Рішення

від 25.03.2015 по справі 509/579/15-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/579/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Демеденко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

11 лютого 2015 року, представниця ПАТ «Укрсоцбанк», звернулася до суду з названим позовом, в якому зазначила, що 23.04.2007 р. між АКБ «Укрсоцбанк», назва якого була змінена на ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 2007/13-2.06/255, відповідно до умов якого банк надав, а ОСОБА_1 прийняла у тимчасове користування грошові кошти в еквіваленті грошового зобов'язання у сумі 233000 дол. США за курсом НБУ на дату видачі, з порядком повернення заборгованості згідно п. 1.1 вказаного договору і кінцевим терміном повернення заборгованості до 23.04.2017 р. зі сплатою 13% річних.

Крім цього, в цей же день, 23.04.2007 р., між АКБ «Укрсоцбанк» та відповідачами були укладені наступні кредитні договори з кінцевим терміном повернення до 23.04.2017 р. під 13% річних : з ОСОБА_2 № 2007/13-2.06/257 на суму кредиту 237000 дол. США, з ОСОБА_3 № 2007/13-2.06/258 на суму кредиту 237000 дол. США, з ОСОБА_4 № 2007/13-2.06/259 на суму кредиту 237000 дол. США, з ОСОБА_5 № 2007/13-2.06/260 на суму кредиту 237000 дол. США, з ОСОБА_7 № 2007/13-2.06/256 на суму кредиту 235000 дол. США та з ОСОБА_6 № 2007/13-2.06/261 на суму кредиту 237000 дол. США.

В якості забезпечення виконання всіма позичальниками (відповідачами) своїх кредитних зобов'язань за договорами кредиту, між банком та всіма відповідачами були укладені і нотаріально-посвідчені 7 іпотечних договорів від 25.04.2007 р. : з ОСОБА_1 (реєстр. № 2673), з ОСОБА_2 (реєстр. № 2675), з ОСОБА_3 (реєстр. № 2679), з ОСОБА_4 (реєстр. № 2669), з ОСОБА_5 (реєстр. № 2677), з ОСОБА_7 та з ОСОБА_6, відповідно умов яких, всі іпотекодавці передали в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» наступне нерухоме майно : земельну ділянку загальною площею 1,6408 га, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_8 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить відповідачам на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.04.2007 р. (реєстр. № 2567) та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № НОМЕР_9, згідно витягу Державного реєстру правочинів № НОМЕР_10 від 25.04.2007 р.

Згідно умов п. 3.1.1 вищевказаних кредитних договорів, позивачами були повністю виконані умови договорів та видано суми кредитів з відкриттям позичкових рахунків в Одеській обласній філії банку на відміну від позивачів, якими порушуються строки повернення кредитів та сплати процентів, внаслідок чого у відповідачів перед позивачами утворилась заборгованість, яка станом на 30.01.2015 р. становить : за договором № 2007/13-2.06/255, позичальниця ОСОБА_1 у сумі 486880,96 дол. США (7866933,39 грн.), за договором № 2007/13-2.06/257, позичальниця ОСОБА_2 у сумі 370426,26 дол. США (5985279,67 грн.), за договором № 2007/13-2.06/258, позичальниця ОСОБА_3 у сумі 371349,79 дол. США (6000202,02 грн.), за договором № 2007/13-2.06/259, позичальник ОСОБА_4 у сумі 498955,79 дол. США (8062036,32 грн.), за договором № 2007/13-2.06/260, позичальниця ОСОБА_5 у сумі 371217,34 дол. США (6681824,06 грн.), за договором № 2007/13-2.06/261, позичальник ОСОБА_6 у сумі 371353,97 дол. США (6000269,47 грн.) та за договором № 2007/13-2.06/256, позичальник ОСОБА_7 у сумі 393542,24 дол. США (6358783,53 грн.), у зв'язку з чим, представниця позивачів просила суд, в рахунок часткового погашення заборгованості всіх відповідачів по вищевказаним сумам боргу - звернути стягнення на предмет іпотеки : земельну ділянку загальною площею 1,6408 га, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_8 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить відповідачам на підставі нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.04.2007 р. (реєстр. № 2567), шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на вищевказану земельну ділянку і ціну, за якою вказане нерухоме майно буде прийнято у власність ПАТ «Укрсоцбанк» встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на момент реєстрації права власності та стягнути з відповідачів на свою користь суму судового збору у розмірі 3654 грн.

