Постанова

від 18.03.2015 по справі 808/668/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року о 15 год. 07 хв.Справа № 808/668/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників:

позивача - Добришина Д.М., Ковальчук Ф.Г.,

відповідача - Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0006511501 від 21.10.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, оскільки податкове зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток позивачем не узгоджувалось, а отже висновок відповідача про затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання на 452 дні є необґрунтованим. Також, зазначає, що позивачем в судовому порядку було оскаржено вимогу про сплату боргу №24, якою позивача було зобов'язано сплатити, серед іншого, податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток, та вказана вимога узгодилась лише 10.04.2014 р., із набранням законної сили постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/4239/13-а. Вказує, що після набрання постановою суду законної сили позивачем 17.04.2014 р. платіжним дорученням було сплачено суму боргу за вимогою №24. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, оскільки позивачем самостійно узгоджено розміри авансового внеску, який підлягає нарахуванню в картці особового рахунку платника у січні-лютому 2013 року в розмірі 1/9 від задекларованої суми податку за дев'ять місяців 2012 року, а саме 42 832,00 грн. Зазначає, що у зв'язку з наявністю у позивача узгодженого податкового боргу контролюючим органом було прийнято вимогу про сплату боргу від 04.02.2013 №24, яка була оскаржена в судовому порядку позивачем та судом не скасована. Вказує, що застосування строків сплати грошового зобов'язання у разі оскарження рішення контролюючого органу, згідно п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, не відбувається оскільки вказана норма стосується сум грошових зобов'язань нарахованих контролюючим органом, а не самостійно узгодженої суми. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 01 жовтня 2014 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача, за результатами якої складено акт №1129/15-01/31044582 від 01.10.2014 р.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток (авансовий внесок), а саме за податковою декларацією з податку на прибуток №9069257388 від 06.11.2012 р. на 452 дні (граничний термін сплати 20.01.2013 р.).

На підставі акту перевірки №1129/15-01/31044582 від 01.10.2014 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0006511501 від 21.10.2014 р., яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 8 566,40 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, звернувся з позовом до суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання вимог чинного законодавства до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2012 року, в якій позивачем самостійно визначено податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень в розмірі 385 486,00 грн.

Відповідно до п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, відповідно до вказаної норми, сума авансового внеску, яка підлягає нарахуванню та сплаті у січні - лютому 2013 року, в розмірі 1/9 від задекларованої суми податку за дев'ять місяців 2012 року, складає 42 832,00 грн.

Відповідно до приписів п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України вказана сума повинна була бути сплачена до 20.01.2013 р. (включно), про те, у добровільному порядку сплачена не була.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України відповідачу направлена поштою податкова вимога №24 від 04.02.2013 р.

Позивачем в судовому порядку оскаржено податкову вимогу №24 від 04.02.2013 р. до Запорізького окружного адміністративного суду та постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2013 р. по справі №808/4239/13-а у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя відмовлено.

ДП «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» не погодившись з постановою суду подало апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2013 р. по справі №808/4239/13-а. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 р. по справі №808/4239/13-а апеляційну скаргу ДП «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2013 р. - без змін.

Враховуючи викладене, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2013 р. по справі №808/4239/13-а набрала законної сили 10.04.2014 р.

З матеріалів справи судом встановлено, що після набрання постановою суду законної сили позивач платіжним дорученням №1428 від 17.04.2014 р. сплатив суми боргу за вимогою №24 від 04.02.2013 р.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З наданого до матеріалів справи розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, судом встановлено, що затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 42 832,00 грн. склала 452 дні, а саме з 21.01.2013 по 17.04.2014.

Щодо посилань представника позивача на те, що позивачем не вчинено дій пов'язаних з затримкою сплати узгодженого податкового зобов'язання, оскільки позивачем оскаржено податкову вимогу №24 від 04.02.2013 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд зазначає, що грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, лише в тому разі коли таке грошове зобов'язання було визначене контролюючим органом, а не самостійно платником податку, як авансовий внесок з податку на прибуток, який розраховується виходячи із самостійно поданої платником податку податкової декларації з податку на прибуток.

Суд зазначає, що в даному випадку вимога про сплату боргу не є рішенням контролюючого органу, яким визначено розмір грошового зобов'язання, яке підлягає сплаті до бюджету, а є заходом реагування контролюючого органу на несплату позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток, що в подальшому надає право податковому органу у передбаченому законодавством порядку звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Стосовно посилань представника позивача на те, що позивач самостійно не вказував розмір авансових внесків з податку на прибуток, оскільки не подавав до звітної декларації розрахунок авансових внесків, а отже, на його думку, самостійно дану суму не узгоджував, суд зазначає наступне.

Згідно п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, підставою для встановлення факту узгодження суми авансового внеску є самостійне зазначення її розміру платником податків в податковій звітності. При цьому, сума авансового внеску розраховується арифметично та пропорційно від розміру податку на прибуток, самостійно задекларованого платником податків у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, а відсутність неподання до декларації розрахунків авансового внеску може свідчити лише про порушення порядку складення податкової декларації.

Також суд зазначає, що згідно з п.52.6 ст.52 Податкового кодексу України, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет-ресурсів.

Відповідно до відомостей зазначених в Узагальнюючій податковій консультації щодо особливостей подання декларації з податку на прибуток та сплати податку у 2013 році, затвердженої наказом ДПС України від 21.12.2012 №1171 авансові внески, що підлягають сплаті у січні, лютому 2013 року є узгодженими сумами податкових зобов'язань. Нарахування авансових внесків за січень та лютий 2013 року в картках особових рахунків платників податків здійснюється в автоматизованому режимі.

Щодо посилань представника позивача на те, що ДП «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» перебуває в стані припинення, суд зазначає, що подана до контролюючого органу податкова декларація з податку на прибуток подана в загальному порядку та не містить позначок, що вказана декларація є ліквідаційною.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що рішенням чергових (річних) загальних зборів акціонерів Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» від 20.04.2011 р. прийнято рішення про припинення Дочірнього підприємства «Запорізькій річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» шляхом приєднання до АСК «Укррічфлот».

Передавальний акт складений та підписаний ДП «Запорізькій річковий порт» АСК «Укррічфлот» та АСК «Укррічфлот» - 20.11.2012 р.

У відповідності до ч.1, 2 ст.33 Закону України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» юридична особа припиняється в результаті передачі всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державних органів, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа вважається припиненою з моменту внесення до єдиного державного реєстру запису про держану реєстрацію припинення підприємницької діяльності юридичної особи.

У відповідності до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ДП «Запорізькій річковий порт» АСК «Укррічфлот» знаходить у стані припинення, записів щодо державної реєстрації припинення господарської діяльності позивача - відсутні.

За таких обставин, є необґрунтованими доводи позивача щодо звільнення його від сплати авансового внеску податку на прибуток у зв'язку з припиненням юридичної особи.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот».

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача решти судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення відмовити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (ідентифікаційний код 31044582) на р/р 31215206784006, отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, решту суми судового збору в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко