Рішення

від 23.03.2015 по справі 910/1974/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2015Справа №910/1974/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС БЕТОН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНЛАЙН"

про стягнення 23 100,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Томіна А.І. за довіреністю № б/н від 02.01.2015 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС БЕТОН" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНЛАЙН" (відповідач) про стягнення 23 100,00 грн. на підставі усного договору сторін щодо надання послуг катка.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в жовтні 2014 р. позивач надав відповідачу послуги катка на підставі усного договору сторін, що підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг № 10/31/67 від 31.10.2014 р. на суму 23 100,00 грн., тоді як відповідачем не було здійснено оплату наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 р. порушено провадження у справі № 910/1974/15-г та призначено розгляд справи на 02.03.2015 р. о 10:00 год.

02.03.2015 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, на думку відповідача, зобов'язання відповідача перед позивачем по оплаті за надані послуги на суму 23 100,00 грн. виконані. На підтвердження зазначеного до відзиву додано копію платіжного доручення № 1237 від 12.02.2015 р. на суму 23 100,00 грн.

02.03.2015 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 05.02.2015 р., а саме: копій витягів з ЄДР юричних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача; підтвердження про відсутність аналогічного спору.

В судове засідання, призначене на 02.03.2015 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 02.03.2015 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 02.03.2015 р., представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, заперечував проти надходження коштів від відповідача, позов підтримав в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.03.15 о 10:00 год.

23.03.2015 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких позивач вважає доводи відповідача, викладені у відзиві, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Позивач зазначив, що від відповідача не надходило жодної оплати, що підтверджується довідкою ПАТ «УкрСиббанк» № 06-54/1/1518 від 20.03.2015 р., на рахунок якого відповідач, начебто, здійснив оплату. Крім того, позивач зазначив, що відповідач надіслав йому лист № 19 від 25.02.2015 р., в якому повідомив, що спірні кошти не були перераховані позивачу з вини банку, в якому відповідач має рахунок, а також про намагання відповідача вирішити питання проведення спірного платежу. На думку позивача, послуги вважаються оплаченими, а заборгованість погашеною, коли грошові кошти надійдуть на рахунок позивача, а тому позивач просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

23.03.2015 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло письмове повідомлення про його звернення до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" з вимогою надати відповідь щодо не проведення спірного платежу. Відповідач долучив до свого повідомлення копію відповіді банку № 229 від 04.03.2015 р., зі змісту якої вбачається віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних, запровадження з 14.02.2015 р. у Публічному акціонерному товаристві "Златобанк" тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, у зв'язку з чим заявлена 23.02.2015 р., тобто під час дії у ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації, вимога ТОВ "БУД-ІНЛАЙН" на даний час залишається без задоволення.

В судове засідання, призначене на 23.03.2015 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 23.03.2015 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, поштові повідомлення з ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 р. та від 02.03.2015 р. були надіслані на адресу відповідача (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б), вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження останнього згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ "БУД-ІНЛАЙН" станом на 18.02.2015 р.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п.п. 3.9.1 п. 3.9 вищезазначеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи № 910/26719/14, що додатково підтверджується поданими представником відповідача 02.03.2015 р. та 23.03.2015 р. через відділ діловодства суду відзивом на позовну заяву та поясненнями.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 23.03.2015 р. без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 23.03.2015 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 23.03.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС БЕТОН" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНЛАЙН" було укладено правочин у спрощений спосіб, а саме: позивач надав відповідачу послуги катка, про що сторони підписали акт надання послуг № 10/31/67 від 31.10.2014 р. на суму 23 100,00 грн., для оплати вказаних послуг позивач надав відповідачу рахунок на оплату № 798 від 31.10.2014 р.

Відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги, а тому позивач в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України звернувся до відповідача з листом № 96 від 01.12.2014 р., згідно якого просив відповідача оплатити послуги катка в сумі 23 100,00 грн. протягом 7 днів з дати отримання даного листа, у якості додатку до наведеного листа був доданий рахунок на оплату № 798 від 31.10.2014 р.

Направлення листа № 96 від 01.12.2014 р. відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 1187 від 03.12.2014 р. з описом вкладення у цінний лист № 0103031175007, крім того, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103031175007 свідчить про отримання наведеного листа уповноваженою особою відповідача 12.12.2014 р.

Натомість відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги в строк до 19.12.2014 р. (семиденний строк з дня одержання відповідачем листа № 96 від 01.12.2014 р.), у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 23 100,00 грн. оплати за послуги катка.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судові засідання не з'явився, втім відповідно до поданих через відділ діловодства суду відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не заперечував факт надання йому позивачем послуг катка на суму 23 100,00 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг № 10/31/67 від 31.10.2014 р. В той же час, відповідач зазначив, що 12.02.2015 р. подав в АТ "Златобанк", в якому він має поточний рахунок, платіжне доручення № 1237 від 12.02.2015 р. на суму 23 100,00 грн. для проведення оплати згідно рахунку позивача № 798 від 31.10.2014 р., однак зазначені кошти не були перераховані з вини банку, на підтвердження чого відповідач надав копію листа АТ "Златобанк" № 229 від 04.03.2015 р.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 вказаної статті ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

Наявний в матеріалах справи акт надання послуг № 10/31/67 від 31.10.2014 р. на суму 23 100,00 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін, свідчать про вчинення сторонами у спрощений спосіб правочину, який за своєю правовою природою є договором надання послуг, що в свою чергу, свідчить про наявність між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Як встановлено судом, сторонами було вчинено правочин у спрощений спосіб, при цьому строк (термін) оплати товару сторонами не був встановлений. У такому випадку для визначення строку (терміну) виконання відповідачем обов'язку щодо оплати спірного товару слід застосовувати норми цивільного законодавства, зокрема, приписи частини другої статті 530 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як роз'яснено господарським судам у п. 1.7 (абз. 2) постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" стосовно приписів частини другої статті 530 ЦК України, днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав відповідачу послуги катка на суму 23 100,00 грн., які були прийняті відповідачем без зауважень по об'єму, якості та строкам надання послуг. Зокрема, акт надання послуг № 10/31/67 від 31.10.2014 р. на суму 23 100,00 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін, приймається судом у якості належного доказу надання позивачем послуг на суму 23 100,00 грн. та прийняття цих послуг відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не заперечував факт надання йому позивачем послуг катка на суму 23 100,00 грн., що підтверджується листом відповідача № 19 від 25.02.2015 р. у відповідь на лист позивача № 96 від 01.12.2014 р., а також відзивом відповідача на позовну заяву.

Судом встановлено, що 03.12.2014 р. позивач направив відповідачу лист № 96 від 01.12.2014 р. з вимогою про сплату спірної заборгованості в семиденний строк з дати отримання даного листа, що підтверджується фіскальним чеком № 1187 від 03.12.2014 р. з описом вкладення у цінний лист № 0103031175007. Лист позивача був отриманий уповноваженою особою відповідача 12.12.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103031175007.

Вищенаведений лист позивача № 96 від 01.12.2014 р. приймається судом в якості належного доказу звернення позивача до відповідача з вимогою про оплату послуг за актом надання послуг № 10/31/67 від 31.10.2014 р. на суму 23 100,00 грн. в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України.

За встановлених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач повинен був виконати свій обов'язок з оплати заборгованості за надані послуги згідно акту надання послуг № 10/31/67 від 31.10.2014 р. у семиденний строк від 12.12.2014 р.

Таким чином, відповідач був зобов'язаний повністю розрахуватись з позивачем за надані послуги до 19.12.2014 р. включно (12.12.2014 р. + 7 днів = 19.12.2014 р.).

Станом на час розгляду спору по суті строк оплати за актом надання послуг № 10/31/67 від 31.10.2014 р. на суму 23 100,00 грн. є таким, що настав.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду справи по суті відповідач не оплатив послуги на суму 23 100,00 грн., надані йому позивачем на підставі акту надання послуг № 10/31/67 від 31.10.2014 р. Зокрема, наявною в матеріалах справи довідкою ПАТ "УкрСиббанк" № 06-54/1/1518 від 20.03.2015 р. підтверджується відсутність надходження коштів від ТОВ "БУД-ІНЛАЙН" на розрахунковий рахунок ТОВ "ЕКСПРЕС БЕТОН" за період з 31.10.2014 р. по 19.03.2015 р.

При цьому відповідач не надав суду належних доказів того, що подане ним на виконання ПАТ "Златобанк" платіжне доручення № 1237 від 12.02.2015 р. на суму 23 100,00 грн. було проведено банком, а грошові кошти в наведеній суми надійшли на рахунок позивача. Напроти, наявна в матеріалах справи відповідь ПАТ "Златобанк" № 229 від 04.03.2015 р. на запит відповідача щодо спірного платежу фактично підтверджує, що кошти згідно платіжного доручення № 1237 від 12.02.2015 р. на суму 23 100,00 грн. не були проведені банком, оскільки ПАТ "Златобанк" віднесено до категорії неплатоспроможних, запроваджено у ПАТ "Златобанк" з 14.02.2015 р. тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації, а тому, як зазначено у відповіді банку, заявлена 23.02.2015 р., тобто під час дії у ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації, вимога ТОВ "БУД-ІНЛАЙН" залишається без задоволення.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23 100,00 грн. заборгованості на підставі акту надання послуг № 10/31/67 від 31.10.2014 р., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ІНЛАЙН" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б; ідентифікаційний код 34895786), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС БЕТОН" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34; ідентифікаційний код 33943105) 23100,00 грн. (двадцять три тисячі гривень 00 коп.) заборгованості, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.03.2015 р.

Суддя Гумега О.В.