Представник позивача, приймаючи участь в судовому засіданні підтримав позов, однак в подальшому, в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, що підтверджується особистою розпискою, однак надіслав на адресу суду письмову заяву, в якій повністю підтримав позов, просив його задовольнити та слухати справу без його участі, не заперечуючи проти ухвалення судом заочного рішення (а.с. 87,94-95).

Відповідачі в судове засідання, без поважних причин повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у відповідності до ст.ст. 74,77 ЦПК України, за останньою відомими судові їхніми адресами свого місця проживання, що підтверджується поштовими повідомленнями з відмітками про вручення судових повісток, що вважається належним сповіщенням сторін, причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їхньою відсутністю суду не надали (а.с. 80-84,88-93).

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» - судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ - і за її межами. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя - покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено - особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно із ст. 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні - але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, банк, як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (ст.ст. 19,47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення НБУ відповідних ліцензій на виконання вимог п. 1 розділу ІІ Закону України від 15.02.2011 р. № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків» є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій - має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (п. 2 ст. 5 Декрету про валютне регулювання).

У відповідності до п.п. 11,21 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів та таким кредитом - не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодній зі сторін кредитного договору.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено - у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержаталь має право вимагати дострокового виконання осиного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтями 33,35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору - іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж 30-ти денний строк, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги і якщо протягом встановленого строку - вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Пунктом 37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що невиконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання - не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (ч. 3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає ст. 124 Конституції України.

Крім цього, п. 9 вказаної Постанови вказує право вибору способу захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 3,4 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку» - іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюються до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

У судовому засіданні встановлено, що 23.04.2007 р. між АКБ «Укрсоцбанк», назва якого була змінена на ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 2007/13-2.06/255, відповідно до умов якого банк надав, а ОСОБА_1 прийняла у тимчасове користування грошові кошти в еквіваленті грошового зобов'язання у сумі 233000 дол. США за курсом НБУ на дату видачі, з порядком повернення заборгованості згідно п. 1.1 вказаного договору і кінцевим терміном повернення заборгованості до 23.04.2017 р. зі сплатою 13% річних (а.с. 6-8).

Крім цього, в цей же день, 23.04.2007 р., між АКБ «Укрсоцбанк» та відповідачами були укладені наступні кредитні договори з кінцевим терміном повернення до 23.04.2017 р. під 13% річних : з ОСОБА_2 № 2007/13-2.06/257 на суму кредиту 237000 дол. США, з ОСОБА_3 № 2007/13-2.06/258 на суму кредиту 237000 дол. США, з ОСОБА_4 № 2007/13-2.06/259 на суму кредиту 237000 дол. США, з ОСОБА_5 № 2007/13-2.06/260 на суму кредиту 237000 дол. США, з ОСОБА_7 № 2007/13-2.06/256 на суму кредиту 235000 дол. США та з ОСОБА_6 № 2007/13-2.06/261 на суму кредиту 237000 дол. США (а.с. 23-27,40-48,52-54,65-67).

В якості забезпечення виконання всіма позичальниками (відповідачами) своїх кредитних зобов'язань за договорами кредиту, між банком та всіма відповідачами були укладені і нотаріально-посвідчені 7 іпотечних договорів від 25.04.2007 р. : з ОСОБА_1 (реєстр. № 2673), з ОСОБА_2 (реєстр. № 2675), з ОСОБА_3 (реєстр. № 2679), з ОСОБА_4 (реєстр. № 2669), з ОСОБА_5 (реєстр. № 2677), з ОСОБА_7 та з ОСОБА_6, відповідно умов яких, всі іпотекодавці передали в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» наступне нерухоме майно : земельну ділянку загальною площею 1,6408 га, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_8 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить відповідачам на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11 від 09.08.2007 р., виданого згідно нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.04.2007 р. (реєстр. № 2567) та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № НОМЕР_9, згідно витягу Державного реєстру правочинів № НОМЕР_10 від 25.04.2007 р. (а.с. 9-22,28-39,49-51,55-64,68-69).

Згідно умов п. 3.1.1 вищевказаних кредитних договорів, позивачами були повністю виконані умови договорів та видано суми кредитів з відкриттям позичкових рахунків в Одеській обласній філії банку на відміну від позивачів, якими порушуються строки повернення кредитів та сплати процентів, внаслідок чого у відповідачів перед позивачами утворилась заборгованість, яка станом на 30.01.2015 р. становить : за договором № 2007/13-2.06/255, позичальниця ОСОБА_1 у сумі 486880,96 дол. США (7866933,39 грн.), за договором № 2007/13-2.06/257, позичальниця ОСОБА_2 у сумі 370426,26 дол. США (5985279,67 грн.), за договором № 2007/13-2.06/258, позичальниця ОСОБА_3 у сумі 371349,79 дол. США (6000202,02 грн.), за договором № 2007/13-2.06/259, позичальник ОСОБА_4 у сумі 498955,79 дол. США (8062036,32 грн.), за договором № 2007/13-2.06/260, позичальниця ОСОБА_5 у сумі 371217,34 дол. США (6681824,06 грн.), за договором № 2007/13-2.06/261, позичальник ОСОБА_6 у сумі 371353,97 дол. США (6000269,47 грн.) та за договором № 2007/13-2.06/256, позичальник ОСОБА_7 у сумі 393542,24 дол. США (6358783,53 грн.), а всього - 2863726,35 дол. США (еквівалент 46269226,63 грн.), обґрунтовані розрахунки яких були надані позивачами суду (а.с. 70-75).

Відповідно до умов іпотечних договорів (п. 4.1, 4.5) - іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником зобов'язань за цим договором та/або за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок вирученої від реалізації суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання необхідних на утримання заставленого майна, а також витрати пов'язані з реалізацією предмета іпотеки у тому числі з урахуванням податків. Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у наступних випадках : якщо у момент настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме : при повному,або частковому неповерненні у встановлені кредитним договором строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум процентів, та/або при несплаті або частковій несплаті у встановлені кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій) та у разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредитних коштів.

Таким чином, судом було встановлено факт невиконання відповідачами кредитних зобов'язань, а тому у суду є всі законні підстави звернути стягнення на предмет іпотеки.

На момент розгляду справи, доказів погашення відсотків, відповідачами суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні. За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості зі всіма складовими такими, що відповідають умовам договору та ст. 1050 ЦК України.

На думку суду, позов підлягає задоволенню у повному обсязі та зважаючи на умови ст.ст. 37,38 Закону України «Про іпотеку» та умови нотаріально-посвідчених іпотечних договорів з іпотекодавцями (відповідачами) і звернення стягнення на предмет іпотеки слід здійснити шляхом визнання на нього права власності за позивачами.

Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 79,88 ЦПК України, з відповідачів, у дольовому порядку на користь позивачів мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3654 грн., а саме по 522 грн. з кожного (а.с. 5)

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,169,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 512-516, 524,525,526,530,533,549,625,651,1054,1055 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитом, шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - задовольнити;

2. В рахунок часткового погашення заборгованості за договором № 2007/13-2.06/255 ОСОБА_1 у сумі 486880,96 дол. США (7866933,39 грн.), за договором № 2007/13-2.06/257 ОСОБА_2 у сумі 370426,26 дол. США (5985279,67 грн.), за договором № 2007/13-2.06/258 ОСОБА_3 у сумі 371349,79 дол. США (6000202,02 грн.), за договором № 2007/13-2.06/259 ОСОБА_4 у сумі 498955,79 дол. США (8062036,32 грн.), за договором № 2007/13-2.06/260 ОСОБА_5 у сумі 371217,34 дол. США (6681824,06 грн.), за договором № 2007/13-2.06/261 ОСОБА_6 у сумі 371353,97 дол. США (6000269,47 грн.) та за договором № 2007/13-2.06/256 ОСОБА_7 у сумі 393542,24 дол. США (6358783,53 грн.), а всього - 2863726,35 дол. США (еквівалент 46269226,63 грн.) - звернути стягнення на предмет іпотеки за нотаріально-посвідченими договорами іпотеки від 25.04.2007 р. : з ОСОБА_1 (реєстр. № 2673), з ОСОБА_2 (реєстр. № 2675), з ОСОБА_3 (реєстр. № 2679), з ОСОБА_4 (реєстр. № 2669), з ОСОБА_5 (реєстр. № 2677), з ОСОБА_7 та з ОСОБА_6 на земельну ділянку загальною площею 1,6408 га, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, АДРЕСА_1, кадастровий НОМЕР_8 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належить відповідачам на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_11 від 09.08.2007 р., виданого згідно нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.04.2007 р. (реєстр. № 2567) та зареєстрованого у Державному реєстрі правочинів за № НОМЕР_9, згідно витягу Державного реєстру правочинів № НОМЕР_10 від 25.04.2007 р., шляхом визнання за ПАТ «Укрсоцбанк» права власності на вищевказану земельну ділянку і ціну, за якою вказане нерухоме майно буде прийнято у власність ПАТ «Укрсоцбанк» встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на момент реєстрації права власності ;

3. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_3), ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4), ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_5), ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_6) та ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_7) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 00039019) суму судового збору у розмірі 3654 грн., а саме по 522 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.М. Гандзій