Постанова

від 25.03.2015 по справі 910/7970/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа№ 910/7970/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Корсакової Г.В.

Станіка С.Р.

при секретарі судового засідання - Король Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандсервіс"

на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2015

у справі № 910/7970/14 (колегія суддів у складі Чебикіної С.О. (головуюча), Літвінової М.Є. та Шкурдової Л.М.)

за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандсервіс"

про стягнення 95 883,50 грн.

за участю представників:

від позивача: Денисюк В.В.,

від відповідача: Рябенький А.С. - директор, Цімох В.М.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Рандсервіс" про стягнення, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, 80 823,82 грн. основного боргу, 1 443,96 грн. інфляційних втрат та 5 030,11 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 7331 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 02.04.2007 в частині оплати спожитих послуг за період з 24.09.2010 по 31.01.2014.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2015 у справі № 910/7970/14 позов задоволено частково, стягнуто 51 072,11 грн. основного боргу, 434,48 грн. інфляційних втрат, 2 090,78 грн. 3% річних та 1 071,94 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності по стягненню основного боргу за період з вересня 2010 року по березень 2011 року в розмірі 26 873,51 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням, КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2015 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ст. ст. 256, 257, 264 ЦК України. За твердженням скаржника, часткова оплата відповідачем спожитих комунальних послуг на власний розсуд за вказаним договором свідчить про переривання перебігу позовної давності вчиненням дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

ТОВ "Рандсервіс" також звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2015 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги ТОВ "Рандсервіс" мотивовані неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. За твердженням скаржника, договору № 7331 від 02.04.2007 не існує, оскільки позивачем втрачено оригінал додатку № 1 до цього договору, яким були визначені обсяг та тарифи споживання теплової енергії за договором. ТОВ "Рандсервіс" також наголошує, що між сторонами не існувало договірних відносин, оскільки заявою від 18.06.2009 відповідач просив вважати договір № 7331 розірваним і в подальшому оплата ним здійснювалась за фактично отримані послуги в повному обсязі. Крім того, скаржник зауважує, що неодноразово заявляв про відмову від споживання теплової енергії ЦО та не бажав користуватись комунальними послугами, які надавались позивачем. ТОВ "Рандсервіс" також зазначив, що заявлена до стягнення сума заборгованості є необґрунтованою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 апеляційні скарги прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.03.2015.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 справу № 910/7970/14 за апеляційними скаргами КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та ТОВ "Рандсервіс" передано на розгляд колегії суддів у складі Хрипуна О.О. (головуючого), Корсакової Г.В., Станіка С.Р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 апеляційні скарги КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та ТОВ "Рандсервіс" прийнято до провадження новим складом колегії та призначено до розгляду на 25.03.2015.

В судовому засіданні представники скаржників вимоги та доводи апеляційної скарги підтримали, заперечивши доводи іншої сторони.

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 02.04.2007 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та ТОВ "Рандсервіс" був укладений договір № 7331 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників, відповідно до умов якого Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради зобов'язалось здійснювати нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті відповідачем комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в додатку 1 до договору (п.1.1 договору).

Згідно з п. 1.2 договору відповідач користується приміщенням загальною площею 209,0 кв.м за адресою пров. Артилерійський, 5-А, на підставі договору оренди № 251 від 01.09.2001.

В п.1.3 договору сторони погодили найменування комунальних послуг:

- постачання холодної води /згідно табуляграм АК "Водоканал" /3,75 грн. за 1 м.куб.;

- центральне опалення /згідно табуляграми АК "Київенерго"/1 Гкал/171,62 грн.

За умовами договору ТОВ "Рандсервіс" зобов'язалось в 3-х денний термін після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це позивача в зазначений термін (п. 3.1.1 договору).

Термін дії договору встановлений з моменту укладення по 01 квітня 2008 р. За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано у судовому порядку. У разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. п. 5.1, 5.3, 5.4 договору).

Доказів звернення однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця сторонами не надано.

Лист відповідача № 52 від 14.08.2014 про розірвання договору від 02.04.2007 № 7331, який міститься в матеріалах справи, обґрунтовано не прийнято судом як доказ розірвання договору. Не може слугувати належним доказом розірвання договору і наявний в матеріалах справи лист ТОВ "Рандсервіс" від 18.06.2009 № 29, оскільки умовами договору не передбачено його одностороннє розірвання в позасудовому порядку.

Критично оцінивши зміст листа ТОВ "Рандсервіс" від 18.06.2009 № 29, колегія суддів відхиляє як недоведені доводи скаржника про припинення дії договору у зв'язку із відмовою відповідача від його пролонгації на новий строк, оскільки в даному листі відповідач вимагав розірвання договору з 18.06.2009 у зв'язку із незадовільним обслуговуванням, а не припинення договору у зв'язку із закінченням строку його дії.

Доказів розірвання договору в судовому порядку відповідно до п. 5.3 договору або припинення його дії відповідно до п. 5.4 договору матеріали справи не містять, як правильно було встановлено судом першої інстанції.

Місцевим господарським судом також встановлено, що у зв'язку з переїздом КП "Житлово експлуатаційна контора Дегтярівська" в інше приміщення, оригінал додатку № 1 до договору № 7331 від 02.04.2007 було втрачено. При цьому сторони наполягають на укладенні договору № 7331 від 02.04.2007 разом з додатком № 1, в якому було визначено обсяги та тарифи нарахування платежів за спожиті комунальні послуги.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

На момент існування спірних правовідносин, як підставно встановлено судом першої інстанції, повноваження встановлювати ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії були надані Київській міській державній адміністрації як виконавчому органу Київської міської ради, згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" та п. 2 ч. "а" ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Тобто, при здійсненні розрахунку вартості спожитої теплової енергії застосовуються тарифи, встановлені розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а обсяги відповідно до опалювальної площі займаного приміщення.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що незважаючи на втрату оригіналу додатку № 1 до договору № 7331 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 02.04.2007, сторонами було погоджено, предмет, ціну (тариф) та строк дії договору (усі істотні умови). Тому твердження відповідача про відсутність договірних відносин між сторонами у зв'язку з неукладеністю договору підставно не прийняті судом до уваги.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується договором № 8242071 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2003, укладеним між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" як постачальником та позивачем як споживачем на поставку теплової енергії для потреб опалення, обліковими картками, табуляграмами, якими підтверджується факт отримання відповідачем в період з вересня 2010 року по січень 2014 року (включно) комунальних послуг (теплова енергія) від виробника і нарахування позивачем вартості спожитих послуг на користь їх виробника за договором № 7331 від 02.04.2007, а також факт користування відповідачем цими послугами. Пунктом 2.3.5 вказаного договору на позивача як споживача, зокрема, покладено обов'язок забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

За розрахунком позивача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), не спростованим відповідачем, заборгованість ТОВ "Рандсервіс" перед позивачем за період з вересня 2010 року по січень 2014 року складає 80 823,82 грн.

Нормативне встановлення обов'язку споживача здійснювати щомісячні розрахунки за теплову енергію, передбачене Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005.

Згідно з п. 18 вказаних Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Місцевий господарський суд обґрунтовано застосував наслідки спливу позовної давності за заявою відповідача, зробленою до винесення рішення, до нарахованого позивачем боргу за період з вересня 2010 року по березень 2011 року в розмірі 26 873,51 грн.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 статті 261 ЦК України).

Оскільки, позовна заява надійшла до суду 28.04.2014, позовна давність спливла до нарахованого позивачем боргу за період з вересня 2010 року по березень 2011 року.

Частина 1 ст. 264 ЦК України передбачає можливість переривання перебігу позовної давності вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

У п. 4.4.1 постанови від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч. 1 ст. 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати:

визнання пред'явленої претензії;

зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору;

письмове прохання відстрочити сплату боргу;

підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір;

письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу;

часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Бездіяльність боржника (наприклад, неоспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається за законом або договором) не свідчить про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій.

Матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем дій, які можна було б оцінити як свідоме визнання ним свого боргу по заявленим позивачем вимогам. Помісячна оплата відповідачем комунальних платежів не свідчить про погашення ним частини спірного боргу.

В іншій частині позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комунальних послуг за період з квітня 2011 року по лютий 2014 року у розмірі 53 950,31 грн., як обґрунтовано встановлено місцевим господарським судом, подані в межах строку позовної давності, проте підлягають задоволенню частково у розмірі 51 072,11 грн. за перерахунком суду відповідно до правильного відсоткового відношення займаної відповідачем площі від загальної площі нежитлових приміщень, який здійснено у відповідності до умов договору та вимог закону.

За приписами статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Місцевий господарський суд правомірно розрахував розмір інфляційних втрат та 3 % річних на суму заборгованості 51 072,11 грн., визнавши обґрунтованим позовні вимоги в частині стягнення 434,48 грн. інфляційних втрат та 2 090,78 грн. 3% річних.

На думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційних скарг його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржників.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105, 104 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рандсервіс" на рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2015 у справі № 910/7970/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2015 у справі № 910/7970/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Г.В. Корсакова

С.Р. Станік