cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 березня 2015 року № 826/746/15
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі Хрімлі К.О., за участю представників сторін:
від позивача: Кислої В.А. (дов. від 05.01.2015р.)
від відповідача: Радчук В.А.(дов. від 17.11.2014р. №255/19/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Інжиніринг» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язння вчинити дії.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.03.2015 року в 16 год. 54хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Креатив Інжиніринг» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 420/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації ТОВ «Креатив Інжиніринг» як платника податку на додану вартість від 25.12.2014р. повністю;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, поданої ТОВ «Креатив Інжиніринг» 18.11.2014р. за реєстраційним номером 9066912017, оформлене листом від 21.11.2014р. №776/10/26-56-18-03-05, повністю;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року, поданої ТОВ «Креатив Інжиніринг» 22.12.2014р. за реєстраційним номером 1400040319, оформлене листом від 22.12.2014р. №2209/10/26-56-18-03-05, повністю;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про розірвання договору №260520142 від 26.05.2014 року про визнання електронних документів в односторонньому порядку, оформлене листом від 20.11.2014р. № 809/10/26-56-10-05, повністю;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року, оформлене листом від 31.01.2015 №1168/10/26-56-18-03-05, повністю;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві форми Р № 0002541501 від 04.02.2015 повністю;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо видачі довідки про не встановлення ТОВ «Креатив Інжиніринг» за податковою адресою від 17.11.2014р. № 1246/07, направлення державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві повідомлень про відсутність ТОВ «Креатив Інжиніринг» за місцем знаходження (форма № 18-ОПП) у період з жовтня по грудень 2014 року;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві поновити ТОВ «Креатив Інжиніринг» в реєстрі платників податку на додану вартість в якості платника податку на додану вартість з 25 грудня 2014 року;
- судові витрати ТОВ «Креатив Інжиніринг» покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що спірні рішення є безпідставними, не узгоджуються з приписами податкового законодавства, а відтак підлягають скасуванню. Разом з тим, зазначав, що відповідачем при проведенні дій щодо оформлення довідки про відсутність позивача за місцезнаходженням вчинені з порушенням встановленого законодавством порядку. У судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності. У судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовим запереченням.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.
Як свідчать фактичні обставини справи, відповідачем вчинялись дії щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «КРЕАТИВ ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 38952051) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період 01.12.2013 р. по 30.11.2014 р.
За результатами вказаних заходів, відповідач дійшов до висновку про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з тим, що ТОВ «КРЕАТИВ ІНЖИНІРИНГ» (код за ЄДРПОУ 38952051), та його посадові особи відсутні за податковою адресою. Стан платника - « 9» направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.
В подальшому, відповідачем 24.12.2014р. прийнято рішення №266/26-56-22-01-16 про анулювання реєстрації платника ПДВ з підстав, визначених у пп. г п.184.1 ст. 184 розділу V Кодексу, яким встановлено: якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка який)і свідчить про відсутність постачання придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Позивач категорично не погоджуючись із діями відповідача та спірними рішеннями, звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Креатив Інжиніринг», 28.10.2013 року зареєстроване як юридична особа, та 29.10.2013 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів м. Києва взяте на облік як платник податків, про що свідчить копія виписки від 30.10.2013р. серії АГ № 515982.
01.12.2013р. позивача зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що свідчить відповідне свідоцтво №200149504.
25.12.2014 року відповідачем прийнято рішення №420/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відносно ТОВ «Креатив Інжиніринг» (далі за текстом - рішення 1).
Зі змісту рішення1 вбачається, що Комісією, створеною відповідно до розпорядження Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 24 грудня 2014 року № 17-р, встановлено, що за результатами звірки встановлено: 1) відсутність факту реалізації та придбання товарів (робіт, послуг) за період 01.12.2013 - 30.11.2014 року, що підтверджено висновком управління податкового аудиту від 24 грудня 2014 року № 266/26-56-22-02-16; 2) платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з грудня 2013 року по листопад 2014 року з показниками, які свідчать про постачання/придбання товарів, здійсненних з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподаткованих операцій гривень. Інші пункти форми № 6-РПДВ не заповнені.
