Ухвала

від 19.03.2015 по справі 390/1591/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/197/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 190 (83, 86-1, 143) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2015 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальне провадження №12013120050000285 за апеляційною скаргою процесуального прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014 року, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червоний Яр Кіровоградського району Кіровоградської області, громадянина України, українець, із професійно-технічною освітою, працює керуючим дільницею в ФГ «Якименка Т.Т.», має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України виправданого,

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області, громадянин України, українець, із вищою освітою, має на утриманні малолітню дитину, працює юристом в ФГ « ОСОБА_10 », проживає за адресою: АДРЕСА_3 , не судимий,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст. 358, ч.3 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_11 , ОСОБА_12

захисника ОСОБА_13 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 , ОСОБА_8

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_9 вчинив придбання і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу, за наступних обставин.

В березні 2011 року ОСОБА_9 в с.Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області в домоволодінні свого батька ОСОБА_14 , 1954 року народження, який має відповідний дозвіл на придбання, зберігання, носіння і використання гладко ствольної мисливської зброї, патронів та набоїв до неї, взяв паперову коробку з мисливським димним порохом, звичайним №3 «Білий ведмідь» ГОСТ 10365-63, масою 216 грам, без згоди ОСОБА_14 , перевіз порох до свого помешкання в кв. АДРЕСА_4 , тобто незаконно придбав вибухову речовину та в подальшому, протягом березня - квітня 2011 року, незаконно зберігав її за вказаною адресою, не маючи при цьому жодного передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання вибухових речовин. 28.04.2011 в ході обшуку кв. АДРЕСА_4 паперова коробка з димним порохом масою 216 грам виявлена та вилучена із тумбочки в житловому приміщенні, де проживав ОСОБА_9 .. Згідно із висновком судової експертизи вибухових речовин № 475 від 20.05.2011, проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, виявлена і вилучена у ОСОБА_9 речовина масою 216 грам являється вибуховою речовиною димним порохом, придатним для використання, тобто для характерного для вибухової речовини спалахування та горіння.

В ході судового розгляду представник потерпілого підтримав обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні у вчиненні придбання і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу за ч.1 ст.263 КК України, заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайства), вчиненого в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, вчинення підроблення документів, які видаються і посвідчуються громадянином підприємцем, який має право видавати і посвідчувати такі документи, і які надають права з метою використання їх підроблювачем, виготовлення підроблених печаток і бланків підприємства з метою використання їх підроблювачем, вчинені за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст.358 КК України, використання завідомо підробленого документа ч.3 ст.358 КК України.

ОСОБА_8 заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою (шахрайства), вчиненого в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, вчинення підроблення документів, які видаються і посвідчуються громадянином підприємцем, який має право видавати і посвідчувати такі документи, і які надають права з метою використання їх підроблювачем, виготовлення підроблених печаток і бланків підприємства з метою використання їх підроблювачем, вчинені за попередньою змовою групою осіб за ч.2 ст.358 КК України, використання завідомо підробленого документа ч.3 ст.358 КК України.

У обвинувальному акті від 19.06.2013 зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що в лютому 2010 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, мешканці м. Кіровограда ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які не мали постійного місця роботи, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, вступили між собою в злочинну змову на заволодіння чужим майном і незаконного обернення його в свою власність шахрайським способом, при цьому ініціатором злочинної змови, спрямованої на незаконне заволодіння чужим майном був ОСОБА_8 , оскільки останній мав численних знайомих серед підприємців, які займались вирощуванням і реалізацією сільськогосподарської продукції на території Кіровоградського району, а ОСОБА_9 має юридичну освіту і досвід діяльності за фахом юриста, в тому числі щодо укладання цивільно-правових угод між суб`єктами господарської діяльності, вказані факти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вирішили використати при вчиненні ними кримінального правопорушення як прикриття дійсних їх злочинних намірів.

Реалізуючи свої злочинні наміри, в лютому 2010 року ОСОБА_8 прибув в с.Оситняжку Кіровоградського району Кіровоградської області, де за адресою: АДРЕСА_5 , проживає голова фермерського господарства «Дяченко» ОСОБА_15 , достовірно володіючи інформацією про важке матеріальне становище господарства після пожежі в 2009 році та запропонував останньому свої послуги у виведенні вказаного фермерського господарства із скрутного матеріального становища. Як варіанти такої допомоги, ОСОБА_8 запропонував свої консультативні та посередницькі послуги в питаннях взяття землі в оренду, отримання в лізингове користування сільськогосподарської техніки, придбання засобів захисту рослин з розрахунком після збору врожаю. З цією ж нібито метою, згідно із попередньо розподілених ролей ОСОБА_8 рекомендував ОСОБА_15 свого знайомого ОСОБА_9 як юриста-фахівця у фінансово-господарських взаємовідносинах з іншими підприємствами та запропонував ОСОБА_15 укласти взаємовигідну угоду з ОСОБА_9 про надання юридичних послуг. В дійсності ж ОСОБА_8 і ОСОБА_9 прагнули таким способом ввійти в довіру до ОСОБА_15 з метою подальшого використання його фермерського господарства для шахрайського заволодіння чужим майном інших підприємств під виглядом здійснення між ними цивільно-правових угод.

Введений таким чином в оману ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і не підозрюючи їх дійсних злочинних намірів ОСОБА_15 погодився на співробітництво з ними, сприйнявши таке співробітництво як спільну законну господарську діяльність. Після цього між ОСОБА_15 та ОСОБА_9 було укладено договір комісії від 25.02.2010, терміном дії до 31.12.2010, згідно з яким ОСОБА_9 зобов`язався проводити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти вигідну для ФГ «Дяченко» сільськогосподарську продукцію і техніку, ставити письмово і усно до відома ОСОБА_15 про виконання даного договору, вжити заходів щодо охорони прав ФГ «Дяченко». Фермерське господарство «Дяченко», в особі його голови ОСОБА_15 , зобов`язувалось прийняти роботу, розглянути і затвердити її протягом 10 днів після одержання звіту ОСОБА_9 та оплатити йому комісійну плату в розмірі 1% від договорів з виконавцем.

У цей же період, в лютому 2010 року, ОСОБА_15 , введений в оману ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо дійсних їх намірів, видав і засвідчив власним підписом довіреність без зазначення дати передачі, терміном дії до 01.01.2011 на ім`я ОСОБА_9 , якою надав право останньому представляти інтереси фермерського господарства «Дяченко» у всіх державних і недержавних установах, підприємствах та організаціях, підписувати і укладати договори, угоди, документацію, що стосується господарства, представляти інтереси ФГ «Дяченко» у судах загальної юрисдикції та господарському суді за позовами до ФГ «Дяченко» і за позовами цього господарства до відповідачів.

Таким чином, отримавши обманним шляхом щодо ОСОБА_15 , можливість використання очолюваного ним фермерського господарства у власних цілях, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у квітні 2010 року приступили до вчинення дій, безпосередньо направлених на досягнення злочинного результату - заволодіння чужим майном шахрайським способом.

В період з 05.04.2010 ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з допомогою мережі «Інтернет» отримали інформацію щодо приватного підприємства «СЛВ», розташованого за адресою м. Черкаси, вулиця Героїв Дніпра, 85 кв.49, яке здійснювало реалізацію засобів захисту рослин. Зателефонувавши на офіс ПП «СЛВ» і представившись управляючим ФГ «Дяченко», ОСОБА_8 отримав повну інформацію про умови придбання вказаної продукції.

Реалізуючи заздалегідь продуманий план спільних злочинних дій, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 запропонували придбати ОСОБА_15 засоби захисту рослин для ФГ «Дяченко» у приватного підприємства «СЛВ», переконуючи його у вигідності такої угоди, оскільки з його фермерським господарством, яке тривалий час займається виробничою сільськогосподарською діяльністю, може бути укладена угода на поставку гербіцидів у великій кількості по здешевленим цінам. При цьому ОСОБА_8 і ОСОБА_9 запевнили ОСОБА_15 в тому, що засоби захисту рослин в повному обсязі будуть поставлені до ФГ «Дяченко», а вони особисто допоможуть ОСОБА_15 знайти покупців для подальшої реалізації їм частини товару серед підприємців і фермерів. Введений в оману ОСОБА_8 і ОСОБА_9 і не підозрюючи їх дійсних злочинних намірів, ОСОБА_15 дав згоду на укладання договору поставки з ПП «СЛВ» і для укладання такої угоди 21 квітня 2010 року надав ОСОБА_8 і ОСОБА_9 копії установчих документів ФГ «Дяченко» та письмову заявку на ім`я ПП «СЛВ» щодо можливості укладання угоди на поставку гербіцидів за умови остаточного розрахунку по договору після реалізації ФГ «Дяченко» сільськогосподарської продукції урожаю 2010 року. Перелік засобів захисту рослин, їх кількість, які планувались придбати ФГ «Дяченко» в письмовій заявці не вказувались, а повинен був бути у подальшому визначений при придбанні зазначених товарів.

Отримавши таким чином можливість для подальших шахрайських дій по заволодінню майном ПП «СЛВ» під виглядом законної цивільно-правової угоди з ФГ «Дяченко», ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в цей період вчинили інші злочинні дії, направлені на досягнення злочинного результату, а саме замість справжньої письмової заявки ОСОБА_15 до ПП «СЛВ» з допомогою комп`ютерної техніки підробили фірмовий бланк ФГ «Дяченко», на якому тим же способом підробили від імені ОСОБА_15 письмову заявку на продаж з конкретним переліком засобів захисту рослин, а також посівного матеріалу, який склав вісім найменувань із зазначенням кількості кожного із них. Підроблену заявку ОСОБА_8 і ОСОБА_9 засвідчили підробленим підписом від імені ОСОБА_15 .. Крім того, в цей же період, з метою використання в шахрайських цілях ОСОБА_8 і ОСОБА_9 виготовили підроблену печатку ФГ «Дяченко», відтиском якої вони завірили зазначену заявку на адресу директора ПП «СЛВ», після чого електронною поштою відправили вказаний електронний підроблений документ, датований 21.04.2010 на адресу ПП «СЛВ». Тим самим, зазначеними діями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обманним шляхом приховали від ОСОБА_15 дійсний об`єм поставки гербіцидів по майбутньому договору з ПП «СЛВ».

26 квітня 2010 року за попередньою домовленістю ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 дійсну печатку ФГ «Дяченко», і в цей же день ОСОБА_9 прибув у м. Черкаси, де від імені ОСОБА_15 уклав угоду на поставку ФГ «Дяченко» підприємством «СЛВ» засобів захисту рослин, в дійсності не маючи наміру на його виконання і проведення взаєморозрахунків з ПП «СЛВ» в повному обсязі. Вказаний договір ОСОБА_9 засвідчив власним підписом з боку ФГ «Дяченко» та відтиском дійсної печатки даного фермерського господарства. В свою чергу, введений в оману діями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , директор ПП «СЛВ» ОСОБА_16 завірив договір поставки №26/04 від 26.04.2010 власним підписом і відтиском печатки з боку ПП «СЛВ». Згідно з п.1.2 зазначеного договору кількість і якість засобів захисту рослин, які являються предметом поставки, визначається специфікацією, яка додається до договору і являється невід`ємною частиною договору.

Після підписання договору поставки №26/04 від 26.04.2010 між ФГ «Дяченко» та ПП «СЛВ», продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння шахрайським способом чужим майном, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , без відома голови фермерського господарства ОСОБА_15 , підшукали та орендували складське приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , яке належить підприємцю ОСОБА_17 , в якому планували помістити засоби захисту рослин, які мали надійти від ПП «СЛВ» та в подальшому реалізувати без участі ОСОБА_15 та не ставлячи його до відома щодо обсягів поставки та отриманого від їх реалізації прибутку.

Згідно з умовами договору поставки ФГ «Дяченко» мало оплатити попередню оплату в розмірі 15% від загальної суми укладеного договору, але ОСОБА_8 в особистій бесіді з директором ПП «СЛВ» ОСОБА_16 попросив відстрочки строку попередньої оплати за товар, завіривши останнього, що необхідні грошові кошти в якості попередньої оплати надійдуть на розрахунковий рахунок ПП «СЛВ» відразу після отримання першої партії засобів захисту рослин, на що отримав згоду від ОСОБА_16 , який не підозрював злочинних намірів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ..

06.05.2010 на виконання умов договору поставки №26/04 від 26.04.2010 на вказану ОСОБА_8 і ОСОБА_9 адресу орендованого ними складу, розташованого по вулиці Олександрійській, 87, в м. Кіровограді, ПП «СЛВ» власним автомобільним транспортом було поставлено 60 літрів засобу захисту рослин «Димевіт» по договірній ціні 95 грн. 11 коп. за 1 л на суму - 5706 грн. 60 коп.; 1500 літрів засобу захисту рослин «Хлор Пірівіт» по договірній ціні-123 грн. 65 коп. за 1 л на суму-185 475.00грн; 800 літрів засобу захисту рослин «Хортус» по договірній ціні-85 грн.61 коп. за 1 л на суму - 68 488.00грн.; 1010 літрів засобу захисту рослин «Десикант» по договірній ціні - 85 грн.61 коп. за 1 л на суму - 86 466 грн. 10 коп.; 1700 літрів засобу захисту рослин «Міладар» по договірній ціні - 237 грн.78 коп. за 1 л на суму 404 226.00 грн.; 600 л засобу захисту рослин «Берегиня» по договірній ціні - 57.00 грн. за 1 л на суму - 34 200.00 грн.; 15 кг засобу захисту рослин „Голд Стар по договірній ціні 1426 грн. 70 коп. за 1 кг на суму 21 400 грн. 50 коп., а всього товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 805 962 грн. 20 коп., які представниками ПП «СЛВ були передані ОСОБА_8 і ОСОБА_9 ..

Крім цього, представниками ПП «СЛВ» ОСОБА_8 і ОСОБА_9 були надані документи, підтверджуючі поставку зазначених засобів захисту рослин, а саме видаткову накладну ПП «СЛВ» РН №0000005 від 30.04.2010, товаротранспортну накладну №03 від 06.05.2010 на перевезення вказаних засобів захисту рослин автомобілем «Ісудзу» д.н. НОМЕР_1 , специфікацію №01 до договору поставки №26/04 від 26.04.2010 року із зазначенням найменувань, кількості, вартості засобів захисту рослин, засвідчені відтисками печатки ПП «СЛВ» і особистими підписами його керівника ОСОБА_16 ..

Приховуючи шахрайський характер власних дій, як від самого ОСОБА_15 , так і від представників ПП «СЛВ», ОСОБА_8 засвідчив дані документи про отримання товару з боку ФГ «Дяченко» власним підписом, а ОСОБА_9 засвідчив їх відтиском підробленої ним і ОСОБА_8 печатки ФГ «Дяченко», для чого здійснив такі дії не в присутності представників ПП «СЛВ». Надавши після цього вказані документи представникам ПП «СЛВ», ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вчинили тим самим використання завідомо підроблених документів.

Заволодівши за вказаних обставин шахрайським способом засобами захисту рослин, які належали ПП «СЛВ», ОСОБА_8 і ОСОБА_9 незаконно обернули їх у свою власність і в подальшому реалізували їх ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншим невстановленим слідством особам, не ставлячи до відома ОСОБА_15 щодо самого факту поставки, місцезнаходження, асортименту, кількості, вартості отриманих по договору від ПП «СЛВ» засобів захисту рослин, їх подальшої реалізації і отриманого ними особистого прибутку від цієї реалізації.

В цей же період, з метою доведення до кінця єдиного злочинного наміру на заволодіння шахрайським способом майном ПП «СЛВ» в особливо великих розмірах і отримання для цього передбачених договором поставки №26/04 від 26.04.2010 та специфікаціями до нього засобів захисту рослин в повному обсязі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 за рахунок отриманого особисто ним прибутку від реалізації першої партії засобів захисту рослин здійснили часткову попередню оплату по вказаному договору поставки на розрахунковий рахунок ПП «СЛВ». Для цього особисто ОСОБА_9 в Кіровоградському відділенні АКБ «Надра» в травні 2010 року від імені ФГ «Дяченко» вніс готівкові кошти на загальну суму 77 370 гривень, а саме 11.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 27430 гривень, 13.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 19590 гривень, 14.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 30 350 гривень, не ставлячи до відома про свої дії ОСОБА_15 .. Вказаними діями ОСОБА_8 і ОСОБА_9 прагнули переконати керівника ПП «СЛВ» ОСОБА_16 та інших службових осіб даного підприємства в дотриманні ними умов договору поставки №26/04 від 26.04.2010 і приховати власні злочинні наміри.

Введені в оману службові особи ПП «СЛВ» протягом травня 2010 року власним автомобільним транспортом додатково поставили визначені договором №26/04 і специфікацією до нього засоби захисту рослин в повному обсязі, а саме, згідно із специфікацією №01 від 26.04.2010 поставили до складу, розташованого по АДРЕСА_6 та передали ОСОБА_8 і ОСОБА_9 190 літрів засобу захисту рослин «Димевіт» по договірній ціні 95 грн. 11 коп. за 1 л на суму 18 070 грн. 90 коп.; 2200 літрів засобу захисту рослин «Хортус» по договірній ціні - 85 грн.61 коп. за 1 л на суму-188 342.00 грн.; 1000 літрів засобу захисту рослин «Берегиня» по договірній ціні-57.00 грн. за 1 л на суму-57 000 грн.; 4 000 літрів засобу захисту рослин «Гліфовіт» по договірній ціні - 76 грн.09 коп. за 1 л на суму 304 360. 00 грн.; згідно із специфікацією №06/05 від 06.05.2010 на цей же склад поставили та передали ОСОБА_8 і ОСОБА_9 360 літрів засобу захисту рослин «Антиперій» по договірній ціні 153 грн. 60 коп. за 1 л на суму-55 296.00 грн., а всього товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 623 068 грн. 90 коп..

Таким чином, підприємством «СЛВ» в травні 2010 року були повністю виконані передбачені договором поставки №26/04 від 26.04.2010 і специфікації до нього №01 від 26.04.2010 та №06/5 від 06.05.2010 умови поставки даних засобів захисту рослин у вказаному асортименті і кількості на загальну суму 1 429 031 грн. 10 коп. на адресу ФГ «Дяченко».

Заволодівши за вказаних обставин шахрайським способом майном, яке являлось власністю ПП «СЛВ», на загальну суму -1 429 031 грн. 10 коп., що являється особливо великими розмірами, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 незаконно обернули вказане чуже майно у свою власність та в період з травня по серпень 2010 року реалізували засоби захисту рослин невстановленим слідством особам, не ставлячи до відома про свої дії ОСОБА_15 та приховуючи їх від останнього. Ніякої оплати за поставлені засоби захисту рослин підприємству «СЛВ» ОСОБА_8 і ОСОБА_9 більше не здійснювали і не мали наміру її здійснювати, так як з самого початку їх умисел був направлений на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.

Отримавши засоби захисту рослин в повному обсязі, передбаченому договором поставки, з червня 2010 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 стали уникати зустрічі і телефонного спілкування з представниками ПП «СЛВ». Отриманий від реалізації гербіцидів в період з травня по серпень 2010 року прибуток ОСОБА_8 і ОСОБА_9 обернули у свою власність і використали для задоволення власних потреб, своїми діями завдали матеріальні збитки підприємству «СЛВ» на суму 1 429 031 грн 10 коп., що являється особливо великим розміром.

Крім того, в процесі вчинення шахрайського заволодіння майном ПП «СЛВ» в особливо великих розмірах, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 , вчинили підроблення документів, які видаються і посвідчуються громадянином-підприємцем, який має право видавати і посвідчувати такі документи, і які надають права з метою використання їх підроблювачем, виготовлення підроблених печаток і бланків підприємства з метою використання їх підроблювачем, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

В квітні 2010 року ОСОБА_8 і ОСОБА_9 для засвідчення підроблених документів, що використовувались ними при вчиненні шахрайства, виготовили підроблену печатку ФГ «Дяченко».

В цей же період з допомогою комп`ютерної техніки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підробили фірмовий бланк ФГ «Дяченко» для письмової заявки на продаж засобів захисту рослин до ПП «СЛВ», на якому таким же способом з допомогою комп`ютерної техніки, підробили письмову заявку від імені ОСОБА_15 з конкретним переліком гербіцидів, а також посівного матеріалу, який складав вісім найменувань, з зазначенням кількості кожного з них. Підроблену письмову заявку від 21.04.2010, складену без відома і згоди ОСОБА_15 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 засвідчили підробленим підписом від імені ОСОБА_15 та відтиском підробленої печатки ФГ «Дяченко».

Крім того, дійсні документи складені і видані ПП «СЛВ», підтверджуючі поставку засобів захисту рослин на адресу ФГ «Дяченко» згідно з договором поставки №26/04 від 26.04.2010 і надані представниками цього підприємства 06.05.2010 ОСОБА_8 і ОСОБА_9 : видаткову накладну ПП «СЛВ» №РН-0000005 від 30.04.2010, товарно-транспортну накладну №03 від 06.05.2010, специфікацію №01 від 26.04.2010 до договору поставки №26/04 від 26.04.2010, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 засвідчили відтисками підробленої печатки ФГ «Дяченко», вчинивши тим самим підроблення документів з метою шахрайського заволодіння чужим майном під виглядом законного отримання фермерським господарством «Дяченко».

Крім цього, всі вище перелічені документи ОСОБА_9 та ОСОБА_8 06.05.2010 повернули представникам ПП «СЛВ», які не володіли інформацією, що вони завірені підробленою печаткою ФГ «Дяченко». Тим самим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вчинили використання завідомо підробленого документа.

Крім того, підроблену ними з допомогою комп`ютерної техніки письмову заявку від імені ФГ «Дяченко» з конкретним переліком гербіцидів і посівного матеріалу, який складав 8 найменувань з зазначенням кількості кожного з них 21.04.2010 ОСОБА_9 і ОСОБА_8 направили електронною поштою на адресу ПП «СЛВ».

Крім того, дійсні документи, складені і видані ПП «СЛВ», підтверджуючі поставку засобів захисту рослин на адресу ФГ «Дяченко» згідно з договором поставки №26/04 від 26.04.2010 і надані представниками цього підприємства 06.05.2010 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , видаткову накладну ПП «СЛВ» №РН-0000005 від 30.04.2010, товарно-транспортну накладну №03 від 06.05.2010, специфікацію №01 від 26.04.2010 до договору поставки №26/04 від 26.04.2010, засвідчені ними відтисками підробленої печатки ФГ «Дяченко», 06.05.2010 ОСОБА_9 і ОСОБА_8 надали представникам ПП «СЛВ».

Прокурором під час розгляду справи в суді першої інстанції було змінено обвинувачення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , згідно якого

ОСОБА_8 обвинувачувався в скоєнні заподіяння майнової шкоди у великих розмірах шляхом зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства за ч.2 ст.192 КК України.

ОСОБА_9 обвинувачувався у вчиненні придбання і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу за ч.1 ст.263 КК України.

В обвинувальному акті від 17.07.2014 зазначено, що в лютому 2010 року ОСОБА_8 прибув в с.Оситняжку Кіровоградського району Кіровоградської області, де за адресою: АДРЕСА_5 , проживає голова фермерського господарства «Дяченко» ОСОБА_15 , достовірно володіючи інформацією про важке матеріальне становище господарства після пожежі в 2009 році, та запропонував останньому свої послуги у виведенні даного фермерського господарства зі скрутного матеріального становища. Як варіанти такої допомоги ОСОБА_8 запропонував свої консультативні та посередницькі послуги в питаннях взяття землі в оренду, отримання в лізингове користування сільськогосподарської техніки, придбання засобів захисту рослин з розрахунком після збору врожаю. При цьому, ОСОБА_8 рекомендував ОСОБА_15 свого знайомого ОСОБА_9 , як юриста-фахівця у фінансово-господарських взаємовідносинах з іншими підприємствами та запропонував ОСОБА_15 укласти взаємовигідну угоду з ОСОБА_9 про надання юридичних послуг.

В період з 05.04.2010 ОСОБА_8 отримав інформацію щодо приватного підприємства «СЛВ», розташованого за адресою: м. Черкаси, вулиця Героїв Дніпра, б. 85, кв. 49, яке здійснювало реалізацію засобів захисту рослин. Зателефонувавши на офіс ПП «СЛВ» і представившись управляючим ФГ «Дяченко» ОСОБА_8 отримав повну інформацію про умови придбання продукції вказаного підприємства.

Реалізуючи заздалегідь продуманий план злочинних дій, спрямованих на заподіяння майнової шкоди ПП «СЛВ» шляхом зловживання довірою, ОСОБА_8 запропонував придбати ОСОБА_15 засоби захисту рослин для ФГ «Дяченко» у приватного підприємства «СЛВ», переконуючи його у вигідності такої угоди, оскільки з його фермерським господарством, яке тривалий час займається виробничою сільськогосподарською діяльністю, може бути укладена угода на поставку гербіцидів у великій кількості по здешевленим цінам. При цьому, ОСОБА_8 запевнив ОСОБА_15 в тому, що засоби захисту рослин в повному обсязі будуть поставлені до ФГ «Дяченко», а він особисто допоможе ОСОБА_15 знайти покупців для подальшої реалізації частини товару серед підприємців і фермерів. ОСОБА_15 дав згоду на укладання договору поставки з ПП «СЛВ» і для укладання такої угоди 21 квітня 2010 року надав ОСОБА_8 і ОСОБА_9 копії установчих документів ФГ «Дяченко» та письмову заявку на ім`я ПП «СЛВ» щодо можливості укладання угоди на поставку гербіцидів за умови остаточного розрахунку по договору після реалізації ФГ «Дяченко» сільськогосподарської продукції урожаю 2010 року. Перелік засобів захисту рослин, їх кількість, які планувались придбати ФГ «Дяченко» в письмовій заявці при цьому не вказувались, а повинен був бути у подальшому визначений при придбанні зазначених товарів.

Таким чином, ОСОБА_8 отримав можливість для заподіяння майнової шкоди ПП «СЛВ» шляхом зловживання довірою під виглядом законної цивільно-правової угоди з ФГ «Дяченко».

26 квітня 2010 року ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 печатку ФГ «Дяченко», в цей же день ОСОБА_9 прибув у м. Черкаси, де від імені ОСОБА_15 уклав угоду на поставку ФГ «Дяченко» підприємством «СЛВ» засобів захисту рослин. Вказаний договір ОСОБА_9 засвідчив власним підписом з боку ФГ «Дяченко» та відтиском печатки цього фермерського господарства. В свою чергу, директор ПП «СЛВ» ОСОБА_16 завірив договір поставки № 26/04 від 26.04.2010 власним підписом і відтиском печатки з боку ПП «СЛВ». Згідно із п. 1.2. зазначеного договору кількість і якість засобів захисту рослин, які являються предметом поставки, визначається специфікацією, яка додається до договору і являється невід`ємною частиною договору.

Згідно із умовами договору поставки ФГ «Дяченко» мало оплатити попередню оплату в розмірі 15% від загальної суми укладеного договору, але ОСОБА_8 в особистій бесіді з директором ПП «СЛВ» ОСОБА_16 попросив відстрочки строку попередньої оплати за товар, завіривши останнього, що необхідні грошові кошти в якості попередньої оплати надійдуть на розрахунковий рахунок ПП «СЛВ» відразу після отримання першої партії засобів захисту рослин, на що отримав згоду від ОСОБА_16 , який не підозрював злочинних намірів ОСОБА_8 ..

06.05.2010 на виконання умов договору поставки № 26/04 від 26.04.2010 на вказану ОСОБА_8 адресу орендованого ними складу, розташованого по вулиці Олександрійській, 87, в м. Кіровограді, ПП «СЛВ» власним автомобільним транспортом було поставлено 60 літрів засобу захисту рослин «Димевіт» по договірній ціні 95 грн. 11 к. за 1 л на суму 5706 грн. 60 к.; 1500 літрів засобу захисту рослин «Хлор Пірівіт» по договірній ціні- 123 грн. 65 к. за 1 л на суму -185475 грн.; 800 літрів засобу захисту рослин «Хортус» по договірній ціні 85 грн. 61 к. за 1 л на суму 68488 грн.; 1010 літрів засобу захисту рослин «Десикант» по договірній ціні 85 грн. 61 к. за 1 л на суму 86466 грн. 10 к.; 1700 літрів засобу захисту рослин «Міладар» по договірній ціні 237 грн. 78 к. за 1 л на суму 404 226 грн.; 600 л засобу захисту рослин «Берегиня» по договірній ціні 57 грн. за 1 л на суму 34200 грн.; 15 кг засобу захисту рослин «Голд Стар» по договірній ціні 1426 грн. 70 к. за 1 кг на суму 21400 грн. 50 к., а всього товароматеріальних цінностей на загальну суму 805 962 грн. 20 к., які представниками ПП «СЛВ» були передані ОСОБА_8 ..

Крім цього, представниками ПП «СЛВ» ОСОБА_8 були надані документи, підтверджуючі поставку зазначених засобів захисту рослин, а саме видаткову накладну ПП «СЛВ» РН № 0000005 від 30.04.2010, товаротранспортну накладну № 03 від 06.05.2010 на перевезення вказаних засобів захисту рослин автомобілем «Ісудзу» д.н. НОМЕР_1 , специфікацію № 01 до договору поставки № 26/04 від 26.04.2010 із зазначенням найменувань, кількості, вартості засобів захисту рослин, засвідчені відтисками печатки ПП «СЛВ» і особистими підписами його керівника ОСОБА_16 ..

В цей же період, з метою доведення до кінця єдиного злочинного наміру на заподіяння майнової шкоди ПП «СЛВ» шляхом зловживання довірою у великих розмірах і отримання для цього передбачених договором поставки № 26/04 від 26.04.2010 та специфікаціями до нього засобів захисту рослин у повному обсязі ОСОБА_8 , приховуючи при цьому свої дійсні злочинні наміри, за рахунок отриманого особисто ним прибутку від реалізації першої партії засобів захисту рослин здійснив часткову попередню оплату по вказаному договору поставки на розрахунковий рахунок ПП «СЛВ». Для цього ОСОБА_9 за дорученням ОСОБА_8 в Кіровоградському відділенні АКБ «Надра» в травні 2010 року від імені ФГ «Дяченко» вніс готівкові кошти на загальну суму 77370 гривень, а саме 11.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 27430 гривень, 13.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 19590 гривень, 14.05.2010 вніс грошові кошти в сумі 30350 гривень, не ставлячи до відома про свої дії ОСОБА_15 .. Вказаними діями ОСОБА_8 переконав керівника ПП «СЛВ» ОСОБА_16 та інших службових осіб цього підприємства в дотриманні ним умов договору поставки № 26/04 від 26.04.2010 і приховав власні злочинні наміри.

Службові особи ПП «СЛВ», довіряючи ОСОБА_8 протягом травня 2010 року власним автомобільним транспортом додатково поставили визначені договором №26/04 і специфікацією до нього засоби захисту рослин в повному обсязі, а саме, згідно із специфікацією №01 від 26.04.2010 поставили до складу, розташованого по АДРЕСА_6 та передали ОСОБА_8 190 літрів засобу захисту рослин «Димевіт» по договірній ціні 95 грн. 11 к. за 1 л на суму 18070 грн. 90 к.; 2200 літрів засобу захисту рослин «Хортус» по договірній ціні 85 грн. 61 к. за 1 л на суму 188 342 грн.; 1000 літрів засобу захисту рослин «Берегиня» по договірній ціні 57 грн. за 1 л на суму 57 000 грн.; 4000 літрів засобу захисту рослин «Гліфовіт» по договірній ціні 76 грн. 09 к. за 1 л на суму 304 360 грн.; згідно із специфікацією № 06/05 від 06.05.2010 на цей же склад поставили та передали ОСОБА_8 і ОСОБА_9 360 літрів засобу захисту рослин «Антиперій» по договірній ціні 153 грн. 60 к. за 1 л на суму 55296 грн., а всього товароматеріальних цінностей на загальну суму 623068 грн. 90 к..

Таким чином, підприємством «СЛВ» в травні 2010 року були повністю виконані, передбачені договором поставки № 26/04 від 26.04.2010 і специфікації до нього № 01 від 26.04.2010 та № 06/5 від 06.05.2010 умови поставки даних засобів захисту рослин у вказаному асортименті і кількості на загальну суму 1429031 грн. 10 к. на адресу ФГ «Дяченко».

Заволодівши за вказаних обставин ПП «СЛВ» майнової шкоди на загальну суму 1429031 грн. 10 к., що являється великими розмірами, ОСОБА_8 незаконно обернув чуже майно у свою власність та в період з травня по серпень 2010 року реалізував засоби захисту рослин невстановленим слідством особам, не ставлячи до відома про свої дії ОСОБА_15 та приховуючи їх від останнього. Ніякої оплати за поставлені засоби захисту рослин підприємству «СЛВ» ОСОБА_8 більше не здійснював і не мав наміру її здійснювати, так як з самого початку його умисел був направлений на заподіяння майнової шкоди ПП «СЛВ» шляхом зловживання довірою у великих розмірах.

Отримавши засоби захисту рослин в повному обсязі, передбаченому договором поставки, з червня 2010 року ОСОБА_8 став уникати зустрічі і телефонного спілкування з представниками ПП «СЛВ». Отриманий від реалізації гербіцидів в період з травня по серпень 2010 року прибуток ОСОБА_8 обернув у свою власність і використав для задоволення власних потреб, своїми діями заподіявши майнову шкоду підприємству «СЛВ» на суму 1429031 грн. 10 к., що являється великим розміром.

В березні 2011 року ОСОБА_9 в селі Долинівка Гайворонського району Кіровоградської області з домоволодіння свого батька ОСОБА_14 , 1954 року народження, який має відповідний дозвіл в УМВС України Кіровоградській області на придбання, зберігання, носіння і ви користування гладкоствольної мисливської зброї, патронів та набоїв до неї, взяв паперову коробку з мисливським димних порохом звичайним № 3 «Білий ведмідь» ГОСТ 10365-63, масою 216 грам, без згоди ОСОБА_14 , перевіз порох до свого помешкання в квартиру АДРЕСА_4 , тобто незаконно придбав вибухову речовину та в подальшому протягом березня квітня 2011 року, незаконно зберігав її за вказаною адресою, не маючи при цьому жодного передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання вибухових речовин. 28.04.2011 в процесі обшуку квартири АДРЕСА_4 паперова коробка з димним порохом масою 216 грам виявлена та вилучена із тумбочки в його житловому приміщенні. Згідно із висновком судової експертизи вибухових речовин №475 від 20.05.2011, проведеної експертом НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, виявлена і вилучена у ОСОБА_9 речовина масою 216 грам являється вибуховою речовиною димним порохом, придатним для використання, тобто для характерного для вибухової речовини спалахування та горіння.

В апеляційних скаргах:

Прокурор який брав участь в суді першої інстанції просить вирок суду стосовно ОСОБА_8 скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним та засудити за ч.2 ст.192 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів громадян на підставі ст.ст. 49, 74 КК України звільнити від призначеного покарання за ч.2 ст.192 КК України. В решті вирок Кіровоградського районного суду від 04.12.2014 залишити без змін.

Органом досудового слідства ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. З ст. 358, КК України. Прокурором в судовому засіданні відповідно до ст. 338 КПК України змінено обвинувачення. За новим зміненим обвинуваченням ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України, які останній вчинив за наступних обставин.

При цьому колегія суддів приймаючи рішення про виправдування ОСОБА_8 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України взагалі не ухвалила жодного рішення за ч. 2 ст.192 КК України, чим істотно порушено вимоги КПК, зокрема ст.373, 374 КПК України.

Своє рішення про відсутність в діях ОСОБА_8 складу злочину за ч.2 ст.192 КК України суд обґрунтував відсутністю об`єктивної сторони складу інкримінованого злочину, посилаючись на витяги із науково - практичного коментаря об`єктивної сторони злочину без аналізу доказів та матеріалів кримінального провадження.

Вказаними висновками суду погодитись не можливо, оскільки в діяннях ОСОБА_8 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України.

Суд зробивши такі висновки не врахував, що з об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України полягає у обертанні на власну користь грошових коштів, які на підставі тих або інших договорів і зобов`язань мають надійти на користь власника. А у випадку із кваліфікацією дій ОСОБА_8 саме договір став засобом вчинення останнім інкримінованого йому злочину, яким завдано матеріальної шкоди ПП «СЛВ» у великих розмірах.

Не відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження стало причиною такої трактовки об`єктивної сторони кримінального правопорушення судом першої інстанції.

Обвинувачений ОСОБА_9 просить вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2014 року в частині визнання винним ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України та призначення покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі та яким на підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_9 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, скасувати.

Ухвалити новий вирок яким закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_9 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Вважає вирок суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме : суд керувався не законом, а припущеннями, що відповідно до ч. З ст. 62 Конституції України та ч. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування конституції України при здійсненні правосуддя» є не припустимим.

Суд допустив неповноту судового розгляду та за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, в чому суд взяв до уваги докази і відкинув інші.

Судом взагалі не допитано свідка ОСОБА_14 , який зазначив, що саме він приніс в помешкання за адресою : АДРЕСА_3 та залишив в шафі під телевізором паперову коробку з димним порохом «Білий Ведмідь» ГОСТ 10365 - 63, масою 216 грам, і при цьому не повідомивши ОСОБА_9 , про даний факт залишення пороху в його помешканні, і в подальшому забувши про залишений порох так і залишив його в шафі по вищезазначеному адресу.

Ці покази спростовують, що ОСОБА_9 , взяв порох в свого батька ОСОБА_14 , а потім зберігав за місцем свого проживання, як це неправдиво зазначено у вироку суду від 04.12.2014.

Заслухавши доповідача, прокурора який підтримав подану апеляційну скаргу, та заперечив стосовно апеляції ОСОБА_9 ; думку обвинуваченого ОСОБА_8 та в його інтересах захисника адвоката ОСОБА_13 , які в судових дебатах, та обвинувачений в останньому слові заперечили стосовно апеляційної скарги прокурора,та залишили на розсуд суду вирішення апеляції обвинуваченого ОСОБА_9 ; обвинуваченого ОСОБА_9 , якій в судових дебатах, та останньому слові підтримав подану ним апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Учасниками судового розгляду не ставиться під сумнів та не оскаржується вирок суду в частині виправдання обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України. Апеляційний розгляд проводиться у відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України в межах поданих апеляційних скарг на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04 грудня 2014 року.

Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні в частині обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України проведено відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а викладені у вироку суду висновки про наявність в діях ОСОБА_9 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, відповідно до вимог параграфу 3 гл.28 КПК України, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи.

Належність та допустимість доказів у кримінальному провадженні, а також правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_9 за ч.1ст.263 КК України у колегії суддів сумнівів не викликає.

Незважаючи на те, що ОСОБА_9 в апеляційній скарзі, та в суді апеляційної інстанції заперечив свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України його вина повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, зібраними під час досудового розслідування та під час судового слідства, проведеного судом першої інстанції, а саме:

- показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_9 , який під час розгляду справи в суді 1 інстанції зазначив, що він дійсно весною 2011 року взяв коробку з порохом у свого батька ОСОБА_14 чи батько залишив у його квартирі. ОСОБА_14 є мисливцем. 28 квітня 2011 року в ході обшуку вказаний порох був виявлений працівниками міліції. Вину у вчиненні цього злочину він визнає, оскільки дійсно порох зберігався у нього вдома.

- показаннями свідка ОСОБА_19 , яка пояснила суду, що із 2005 року перебуває у шлюбі із ОСОБА_9 .. Знає, що її чоловік ОСОБА_9 співпрацював із ОСОБА_15 . Весною 2010 року у чоловіка погіршилися відносини із ОСОБА_15 .. Вранці 28.04.2011 до них прийшли працівники міліції разом із двома понятими, які їй не були знайомі. В ході обшуку знайшли коробку із порохом у стінці, на якій стоїть телевізор. У вказаній тумбочці зберігалися різні дрібниці. Наскільки їй відомо, то цей порох привіз батько чоловіка ОСОБА_20 , коли навідувався до них у березні 2011 року. З березня 2011 року ОСОБА_21 не приїздив до їхньої квартири, а також не повідомляв про те, що залишав порох у їхній квартирі.

- показаннями свідка ОСОБА_22 , яка зазначила суду, що працює оперативним уповноваженим УДСБЕЗ УМВС України в Кіровоградській області. 28.04.2011 вона виконувала постанову судді і разом із слідчим ОСОБА_23 та двома понятими провели обшук за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_9 в м. Кіровограді, де виявили картонна коробка із надписом «Білий ведмідь». Вона також працювала в межах оперативно-розшукової справи з приводу шахрайства групою осіб. Як залучалися поняті для проведення обшуку їй невідомо.

Також вина ОСОБА_24 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.263 КК України підтверджується іншими перевіреними судом першої інстанції доказами, а саме:

-протокол обшуку від 28.04.2011 квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . В ході обшуку вилучено ряд документів, серед яких: оригінал специфікації № 01 договору від 26/04 від 26.04.2010 за підписом представника ПП «СЛВ»; сертифікати якості на продукцію ПП «СЛВ» на 2-х аркушах та копії установчих документів ПП «СЛВ» на 3-х аркушах, картонна коробка з написом «Порох дымный для промысловой охоты. Обыкновенный №3. «Белый медведь» (а.с.6-8 т.4);

-протокол огляду предметів від 30.04.2011, в ході якого оглянуто коробку з написом «Порох дымный для промысловой охоты. Обыкновенный №3. «Белый медведь», в якій знаходиться сипуча речовина чорного кольору (а.с.13 т.4);

-висновок експерта № 475 від 20.05.2011, в якому зазначено, що речовина, надана на дослідження, вилучена 28.04.2011 в домоволодінні ОСОБА_9 є вибуховою речовиною димним порохом. Маса речовини 216,0 гр. ( а.с. 247-248 т.4);

Викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України, за що його засуджено, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які досліджені судом першої інстанції у повному обсязі та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_9 винним у вчиненні у вчиненні придбання і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу тому його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України, врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, якій є злочином середньої тяжкості (в редакції Кримінального кодексу України, який діяв на момент вчинення). Обставинами, що пом`якшує покарання, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. При обранні ОСОБА_9 міри покарання судом враховано його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують. ОСОБА_9 за місцем проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку в психіатричній лікарні та наркологічному диспансері не значиться, раніше не судимий.

Враховуючи всі обставини справи, особу ОСОБА_9 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що для його перевиховання та виправлення необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.75 КК України.

Апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав:

Під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції процесуальний прокурор, який приймав участь у розгляді справи керуючись ст.. 338 КПК України змінив обвинувачення стосовно ОСОБА_9 , та ОСОБА_8 на більш м`яке, а саме:

за первинним обвинувальним актом ОСОБА_9 було пред`явлено обвинувачення за ч.1 ст.263 КК України, ч.4 ст.190 КК України, ч.2 ст.358 КК України, ч.3 ст.358 КК України; ОСОБА_8 за ч.4 ст.190 КК України, ч.2 ст.358 КК України, ч.3 ст.358 КК України.

За зміненим обвинуваченням ОСОБА_8 обвинувачувався в скоєнні заподіяння майнової шкоди у великих розмірах шляхом зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства за ч.2 ст.192 КК України. ОСОБА_9 обвинувачувався у вчиненні придбання і зберігання вибухової речовини, без передбаченого законом дозволу за ч.1 ст.263 КК України.

При цьому представник потерпілого підтримав попереднє обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.1 ст.263 КК України, а ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.

Суд першої інстанції проаналізувавши докази, суть обвинувачення підтриманого представником потерпілого, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, та не заперечується учасниками апеляційного розгляду, за ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, дійшов до висновку, що в діяннях обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відсутні склади злочинів, які їм інкриміновані, що сторонами учасниками судового розгляду не оскаржується.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшла висновку, що суд першої інстанції розглядаючи кримінальне провадження, та постановляючи вирок керувався вимогами ч.1 ст.337 КПК, згідно якої, розгляд кримінального провадження проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред`явленого їм обвинувачення.

У разі коли прокурор відмовився від обвинувачення чи змінив його в бік пом`якшення, а потерпілий (чи його представник) вирішив скористатися правом на підтримання обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі, межі судового розгляду продовжують визначатися тим процесуальним документом, у якому викладено те обвинувачення, що підтримується потерпілим.

Зазначена позиція суду узгоджується з п.23. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 р. №13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», висновками викладеними в ухвалі ВСУ від 25.05.2010 року в справі по обвинуваченню ОСОБА_25 , а саме у разі зміни прокурором обвинувачення в суді справа розглядається за новим обвинуваченням у тому випадку, якщо потерпілий та його представник відмовились підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі. Отже, думка потерпілого є пріоритетною для суду, оскільки при незгоді з прокурором потерпілий бере функцію обвинувачення на себе.

Колегія суддів не погоджується з апеляційними вимогами прокурора стосовно того, що суд першої інстанції приймаючи рішення про виправдування ОСОБА_8 за ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України взагалі не ухвалила жодного рішення за ч.2 ст.192 КК України, чим істотно порушено вимоги КПК, зокрема ст.373, 374 КПК України.

Виходячи із змісту обвинувачення яке було підтримано потерпілим під час розгляду справи в суді першої інстанції, воно за своєю санкцією та об`ємом пред`явленого обвинувачення є тяжчим, та більшим. В разі встановлення під час розгляду кримінального провадження в діях обвинуваченого ознак правової кваліфікації, що покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження суд мав право у відповідності до вимог ч.3 ст.337 КПК України самостійно перекваліфікувати дії обвинувачених на відповідну статтю КК України, яке передбачає покарання за більш м`який злочин.

Разом з тим, аналізуючи дії обвинувачених та виправдовуючи їх за ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України, а зокрема обвинуваченого ОСОБА_8 , суд І-ї інстанції в мотивувальній частині вироку, на думку колегії суддів, належним чином виклав своє судження щодо зміненого обвинувачення ОСОБА_8 , та навів доводи щодо відсутності в його діях складу злочину передбаченого ч.2 ст.192 КК України

За зазначених обставин судова колегія приходить до висновку що суд першої інстанції постановляючи виправдувальний вирок відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за інкримінованими злочинами передбаченими ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України, та обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_9 за ч.1 ст.263 КК України діяв у відповідності до вимог ст.337,373,374 КК України, а тому апеляційна скарга процесуального прокурора, який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції задоволенню не підлягає.

Оскільки апеляційний розгляд проводиться у відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України в межах поданих апеляційних скарг а прокурором в апеляційній скарзі не ставиться під сумнів вирок суду в частині виправдування ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за інкримінованими злочинами передбаченими ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України, апеляційний суд позбавлений можливості розглянути кримінальне провадження поза межами апеляційних вимог.

Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 405, 407,419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги процесуального прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014 року залишити без задоволення.

Вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 04.12.2014 року , стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4