Рішення

від 26.03.2015 по справі 906/209/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" березня 2015 р. Справа № 906/209/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання Смиковського В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Шеремет Т.П. - дов. №1131 від 24.10.14 року ( в засіданні суду 16.03.15р.)

від відповідача: Гришковець В.М. - директор (згідно рішення Овруцької м/р 16 сесії 5 скликання №291 від 04.06.2008 року) ( в засіданні суду 16.03.15р.)

В засіданні суду 16.03.15р. оголошувалась перерва до 11:50 год. 26.03.15р. в порядку статті 77 ГПК України

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (м. Овруч)

до Комунального підприємства "Проектувальник" (м. Овруч)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Овруцької районної ради ( м. Овруч)

про стягнення 3479,83 грн.

Комунальне підприємство "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області звернулося до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Проектувальник" про стягнення 3 479,83 грн. за неналежне виконання умов договору про надання послуг з централізованого опалення №29 від 15.10.2012 року, укладеного між ними.

В обґрунтування фактичних підстав подання позову позивач посилається на невиконання відповідачем п.п. 1.1 та 3.1 договору №29 від 15.10.2012 року в частині оплати наданих послуг.

В якості правових підстав позову визначено ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 17.02.15 р. суд порушив провадження у справі та вжив заходів щодо підготовки до розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 03.03.15 р. суд перейшов до розгляду справи по суті, відклав розгляд справи, витребував в сторін спору та Овруцької міської ради додаткові докази.

В засіданнях суду позивач позов підтримував, подав докази надання послуг з централізованого опалення за спірний період та обґрунтованості розміру застосованих тарифів.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на зміни до договору оренди №8 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міста, району від 30.12.11 р., якими приміщення гаражу в м. Овручі по вул. І. Франка, 4-а площею 20,06 кв. м. за актом прийому-передачі від 30.03.2012 року було передано власнику - Овруцькій районній раді. Оскільки з 01.04.12 р. право оренди вище вказаного приміщення у відповідача припинилось, послуги з централізованого опалення в період опалювального сезону 2012-2013р.р. підприємство не отримувало.

У судовому засіданні 16.03.15 р. суд оголосив перерву до 26.03.15 р. о 11.50 год. з метою перевірки поданого позивачем розрахунку заборгованості.

Після оголошеної перерви в засідання суду 26.03.15р. представники сторін спору не з'явились.

Ухвалою суду від 26.03.2015року залучено до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Овруцьку районну раду Житомирської області (місто Овруч).

Ухвалою від 30.03.15р. виправлено арифметичну помилку у вступній та резолютивній частині рішення суду від 26.03.15р.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження голови Овруцької РДА від 09.10.2012року № 199 "Про початок опалювального сезону 2012-2013 р.р." та розпорядження Овруцького міського голови від 08.10.2012р. № 126, позивачем прийнято наказ № 78 від 10.10.2012 року розпочати опалювальний сезон з 15.10.2012 року ( а.с. 54, 56, 59).

На підставі розпорядження голови Овруцької РДА від 05.04 .2013року № 66 "Про завершення опалювального сезону 2012-2013 р.р." та розпорядження Овруцького міського голови від 12.04.2013р. № 38, позивачем прийнято наказ № 62 від 15.04.2013 року закінчити опалювальний сезон 15.04.2013 року ( а с. 55, 57,58).

Таким чином, правовідносини сторін спору щодо постачання теплової енергії виникли в період дії опалювального сезону 2012-2013років , а саме, у період з 15.10.12р. по 15.04.13р.

Як встановлено судом, 15.10.2012р. між сторонами спору укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення №29 (надалі за текстом - Договір №29), згідно п. 1.1 якого Виконавець зобов'язався своєчасно надавати Споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в строки та на умовах, що передбачені цим Договором ( а. с. 6-8).

Згідно п. 1.2 Договору №29 об'єкт надання послуг розташовується за адресою: м. Овруч, вул. Радянська,31А ( ІV місце загального користування, І-ІV пов. , гараж) , опалювальна площа приміщення 49,26 кв.м.

Згідно п. 2.1. Договору № 29 тарифи на послуги становлять з централізованого опалення 13,73 грн. за кв. метр ( гривень за куб.метр).

Згідно п.п. 3.1 та 3.2. Договору № 29 розрахунковим періодом є календарний місяць . У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим у безготівковій формі.

У п. 3.8 Договору № 29 сторони погодили, що у разі зміни вартості послуг Виконавець не пізніше , ніж за 30 днів повідомляє про це Споживача через засоби масової інформації. Оплата за новими тарифами здійснюється Споживачем без внесення змін до даного договору.

За умовою п. 9.1 Договору № 29 останній укладено строком з 15.10.12р. по 15.04.13р. , з можливістю щорічного продовження на тих самих умовах.

Згідно п. 6.1 Договору № 29 точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є : 1) у приміщенні - місце підключення відповідної інженерної мережі приміщення до мережі виконавця.

В Акті розмежування балансової належності теплових мереж і їх експлуатації відповідальними сторонами ( додаток до Договору № 29 ) сторони погодили, що об'єкт теплоспоживання розташовується по вул. Радянській, 31-А, а межа балансової належності та технічної відповідальності за стан технічного обслуговування тепломережі встановлена від теплокамери № 26 ( а. с. 8 на звороті).

В ході вирішення спору позивач письмово визнав , що за цим позовом вимагає стягнення з відповідача боргу за опалення за період січня-квітня 2013року, і зокрема:

- січень 2013року (рахунок № 593 від 31.01.13р. на суму 1851,38грн.,

- лютий 2013року (рахунок № 618 від 28.02.13р. на суму 1851,38грн.,

- березень 2013року (рахунок № 659 від 29.03.13р. на суму 1851,38грн.,

- квітень 2013року (рахунок № 716 від 16.04.13р. на суму 925,69грн.

Із загальної суми за цей період 6479,83 грн. відповідач сплатив 3000,00грн., тому борг становить 3479,83 грн. ( а.с. 42-45, 52).

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Овруцької міської ради встановлено Комунальному підприємству "Комунальник" Овруцької міської ради тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 37,58 грн. за 1 кв.м в опалювальний період з ПДВ ( а.с. 51).

Позивачем у рахунках на опалення за період січня-квітня 2013року відповідний тариф застосований з розрахунку опалювальної площі 49,26 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач доводив, що починаючи з 01.04.12року не орендує приміщення гаража площею 20,06 кв. м, розташованого по вул. І.Франка,4-а в м. Овручі , а тому в межах строку дії Договору № 29 не отримував послуги з централізованого опалення. Фактично розмір опалювальної площі за Договором № 29 становить 29,2 кв. м у приміщенні, розташованому по вул. Радянській, 31-А у м. Овручі ( а.с. 15).

За розрахунком відповідача борг з оплати опалення за Договором № 29 відсутній, виходячи з наступного:

- жовтень 2012р. ( з 15.10. 12р. по 31.10.12р.) , опалювальна площа 29,20 х13,73 (тариф) :2= 200,46 грн. ( сплачено платіжним дорученням № 76 від 17.05.12р.);

- листопад 2012р. ( з 01.11.12 р. по 30.11.12р.) , опалювальна площа 29,20 х13,73 (тариф) = 400,92 грн. ( сплачено платіжним дорученням № 76 від 17.05.12р., № 156 від 12.11.12р.);

- грудень 2012р. ( з 01.12.12р. по 31.12.12р.) , опалювальна площа 29,20 х 31,32(тариф) х 5807= 531,08 грн. ( сплачено платіжним дорученням № 156 від 12.11.12р., № 178 від 10.12.12р.);

- січень 2013р. ( з 01.01.13р. по 31.01.13р.) , опалювальна площа 29,20 х 31,32(тариф) = 914,54 грн. ( сплачено платіжним дорученням № 273 від 07.06.13р.);

- лютий 2013р. ( з 01.0213р. по 28.02.13р.) , опалювальна площа 29,20 х 31,32(тариф) = 914,54 грн. ( сплачено платіжним дорученням № 273 від 07.06.13р., № 283 від 02.08.13р.);

- березень2013р. ( з 01.03.13р. по 31.03.13р.) , опалювальна площа 29,20 х 31,32(тариф) = 914,54 грн. ( сплачено платіжним дорученням № 283 від 02.08.13р., № 287 від 02.08.13р.);

- квітень 2013р. ( з 01.04.13р. по 15.04.13р.) , опалювальна площа 29,20 х 15,66 (тариф) : 2 = 228,64 грн. ( сплачено платіжним дорученням № 287 від 02.08.13р.) ( а.с. 29).

Як встановлено судом, відповідачем за спірний період січня - квітня 2013року при розрахунку боргу перед позивачем застосований тариф у розмірі 31,32 грн. без ПДВ в розмірі 20% ( 31,32грн. х20%=37, 58 грн.). Натомість , суму податку на додану вартість визначено із розміру тарифу 31,32 грн. , чим зменшено вартість наданої послуги ( 29,20х31,32 ( тариф без ПДВ) =914,54грн., з яких ПДВ 20% становить 182,91 грн.).

Окрім того, відповідачем за квітень 2013 року застосовано тариф в розмірі 15,66 грн. шляхом поділу тарифу в розміру 31,32грн. на два , як за половину місяця квітня, і отриманий розмір тарифу в сумі 15,66 грн. ще раз поділено на два ( а.с. 29).

В ході вирішення спору судом також встановлено, що між Овруцькою міською радою та відповідачем 30.12.11 року було укладено Договір оренди № 8 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна , що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст району ( надалі - Договір оренди № 8) , згідно якого відповідач прийняв в строкове платне користування окрема індивідуально визначене майно в м. Овруч: гараж площею 20,06 кв. м. по вул. І.Франка, 4-а та 1 кімната, 1 кімната під архів, коридор, сходова клітка площею 35,5 кв. м по вул. Радянська, 31 -А на 4 поверсі будинку з метою адміністративно-господарської діяльності ( а. с. 16 -20).

У п. 10.1 Договору оренди №8 сторони погодили, останній діє з 01 січня 2012року по 01 грудня 2014 року.

За актом прийому-передачі Овруцька міська рада передала, а відповідач прийняв в орендне користування визначене у Договорі оренди № 8 індивідуально визначене майно ( а. с. 21).

30.03.12року сторонами Договору оренди № 8 внесено зміни до пункту 1.1 розділу 1 цього Договору шляхом виключення слів "гараж площею 20,06 кв. м по вул. І.Франка,4-а" ( а. с. 22).

За актом прийому-передачі відповідач передав, а Овруцька районна рада прийняла об'єкт оренди: гараж площею 20.06 кв.м в м. Овруч по вул. І.Франка,4-а ( а. с. 23).

В ході вирішення цього спору, судом встановлено, що позивач в період опалювального сезону 2012-2013р.р. надав послугу з централізованого опалення в об'єкт: гараж площею 20.06 кв. м в м. Овруч по вул. І.Франка,4-а.

На вимоги ухвали суду від 03.03.15р. Овруцька районна рада письмово підтвердила, що гараж площею 20.06 кв. м в м. Овруч по вул. І.Франка,4- а після 30.03.12року в оренду третім особам не передався ( а. с. 64).

В свою чергу , відповідач звертався до позивача з актом-претензією від 14.12.12р. № 17 про те, що в період опалювального сезону 2012-2013р.р. не користується гаражем площею 20.06 кв. м в м. Овруч по вул. І.Франка,4- а , тому просив провести перерахунок розміру плати за фактичні квадратні метри за жовтень-грудень 2012року ( а.с. 24 -25).

Листом від 24.05.13р. за № 10 відповідач повторно звернувся до позивача провести перерахунок обсягу опалюваної площі, а саме виключити з неї гараж площею 20.06 кв. м ( а. с. 27).

Про те, що з квітня місяця 2012року відповідач не користується гараж площею 20.06 кв. м в м. Овруч по вул. І.Франка,4- а позивача двічі повідомляла Овруцька районна рада як засновник КП "Проектувальник" ( а.с. 26, 28).

Таким чином, суд не встановив, що відповідач фактично користувався гаражем площею 20.06 кв. м в м. Овруч по вул. І.Франка,4-а в період опалювального сезону 2012-2013р.р.

У матеріалах справи відсутні докази надання позивачем відповіді на акт-претензію відповідача від 14.12.12р. № 17 щодо проведення перерахунку розміру плати за комунальну послугу, якою підприємство фактично не користувалось.

Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідач у червні та серпні 2013 року сплатив кошти в загальній сумі 3000,00 грн. за надані послуги з опалення приміщень по вул. Радянська, 31 -А у м. Овручі загальною опалювальною площею 29,20 кв.м за період січня-квітня 2013року. Окрім того, вважає, що з врахуванням проведених оплат за опалення у 2012 році , та виходячи з опалювальної площі в розмірі 29,20 кв.м. , борг перед позивачем відсутній.

За доводами позивача заборгованість відповідача за період січня-квітня 2013року період становить 3479,83грн., оскільки із необхідних 6479,83 грн. , виходячи із опалювальної площі 49,26 грн., відповідач сплатив лише 3000,00грн.

Дослідивши матеріали справи, надавши їм оцінку в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд дійшов висновку позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Так, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" ( надалі - Закон).

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону).

Згідно статті 1 Закону виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Спеціалізована організація - юридична особа, що відповідно до законодавства має повноваження надавати (виконувати) ті чи інші послуги (роботи) (наказ Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій") .

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 653209 від 03.01.13р. позивач за КВЕД-2010 здійснює економічну діяльність постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря ( клас 35.30) ( а. с. 10).

Отже, позивач у цій справі є виконавцем послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до статті 1 Закону споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Положеннями статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.99р. № 686-XIV передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, зокрема, сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання.

Отже, відповідач у цій справі є споживачем житлово-комунальних послуг, як орендар приміщень по вул. Радянська, 31 -А у м. Овручі загальною опалювальною площею 29,20 кв.м.

У статті 16 Закону передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У п. 1.2 Договору №29 сторони погодили, об'єкт надання послуг розташовується за адресою: м. Овруч, вул. Радянська,31А ( ІV місце загального користування, І-ІV пов. , гараж) , опалювальна площа приміщення 49,26 кв.м.

В Акті розмежування балансової належності теплових мереж і їх експлуатації відповідальними сторонами ( додаток до Договору № 29 ) сторони погодили, що об'єкт теплоспоживання розташовується по вул. Радянській, 31-А ( а. с. 8 на звороті).

Тим самим , визначивши у Договорі № 29 об'єктом надання послуги з опалення приміщення гаража та загальну опалювальну площу в розмірі 49,26 кв.м., сторони у додатку до Договору № 29, який є його невід'ємною частиною визнали, що об'єкт надання послуги знаходиться виключно по вул. Радянській, 31-А у м. Овручі.

В ході вирішення спору судом встановлено, що у період опалювального сезону 2012-2013р.р. позивачем були надані послуги з централізованого опалення в орендовані відповідачем приміщенні по вул. Радянській, 31-А у м. Овручі загальною опалювальною площею 29,20 кв.м. , а також в об'єкт: гараж площею 20.06 кв. м в м. Овруч по вул. І.Франка,4-а, оскільки схема централізованого опалення та акт стану готовності теплового господарства до роботи в опалювальний період № 1513 від 16.08.2012р. , а саме , котельні по вул. Свердлова, 2-а, доводить, що остання є тепловим пунктом для цих об'єктів теплоспоживання ( а с. 53, 60).

Однак суд не встановив, що відповідач фактично користувався гаражем площею 20.06 кв. м в м. Овруч по вул. І.Франка,4-а в період опалювального сезону 2012-2013р.р.

Позивач , в свою чергу, не довів належними та допустимими доказами , що саме відповідач був фактичним споживачем наданої комунальної послуги в об'єкт: гараж площею 20.06 кв. м в м. Овруч по вул. І.Франка,4-а.

Оскільки Договір № 29 є підставою позову, господарський суд оцінює зміст останнього на відповідність вимог чинного законодавства на дату його укладення (вчинення), оскільки статтею 83 ч.1 п.1 ГПК України господарському суду надано право, приймаючи рішення, визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Наведене свідчить, що чинний Господарський процесуальний кодекс України не визначає зустрічний позов як обов'язкову процесуальну форму подання стороною заперечень проти дійсності правочину, визначеного позивачем в якості підстави позову.

Зміст істотних умов Договору № 29 визначає його дійсну правову природу - договір енергопостачання.

Так, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає, зокрема, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується ( ч.1 ст. 275 ГК України).

У ч. 2 статті 275 ГК України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ч. 3 цієї статті предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

У ч. 3 ст. 714 ЦК України також встановлено, що Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Так особливості виконання договору постачання енергетичними ресурсами передбачені Законом України "Про теплопостачання" , і зокрема:

- споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію ( стаття 19),

- теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати надійне постачання споживачу обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів ( стаття 24).

Сукупний аналіз ч. 3 ст. 714 ЦК України та п. 3 Прикінцевих положень Закон України "Про теплопостачання" доводить, що особливості виконання договору постачання енергетичними ресурсами визначаються також підзаконними нормативно- правовими актами.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198 були затверджені Правила користування тепловою енергією, згідно загальних положень яких вони є обов'язкові для виконання , зокрема, усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності та споживачами ( фізичними та юридичними особами) ( надалі - Правила № 1198).

Згідно п. 38 Правил № 1198 теплопостачальна організація несе відповідальність за:

- недотримання затверджених договірних значень обсягів постачання теплової енергії;

- ненадання на вимогу споживача розрахунку обсягів поставленої теплової енергії.

В свою чергу, споживач, як це встановлено у п. 39 Правил № 1198, має право вимагати проведення по будинках, не обладнаних приладами комерційного обліку теплової енергії, н а р а х у в а н н я р е а л ь н о с п о ж и т о ї к і л ь к о с т і т е п л а на потреби опалення відповідно до визначених договором теплових навантажень будинків, реальних температур теплоносія в теплових мережах, температур зовнішнього повітря та тривалості розрахункового періоду.

Визначення кількості (обсягу) реально (фактично) спожитої теплової енергії згідно Правил № 1198 здійснюється двома способами:

- за показами вузла обліку;

- за розрахунком абз. 2 п. 23 Правил № 1198 у разі відсутності вузла обліку.

В свою чергу, розрахунок абз. 2 п. 23 Правил № 1198 вимагає договірного визначення теплового навантаження. Інші показники розрахунку не є сталою величиною, тому їх розмір визначається не договором, а за фактом ( реальна температура теплоносія в теплових мережах, температура зовнішнього повітря, тривалість розрахункового періоду).

Судом встановлено, що при укладенні Договору № 29 сторони спору не передбачили умову про теплове навантаження будівлі по вул. Радянській,31-А у м. Овручі в цілому, та окремо в орендованих відповідачем приміщеннях , оскільки істотні умови останнього визначали не на підставі Закону України "Про теплопостачання" та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, а на підставі Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р. (далі - Правила №630).

Предметом регулювання Правил № 630 є послуга з централізованого опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Об'єктом надання цієї послуги є приміщення квартири, без урахування площі лоджій, балконів, терас багатоквартирного будинку, нежитлові приміщення у цьому будинку, а також будинок садибного типу.

Суб'єктами отримання цієї послуги є фізичні та юридичні особи (далі - споживач).

При визначення сфери застосування Правил № 630 слід також керуватись ДБН "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" В.2.2-15-20052.55 та Методичними рекомендаціями щодо участі суб'єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку, прибудинкової території, затверджених Наказом Державного комітету з будівництва України від 05.09.01р. № 176 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.03.03р. якими встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які орендують нежитлові приміщення у житлових будинках, або яким нежитлові приміщення належать на праві власності, сплачують орендну плату (у першому випадку) та плату за комунальні послуги (водо-, теплопостачання, водовідведення тощо) за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами.

Отже , Правила № 630 поширюються на споживачів юридичних осіб, які є власниками (орендарями) нежитлових приміщень виключно у житловому будинку, який не обладнано окремими від житлової частини будинку системами теплопостачання. При цьому предметом оплати є не кількість ( обсяг) фактично спожитої теплової енергії у Гкалоріях, а послуга з централізованого опалення , оплата за яку здійснюється як за показами квартирних засобів обліку теплової енергії, так і за нормативами (нормами) споживання за відсутності квартирних засобів обліку, тобто, за встановленими органами місцевого самоврядування тарифами.

В свою чергу, постачання теплової енергії у громадські будівлі , до яких належить нежитлова будівля по вул. Радянській, 31-А у м. Овручі, у якій відповідачем орендуються нежилі приміщення , здійснюється виключно на підставі Правил № 1198, однак умови яких у спірних відносинах застосовані не були.

Оскільки на підставі статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично (реально) отриману теплову енергію, Договір № 29 в частині приміщення гаража як об'єкта надання послуг та в частині 20,06 кв. м його опалювальної площі суперечить цьому Закону , а тому в цій частині суд визнає його недійсним згідно резолютивної частини рішення суду.

З врахуванням викладеного, відповідач за Договором №29 є споживачем послуги з опалення, наданої виключно на об'єкт : нежитлові приміщення загальною опалювальною площею 29, 20 кв. м по вул. Радянській , 31-А у м. Овручі.

При перевірці правильності визначення позивачем вартості наданих послуг з централізованого опалення у спірний період , суд враховує наступне.

Згідно ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У пункті 3.8. Договору №58 сторони домовились, що у разі зміни вартості послуг виконавець не пізніше , ніж за 30 днів повідомляє про це споживача через засоби масової інформації . Оплата за новими тарифами здійснюється споживачем без внесення змін до даного договору.

В ході вирішення спору позивач підтвердив, що у будинку по вул. Радянській, 31-А засоби обліку теплової енергії на період опалювального сезону 2012-2013р.р. не встановлені і в подальшому встановлюватись не будуть ( а. с. 71).

В свою чергу, відповідач не довів , що в орендованих ним нежитлових приміщеннях у цій будівлі встановлений прилад обліку теплової енергії.

Оскільки сторони погодили застосовувати Правила № 630 до визначення вартості наданої комунальної послуги, то у п. 21 Правил № 630 встановлено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.

У частині 1 ст. 14 Закону передбачено, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи, зокрема, до другої належать ті, які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території, а до третьої-які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Відповідно до п. п. 2 п."а" ч. 1 ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів селищних рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Оскільки на позивача приписи Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" не поширюються, тарифи на послуги з централізованого опалення йому встановлює виконавчий комітет Овруцької міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Овруцької міської ради встановлено Комунальному підприємству "Комунальник" Овруцької міської ради тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) - 37,58 грн. за 1 кв.м в опалювальний період з ПДВ ( а.с. 51).

Відповідач належить до категорії споживачів, для яких цей тариф встановлено.

Суд встановив, що визначаючи вартість послуг з централізованого опалення у рахунках на оплату січня - квітня 2013 року, позивач керувався затвердженим органом місцевого самоврядування тарифом в розмірі 37,58 грн. з ПДВ.

Разом з тим, обґрунтованою до оплати є вартість наданих послуг з опалення за цей період в розмірі 3840,69 грн. , виходячи з такого розрахунку:

- січень 2013р. ( з 01.01.13р. по 31.01.13р.) , опалювальна площа 29,20 х 37,58 (тариф) = 1097,34 грн.;

- лютий 2013р. ( з 01.0213р. по 28.02.13р.) , опалювальна площа 29,20 х 37,58(тариф) = 1097,34грн.;

- березень2013р. ( з 01.03.13р. по 31.03.13р.) , опалювальна площа 29,20 х 37,58 (тариф) = 1097,34 грн. ;

- квітень 2013р. ( з 01.04.13р. по 15.04.13р.) , опалювальна площа 29,20 х 37,58 (тариф) : 2 = 548,67 грн.

З необхідних 3840,69 грн. , відповідач платіжними дорученнями № 273 від 07.06.13р., № 283 від 02.08.13р. та № 287 від 02.08.13р. сплатив 3000,00 грн.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону встановлено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У п. 3.1 Договору № 29 сторони погодили, що плата за комунальні послуги здійснюється шляхом перерахування до 20 числа наступного за звітним місяця на розрахунковий рахунок постачальника вартості фактично використаних комунальних послуг.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами, а зобов'язання, що виникає з його укладення має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (525, 526 ЦК України).

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особі.

У зв'язку з цим, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, за загальним правилом, не допускається, крім випадків, передбачених законом або самим договором (ст.193 ГК України, ст. 525 ЦК України).

З врахуванням вище викладеного, вимога позивача про стягнення боргу за Договором № 29 за період січня - квітня 2013 року на суму 840,69 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі. Однак у стягненні решти суми 2639,14 грн. суд відмовляє.

Стосовно розподілу судового збору.

Відповідно до абз. першого пункту 4.1. Постанови ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" \у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача.

Абз. 4 пункту 4.1 цієї Постанови передбачає, що правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

З врахуванням викладеного , на відповідача покладається судовий збір в розмірі 441,38 грн. ( 840,69 грн. х1827,00грн.: 3479,83грн.)

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-7, 33, 43, 49, ст. 82, п.1 ч.1 ст. 83, ст. 84-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Проектувальник" Овруцької районної ради (11101, м. Овруч, вул. Радянська, 31-А, код ЄДРПОУ 20401534) на користь Комунального підприємства "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області (11101, м. Овруч, вул. І.Франка,5-А, код ЄДРПОУ 03343829):

- 840, 69 грн. основного боргу,

- 441,38 грн. судового збору.

Видати наказ.

3. У стягненні 2639,14 грн. основного боргу відмовити.

4. Визнати недійсними в частині приміщення гаража як об'єкта надання послуг та в частині 20,06 кв. м його опалювальної площі підпункт 1 "об'єкт розташовується за адресою" та підпункт 2 " опалювальна площа приміщення" пункту 1.2 "характеристика об'єкта надання послуг" Договору № 29 про надання послуг з централізованого опалення , укладеного 15 жовтня 2012року між Комунальним підприємством "Комунальник" Овруцької міської ради Житомирської області та Комунальним підприємством "Проектувальник" Овруцької районної ради з моменту його укладення (вчинення) - 15.10.2012року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.03.15р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.)

4 - Овруцькій районній раді Житомирської області ( 11101, Овруцький район, місто Овруч, вул. Радянська, буд. 31-А) ( рек. з пов.)