Ухвала

від 17.03.2015 по справі 823/651/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2015 р. м. Київ К/800/57948/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Олєйніков Є.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "МІЧ"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014

у справі № 823/651/14

за позовом Приватного підприємства "МІЧ"

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.11.2013 №0004372301 та №0004382301.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства "Міч" з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за період з 01.05.2011 по 31.05.2011, за результатами якої складений акт від 24.10.2013 № 87/23-01-22-06/30344304, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2011 року всього у сумі 15542,00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 на суму 13515,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 08.11.2013 прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004372301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 15542,00 грн.; № 0004382301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13516,00 грн., в тому числі 13515,00 грн. основного платежу та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи не містять обов'язкових реквізитів, встановлених ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме код форми, місце складання, зміст господарської операції та її кількісні та якісні показники, не зазначено ціну за одиницю продукції та суму ПДВ, а лише містять загальну назву робіт та їх вартість.

Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, беручи до уваги наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" був укладений договір від 05.04.2011 № 0405-П02 на монтаж металоконструкцій, за умовами якого останній зобов'язався виконати монтаж металоконструкцій ТОВ "Футбольний клуб "Зоря Білозір'я", вартість робіт складає 81092,00 грн., виконання робіт засвідчується підписанням обома сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт.

На підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" в матеріалах справи наявні акт здавання-приймання виконаних робіт, податкова накладна від 26.05.2011, платіжне доручення від 26.05.2011 №35.

Встановлені відповідачем деякі недоліки при оформленні документів первинного бухгалтерського обліку, правомірно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки дана обставина є лише порушенням ведення бухгалтерського обліку та не може свідчити про недоведеність здійснення господарської операції у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

На момент здійснення спірних господарських операцій, контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Крім того, на момент здійснення господарських операцій, ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" мало відповідну ліцензію на виконання робіт, зокрема, щодо монтажу.

Також, слід зазначити, що сертифікатом серії ЧК № 16412013281 інспекції ДАБК у Черкаській області було засвідчено відповідність спортивно-оздоровчого комплексу зі стадіоном ТОВ "Футбольний клуб "Зоря Білозір'я" проектній документації та підтвердила готовність його до експлуатації.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства та податку на додану варртість, у зв'язку з чим судом першої інстанції правомірно скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.11.2013.

Згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2014.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "МІЧ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 скасувати, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 залишити в силі.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль