Постанова

від 26.03.2015 по справі 235/1289/15-а

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.03.2015 Провадження 2-а/235/45/15

Справа 235/1289/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі:

головуючого - судді Філь О.Є.

при секретарі Ярмаченко В.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Косенка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красноармійська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 10.03.2015 року звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. В обгрунтування позову зазначила, що з 05.07.2007 р. по 30.11.2014 р. працювала в Комунальному закладі охорони здоров я «Обласний спеціалізований будинок дитини» (Донецька область, м. Макіївка, вул. Тореза, 2, код за ЄДРПОУ 25968056) на посаді медичної сестри.

Його загальний стаж роботи складає 24 роки 2 місяці 5 днів, у тому числі за вислугу років (працівник охорони здоров»я) - 18 років 10 місяців 11 днів. Стаж роботи в КЗОЗ «Обласний спеціалізований будинок дитини» складає 7 років 4 місяці 26 днів.

01.12.2014 р. вона звернулась до Управління ПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «є» ст. 55, ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням УПФУ від 27.02.2015 р. їй було відмовлено в призначенні пенсії із посиланням на те, що на працівників будинку дитини дія ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не поширюється.

В позовній заяві просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області щодо відмови в призначенні їй пенсії за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55, статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області від 27.02.2015 року про відмову в призначенні їй пенсії, зобов»язати відповідача призначити з 01.12.2014 року та виплатити їй пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з зарахуванням періоду роботи в Комунальному закладі охорони здоров»я «Обласний спеціалізований будинок дитини» з 05.07.2007 року по 30.11.2014 року до стажу роботи у подвійному розмірі у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов»язати відповідача в місячний строк з дня надрання постановою суду законної сили подати до Красноармійського міськраойнного суду Донецької області звіт про виконання постанови суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду в м. Красноармійську позовні вимоги не визнав, надав заперечення проти адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 01.12.2014 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області з заявою про призначення пенсії за вислугу років у відповідності до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003 та ст. 52 і п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 . Рішенням Управління від 27.02.2015 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні такого виду пенсії, оскільки відсутній необхідний спеціальний стаж за вислугу років (а.с. 11-12).

У відповідності до абз. 8 ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "є" статті 55 цього Закону.

Згідно з п. ''е" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Судом встановлено, що Управлінням до загального страхового стажу позивача було зараховано 24 роки 2 місяці 5 днів; до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років - 18 років 10 місяців 11 днів (а.с. 11-12), при цьому відповідачем не було зараховано у подвійному розмірі у стаж період роботи позивача з 05.07.2007 по 30.11.2014 на посаді медичної сестри у Комунальному закладі охорони здоров'я «Обласний спеціалізований будинок дитини».

Відповідно до ст. 60 Закону 1788 робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СПІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 ( зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 року № 1436) затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров»я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років.

В зазначеному Переліку будинок дитини включено до розділу "1. Освіта". При цьому, відповідно до примітки-1-1 до Переліку № 909, лікарі та середній медичний персонал незалежно від найменування посад, які працюють у навчальних закладах і установах, перелічених у розділі " 1. Освіта" (в т.ч. будинок дитини), відносяться до числа осіб, що мають право на пенсію за вислугу років.

Професійна спілка працівників охорони здоров»я України в своєму листі від 30.01.2015 р. вих. №03-37/з зазначає, що будинки дитини є одночасно дошкільними навчальними закладами системи охорони здоров'я й закладами охорони здоров'я з охорони дитинства, які передбачені розділом 1 «Освіта» та розділом 2. «Охорона здоров'я» Постанови № 909, що дає право медичному персоналу цих закладів на пенсію за вислугу років (а.с. 35-36).

Відповідно до ст. 60 Закону про пенсійне забезпечення робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 р. №385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» затверджено Перелік закладів охорони здоров»я (далі - Наказ №385).

В зазначеному Переліку серед інших закладів охорони здоров»я в розділі «Заклади медико-соціального захисту» значиться будинок дитини (обласний, міський, районний).

Таким чином, будинок дитини (обласний, міський, районний) є закладом охорони здоров я, що є тотожнім поняттю медичний заклад. Форма (вид) закладу охорони здоров'я - заклад медико-соціального захисту.

Місце роботи позивача Комунальний заклад охорони здоров»я «Обласний спеціалізований будинок дитини» є не звичайним будинком дитини, а має спеціалізований характер.

Так, відповідно до п. 1.1. Статуту Комунальний заклад охорони здоров»я «Обласний спеціалізований будинок дитини», цей заклад охорони здоров'я є закладом медико-соціального захисту дітей з вадами фізичного та розумового розвитку, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, а також з діагнозами ВІЛ-СНІД у віці від народження до 4 років, а також для медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів, дітей з особливими потребами, які виховуються в сім'ях батьків, у будинках-інтернатах для дітей-інвалідів, дитячих будинках для дітей дошкільного віку, дитячих будинках сімейного типу, прийомних сім'ях.

Розділом 2 Статуту в якості завдань закладу охорони здоров'я визначено, що будинок забезпечує утримання, виховання, лікування та забезпечення соціального захисту дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, дітей-інвалідів. які народжені ВІЛ-інфікованими матерями, а також з діагнозом ВІЛ-СНІД (п.2.1.)

До основних напрямків діяльності будинку пунктом 2.2. Статуту віднесено, зокрема, проведення комплексу заходів, направлених на забезпечення охорони здоров я вихованців будинку, їх соціальну та медичну реабілітацію; організація та здійснення диспансерного нагляду за дітьми з вадами фізичного та розумового розвитку, народженими ВІЛ-інфікованими матерями та з діагнозом ВІЛ-СНІД від народження до 4 років, проведення профілактичних та оздоровчих заходів; медико-соціальне обслуговування дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, народжених ВІЛ-інфікованими матерями та з діагнозом ВІЛ-СНІД, які тимчасово знаходяться у будинку за заявою батьків, дітей, які знаходяться на медико-соціальній реабілітації у відділенні реабілітації відкритого типу без батьків; тощо (а.с. 27-32).

З довідки Статуту Комунальний заклад охорони здоров»я «Обласний спеціалізований будинок дитини», №03/778 від 27.11.2014 р. також вбачається, що цей заклад охорони здоров'я займається лікуванням, вихованням та доглядом за ВІЛ-інфікованими дітьми (а.с. 24).

Комунальний заклад охорони здоров»я «Обласний спеціалізований будинок дитини» має ліцензію Міністерства охорони здоров»я України серії АВ №554340 на здійснення медичної практики та акредитаційний сертифікат (1 категорія) серії ДОЗ №003797 Департаменту охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації (а.с. 25-26).

Згідно довідки закладу охорони здоров'я - роботодавця №03/778 від 27.11.2014 р., позивач була зайнята роботою повний робочий день, займалася лікуванням та доглядом ВІЛ-інфікованих дітей (а.с. 24).

Згідно з посадовою інструкцією позивача до її посадових обов'язків як медичної сестри належало:

· участь у лікувально-діагностичному процесі;

· виконання лікарських призначень;

проведення маніпуляцій та процедури згідно з профілем роботи;

- забезпечення медичного догляду за хворими дітьми;

реанімація, надання допомоги при травматичному пошкодженні, кровотечі, колапсі, отруєнні, утопленні, механічній асфіксії, анафілактичному шоці, опіках, обмороженні, алергічних станах та аварійних станах ВІЛ;

- тощо (а.с. 33-34).

За таких обставин, робота позивача у Комунальному закладі охорони здоров»я «Обласний спеціалізований будинок дитини» на посаді медичної сестри є роботою у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД в розумінні статті 60 Закону «Про пенсійне забезпечення» і стаж роботи у цьому закладі повинен зараховуватися до стажу роботи у подвійному розмірі.

Професійна спілка працівників охорони здоров'я України у своєму листі від 30.01.2015 р. вих.№03-37/з дотримується аналогічної правової позиції та зазначає, що ураховуючи те, що у спеціалізованому будинку дитини перебувають ВІЛ-інфіковані діти, стаж роботи медичних працівників у зазначених закладах має зараховуватися у подвійному розмірі.

Отже, стаж роботи позивача в КЗОЗ «Обласний спеціалізований будинок дитини» складає 7 років 4 місяці 26 днів (з 05.07.2007 р. по 30.11.2014 р.) і має зараховуватися до стажу роботи в подвійному розмірі.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України в резолютивній частині постанови зазначається встановлений судом строк для подання суб»єктом владних повноважень - відповідачем по справі до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Керуючись ч. 2 ст. 11, ст.ст. 158-163, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55, статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області від 27.02.2015 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області призначити з 01.12.2014 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з зарахуванням періоду роботи в Комунальному закладі охорони здоров»я «Обласний спеціалізований будинок дитини» з 05.07.2007 року по 30.11.2014 року до стажу роботи у подвійному розмірі у відповідності до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області в місячний строк з дня надрання постановою суду законної сили подати до Красноармійського міськраойнного суду Донецької області звіт про виконання постанови суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі позову в сумі 73,08 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 26 березня 2015 року. Постанова буде виготовлена у повному обсязі 31 березня 2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя