Щодо заявленого зустрічного позову, суд встановив, що непосвідчення нотаріально договору купівлі-продажу відбулося з незалежних від  відповідача  (позивача за зустрічним позовом) причин.

Як вбачається з первісного позову та пояснень позивача, він підтверджує факт  фактичної передачі нерухомого майна відповідачу. Підтверджує той факт, що сторони при укладанні даного договору досягли всіх істотних умов договору та відбулося  часткове його виконання, зміст правочину не порушує його прав,  волевиявлення позивача при укладанні даного договору було вільним і відповідало його волі.

Вказане нерухоме  майно належить ТОВ «Український індустріальний союз»на підставі договору купівлі-продажу від 26 вересня 2008 року, зареєстрованого  Нововодолазьким  малим  комунальним  підприємством  технічної  інвентаризації 2 жовтня  2008 року, за №289 в книзі: 3.

Цього  ж  дня  сторонами   складено  акт  прийому-передачі, у  відповідності  до  якого позивач (відповідач за зустрічним позовом)  передав відповідачу (позивачу за зустрічним позовом)  комплекс будівель газонаповнювальної станції, що знаходиться за адресою: Харківська  область, Нововодолазький  район, с.м.т. Нова Водолага, вул. Залізнична, 1Б.

Відповідно до п 6.1 договору  саме позивач (відповідач  за зустрічним позовом) зобов'язувався підготувати  необхідні  документи  та  з'явитись  для  нотаріального  посвідчення  вказаного  договору  у  строки  вказані  у п.14 договору.

Відповідно до п. 14.2. договору сторони зобов'язалися 10 жовтня 2008 року з'явитися о 10.00 годині до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Карташевої Н.В. за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 13 для нотаріального посвідчення вказаного договору. ТОВ «Український індустріальний союз»на зазначений час і дату до нотаріуса не з'явилося та до цього часу ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 07.10.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх намірів на купівлю спірного нерухомого майна ТОВ «Компанія перспективного розвитку»перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Український індустріальний союз» грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) грн.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як істотні або є необхідними  для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується  письмовими  доказами, і  відбулося повне або часткове виконання  договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За таких обставин суд дійшов висновку, що між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом при укладенні договору купівлі-продажу було досягнуто згоди з усіх істотних умов. Між сторонами відбулося часткове виконання вказаного договору, зокрема, позивачем за зустрічним позовом передано комплекс будівель газонаповнювальної станції за актом приймання-передачі, а відповідачем за зустрічним позовом прийнято зазначений об'єкт та перераховано грошові кошти в сумі 2000 грн., що в свою чергу підтверджує фактичне виконання сторонами своїх договірних зобов'язань за договором купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.  

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з п. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця за яким виникло речове право або уповноважених ним осіб. Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно. Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили. Відповідно до п.2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5, для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із завою про реєстрацію прав власності подають правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії, а також інші документи, що визначені цим Положенням.

З наведених правових норм вбачається, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно здійснюється на підставі заяви власника та правовстановлюючого документа, яким серед інших, є рішення  суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги  за первісним позовом задоволенню не підлягають, позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на  позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          В задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити.

2.          Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі.

3.          Визнати  договір  купівлі-продажу  від  07 жовтня 2008  року, укладений  між  Товариством  з  обмеженою  відповідальністю  «Український  індустріальний  союз»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія перспективного  розвитку»дійсним.

4.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія перспективного  розвитку»(08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Тарасівка, вул. Шевченка, 67 код ЄДРПОУ 33870383) право власності на комплекс  будівель  газонаповнювальної  станції (загальною  площею 217,5 кв.м.),  що   розташована на  земельній  ділянці  площею 11 727 кв.м. і знаходиться за  адресою: Харківська  область, Нововодолазький  район, с.м.т. Нова  Водолага, вул. Залізнична, 1Б.

5.  Стягнути з Товариства  з  обмеженою  відповідальністю  «Український  індустріальний  союз» (03038, м. Київ, вул Івана Федорова, 28, код 33692309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія перспективного  розвитку» (08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Тарасівка, вул. шевченка, 67, код 33870383)  5487,50 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                             Кошик А. Ю.