Рішення

від 26.03.2015 по справі 921/168/15-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2015 р.Справа № 921/168/15-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агата" (вул. Броварна, 14, кв.1, м. Тернопіль, 46000)

до відповідача Підприємства споживчої кооперації торгово-роздрібного об'єднання Борщівського районного споживчого товариства (вул. Шевченка, 21, м. Борщів, Тернопільська область, 48702)

про стягнення 20421,40 грн. боргу, 11272,61 грн. пені, 308,84 грн. 3% річних.

За участю представників сторін:

позивача - Данилович О.М.

відповідача - не з'явився

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агата" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Підприємства споживчої кооперації торгово-роздрібного об'єднання Борщівського районного споживчого товариства про стягнення 20421,40 грн. боргу, 11272,61 грн. пені, 308,84 грн. 3% річних.

Розгляд справи, призначений вперше на 12 березня 2015 року було відкладено на 26 березня 2015 року.

Представник позивача свої вимоги підтримав повністю та надав витребувані документи.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання без зазначення причин жодного разу не з'явився, витребувані документи, у т.ч. відзив на позов, не представив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку передбаченому ст. ст. 64, 87 ГПК України, пунктом 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013 року (повідомлення про вручення з відміткою адресата про отримання кореспонденції наявні у матеріалах справи).

При даних обставинах, зважаючи на неявку відповідача без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, неподання пояснень щодо предмету спору, недотримання приписів ст.22ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи, за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

В засіданні учасникам процесу роз'яснювались належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

03 січня 2012 року між ТОВ "Агата" та Підприємством споживчої кооперації торгово-роздрібного об'єднання Борщівського районного споживчого товариства укладено договір купівлі-продажу №11, за змістом якого продавець (позивач) брав на себе зобов'язання поставити покупцю товар, а покупець (відповідач) брав на себе зобов'язання прийняти та оплатити його вартість протягом 10 банківських днів з дати поставки.

На виконання умов договору по накладних №№ РН-0000172 від 02.03.12р., 217 від 14.03.12р., 227 від 20.03.12р., 232 від 20.03.12р., РН-0000247 від 27.03.12р., РН-0000268 від 03.04.12р., 289 від 09.04.12р., 307 від 19.04.12р., Підприємство споживчої кооперації торгово-роздрібного об'єднання Борщівського районного споживчого товариства отримало від ТОВ "Агата" рибну продукцію на загальну суму 29681,70 грн.

На вказані господарські операції, ТОВ "Агата" (продавцем) було видано покупцю - податкові накладні, які згідно з Податковим кодексом України є податковим документом та складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зауважень щодо відступів від положень угоди, інших недоліків по кількості та якості отриманого товару від покупця не надходило.

Як вбачається з представленої картки рахунку, і не заперечено відповідачем, розрахунок за отримані товарно - матеріальні цінності Підприємство споживчої кооперації торгово-роздрібного об'єднання Борщівського районного споживчого товариства провело лише частково, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 20421,40 грн.

Наявність заборгованості підтверджується і підписаним сторонами без будь-яких заперечень акт звірки взаємних розрахунків від 21 червня 2012 року.

Направлені на адресу відповідача претензії про проведення розрахунку №№1 від 19 липня 2012 року, 2 від 26 липня 2012 року, боржник залишив без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, частково доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України покладає на покупця обов'язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.2 ст. 692 ЦК України).

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, розрахунок по оплаті вартості отриманого товару відповідач здійснив лише частково, заборгувавши 20421,40 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення розрахунку в повному обсязі станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 20241,40 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і незаперечені відповідачем.

У разі несвоєчасного проведення оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, п. 2.3 договору №11 передбачено нарахування пені в розмірі 0,3 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з поясненнями позивача, заявлену до стягнення пеню обраховано за шість місяців починаючи з 29 квітня 2012 року по 29 жовтня 2012 року.

Разом з тим, п. 6 ст. 232 ГК України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вказівка на інший порядок нарахування пені в договорі відсутня.

Крім того, згідно з ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, яка обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи приписи перелічених норм, визначені договором дати виникнення у відповідача зобов'язання по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, вказані в розрахунку позивача суми зобов'язання та період нарахування, інші обставини справи, розмір пені, який підлягає стягненню становить 1531,61 грн.

Решта 9741 грн. пені нараховано позивачем поза межами шестимісячного строку, визначеного ст. 232 ГК України та за ставкою, що не відповідає обмеженню встановленому ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому в задоволенні вимог про їх стягнення слід відмовити.

Згідно з ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням у т.ч. 3% річних за весь час прострочення.

Зважаючи на суму боргу, передбачений договором строк виникнення зобов'язання (що обчислюється в банківських днях), розрахунок позивача, період нарахування, інші обставини справи, вимоги про стягнення 307,16 грн. 3% річних слід задовольнити.

З огляду на передбачений договором строк виконання зобов'язання, його припадання на неробочий день, вимога про стягнення 1,68 грн. 3% річних є надмірною, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1,2,4-3,12,22,33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації торгово-роздрібного об'єднання Борщівського районного споживчого товариства (48702, вул. Шевченка, 21, м. Борщів, Тернопільська область, код 34652817)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агата" (46000, вул. Броварна, 14, кв.1, м. Тернопіль, код 31743817) 20421,40 грн. боргу, 1531,61 грн. пені, 307,16 грн. 3% річних, 1270,86 грн. судового збору.

Видати наказ.

2. В задоволенні вимог про стягнення 9741 грн. пені, 1,68 грн. 3% річних відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 30 березня 2015 року.

Суддя І.П. Шумський