Рішення

від 24.03.2015 по справі 911/531/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. Справа № 911/531/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Штефес», Київська обл., м. Біла Церква

до приватного підприємства «Анело», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 25542,25 грн.

за участю представників:

від позивача: Щербак О.Г. (дов. № 12-01-1/1 від 01.12.2014 р.);

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю «Штефес» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Анело» (далі - відповідач) про стягнення 25542,25 грн., з яких 22990,00 грн. заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 452,88 грн. 3% річних та 2099,37 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що на виконання умов договору про надання послуг № 25/12 від 25.12.2012 р. ним на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 2 від 23.01.2013 р. було перераховано грошові кошти у вказаній у рахунку сумі. Однак, оскільки відповідач не надав передбачені умовами договору послуги та не повернув перераховані йому грошові кошти, позивач просить суд стягнути з відповідача 22990,00 грн. заборгованості з урахуванням інфляційних втрат. Крім того, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 452,88 грн. 3% річних та на підставі п. 5.1.2. договору - 2099,37 грн. пені.

Представник позивача в судових засіданнях 03.03.2015 р. та 24.03.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 03.03.2015 р. та 24.03.2015 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 46746552. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2012 р. між приватним підприємством «Анело» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Штефес» (замовник) було укладено договір про надання послуг № 25/12 (договір), відповідно до розділу 1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги, в порядку та на умовах, визначених договором, а саме виготовити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для обслуговування господарських будівель та дворів в межах та на території Биковогребельської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Відповідно до п. 2.1. договору виконавець надає замовнику наступні послуги: виконавець зобов'язується виготовити проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для обслуговування господарських будівель та дворів в межах та на території Биковогребельської сільської ради Білоцерківського району Київської області (пп. 2.1.1.); виконавець зобов'язується погодити проекти землеустрою в усіх установах, встановлених чинним законодавством (пп. 2.1.2.).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що вартість послуг визначається сторонами безпосередньо перед початком робіт. Проплати замовником здійснюються за вказівкою виконавця в тижневий термін перед фактичним наданням послуг (п. 3.2. договору).

Згідно з пп. 4.1.1. п. 4.1. договору виконавець зобов'язується своєчасно та якісно надавати послуги, зазначені в п. 2.1. договору.

Відповідно до п. 4.2. договору замовник зобов'язується: приймати від виконавця послуги, що надаються згідно з договором (пп. 4.2.1.); оплачувати послуги на умовах та в порядку, зазначеному в п. 3 договору (пп. 4.2.2.).

В пункті 6.1. договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у встановленому п. 3.2. договору порядку було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 2 від 23.01.2013 р. на загальну суму 19000,00 грн.

01.02.2013 р. позивачем на підставі вказаного рахунку-фактури було перераховано відповідачу 19000,00 грн. авансу за виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківською випискою з рахунку позивача за 01.02.2013 р. та платіжним дорученням № 90 від 01.02.2013 р.

Враховуючи те, що пунктом 3.2. договору передбачено, що замовник перераховує вартість передбачених договором послуг за вказівкою виконавця в тижневий термін перед фактичним наданням послуг, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був надати передбачені договором послуги в тижневий термін після отримання 01.02.2013 р. грошових коштів у сумі 19000,00 грн.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем після отримання зазначених коштів не надані передбачені договором послуги, а саме виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, що свідчить про порушення ним зобов'язань за договором № 25/12 від 25.12.2012 р.

Відповідно до пп. 5.1.1. п. 5.1. договору у випадку порушення своїх зобов'язань виконавцем, він повертає перераховані йому за невиконані послуги кошти в 3-денний термін після вимоги замовника.

З огляду на викладене, позивач звернувся до відповідача з листом № 03-17-4/1 від 17.03.2014 р., в якому просив повернути до 21.03.2014 р. перераховані кошти у сумі 19000,00 грн. в зв'язку з ненаданням послуг за договором № 25/12 від 25.12.2012 р.

Вказаний лист був отриманий відповідачем 22.04.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 02795954, проте залишений ним без відповіді та задоволення.

Таким чином, оскільки відповідач в 3-денний термін після отримання вимоги позивача не повернув перераховані йому грошові кошти у сумі 19000,00 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 19000,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем передбачених договором послуг, а саме виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для обслуговування господарських будівель та дворів, господарський суд дійшов висновку, що відповідно до пп. 5.1.1. п. 5.1. договору відповідач повинен був в 3-денний термін після отримання вимоги позивача (25.04.2014 р.) повернути перераховані йому за невиконані послуги кошти у сумі 19000,00 грн.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, на момент прийняття рішення відповідач не повернув позивачу перераховані грошові кошти у сумі 19000,00 грн., розмір яких відповідає обставинам справи, то господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 19000,00 грн. заборгованості.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 2099,37 грн. пені за несвоєчасне повернення грошових коштів у сумі 19000,00 грн.

Відповідно до пп. 5.1.2. п. 5.1. договору у випадку ненадходження коштів у термін, зазначений в пп. 5.1.1. договору, виконавець виплачує замовнику 0,1% вартості невиконаних послуг за кожен день затримки.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 2099,37 грн. пені, нарахованої за період з 26.04.2014 р. по 23.10.2014 р. на вартість невиконаних послуг у сумі 19000,00 грн.

Враховуючи те, що наданий позивачем розрахунок пені здійснений з дотриманням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 2099,37 грн. пені підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3990,00 грн. інфляційних втрат та 452,88 грн. 3% річних, нарахованих на суму неповернутих грошових коштів (авансу) у сумі 19000,00 грн.

При цьому, в обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилається на положення ст. 625 Цивільного кодексу України.

Однак, посилання позивача на ст. 625 Цивільного кодексу України є необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено в підпункті 5.2. пункту 5 постанови № 14 від 17.12.2013 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, оскільки передбачений ст. 625 Цивільного кодексу України обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є наслідком прострочення виконання ним саме грошового зобов'язання, в той час як повернення сум авансу здійснюється боржником не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3990,00 грн. інфляційних втрат та 452,88 грн. 3% річних, нарахованих на суму неповернутих коштів (авансу) у розмірі 19000,00 грн., не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Анело» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гординського, 58, офіс 12, код 37547499) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Штефес» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко, 32, кв. 26, код 32518861) 19000,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) заборгованості, 2099,37 грн. (дві тисячі дев'яносто дев'ять грн. 37 коп.) пені та 1509,21 грн . (одну тисячу п'ятсот дев'ять грн. 21 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 31.03.2015 р.