Рішення

від 20.03.2015 по справі 910/1093/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2015Справа №910/1093/15-г

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцентр"

про стягнення 12 395,91 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Лінніченко І.В. - заступник начальника управління;

Цурка Н.О. - головний юрист відділу

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцентр" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 6 900 грн., пені в сумі 162,09 грн., штрафу в розмірі 3 450 грн., трьох процентів річних у сумі 378,27 грн. та інфляційних у розмірі 1 505,55 грн. відповідно до договору про відкриття рахунку в цінних паперах від 27.09.2007 № 854/07.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягає на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити; надав уточнений розрахунок пені, відповідно до якого розмір нарахованої ним пені становить 157,37 грн.

Неприбуття до судового засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 27.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк", далі Зберігач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроцентр", далі Депонент, було укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 854/07, далі Договір, відповідно до предмета якого (п.1 Договору) Депонент доручає, а Зберігач зобов'язується надавати Депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних Депоненту ЦП, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по ЦП на викладених умовах згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР, внутрішньому положенню Зберігача ЦП та інших внутрішніх документів Зберігача, чинному законодавству України та на підставі розпорядження Депонента.

Згідно з п. 2.3 Договору Депонент зобов'язаний, зокрема, сплачувати послуги Зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками передбаченими договором.

Пунктом 3 Договору визначено, що оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконання дій та/або операцій, згідно тарифами Зберігача. Види, кількість та загальна вартість послуг наданих Депоненту згідно з даним договором відображається в акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони. Плата за послуги надані Зберігачем, вноситься Депоненту щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю сторін.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, надавав послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, однак свої зобов'язання з оплати наданих послуг відповідач в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився основний борг в сумі 6 900 грн. за період з 16.02.2012 по 16.12.2014, який позивач і намагається стягнути.

Згідно з п. 6. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання однією із сторін своїх обов'язків, винна сторона несе майнову відповідальність за нанесені збитки іншій стороні. У випадку затримки сплати вартості наданих послуг Зберігача Депонент сплачує Зберігачу пеню в розмірі 0,5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати. Позивач стверджує, що мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а тому наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 162,09 грн.

Якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів то така дія вважається відмовою від виконання умов договору, та зобов'язує Депонента сплатити штраф у розмірі 50% від суми заборгованості Депонента, визначеної на день фактичної сплати (п. 6 Договору). Оскільки платежі за надані депозитарні послуги прострочено відповідачем більш ніж на тридцять днів, то позивач намагається стягнути з відповідача штраф у розмірі 3 450 грн.

Додатково, з посиланням на приписи статті 625 ЦК України, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційних у сумі 1 505,55 грн. та трьох процентів річних у сумі 378,27 грн. за весь період прострочення грошового зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку правовідносинам сторін, дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково виходячи із наступного:

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - це діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 названого Закону рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Судом прийнято до уваги що учасниками судового процесу є суб'єкти господарювання в розумінні ст. 55 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, що підтверджується актами прийому-передачі депозитарних послуг. Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Відповідач доказів сплати наданих послуг суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 900 грн. за період з 16.02.2012 по 16.12.2014, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені обґрунтовані та підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 157,37 грн. за період з 26.01.2014 по 15.01.2015 по кожному акту прийому-передачі наданих послуг окремо.

Так як, платежі за надані Депоненту депозитарні послуги прострочено відповідачем більш ніж на тридцять днів, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу, передбаченого п. 6 Договорів, обґрунтовані та підлягають задоволенню в сумі 3 450 грн.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки мало місце прострочення оплати послуг за договором, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 378,27 грн. та інфляційних у сумі 1 505,55 грн. за період 16.01.2014 по 12.01.2015 також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені в сумі 4,72 грн. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.

Судом на час розгляду спору дотримувалися вимоги відносно усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, здійснювалися заходи щодо дотримання поваги до них. Однак, як свідчать винесені судом процесуальні документи, представник відповідача двічі не виконав вимоги суду щодо забезпечення участі у судовому засіданні свого представника, наведення вимог та заперечень відносно пред'явленого позивачем позову та стягнення з нього заборгованості.

Оцінивши фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що у діяльності підприємства відповідача існують недоліки, зокрема, неналежне ставлення його посадових осіб до своїх обов'язків, відсутністю належної правової оцінки спірним правовідносинам, нездійснення належного контролю за виконанням своїх зобов'язань, бракує організація претензійно-позовної роботи на підприємстві, мають місце факти ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону, а саме, не з'явлення до судового засідання, не надання письмового відзиву на позов, доказів виконання своїх грошових зобов'язань за Договором, що розглядається судом як затягування судового процесу.

З урахуванням даних обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход державного бюджету України штраф у сумі 100 грн., передбачений п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону та надіслати на його адресу окрему ухвалу згідно вимог ст. 90 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.03.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 5 Закону України "Про депозитарну систему України", ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 629 ЦК України, ст. ст. 193, 232, 343 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85, 90 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцентр" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцентр", 04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 6, код ЄДРПОУ 34044758, на користь:

- Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк", 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280, основний борг в сумі 6 900 грн., пеню в сумі 157,37 грн., штраф у сумі 3 450 грн., три проценти річних у сумі 378,27 грн. інфляційні в сумі 1 505,55 грн. та судовий збір у розмірі 1 826,30 грн., видавши наказ.

3. У задоволенні стягненні пені в сумі 4,72 грн. відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроцентр", 04209, м. Київ, вул. Лебединська, буд. 6, код ЄДРПОУ 34044758, в доход державного бюджету України штраф у сумі 100 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 25.03.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко