Постанова

від 30.03.2015 по справі 815/1401/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1401/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення 1081,36 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення 1081,36 грн. . Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та просить стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1081,36 грн.

Від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлена належним чином та завчасно, заперечення на позовну заяву не подала.

Згідно Положення "Про Пенсійний фонд України" затвердженого Указом Президента України №384/2011 від 06.04.2011 року Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (податковий номер - НОМЕР_1) була зареєстрована як фізична особа-підприємець 09.09.2010 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.10-11).

З 10.09.2010 року ОСОБА_1 взята на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом 2010 року працювала за спрощеною системою оподаткування, а саме сплачувала фіксований податок.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 14 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року №13-92 громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за умови, визначених Декретом (у редакції чинній з 30.07.2010 року по 01.01.2011 року). Оскільки частина фіксованого податку є меншою від суми мінімального страхового внеску, Законом № 1058-ІУ встановлено обов'язок фізичних осіб-підприємців, які є платниками фіксованого податку, здійснювати доплату, розмір якої є різницею між розміром мінімального страхового внеску та сумою страхового внеску, - сплаченого під час перерахування на рахунок державного казначейства суми фіксованого податку.

Єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян".

Всупереч наведених норм, ОСОБА_1 не здійснила доплату до мінімального страхового внеску, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість за вересень - грудень 2010 року в сумі 1081,36 грн.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обов'язку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.

Відповідно до п. 2 розділу І Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 8 липня 2010 року № 2461-VI змінено підпункт 4 п. 8 XV "Прикінцевих положень" Закону № 1058-ІV, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Суми вказаних доплат розраховуються відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Судом встановлено, що з 01.07.2010 року розмір мінімального страхового внеску складав 294,82 грн., з 01.10.2010 року - 301,12 грн., з 01.12.2010 року - 306,10 грн.

Згідно з п.п. 5.3.4. Інструкції страхові внески платниками податків, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачується ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до ч. З ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Управлінням Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області видано вимоги про сплату боргу від 17.11.2010 року №80 на суму 265,42 грн. та від 19.05.2011 року №Ф80 на суму 815,94 грн., які отримані ОСОБА_1 20.11.2010 року та 19.05.2011 року відповідно (а.с.14-15).

Постановами державного виконавця відділу ДВС Балтського РУЮ від 04.10.2012 року, від 23.12.2013 року, від 21.03.2014 року, від 24.03.2014 року, від 24.06.2014 року, від 21.12.2014 року вимоги повернуто без виконання в зв'язку неможливістю встановити місце знаходження боржника (а.с.18-19, 22-23, 26-27, 29, 32).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №5170/5990/2012 від 29.10.2012 року адміністративний позов Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця задоволено, припинено підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

15 липня 2014 року здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 06.02.2015 року (а.с.10-11).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

В постанові Верховного суду України від 4 грудня 2013 у справі № 6-125цс13 зроблено висновок про те, що з огляду на положення статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 47 - 49 Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено право Пенсійного фонду та його територіальних органів звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків.

Крім того, пунктом 7 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Станом на 05.02.2015 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 1081,36 грн.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ в Балтському районі Одеської області є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже суму заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1081,36 грн. слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158 - 163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення 1081,36 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Балтському районі Одеської області (код ЄДРПОУ 20992251, р/р 256002301444 у Балтському відділенні ВАТ "Ощадбанк" №2822) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1081 /одна тисяча вісімдесят одна/ грн. 36 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Марин П.П.