Постанова

від 23.03.2015 по справі 808/727/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року (12 год. 15 хв.)Справа № 808/727/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Мелітополь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК-ЮГ», м. Мелітополь

про: накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, які знаходяться в установах банку, -

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач або Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) звернулось із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК-ЮГ» (далі - відповідач або ТОВ «ТАК-ЮГ»), в якому позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК-ЮГ», які знаходяться в установах банку на суму 23 338,13 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що ТОВ «ТАК-ЮГ» має податковий борг в сумі 23 338,13 грн., який виник в результаті несплати в повному обсязі податкових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з податку на додану вартість від 19.08.2014 № 9048209583, від 22.09.2014 № 9054281168, від 17.10.2014 № 9059783710, від 20.11.2014 № 9067906102. Вказує, що податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкового боргу шляхом надіслання податкової вимоги від 25.09.2014 № 2185-25 на загальну суму 2 521,33 грн., яка залишилась без виконання. Крім того, контролюючим органом прийнято рішення про опис майна в податкову заставу № 18553/25 від 26.09.2014. Зазначає, що з метою встановлення джерел погашення податкового боргу за рахунок наявного у боржника майна, фахівцями Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області було досліджено майновий стан платника податків та з'ясовано, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути описано у податкову заставу, про що податковим керуючим складено акт № 34 від 14.12.2014. У зв'язку із відсутністю у підприємства джерел погашення податкового боргу, але наявні розрахункові рахунки, посилаючись на положення п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, позивач просить суд накласти арешт на всі кошти та інші цінності ТОВ «ТАК-ЮГ», які знаходяться в установах банку на суму 23 338,13 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2015 відкрито провадження в адміністративній справі № 808/727/15 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 24.02.2015.

Згідно ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 провадження у справі зупинено до 23.03.2015.

Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2015 провадження у справі поновлено.

В судове засідання 23.03.2015 представники сторін не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

23.03.2015 від позивача до суду надійшло клопотання (вх. № 12451) про розгляд справи без участі представника Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. На задоволенні позовних вимог наполягає в повному обсязі.

Причини неявки в судове засідання представника відповідача суду невідомі. Будь-яких клопотань, заяв або пояснень по суті позовних вимог від відповідача до суду також не надходило.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, в порядку письмового провадження.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.11.2014 № 19644598, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАК-ЮГ» (код ЄДРПОУ 32298124) зареєстроване як юридична особа 13.12.2002, номер запису про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про державну реєстрацію юридичної особи - 1 101 120 0000 002626.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Податковий кодекс України).

Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Як передбачено ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як зазначено в п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом з'ясовано, що ТОВ «ТАК-ЮГ» має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 23 338,13 грн., який виник на підставі наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТАК-ЮГ» були подані до контролюючого орагну податкові декларації з податку на додану вартість за наступні періоди:

- податкова декларація від 19.08.2014 за липень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 3 932,00 грн.;

- податкова декларація від 22.09.2014 за серпень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 268,00 грн.;

- податкова декларація від 17.10.2014 за вересень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 49,00 грн.;

- податкова декларація від 20.11.2014 за жовтень 2014 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 22 126,00 грн.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Оскільки, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно вищезазначених податкових декларацій з податку на додану вартість не була сплачена відповідачем в повному обсязі у визначені законодавством строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Судом з'ясовано, що станом на 30.08.2014 на рахунку платника податків була наявна переплата в розмірі 1 410,67 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань відповідачу було нараховано пеню за період з 01.09.2014 по 24.12.2014 на загальну суму 88,40 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної на рахунку платника податків переплати, часткового погашення податкових зобов'язань в сумі 1 714,6 грн. та пені в розмірі 88,40 грн., за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 23 338,13 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу, відповідачу направлено рекомендованим листом податкову вимогу форми «Ю» від 25.09.2014 № 2185-25 за узгодженими податковими зобов'язаннями на суму 2 521,33 грн., яка отримана уповноваженою особою ТОВ «ТАК-ЮГ» 29.09.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На даний час податкова вимога форми «Ю» від 25.09.2014 № 2185-25 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, оскільки з моменту її виставлення заборгованість, яка рахується за відповідачем, залишається не погашеною, що підтверджується карткою особового рахунку платника податків за спірний період та довідкою про заборгованість від 23.03.2015 № 6148/23.

Судом встановлено, що Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області зверталась до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням про стягнення з ТОВ «ТАК-ЮГ» податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 22 823,00 грн. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Каракуша С.М.) від 03.02.2015 по справі № 808/711/15 вимоги контролюючого органу задоволені повністю та стягнуто податковий борг на користь Державного бюджету м. Мелітополя.

В подальшому, з метою виконання рішення суду та стягнення з відповідача в дохід держави суми податкового боргу, Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на адреси банків, які обслуговують боржника, були направлені інкасові доручення (розпорядження), однак останні повернуті банками без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника податків.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до вимог п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

З метою встановлення джерел погашення податкового боргу за рахунок наявного у боржника майна фахівцями Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області було досліджено майновий стан ТОВ «ТАК-ЮГ». Для цього були оформлені запити до: Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Мелітополь, Мелітопольського, Якимівського, Приазовського та Веселівського районів.

На вказані запити Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області були отримані відповіді: Інформаційна довідка № 30052878 від 26.11.2014, згідно якої у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно боржника ТОВ «ТАК-ЮГ» відомості про наявні об'єкти нерухомого майна відсутні; відповідь Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Мелітополь, Мелітопольського, Якимівського, Приазовського та Веселівського районів від 05.12.2014 № 1223 про те, що згідно комп'ютерної бази даних УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області станом на 28.11.2014 за ТОВ «ТАК-ЮГ» автотранспорті засоби не зареєстровані.

На виконання приписів ст. 89 Податкового кодексу України, позивачем прийнято рішення № 18553/25 від 26.09.2014 про опис майна у податкову заставу, на підставі якого податковим керуючим було складено акт опису майна № 34 від 14.01.2015. З даного акту вбачається, що на день його складання у відповідача відсутнє майно, що може бути описано у податкову заставу, відтак, податковим керуючим здійснено опис активів платника податків та майна, право власності на яке відповідач набуде у майбутньому.

На підтвердження реєстрації податкової застави позивачем надана суду копія Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, де визначено: тип обтяження - податкова застава; об'єкт обтяження - майно платника податків згідно акту опису майна № 34 від 14.01.2015; термін дії - 20.01.2020.

Визначені обставини підтверджують відсутність майна у ТОВ «ТАК-ЮГ» за рахунок якого може бути погашений наявний податковий борг у розумінні вимог п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Разом з тим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 Податкового кодексу України, які слід вжити контролюючому органу з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Вжиті контролюючим органом заходи щодо виявлення джерел погашення податкового боргу та стягнення податкового боргу не мали результату, податковий борг наразі не погашено, що підтверджується долученими до справи обліковими картками платника податків та довідкою про стан заборгованості станом на момент розгляду справи.

Разом з тим, у ТОВ «ТАК-ЮГ» відкриті рахунки у фінансових установах, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом вжито передбачені податковим законодавством необхідні заходи щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу.

Проте, відсутність майна позивача унеможливлює виконання покладених на контролюючий орган функцій щодо забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань щодо погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 19-1.1.21 ст. 19-1 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладений обов'язок щодо організації роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Підстави, встановлені п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України є спеціальними нормами, виключно для накладення адміністративного арешту за рішенням суду (судом), та не встановлюють інших обмежень щодо накладення арешту коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг.

Крім цього, суд зазначає, що Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція № 22).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язковими для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції № 22).

Главою 10 Інструкції № 22 визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції № 22 передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції № 22).

Пунктом 10.10 Інструкції № 22 передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Згідно довідки Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.03.2015 № 6148/23, на момент розгляду справи в суді за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 46 161,13 грн., з яких недоїмка становить 46 072,73 грн. та залишок несплаченої пені в сумі 88,40 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога позивача про накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків, який має несплачений податковий борг в сумі 23 338,13 грн. є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів сплати податкового боргу в сумі 23 338,13 грн. відповідачем не надано, а позивачем водночас, надані докази, які свідчать про відсутність у відповідача майна, достатнього для погашення зазначеного податкового боргу.

З урахуванням викладеного, суд вважає адміністративний позов Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК-ЮГ» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, які знаходяться в установах банку, - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАК-ЮГ» (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Олександра Невського, буд. 11, код ЄДРПОУ 32298124) в межах суми податкового боргу в розмірі 23 338,13 грн., що знаходяться у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко