Рішення

від 26.03.2015 по справі 916/703/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" березня 2015 р.Справа № 916/703/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАТЕХНОНІКОЛЬ ПЛЮС"

про стягнення 7312238,51 грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Бабінцев В.Ю., довіреність №26 від 23.03.2015р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Публічне акціонерне товариство "ФІНРОСТБАНК", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАТЕХНОНІКОЛЬ ПЛЮС" про стягнення заборгованості у розмірі 7312238,51грн., а саме: заборгованості за кредитним договором з юридичною особою №605-КЛ від 26.06.2013р. у розмірі 6109400грн., суми поточної заборгованості за відсотками - 124531,33грн., суми простроченої заборгованості за відсотками - 984199,24грн. та пені у розмірі 94107,94грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.15р. порушено провадження у справі №916/703/15-г.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань (відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом), а саме, за його юридичною адресою, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

26.06.2013р. між Публічним акціонерним товариством "ФІНРОСТБАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАТЕХНОНІКОЛЬ ПЛЮС" (Боржник) було укладено Кредитний договір з юридичною особою №605-КЛ, відповідно до умов якого згідно умов якого Банк надає боржнику грошові кошти шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 20000000,00(двадцять мільйонів) гривень 00 копійок строком користування з 26.06.2013р. по 26.06.2015р. включно зі сплатою 24% (двадцять чотири відсотки) річних. Тип - процентної ставки за кредитом - фіксована.

Відповідно до п. 1.3 договору, видача кредиту здійснюється частинами, шляхом надання боржнику траншів після розгляду банком заявок боржника на видачу кредитних коштів та їх акцепту, не перевищуючи при цьому максимальної суми (ліміту кредитної лінії). Заявка оформляється боржником за формою банку. Зобов'язання банка по кредитуванню в рамках даного договору визначаються сумою акцептованої заявки і виникають у момент акцепту заявки банком. При повному наданні боржникові кредитних коштів за акцептованою заявкою, заявка вважається виконаною, а зобов'язання банку виконаними.

Згідно з п.1.5 договору повернення кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором в термін до 26.06.2015р. включно.

Відповідно до п. 3.4 договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця за фактичні дні користування кредитними коштами по методу "факт/факт", згідно з затвердженим Національним банком України „Правилам бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України": в останній робочий день першого місяця надання кредиту за період з дня виникнення заборгованості по останній календарний день першого місяця користування кредитом; починаючи з другого місяця користування кредитом, щомісячно в останній робочий день поточного місяця за фактичну календарну кількість днів користування кредитом (з першого по останній календарний день кожного місяця) від фактичної суми заборгованості за кредитом; в день повернення заборгованості за кредитною лінією в повній сумі проценти нараховуються за період з першого календарного місяця по день, що передує дню повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що Боржник сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту щомісячно не пізніше дня, що передує останньому робочому дню місяця, наступного за тим, за яким були нараховані проценти за користування кредитом та в день, встановлений для повернення основної суми боргу, а в випадку дострокового погашення кредиту - в день фактичного погашення кредиту від фактичної суми заборгованості за кредитом, безготівковим шляхом на рахунок №20683003000605 в АТ «Ф1НРОСТБАНК», код банку 328599 код ЄДРПОУ 14366762.

Відповідно п.п.3.12 договору кредиту, у разі невиконання або невчасного виконання грошових зобов'язань по сплаті кредиту, процентів, комісій, інших платежів по цьому договору при відсутності домовленості про відстрочку погашення кредиту або процентів, Боржник сплачує Банку пеню від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення за весь період прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.15. Договору закріплено, що боржник зобов'язаний достроково повернути кредит та нараховані проценти, сплатити інші платежі за цим договором у випадках передбачених цим договором.

Згідно п.п.6.7. договору кредиту Банк має право вимагати від Боржника дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим договором та/або звернути стягнення на предмет забезпечення та/або звернути стягнення на предмет забезпечення та/або звернутися в суд, а саме у випадках: затримання сплати чергового платежу по кредиту та/або процентам більше тридцяти календарних днів від встановленого цим договором терміну їх сплати.

Відповідно п.п.9.10. договору, Строк дії цього договору встановлюється від дня його підписання та до повного погашення Боржником суми кредиту, сплати процентів, інших платежів за цим договором.

У зв'язку із наявністю у боржника простроченої заборгованості за Договором кредиту, Банк надіслав на адресу реєстрації Відповідача претензію-вимогу від 20.08.2014р. за вих.№1554 з вимогами щодо погашення існуючої заборгованості. Але у запропоновані Позивачем строки, Позичальник заборгованість за Договором кредиту не погасив. У зв'язку із чим, Банк повторно надіслав на адресу реєстрації Відповідача претензію-вимогу щодо дострокового повернення суми кредиту та сплати процентів за кредитом від 22.08.2014р. за вих.№1577/6 з вимогами щодо погашення існуючої заборгованості у строк 30 (тридцять) календарних днів. Також Позичальника було повідомлено, що у разі непогашення у 30-ти денний строк заборгованості за Договором кредиту, Банк буде вважати договір кредиту розірваним з 23.09.2014р. Але навіть за повторною вимогою Банку, у запропоновані Позивачем строки, боржник заборгованість за Договором кредиту не погасив.

Враховуючи тривале невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАТЕХНОНІКОЛЬ ПЛЮС" умов договору кредиту, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7312238,51грн., а саме: заборгованості за кредитним договором з юридичною особою №605-КЛ від 26.06.2013р. у розмірі 6109400грн., суми поточної заборгованості за відсотками - 124531,33грн., суми простроченої заборгованості за відсотками - 984199,24грн. та пені у розмірі 94107,94грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦКУ якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 536, 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, а кредитор має право на їх отримання.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно даного розрахунку позивача, відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та по сплаті відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАТЕХНОНІКОЛЬ ПЛЮС" рахується заборгованість за кредитом у розмірі 6109400грн., сума поточної заборгованості за відсотками - 124531,33грн., а також сума простроченої заборгованості за відсотками - 984199,24грн., яка залишилась несплаченою відповідачем.

Так, судом встановлено наявність невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАТЕХНОНІКОЛЬ ПЛЮС" своїх зобов'язань, існування заборгованості, у зв'язку з чим, враховуючи приписи законодавства, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 6109400грн., суми поточної заборгованості за відсотками за період з 27.06.14р. по 16.02.15р. - 124531,33грн., а також суми простроченої заборгованості за відсотками за період з 27.06.14р. по 16.02.15р. - 984199,24грн., та такими, що підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 27.06.14р. по 16.02.15р. у розмірі 94107,94грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 94107,94грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАТЕХНОНІКОЛЬ ПЛЮС" про стягнення заборгованості у розмірі 7312238,51грн., а саме: заборгованості за кредитом за кредитним договором з юридичною особою №605-КЛ від 26.06.2013р. у розмірі 6109400грн., суми поточної заборгованості за відсотками - 124531,33грн., суми простроченої заборгованості за відсотками - 984199,24грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 94107,94грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету витрати по сплаті судового збору на суму 73080грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАТЕХНОНІКОЛЬ ПЛЮС" (65029, м. Одеса, вул. Мечнікова, буд. 7, код 26248045) на користь Публічного акціонерного товариства "ФІНРОСТБАНК" (65104, м. Одеса, пр-т Ак. Глушка, 13, код 14366762) суму заборгованості за кредитом у розмірі 6109400(шість мільйонів сто дев'ять тисяч чотириста)грн.00коп., поточну заборгованість за відсотками у розмірі 124531(сто двадцять чотири тисячі п'ятсот тридцять одну)грн.33коп., прострочену заборгованість за відсотками у розмірі 984199(дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі сто дев'яносто дев'ять)грн.24коп. та пеню у розмірі 94107(дев'яносто чотири тисячі сто сім)грн.94коп.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАТЕХНОНІКОЛЬ ПЛЮС" (65029, м. Одеса, вул. Мечнікова, буд. 7, код 26248045) до державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач УК у м. Одесі, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору у сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 31.03.2015р.

Суддя С.Ф. Гут