Рішення

від 31.03.2015 по справі 926/279/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2015 р. Справа № 926/279/15

За позовом фізичної особи Бережних Тамари Георгіївни

до відповідача - малого колективного комерційно-виробничого підприємства «Магія Кави» м. Чернівці

третя особа без самостійних вимог на предмет спору - гр. Мігаєсє В.П.

про зобов'язання провести державну реєстрацію змін до статуту

Cуддя М.І.Ніколаєв

представники:

від позивача - Ставчанська О.В., угода від 30.11.2014 року.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ : Бережних Тамара Георгіївна звернулась з позовом до малого колективного комерційно-виробничого підприємства «Магія Кави» про зобов'язання провести державну реєстрацію змін до статуту у зв'язку із виходом із складу учасників товариства та звільненням з посади директора.

Ухвалою від 23.02.2015 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 03.03.2015 року за участю представників сторін.

Ухвалами суду від 03.03.2015 року та 17.03.2015 року у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судового слухання.

В цій площині суд зазначає, що згідно частини 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Більш того, застосовуючи на підставі ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута без участі представника відповідача за наявними у ній документами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

До початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить зобов'язати мале колективне комерційно-виробниче підприємство «Магія Кави» провести реєстрацію змін до статуту у зв'язку із виходом зі складу учасників Бережних Тамари Георгіївни.

Подана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, відтак приймається судом.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 11.02.2015 року мале колективне комерційно-виробниче підприємство «Магія Кави» є юридичною особою, учасниками якої є Мігаєсє В.П. та Бережних Т.Г.(при цьому остання також зазначена як керівник підприємства).

Згідно п. 1.7 статуту відповідача в редакції від 23.06.2011 року учасниками підприємства є гр. Мігаєсє В.П. та Бережних Т.Г.

Для забезпечення діяльності підприємства (п. 6.3 статуту) за рахунок грошових коштів засновників створено статутний фонд у розмірі 2000 грн., який розподілений наступним чином: Мігаєсє В.П. та Бережних Т.Г. по 1000 грн., тобто по 50% статутного капіталу кожна.

Позивач вступив до складу учасників на підставі нотаріально завіреної заяви гр. Мігаєсє О.Ш. від 10.08.2010 року та рішення зборів учасників/засновників від 10.08.2010 року.

Згідно п. 5.2 статуту засновник має право вийти зі складу засновників підприємства; передати всі свої майнові та або/немайнові права по відношенню до підприємства іншій особі.

Засновник вправі мати також інші, передбачені цим статутом і діючим в Україні законодавством права.

Керівництво діяльністю підприємства здійснюється безпосередньо самими власниками або призначеною ними особою (п. 9.1 статуту).

Згідно п. 9.2 статуту до компетенції власників відноситься, у т.ч., внесення змін до статуту.

На підставі наказу №2 від 09.12.2010 року позивача призначено директором малого колективного комерційно-виробничого підприємства «Магія Кави».

20.05.2013 року позивач направив на адресу відповідача та третьої особи заяву про звільнення з посади директора та скликання 24.06.2013 року позачергових зборів для вирішення питання про вихід зі складу учасників підприємства.

Відповідач та третя особа на дану заяву не відповіли, загальні збори проведені не були.

На підставі нотаріально завіреної заяви від 21.05.2013 року позивач вирішив вийти зі складу учасників малого колективного комерційно-виробничого підприємства «Магія Кави», відступивши при цьому свою частку у статутному капіталі іншому учаснику - гр. Мігаєсє В.П.

05.07.2013 року з вищевказаною заявою та вимогою про звільнення з посади директора та скликання 12.08.2013 року позачергових зборів для вирішення питання про вихід зі складу учасників підприємства позивач повторно звернувся до відповідача та третьої особи.

Дана заява також залишена без реагування.

Станом на момент вирішення спору загальні збори на вимогу позивача не відбулись, зміни до статуту щодо припинення участі позивача у підприємстві не внесено.

Як встановлено судовим слуханням спір виник між юридичною особою та її учасником щодо участі даної особи в підприємстві, тож є корпоративним, у зв'язку з чим підлягає розгляду в господарському суді.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (ст. 83 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства (ст. 7 вищевказаного закону).

Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року (ст. 100 ЦК України).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Аналогічне право передбачено в ст. 88 ГК України.

Подання заяви про вихід з товариства є дією, спрямованою на припинення корпоративних прав та обов'язків учасника товариства. Право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників. Враховуючи викладене, учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства (п. 3.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

У свою чергу, п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

За таких обставин справи, виходячи з того, що позивач в передбачений законом спосіб повідомив відповідача про вихід зі складу його учасників, проте останнім не вчинено жодних дій щодо внесення змін до установчих документів підприємства та їх державної реєстрації, застосовуючи на підставі ст.8 ЦК України аналогію закону, адже спірні правовідносини щодо порядку виходу з колективного підприємства нормами закону не врегульовані, відтак до даних правовідносин слід застосовувати відповідні статті Закону України «Про господарські товариства», враховуючи викладену в Постанові Пленуму від 24.10.2008 року №13 позицію Верховного суду України суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись пунктом ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати мале колективне комерційно-виробниче підприємство «Магія Кави» (м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 42 код 21438479) провести реєстрацію змін до статуту малого колективного комерційно-виробничого підприємства «Магія Кави» у зв'язку із виходом зі складу учасників цього підприємства Бережних Тамари Георгіївни (паспорт PA MDA №2247909, виданий в Республіці Молдова 06.01.2006 року, ідент. код 2665718723).

3. Стягнути з малого колективного комерційно-виробничого підприємства «Магія Кави» (м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 42 код 21438479) на користь Бережних Тамари Георгіївни (паспорт PA MDA №2247909, виданий в Республіці Молдова 06.01.2006 року, ідент. код 2665718723, постійне проживання - м. Черніваці, пр. Незалежності,84а/кв. 91) 1218 грн. судового збору.

Повне рішення складено та підписано 31.03.2015 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І. Ніколаєв