Постанова

від 26.03.2015 по справі 821/517/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/517/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" про стягнення податкового боргу по орендній платі за землі державної та комунальної власності в розмірі 1992,80 грн., -

встановив:

16 лютого 2015 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області (далі - позивач, ОДПІ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" (далі - відповідач, ТОВ «Жемчужина») з позовними вимогами про стягнення податкового боргу по орендній платі за землі державної та комунальної власності в розмірі 1992,80 грн., з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 12 березня 2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має узгоджений податковий борг по орендній платі за землі державної та комунальної власності. Заборгованість виникла в зв'язку з не повною сплатою відповідачем самостійно визначених ним в податковій декларації з орендної плати за землі державної та комунальної власності за 2014 рік податкових зобов'язань в розмірі 1992,80 грн. Стягнення узгодженого податкового боргу є предметом судового розгляду.

Представник позивача надіслав 12 березня 2015 року заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач 11 березня 2015 року надіслав письмові заперечення проти позову, в яких зазначає наступне. Рішенням Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області LХІХ сесії шостого скликання «Про розірвання та зупинення дії договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення» від 23 жовтня 2014 року №684 розірвано договір оренди земельної ділянки, плата за яку є предметом судового розгляду та вилучено цю земельну ділянку в землі запасу. З листопада місяця 2014 року відповідач не мав обов'язку по сплаті орендної плати з юридичних осіб. 12 березня 2015 року відповідач подав до ОДПІ уточнюючу декларацію з плати за землю за 2014 рік вже без врахування податкових зобов'язань за листопад-грудень 2014 року, а також 05 березня 2014 року сплатив суму податкового боргу за липень-жовтень 2014 року в розмірі 3104,24 грн.

Відповідач в судове засідання не прибув про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою від 17 березня 2015 року.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши надані позивачем та відповідачем документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ТОВ «Жемчужина» зареєстровано Скадовською районною державною адміністрацією 24 жовтня 2001 року № 1452.

На обліку, як платник податків відповідач знаходиться в Скадовській ОДПІ з 14 січня 2002 року за №246.

Згідно облікових карток податкова заборгованість ТОВ «Жемчужина» перед бюджетом по орендній платі за землі державної та комунальної власності станом на 05 березня 2015 року становить 1992,80 грн.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 ПК України).

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 ПК України). У відповідності до пункту 290.1 статті 290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідачем подано до ОДПІ звітну податкову декларацію з орендної плати з юридичних осіб за 2014 рік від 16.02.2014 року. Згідно декларації загальна сума оренди становить 9312,73 грн. за рік.

Лазурненська рада Скадовського району Херсонської області рішенням «Про розірвання та зупинення дії договору оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення» №684 від 23 жовтня 2014 року вирішила розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,7500 га для будівництва бази відпочинку (земельна ділянка рекреаційного призначення) з ТОВ «Жемчужина» в особі директора Шевцова І.О., договір оренди землі від 13 квітня 2005 року №4АА 002344-040572800018 та вилучити зазначену земельну ділянку.

05 березня 2015 року відповідач сплатив податкову заборгованість з орендної плати за землю за липень-жовтень 2014 року в розмірі 3104,24 грн. (платіжне доручення №53). Факт сплати сторонами не заперечується.

Позивач просить суд стягнути заборгованість ТОВ «Жемчужина» з орендної плати за землю за період листопад-грудень 2014 року, а також пеню нараховану на суму податкового боргу при сплаті товариством податкових зобов'язань за липень-жовтень 2014 року.

Вирішуючи позовні вимоги в даній частині суд виходить з наступного.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (п. «б» ст.141 Земельного кодексу України).

З листопада місяця 2014 року відповідач втратив право оренди земельної ділянки.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п.50.1 ст.50 ПК України).

12 березня 2015 року товариством подано до ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з орендної плати з юридичних осіб за 2014 рік, згідно якої загальна сума оренди за рік становить 7760,60 грн., за листопад-грудень 2014 року 0,00 грн.

Згідно з квитанцією №2 від 12 березня 2015 року, о 16 год. 31 хв. Скадовською ОДПІ прийнято уточнюючий розрахунок земельного податку; код форми документу J0602004.

Таким чином, позивач з 12 березня 2015 року знав про відсутність у відповідача підстав для сплати орендної плати за листопад-грудень 2014 року. Позовні вимоги ОДПІ про стягнення податкового боргу в розмірі 1552,13 грн., які є нарахуванням орендної плати за листопад-грудень 2014 року не підлягають задоволенню.

Суд вважає, що стягненню підлягає податковий борг з орендної плати за землі державної та комунальної власності по податковій декларації за 2014 рік в розмірі 440,67 грн., що є пенею нарахованою на суму несвоєчасно сплаченого податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за липень-жовтень 2014 року.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивачем направлено вимогу № 1013-25 форми «Ю» від 02 вересня 2014 року про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 775,07 грн., яка отримана відповідачем 02 вересня 2014 року.

За змістом пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку суми вказаної заборгованості не погашені.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом».

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що «вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам».

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з'ясування всіх обставин у справі (ч.4,5 ст.11, ч.2 ст. 69, ч.5 ст.71 КАС України). Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує адміністративний позов (ч.2 ст. 71 КАС України).

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали", а якщо такі приписи відповідач без поважних причин не виконує, то "суд вирішує справу на основі наявних доказів" (ч. 4,6 ст. 71 КАС України).

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність частини своїх вимог в розмірі 440,67 грн., натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстави для висновку про правомірність позовних вимог в розмірі 1552,13 грн.

Судові витрати розподілити відповідно до статті 94 КАС України.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" про стягнення податкового боргу по орендній платі за землі державної та комунальної власності в розмірі 1992,80 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Жемчужина" (код ЄДРПОУ 31683774) заборгованість по орендній платі за землі державної та комунальної власності в сумі 440,67 грн. (чотириста сорок гривень шістдесят сім копійок) до місцевого бюджету Лазурненської сільської ради, бюджетний рахунок № 33215815700269, код платежу 18010600, банк одержувача УДК м.Херсон, МФО 852010, код банка одержувача - 37888409.

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 8.2.3.