УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2015 року Справа № 9104/82709/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року по справі за позовом приватного підприємства «Спортур-Україна» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
приватне підприємство «Спортур-Україна» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0029941511 від 24.10.2011 року та №0032561511/2549 від 23.12.2011 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова № 0029941511 від 24.10.2011 року та № 0032561511/2549 від 23.12.2011 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Галицькому районі м.Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для даної справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що 06.10.2011р. ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено перевірку, за результатами якої складено акт №3753/2433/151/34368072 про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо виявлених помилок, яким встановлено порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України. На підставі вище вказаного акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №0029941511 від 24.10.2011 року та №0032561511/2549 від 23.12.2011 року.
Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 37.1 ст. 37 ПК України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що розділ III застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Вважає, що дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.
Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. № 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011 р. чинності розділом III ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011 р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.
Згідно пункту 150.1 статті 150 згаданого Кодексу якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно матеріалів справи, позивачем у декларацію за II квартал 2011р. включено від'ємне значення, в тому числі за 2010 рік, хоча правильно було б включити від'ємне значення отримане за І квартал 2011 року.
Згідно наказу ДПА України за №114 від 28.02.11р. «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства2, який діяв на час спірних правовідносин, в рядку 06.6 вказаної декларації зазначено: від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011р.), згідно примітки 4 від'ємне значення включається відповідно до ст. 150 розділу III Податкового кодексу України.
Враховуючи вище наведене просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.04.12р. - скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень) ПП «Спортур-Україна», результати якої відображені в Акті № 3753/2433/151/34368072 від 06.10.2011 року згідно якого в декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року ПП «Спортур-Україна» задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 7064 грн. В декларації задекларований рядок 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 7 524 грн., цей рядок включає в себе від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, яке було задекларовано в сумі 7 960 грн. Відповідно до п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у рядку 06.6 Декларації по податку на прибуток за II квартал 2011 року платники фіксують від'ємне значення об'єкта оподаткування, задеклароване за попередній звітний період - І квартал 2011 року. Тому платником завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за II квартал 2011 року на суму 7524 грн. та занижено податок на прибуток в сумі 106 грн. З урахуванням вказаних висновків проведеної перевірки, ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийняті податкові повідомлення-рішення № 0029941511 від 24.10.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7 064 грн., та № 0032561511/2549 від 23.12.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на 106 грн.
Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що у випадку, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення , такого від'ємного значення.
Згідно із пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Податковим органом не враховано того факту, що в періоді до 01 квітня 2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, повинен був керуватись положеннями цього Закону, що, і було зроблено останнім.
Згідно п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Відповідно до пункту 6.1 статті 6 вказаного Закону якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Згідно із пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Тому суд вірно вважав, що від'ємне значення минулих років, зокрема 2010 року, є складовою витрат 1 кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат саме в цьому періоді передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у той час, а відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПК України від'ємне значення 1 кварталу 2011 року підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Судом першої інстанції встановлено, що підприємством в рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 7524 грн., при його розрахунку позивачем, згідно статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПК України, валові доходи II кварталу 2011 року зменшувались на суму валових витрат цього періоду, а складовим елементом валових витрат II кварталу 2011 року, згідно з пункту 6.1 статті 6 і пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та ПК України було від'ємне значення минулих років, і на суму амортизаційних відрахувань.
У даній спірній ситуації суд вірно вважав, що вказаний позивачем в рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року показник не «розщеплюється» на «від'ємне значення (збитки) минулих років» і «від'ємне значення (збитки) І, II кварталу 2011 року», а є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулих звітних періодів.
На підставі вище викладеного, суд дійшов обгрунтованого висновку, що ПП «Спортур-Україна» правильно склало декларацію з податку на прибуток за II квартал 2011 року, а відтак підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було і відповідно прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року по справі № 2а-314/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин
Повний текст ухвали виготовлений 27.03.2015 року
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2015 |
Оприлюднено | 02.04.2015 |
Номер документу | 43334074 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Пліш М.А.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош Володимир Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні