Рішення

від 26.03.2015 по справі 925/314/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року Справа № 925/314/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача - Ганнисик О.Ю. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Канівського комунального підприємства теплових мереж,

м. Канів, Черкаської області

до Канівської малої академії мистецтв "Родина", м. Канів,

Черкаської області

про стягнення 45 365 грн. 93 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося Канівське комунальне підприємство теплових мереж до Канівської малої академії мистецтв "Родина" про стягнення боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №26 від 19 січня 2009 року про постачання теплової енергії в гарячій воді (на потреби опалення та гарячого водопостачання) в розмірі 49 255 грн. 21 коп., в тому числі: 34 780 грн. 95 коп. основний борг, 3 934 грн. 36 коп. пеня, 2 654 грн. 96 коп. 3% річних та 7 884 грн. 94 коп. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 лютого 2015 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05 березня 2015 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 45 365 грн. 93 коп. боргу, в тому числі: 34 769 грн. 97 коп. борг за теплопостачання, 367 грн. 87 коп. пеня, 2 656 грн. 78 коп. 3% річних та 7 571 грн. 31 коп. інфляційні втрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом розглядається позов Канівського комунального підприємства теплових мереж з урахуванням зменшеного розміру позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що в частині нарахування інфляційних втрат та 3% річних не погоджується, оскільки відповідачем було сплачено 14 927 грн. 15 коп. коштів, які зараховувалися згідно договору від 03 червня 2013 року про реструктуризацію заборгованості на загальну суму 37 178 грн. 78 коп., в тому числі: 31 545 грн. 00 коп. борг за теплопостачання, 2 163 грн. 37 коп. пеня, 1 914 грн. 51 коп. 3% річних та 1 556 грн. 67 коп. інфляційні втрати.

Таким чином відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Крім того відповідач просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності його представника.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 26 березня 2015 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/314/15.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 19 січня 2009 року між Канівським комунальним підприємством теплових мереж (теплопостачальна організація) та фізичною особою - підприємцем Івановською Іриною Іванівною (споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді (на потреби опалення та гарячого водопостачання) за №26.

В подальшому сторонами додатковою угодою від 01 лютого 2013 року було внесено зміни до основного договору, якими було змінено найменування споживача на Канівську малу академію мистецтв "Родина".

Додаткова угода вступає в дію з 19 січня 2009 року (р. ІІ додаткової угоди).

Решта умов договору від 19 січня 2009 року не змінювалася.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набуває чинності з 01 січня 2009 року та діє до 31 грудня 2010 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення дії договору, або його перегляд (п. 10.4. договору).

Враховуючи вищенаведені умови, договір пролонговувався сторонами на наступні роки.

Відповідно до п. 1. договору теплопостачальна організація зобов'язалася постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач - оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з Додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - за фактичне використання (п. 2.1. договору).

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, при їх відсутності, виходу з ладу або простроченому терміну держповірки - розрахунковим способом (п. 5.1 договору).

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до теплопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни передбачені в додатку 1 до договору (п. 5.3. договору).

Згідно п. 6 додатку 1а до договору при наявності приладів обліку тепла споживач здійснює оплату за опалення згідно щомісячних показань приладів обліку на умовах даного договору та щомісячну абонентну плату. Дата зняття споживачем показань приладів обліку здійснюється 25 числа поточного місяця, подання звіту теплопостачальній організації не пізніше 28 числа, при цьому:

- щомісячна абонентна плата протягом року за 1 м 2 опалювальної площі становить без ПДВ 0,9333 грн.,

- щомісячна плата протягом опалювального періоду за 1 Гкал. спожитого тепла без ПДВ 693 грн. 52 коп.

Опалювальна площа - 98 м 2 (п. 3 додатку 1а).

Теплопостачальна організація зобов'язана повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (п. п. 4.2.3. договору).

Так, згідно рішення виконавчого комітету Канівської міської ради від 20 січня 2010 року №15 "Про затвердження тарифів на послуги з централізованого опалення та підігріву води по комунальному підприємству теплових мереж" затверджено і введено в дію з 01 лютого 2010 року для споживачів ІІІ групи, до якої відноситься і відповідач, вартість тарифу за приєднане теплове навантаження за 1 кв.м. з урахуванням ПДВ складає 1, 12 грн., згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг України від 27 червня 2014 року №838 з 01 липня 2014 року місячна плата за одиницю приєднаного теплового навантаження для потреб інших споживачів (крім населення) складає 19 234 грн. 52 коп. за 1 Гкал/год (без ПДВ).

Згідно постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30 вересня 2011 року №163 з 01 жовтня 2011 року Канівському комунальному підприємству теплових мереж встановлено умовно - змінну частину двоставкових тарифів на теплову енергію (вартість одиниці теплової енергії) для потреб інших споживачів в розмірі 693 грн. 52 коп. за 1 Гкал (без ПДВ), з 01 січня 2014 року було встановлено вартість теплової енергії для потреб інших споживачів (крім населення) - 647 грн. 46 коп. за 1 Гкал (без ПДВ), з 01 квітня 2014 року - 794 грн. 52 коп. за 1 Гкал (без ПДВ), з 01 липня 2014 року - 916 грн. 93 коп. за 1 Гкал (без ПДВ), з 01 грудня 2014 року 1 109 грн. 47 коп. за 1 Гкал (без ПДВ) (відповідні постанови містяться в матеріалах справи).

В подальшому 03 червня 2013 року сторонами було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання, згідно умов якого споживач визнав та підтвердив свій борг за договором №26 на користь позивача станом на 01 червня 2013 року на суму 37 178 грн. 78 коп.

Договір набирає чинності з 03 червня 2013 року і діє до 03 червня 2016 року (п. 6 договору).

Згідно п. 3 договору Канівське комунальне підприємство теплових мереж має право приймати рішення про дострокове розірвання договору у разі недотримання споживачем графіку погашення заборгованості.

Оскільки відповідачем не було дотримано графіку погашення реструктуризованого боргу, 17 липня 2014 року позивачем було надіслано відповідачу претензію за №517, в якій останній просив відповідача до 01 серпня 2014 року погасити суму боргу в розмірі 32 100 грн. 01 коп., в разі непогашення вказаної суми, договір реструктуризації вважатиметься розірваним в односторонньому порядку.

Зазначену претензію було отримано відповідачем 17 липня 2014 року, про що міститься відмітка про одержання на вказаній вимозі.

Таким чином, слід дійти висновку, що договір від 03 червня 2013 року розірваний позивачем в односторонньому порядку 17 липня 2014 року.

З розрахунку заборгованості за теплопостачання вбачається, що загальна вартість спожитої відповідачем теплової енергії за січень - квітень, жовтень - грудень 2012 року, січень - квітень, жовтень - грудень 2013 року, січень - квітень, жовтень - грудень 2014 року складає 28 253 грн. 05 коп. Крім того станом на 01 січня 2012 року борг відповідача складає 21 444 грн. 07 коп., всього: 49 697 грн. 12 коп.

Відповідачем було сплачено 14 927 грн. 15 коп., таким чином борг зі сплати теплової енергії складає 34 769 грн. 97 коп.

Водночас відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленої теплової енергії в повному обсязі не виконав.

В зв'язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача 34 769 грн. 97 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію згідно договору №26 про постачання теплової енергії в гарячій воді (на потреби опалення та гарячого водопостачання) від 19 січня 2009 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Розрахунки за спожите тепло здійснюються споживачем на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації на підставі виставлених теплопостачальною організацією рахунків до 05 числа слідуючого за розрахунковим місяця та авансової оплати до 28 числа поточного місяця (п. 8 додатку 1а).

Таким чином строк оплати спожитої теплової енергії на день розгляду справи в суді настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту теплову енергію, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Крім того у відзиві на позовну заяву проти стягнення суми основного боргу відповідач не заперечував.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, сума боргу в розмірі 34 769 грн. 97 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з розрахунку пені позивачем нараховано 367 грн. 87 коп. пені за несвоєчасну сплату відповідачем вартості спожитої теплової енергії у січні - квітні та жовтні - листопаді 2014 року.

Слід зазначити, що позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату вартості теплової енергії спожитої у січні - березні та жовтні - листопаді 2014 року в меншому розмірі, оскільки останнім не враховувалися у зазначених позивачем періодах ставки НБУ, а саме: з 15 квітня 2014 року подвійна ставка НБУ становила 19%, з 17 липня 2014 року - 25%, з 13 листопада 2014 року - 28%, крім того позивач зазначав період нарахування пені в кількості 180 днів, однак у шестимісному терміні, визначеному ч. 6 ст. 232 ГК України, може бути 181 або 183 дні в залежності від кількості днів у місяці.

Проте позивач самостійно визначив період нарахування пені та її суму.

Водночас слід зазначити, що розмір пені за період з 06 квітня 2014 року по 02 жовтня 2014 року (180 днів) нарахований на суму боргу 317 грн. 60 коп. складає 33 грн. 36 коп., а не 37 грн. 69 коп., як вказано позивачем, оскільки останнім було допущено помилку у застосуванні ставок НБУ.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню 363 грн. 54 коп. пені, в решті стягнення 4 грн. 33 коп. слід відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 7 571 грн. 31 коп. інфляційних втрат нарахованих за жовтень 2013 року - грудень 2014 року та 2 656 грн. 78 коп. 3% річних, нарахованих за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року.

Перевіривши вищенаведений розрахунок, слід вказати, що інфляційні втрати за листопад - грудень 2014 року (за виключенням розміру інфляційних нарахованих за жовтень 2013 року - жовтень 2014 року) нараховано позивачем невірно, оскільки розмір інфляційних за листопада 2014 року складає 591 грн. 72 коп., а не 591 грн. 76 коп. як вказано позивачем, за грудень 2014 року - 992 грн. 69 коп., а не 992 грн. 89 коп., як зазначено позивачем у розрахунку. Таким чином загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача складає 7 571 грн. 07 коп.

Також слід вказати, що 3% річних нараховані позивачем також не вірно, оскільки останнім не було враховано умов договору щодо строку оплати спожитої теплової енергії, а саме до 05 числа наступного за звітним, однак позивач нараховував 3% річних з 01 числа наступного за звітним місяця, що суперечить умовам договору.

Здійснивши перерахунок 3% річних з урахуванням строків оплати, розмір річних, який підлягає стягненню з відповідача складає 2 398 грн. 34 коп., в решті стягнення 258 грн. 44 коп. слід відмовити, в зв'язку з необгрунтованим нарахуванням.

Посилання відповідача на сплату 3% річних та інфляційних згідно договору про реструктуризацію боргу суд не приймає до уваги, оскілки 14 927 грн. 15 коп., було сплачено відповідачем та відповідно зараховано позивачем на погашення основного боргу за спожиту теплову енергію.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1 827 грн. 00 коп. (мінімальний розмір встановлений Законом України "Про судовий збір"), то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Канівської малої академії мистецтв "Родина", вул. Героїв Дніпра, 35, м. Канів, Черкаської області, ідентифікаційний код 36239130 на користь Канівського комунального підприємства теплових мереж, вул. Енергетиків, 30, м. Канів, Черкаської області, ідентифікаційний код 02082657 - 34 769 грн. 97 коп. - основної заборгованості, 2 398 грн. 34 коп. - 3% річних, 363 грн. 54 коп. пені, 7 571 грн. 07 коп. інфляційних втрат та 1 816 грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 31 березня 2015 року.

Суддя А.В.Васянович