Рішення

від 19.03.2015 по справі 921/202/15-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" березня 2015 р.Справа № 921/202/15-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Хотинського району Чернівецької області (вул. І.Франка, 5-б м. Хотин, Чернівецька область 60000) в інтересах держави в особі Державного підприємства "Хотинське лісове господарство" (вул. Гагаріна, 8 м. Хотин, Чернівецька область 60000)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості за отриману лісопродукцію в сумі 16 025,80 грн.

За участю представників:

прокурора: Куліковська Л.Б.

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Прокурор Хотинського району Чернівецької області звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства "Хотинське лісове господарство" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за отриману лісопродукцію в сумі 16 025,80 грн.

Уповноважений представник позивача в судове засіданні не з'явився, разом з тим, на адресу суду із супровідним листом №216 від 10 березня 2015 року надійшли витребувані документи. В листі №216 від 10 березня 2015 року ДП "Хотинське лісове господарство" позовні вимоги підтримує повністю та просить суд про можливість розгляду справи без участі представника.

Відповідач, його представник, участь яких не визнавалась обов'язковою, в судове засідання без зазначення причин, не з'явився, витребувані документи, у т.ч. відзив на позов не надав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач про зміну свого місця знаходження органи державної реєстрації не повідомляв.

Ухвала про порушення провадження по справі від 25 лютого 2015 року, відправлена за штрихкодовим ідентифікатором: 4602505661693, на адресу суду станом на 19 березня 2015 року не повернулась.

Відповідно до п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку, належним доказом повідомлення адресата про час і місце розгляду справи судом може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як вбачається з витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень http://services.ukrposhta.ua/, відправлення за номером 4602505661693 надійшло до відділення зв'язку ТЕРНОПІЛЬ 10 з індексом 46010 ще 03 березня 2015 року і на даний час не вручене адресату.

При даних обставинах, зважаючи на неявку відповідача без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, неподання пояснень щодо предмету спору, недотримання приписів ст.22ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В розпочатому судовому засіданні прокурору роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,29,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд встановив наступне:

19 червня 2012 року між ДП "Хотинське лісове господарство" та підприємцем ОСОБА_2 укладено договір №148, за змістом якого продавець (позивач) брав на себе зобов'язання поставити покупцю будівельний ліс та технологічну сировину хвойних порід, а покупець (відповідач) брав на себе зобов'язання прийняти лісопродукцію та оплатити її вартість на умовах передплати або протягом 5 банківських днів з дати поставки.

На виконання умов договору по товарно-транспортних накладних №№015538 від 05 липня 2012 року, 015643 від 24 липня 2012 року, 015672 від 30 липня 2012 року підприємець ОСОБА_2 отримав від ДП "Хотинське лісове господарство" лісопродукцію на загальну суму 20025,80 грн.

На вказані господарські операції, ДП "Хотинське лісове господарство" (продавцем) було видано покупцю - підприємцю ОСОБА_2 податкову накладну №96 від 30 липня 2012 року, яка згідно з Податковим кодексом України є податковим документом та складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зауважень щодо недоліків по якості та кількості поставленого товару від покупця не надходило.

Як вбачається з представленого прибуткового касового ордера від 31 липня 2012 року відповідач вніс в касу підприємства 4000 грн., що також підтверджує отримання ним товару.

Решта зобов'язання в сумі (20025,80-4000) 16025,80 грн. залишилось не виконаним.

Направлену на адресу підприємця претензію №137 від 13 березня 2014 року про здійснення розрахунку (докази направлення наявні у матеріалах справи), відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, стало підставою для звернення прокурора до суду з вимогою про відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем та прокурором доказами, не запереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, суд кваліфікує правовідносини сторін як такі, що виникли із договору поставки та регулюються положеннями глави 54 ЦК України і глави 30 ГК України.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В порядку ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина друга ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов'язок сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 264, 265 ГК України, розрахунок по оплаті вартості отриманого товару відповідач здійснив лише частково, заборгувавши 16025,80 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення розрахунку в повному обсязі станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 16025,80 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Хотинське лісове господарство" (вул. Гагаріна, 8, м. Хотин, Чернівецька область, код 00274536) 16025 (шістнадцять тисяч двадцять п'ять) грн. 80 коп.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) в дохід Держбюджету 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 24 березня 2015 року.

Суддя І.П. Шумський