Перелічені документи, на переконання відповідача є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, у зв'язку з фактом відсутності оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців та відповідно до пп. «г» п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами і доповненнями.
Надаючи правову оцінку таким доводам відповідача, як підставам для анулювання платника податків, суд звертає увагу на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік підстав та порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у ст. 184 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ).
Згідно пп. «г» п. 1 ст. 184 ПКУ передбачено, що якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
При цьому, порядок реєстрації платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр), присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість, оприлюднення даних з Реєстру, перереєстрації платників податку на додану вартість, ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість, формування і надання витягів та довідок з Реєстру регламентовані приписами Положенням про реєстрацію платників податків на додану вартість, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014р. №1130 (надалі також - Порядок №1130).
Відповідно до п. 5.1 розділу V Положення № 1130, реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: а) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 розділу V Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених розділом V Кодексу; б) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених розділом V Кодексу; в) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість; г) особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту; ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник ПДВ, визнані рішенням суду недійсними; д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута; е) платник ПДВ ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду; є) фізична особа, зареєстрована як платник ПДВ, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність; ж) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу; з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників ПДВ, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник ПДВ.
В межах розгляду справи, підтверджено, що протягом усього 2014 року (до дня прийняття спірного рішення1) за відповідні періоди позивачем подавались податкові декларації з податку на додану вартість, які згідно із квитанціями, отриманими від відповідача електронною поштою, вважаються отриманими без помилок.
Зокрема, матеріали справи свідчать, що позивачем подавались декларації з ПДВ, які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, а саме: за Грудень 2013р. - на суму ПДВ до сплати у розмірі 5 928грн. (прийнята відповідачем - 20.01.2014р. згідно квитанції №2 про прийняття документа за реєстраційним номером 9088216321); за Січень 2014р. - на суму ПДВ до сплати у розмірі 12 453грн. (прийнята відповідачем - 19.02.2014р. згідно квитанції №2 про прийняття документа за реєстраційним номером 9008425098); за Лютий 2014р. - на суму ПДВ у розмірі 10 753грн. (прийнята відповідачем 19.03.2014р., згідно квитанції №2 про прийняття документа за реєстраційним номером 9014591631); за Березень 2014р. - на суму ПДВ у розмірі 9 248грн. (прийнята відповідачем 18.04.2014р., згідно квитанції №2 про прийняття документа за реєстраційним номером 9021497899); за Квітень 2014р. - на суму ПДВ у розмірі 36 146грн. (прийнята відповідачем 20.05.2014р. згідно відмітки контролюючого органу про отримання); за Травень 2014р. - на суму ПДВ у розмірі 0, 0 грн. (прийнята відповідачем 19.06.2014р., згідно квитанції №2 про прийняття документа за реєстраційним номером 9035092995); за Червень 2014р. - на суму ПДВ у розмірі 6 642грн. (прийнята відповідачем 20.08.2014р., згідно квитанції №2 про прийняття документа за реєстраційним номером 9048576498); за Серпень 2014р. - на суму ПДВ у розмірі 42 161грн. (прийнята відповідачем 22.09.2014р., згідно квитанції №2 про прийняття документа за реєстраційним номером 9054439238); - за Вересень 2014р. - на суму ПДВ у розмірі 13 800грн. (прийнята відповідачем 20.10.2014р., згідно квитанції №2 про прийняття документа за реєстраційним номером 9060372946); за Жовтень 2014р. - на суму ПДВ у розмірі - 0, 0 грн. (прийнята відповідачем 18.11.2014р., згідно квитанції №2 про прийняття документа за реєстраційним номером 9066912017); за Листопад 2014р. - 0, 0 грн. (прийнята відповідачем 22.12.2014р. згідно відмітки контролюючого органу про отримання).
Матеріалами також підтверджено, що за період з 01.12.2013 по 30.11.2014рр. позивачем здійснювалися оподатковувані операції з постачання поставок, за результатами яких задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ загальною сумою 10 224 024,00 грн. (десять мільйонів двісті двадцять чотири тисячі двадцять чотири гривні) без ПДВ.
В аспекті викладених обставин, суд звертає увагу на те, що згідно пп. 3 п. 5.2. Положення №1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт "г" пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:
- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;
- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
В той час як в ході судового розгляду справи підтверджено, що у позивача було відсутнє постачання та придбання товарів у податкових місяцях: травень, жовтень, листопад 2014 року, відтак оскільки звітні місяці не є послідовними та число цих податкових місяців (три) менше, ніж дванадцять, у відповідача не було правих підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ, в порядку пп. «г» п. 184.1 ст. 184 розділу V ПКУ та пп. 3 п.5.5 р.5 Положення № 1130.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку проте, що рішення відповідача № 420/26-56-15-01-35 від 25.12.2014р. про анулювання реєстрації ТОВ «Креатив Інжиніринг» як платника податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про правомірності рішення відповідача про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року; про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року та відповідності дій вимогам закону при розірвання договору про визнання електронних документів, суд зазначає наступне.
Фактичні обставини справи свідчать, що листом відповідача від 21.11.2014р. №776/10/26-56-18-03-05 відмовлено позивачеві у прийнятті податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, поданої контролюючому органу - 18.11.2014р. за реєстраційним номером 9066912017 (далі - рішення 2), яке мотивоване порушенням при її заповненні приписів п.48.3 ст. 48 ПКУ, так як зазначено відомості, які не відповідають дійсності, зокрема інформація щодо місцезнаходження, що є обов'язковим реквізитом податкової декларації, згідно ст.48 ПКУ.
Також відповідач покликається на те, що проведеними заходами, спрямованими на обстеження податкової адреси та встановлення місцезнаходження позивача, встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться та місцезнаходження на даний час не відоме. ТОВ «Креатив Інжиніринг» встановлено 9 стан (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).
Листом від 22.12.2014р. № 2209/10/26-56-18-03-05 оформлене рішення відповідача про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року, подану позивачем 22.12.2014р. за реєстраційним номером 1400040319 (далі - рішення 3), яке знову таки мотивоване порушенням при її заповненні приписів п.48.3 ст. 48 ПКУ, так як зазначено відомості, які не відповідають дійсності, зокрема інформація щодо місцезнаходження, що є обов'язковим реквізитом податкової декларації, згідно ст.48 ПКУ. Також у вказаному рішенні дублюються доводи контролюючого органу щодо незнаходження позивача за юридичною адресою.
В подальшому, листом від 20.11.2014р. № 809/10/26-56-10-05 оформлене рішення відповідача про розірвання договору №260520142 від 26.05.2014 року про визнання електронних документів в односторонньому порядку (далі - рішення 4), прийняте на підставі довідки про не встановлення ТОВ «Креатив Інжиніринг» за податковою адресою від 17.11.2014р. № 1246/07.
Поряд з цим, відповідач зазначає, що до державного реєстратора було направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження форма № 18-ОПП від 17.11.2014 №59/26-56-18-04-20 для внесення змін до Єдиного державного реєстру підприємств та фізичних осіб-підприємців. Станом на 20.11.2014р. підприємство має 9 стан (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).
Надаючи правову оцінку спірним рішенням, суд виходив із наступного.
Відповідно до пункту 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Кодексу.
Пунктом 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); - звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; - звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); - повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; - код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; - реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); - місцезнаходження (місце проживання) платника податків; - найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; - дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); - ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; - підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: - відмітка про звітування за спеціальним режимом; - код виду економічної діяльності (КВЕД); - код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; - індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що з метою забезпечення практичного застосування статей 46-51 ПКУ наказом ДПС України від 14.06.2012р. № 516 затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платниками податків в органах ДПС України, у Додатку 6 до яких наведено причини, з яких податкова звітність не вважається податковою декларацією.
Законодавчій підставі п.48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ у Додатку 6 Методичних рекомендацій відповідає причина відмови з кодом « 101» та описом - не зазначено обов'язкові реквізити.
Згідно із п. 49.11 ст. 49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та п. 48.4 ст. 48 ПКУ, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що рішення 2 та 3 не містять причин відмови, чіткий перелік яких наведений ст. 49 та Додатком 6 Методичних рекомендацій.
При цьому, в межах судового розгляду справи підтверджено, що у рядку 06 поданих відповідачу податкових декларант з ПДВ за жовтень та листопад 2014 року позивачем зазначено місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що місцезнаходженням позивача є наступна адреса: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22. Записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Єдиний державний реєстр не містить.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Суд звертає увагу на те, що серед підстав для невизнання податкової звітності, визначених ст. 49, пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, не встановлення місцезнаходження платника податків, відмінність стану платника податків від основного, відсутні.
В той час, як п.49.10 ст. 49 ПКУ, визначено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених ст. 49 ПКУ, забороняється.
З огляду на вищевикладені фактичні обставини справи та приписи чинного податкового законодавства, суд приходить до висновку проте, що рішення 2 та рішення З про відмову у прийнятті податкових декларацій, за наявності у останніх обов'язкових реквізитів (податкової адреси позивача), на підставі невстановлення місцезнаходження платника податків, суперечить чинному законодавству, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо рішення відповідача про розірвання в односторонньому порядку Договору №260520142 про визнання електронних документів, суд зазначає наступне.
Матеріали справи свідчать, що 26.05.2015р. між позивачем та ДПІ у Подільському районі м. Києва укладено договір № 260520142 про визнання електронних документів (далі - Договір).
20.11.2014р. відповідачем прийнято рішення № 809/10/26-56-10-05 про розірвання договору № 260520142 від 26.05.2014 року про визнання електронних документів в односторонньому порядку.
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що воно прийняте на підставі довідки про не встановлення ТОВ «Креатив Інжиніринг» за податковою адресою від 17.11.2014р. № 1246/07.
Також в обґрунтування правомірності спірного рішення, відповідач покликався на те, що до державного реєстратора було направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження форма № 18-ОПП від 17.11.2014р. № 59/26-56-18-04-20 для внесення змін до Єдиного державного реєстру підприємств та фізичних осіб-підприємців. Станом на 20.11.2014р. підприємство має 9 стан (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). З огляду про що вважав своє рішення правомірним, та таким, що скасуванню не підлягає.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 3 ст. ст. 651 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від договору у повному обсязі або частково, дозволяється у разі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом та зазначено, що лише у відповідності до даних умов договір відповідно є розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, у податкового органу не має рішення суду про зміну або розірвання договору через істотні порушення позивачем умов договору.
Отже, Договір може бути розірвано або за згодою сторін, або за рішенням суду, або у випадках, встановлених у самому договорі.
В межах розгляду справи підтверджено, що позивач своєї згоди на розірвання Договору не надавав і відповідне рішення суду не виносилось, а Договір розірвано відповідачем в односторонньому порядку, що свідчить про невідповідність дій відповідача приписам податкового та цивільного законодавства.
Так, відповідно до вимог Договору, зокрема пункту 4 розділу 6, орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником податків місця реєстрації.
При цьому, зміна юридичною особою місця реєстрації проводиться шляхом державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, у відповідності до ч.2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Встановлено, що станом на виникнення спірних правовідносин, позивачем не здійснювалася державна реєстрація змін відомостей про місцезнаходження позивача, позивач в особі директора фактично знаходився за податковою адресою: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 22, що підтверджується копією Витягу з ЄДРПОУ, долученої до матеріалів справи.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що рішення відповідача щодо розірвання Договору в односторонньому порядку є протиправним, суперечить вимогам чинного законодавства України та Договору, а отже підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо правомірності рішення відповідача про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року, оформлене листом від 31.01.2015р. №1168/10/26-56-18-03-05, суд виходив із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для прийняття рішення від 31.01.2015р. №1168/10/26-56-18-03-05, слугував факт подачі такої звітності після анулювання реєстрації платника податків.
