Рішення

від 25.03.2015 по справі 908/885/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/32/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 Справа № 908/885/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Дмитрієв Є.М., довіреність № 21/15 від 08.01.2015 р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/885/15-г,

за позовом: Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (юридична адреса: 70605, Запорізька область, м. Пологи, вул. Крупської, 162, кв. 11, фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, буд. 11, скорочено ПП "Бізон-Тех 2006");

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "ІНГУЛ" (85581, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Времівка, вул. Мічуріна, буд. 1, корп. А, скорочено СФГ "ІНГУЛ");

про стягнення суми.

Сутність спору:

Приватним підприємством "Бізон-Тех 2012" заявлено позовні вимоги до Селянського (фермерського) господарства "ІНГУЛ" про стягнення заборгованості за договором поставки пестицидів № ВЛ-П-10 від 14.02.2014 р. у розмірі 37485,92 грн., що складається з: 11440 грн. основного боргу, 21961,84 грн. індексації ціни товару, 3432 грн. штрафу, 652,08 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/885/15-г, присвоєно справі номер провадження 34/32/15, розгляд якої призначено на 11.03.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався на 25.03.15 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконує зобов'язання за договором поставки № ВЛ-П-10 від 14.02.2014 р., а саме порушує строки та порядок внесення оплати за отриманий товар, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 11440 грн. Враховуючи положення договору та норми чинного законодавства позивачем нараховані до стягнення 21961,84 грн. індексації ціни товару, 3432 грн. штрафу, 652,08 грн. пені. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП "Бізон-Тех 2012" посилається на ст.ст. 15, 16, 509, 525, 526, 536, 549, 612, ч. 1 ст. 625, 629, ч. 3 ст. 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 199, 230 ГК України, ст.ст. 1, 12, 15, 22 ГПК України.

25.03.15 р. від ПП "Бізон-Тех 2012" до канцелярії господарського суду Запорізької області надійшло повідомлення про часткове погашення боргу. Позивач вказує, що 10.03.2015 року (тобто після порушення провадження у справі) відповідач перерахував позивачу 11 440,00 грн. (3000,00 грн. + 8 440,00 грн.) в рахунок погашення основного боргу, у зв'язку з чим, сума основного боргу сплачена боржником повністю. Дата та сума платежу відповідача підтверджується копією Банківської виписки від 10.03.2015 року. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 11 440.00 грн., підлягає припиненню судом на підставі п. 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, що також підтверджується п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції». Судовий збір, що приходиться на погашену відповідачем суму, повинен бути покладений на відповідача згідно з ч. 2 ст. 49 ГПК України, оскільки спір до суду щодо неї був доведений з вини відповідача, і погашення основного боргу відбулось після подання позивачем позову до суду. Факт сплати простроченого основного боргу відповідачем після подання до нього позову не позбавляє відповідача від обов'язку оплатити залишок боргу, що становить 26 045,92 грн., з яких: 21 961,84 грн. - індексації ціни товару, 3 432,00 грн. - штрафу, 652,08 грн. - пені та 1 827,00 грн. судового збору в повному обсязі, оскільки вказані суми нараховані на суму основного боргу, що існувала на дату складання позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про часткове погашення боргу та відповів на поставлені судом питання.

11.03.2015 р. до господарського суду електронною поштою надійшло клопотання, яким відповідач просив відкласти розгляд справи у зв'язку з його хворобою. Розгляд справи було відкладено. В судове засідання 25.03.15 р. відповідач по справі не з'явився, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

14.02.2014 р. Приватне підприємство "Бізон-Тех 2006" (постачальник, позивач у справі) та СФГ "ІНГУЛ" (покупець, відповідач у справі) уклали договір поставки пестицидів № ВЛ-П-10 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором та Специфікаціями до нього, позивач зобов'язується поставляти та передавати у власність відповідача пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (далі - пестициди або товар), а відповідач зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його.

Згідно з п. 2.1. договору, найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до договору, що є невід'ємними його частинами.

Згідно з п. 2.2. договору, кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору й не скасовує та не змінює дію попередніх Специфікації ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.

Згідно з п. 4.3. договору, дата (термін, строк) поставки товару вказується в Специфікаціях.

Покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в Специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в Специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем (п. 5.1 договору).

Згідно з п. 5.2. договору, оплата товару повинна бути здійснена відповідачем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Підставою для платежу є даний Договір.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 7.1.1 договору покупець зобов'язується оплатити товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з договором та Специфікаціями.

Всього сторонами було підписано одну Специфікацію № 1 від 14.02.14 р. до договору, якою передбачалась поставка відповідачу товару на загальну суму 52680 грн.

Згідно з п. 2 Специфікацій сторони визначили умови та місце поставки (передачі) товару: ЕХW (склад позивача). Згідно з п. 4.1. договору, вказана умова поставки (ЕХW) передбачає вибірку товару покупцем зі складу постачальника автомобільним транспортом за свій рахунок.

Згідно з п. п. 7.1.4 договору, відповідач зобов'язувався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

На виконання умов договору позивач, у місці поставки передав відповідачу товар на загальну суму 52680 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЗП6019 від 15.05.2014 р.

Факт поставки товару також підтверджується і Актом звірки взаєморозрахунків від 03.06.2014 р., що з боку відповідача підписаний його головою, чий підпис засвідчений відбитком печатки відповідача. Акт звірки відповідачем підписаний без застережень, а в п. 3 Акту відповідач підтвердив, що позивач свої зобов'язання з поставки товару за Договором виконав повністю та належним чином, претензій щодо позивача стосовно виконання ним Договору, стосовно кількості, асортименту та якості поставленого товару у відповідача немає.

Строки розрахунку за товар вказані в п. 3 Специфікацій, згідно з якими граничним строком повного та остаточного розрахунку за товар є: 15.10.2014 р.

Товар відповідач оплатив лише частково на загальну суму 23 680.00 грн., перерахувавши 07.03.2014 року, що підтверджується банківською випискою від 07.03.2014 року.

13.11.2014 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, згідно з якою (п. 2) відповідач зобов'язався повернути позивачу залишки товару на суму 17 560,00 грн. При цьому, повернення товару не пов'язано із його недоліками або якістю (п. 3). Товар на вказану суму був повернений відповідачем на підставі накладної на повернення № ЗП388 від 13.11.2014 року, а на ціну повернутого товару був зменшений борг відповідача перед позивачем. Станом на дату подання позовної заяви заборгованість СФГ "ІНГУЛ" складала 11 440.00 грн.

10.03.2015 року (тобто після порушення провадження у справі) відповідач перерахував позивачу 11 440 грн. (3000 грн. + 8 440 грн.), що підтверджується копією банківської виписки від 10.03.2015 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно п. 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В частині стягнення 11440 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Отже, відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманої продукції в зазначені в Специфікації строки не виконав, чим порушив умови договору.

У зв'язку з наявністю заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманої продукції, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, позивач, враховуючи положення п. 8.1.3 договору, просив стягнути 652,08 грн. пені за період прострочення: з 16.10.2014 р. по 06.02.2015 р. та 3432 грн. штрафу у розмірі 30 % за прострочення оплати товару понад 20 календарних днів.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 8.1.3 договору передбачено, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

Положенням п. 8.2 договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 ГК України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням сторони згідно із ст. 259 ЦК України збільшують до трьох років.

Враховуючи наведене, перевіривши надані розрахунки, суд дійшов висновку, що розрахунки пені та штрафу є вірними та виконаними з дотриманням вказаних норм права, зокрема ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені у 652,08 грн. за період прострочення: з 16.10.2014 р. по 06.02.2015 р. та 3432 грн. штрафу судом задовольняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Згідно зі ст. 190 ГК України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а частиною 2 цієї статті встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відтак, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають порядок зміни (у т.ч. збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену (у т.ч. збільшену) ціну товару (тобто доплатити суму збільшення ціни товару).

При цьому, законодавство України, у тому числі статті 265, 190 Господарського кодексу України, статті 632 і 655 Цивільного кодексу України, не містять імперативних приписів про те, що ціна товару в договорі повинна бути тільки фіксованою, тобто такою, що не може бути зміненою після укладення договору.

Також, частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплено принцип свободи договору, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно з п. 5.6. договору, ціна товару, що вказана в Специфікації, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання Специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП- проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику ; СП - сума платежу за Товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання Специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в Специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у Специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання Специфікації. Якщо на якусь дату НБУ не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день.

Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1. договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці http:/www.udinform.com/ в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки http:/www.udinform.com/ в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причини непрацездатності веб-сторінки http:/www.udinform.com/, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого НБУ, у найближчий попередній до дати платежу день.

Згідно з п.п. 5.6.2. договору, у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Згідно з пп. 5.6.6. договору, зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в Специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Відповідно до розрахунку позивача, сума індексації ціни неоплаченого відповідачем товару становить 21961,84 грн. станом на 06.02.2015 р.

Враховуючи наведене, перевіривши наданий розрахунок, суд дійшов висновку, що розрахунок індексацій є вірним, вимога позивача щодо стягнення індексації ціни товару у розмірі 21961,84 грн. станом на 06.02.2015 р. судом задовольняється.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості в повному обсязі, пені, штрафу та індексації ціни товару відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Припинити провадження по справі № 908/885/15-г в частині стягнення з Селянського (фермерського) господарства "ІНГУЛ" на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" 11440 грн. основного боргу.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "ІНГУЛ" (85581, Донецька область, Великоновосілківський район, с. Времівка, вул. Мічуріна, буд. 1, корп. А, ідентифікаційний код юридичної особи: 22008574) на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (юридична адреса: 70605, Запорізька область, м. Пологи, вул. Крупської, 162, кв. 11, фактична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи: 34216986) 21961 (двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят одна) грн. 84 коп. індексації ціни товару, 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн. штрафу, 652 (шістсот п'ятдесят дві) грн. 08 коп. пені, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст.. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 30.03.2015 р.

Суддя А.О. Науменко