Суд відхиляє такі доводи відповідача, зважаючи на наступне.
Податкове законодавство зобов'язує платника податку подати звітність за звітний період, у якому він був платником ПДВ. При цьому, п. 184.10 ст.184 ПКУ встановлює для контролюючого органу триденний строк для повідомлення платника податків про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Відповідно до пункту 184.7 статті 184 Кодексу платник податку, у разі анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по товарах/послугах, необоротних активах, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку.
Під час судового розгляду справи встановлено, що про прийняття відповідачем рішення від 25.12.2014р. про анулювання реєстрації платника ПДВ позивач дізнався 29.12.2014 року - в день отримання рекомендованого поштового відправлення №0408020835876.
Поряд з цим, відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПКУ, податкові декларації подаються за звітний (податковий) період протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку проте, що прийняття відповідачем рішення 5 за відсутності спеціального правового механізму щодо отримання рішення у день анулювання реєстрації платника ПДВ, на підставі не встановлення місцезнаходження платника податків, суперечить чинному законодавству. Отже, рішення 5 підлягає скасуванню.
При вирішенні питання щодо правомірності податкового повідомлення рішення форми Р № 0002541501 від 04.02.2015р., суд виходив із наступного.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем 23.01.2015 року прийнято акт № 245/26-56-15-01-38 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, яким встановлено неподання позивачем податкової звітності за період жовтень 2014р., листопад 2014р., грудень 2014р. в порушення вимог пп.49.18.1 п.49.1 ст.49, .п.203.1 ст.203 ПКУ (далі - акт від 23.01.2015р.).
На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0002541501 від 04.02.2015 форми Р, яким визначено позивачеві штрафні санкції на суму 510,00 грн. за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість за період жовтень 2014р., листопад 2014р., грудень 2014р.
Так, як зазначає відповідач, за результатами камеральної перевірки встановлено, що позивачем не подано: - декларацію з ПДВ за жовтень 2014, граничний строк подання якої 20.11.2014; - декларацію з ПДВ за листопад 2014, граничний строк подання якої 22.12.2014; - декларацію з ПДВ за грудень 2014, граничний строк подання якої 20.01.2015.
Проте такі доводи відповідача спростовані матеріалами справи.
Так, Декларація з ПДВ за жовтень 2014 року подана позивачем 18.11.2014 засобами електронного зв'язку в електронній формі (пп. «в» п.49.3). Підтвердженням факту подання декларації є квитанція № 2 електронного засобу зв'язку про прийняття відповідачем документа.
Декларація з ПДВ за листопад 2014 року подана уповноваженою особою позивача через канцелярію відповідача 22.12.2014 (пп. «а» п.49.3). Підтвердженням факту подання декларації є наявність на другому примірнику декларації відмітки відповідача про отримання документу.
Декларація з ПДВ за грудень 2014 року надіслана поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення (пп. «б» п.49.3) 28.01.2015, у зв'язку з її неприйняттям в межах граничного строку. Підтвердженням факту подання декларації є опис вкладення цінного листа № 0215603921948 та фіскальний чек КМД УДППЗ «Укрпошта» Київ-156 від 28.01.2015 про відправлення цінного листа № 0215603921948.
У відповідності до п.49.13 ст.49 ПКУ, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Згідно п.57.4 ст.57 ПКУ пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню.
Зважаючи на спростування факту неподання позивачем податкової звітності за період жовтень 2014р., листопад 2014р., грудень 2014р., а отже і порушення пп.49.18.1 п.49.1 ст.49, п.203.1 ст.203 ПКУ, податкове повідомлення - рішення форми Р № 0002541501 від 04.02.2015р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача щодо видачі довідки про не встановлення ТОВ «Креатив Інжиніринг» за податковою адресою від 17.11.2014р. №1246/07, направлення державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві повідомлень про відсутність ТОВ «Креатив Інжиніринг» за місцем знаходження (форма № 18-ОПП) у період з жовтня по грудень 2014 року, суд виходив із наступного.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки.
У разі ненадання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, встановленою для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Таким повідомленням, відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, для податкового органу є повідомлення за формою № 18-ОПП.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення державному реєстратору відповідного повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №19-ОПП.
Разом з тим, згідно пункту 45.2 статті 45 ПКУ податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Як встановлено частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
В межах розгляду справи до суду не було надано доказів на підтвердження дотримання у спірних правовідносинах приписів ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» та Порядку обліку платників податків і зборів.
Разом з тим, згідно пояснень орендодавця приміщення позивача - ТОВ «Захисна група Бастіон», з моменту укладення договору оренди (09.07.2014р.) по момент виникнення спірних правовідносин , позивач в особі директора, у орендованому приміщенні провадить свою господарську діяльність в режимі: з понеділка по п'ятницю з 10.00 до 18.00год.
Також, згідно письмових пояснень орендодавця, протягом 2014 року не зафіксовано візитів контролюючих органів у приміщення за адресою: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22, з метою проведення перевірок місцезнаходження позивача. Письмові запити щодо з'ясування фактичного місцезнаходження ТОВ «Креатив Інжиніринг» від відповідача на адресу орендодавця не надходили, що свідчить про протиправність дій відповідача щодо видачі довідки від 17.11.2014 № 1246/07 та направлення повідомлення про відсутність позивача за місцезнаходженням (форма 18-ОПП).
Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Разом з тим, оскільки в межах судового розгляду справи підтверджено протиправність рішення відповідача № 420/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації ТОВ «Креатив Інжиніринг» як платника податку на додану вартість від 25.12.2014р., позовна вимога про зобов'язання відповідача поновити ТОВ «Креатив Інжиніринг» в реєстрі платників податку на додану вартість в якості платника податку на додану вартість з 25 грудня 2014 року, як похідна підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності спірних рішень та оспорюваних дій.
Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 420/26-56-15-01-35 про анулювання реєстрації ТОВ «Креатив Інжиніринг» як платника податку на додану вартість від 25.12.2014р. повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, поданої ТОВ «Креатив Інжиніринг» 18.11.2014р. за реєстраційним номером 9066912017, оформлене листом від 21.11.2014р. №776/10/26-56-18-03-05, повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за листопад 2014 року, поданої ТОВ «Креатив Інжиніринг» 22.12.2014р. за реєстраційним номером 1400040319, оформлене листом від 22.12.2014р. №2209/10/26-56-18-03-05, повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про розірвання договору №260520142 від 26.05.2014 року про визнання електронних документів в односторонньому порядку, оформлене листом від 20.11.2014р. № 809/10/26-56-10-05, повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м.Києві про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року, оформлене листом від 31.01.2015 №1168/10/26-56-18-03-05, повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві форми Р № 0002541501 від 04.02.2015 повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо видачі довідки про не встановлення ТОВ «Креатив Інжиніринг» за податковою адресою від 17.11.2014р. № 1246/07, направлення державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Подільського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві повідомлень про відсутність ТОВ «Креатив Інжиніринг» за місцем знаходження (форма № 18-ОПП) у період з жовтня по грудень 2014 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві поновити ТОВ «Креатив Інжиніринг» в реєстрі платників податку на додану вартість в якості платника податку на додану вартість з 25 грудня 2014 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Інжиніринг» понесені судові витрати в розмірі 255, 78 грн.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.03.2015 |
Оприлюднено | 03.04.2015 |
Номер документу | 43331421 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Качур І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні