Постанова

від 26.02.2015 по справі 804/342/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 р. Справа № 804/342/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача представника відповідача Василюка М.О., Баранник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Прокат Дніпро" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2014р. за № 0006892205,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь-Прокат Дніпро" звернулося до суду із адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006892205, яким сума грошового зобов'язання у загальній сумі становить 80802,00 гривень, з яких 64642,00 гривень, сума за основним платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, а 16160,00 гривень, сума штрафних (фінансових) санкцій.

У обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі акту перевірки від 24.11.2014 року № 4436/22-05-38432518. Зокрема, за викладеними у акті висновками позивачем порушено ряд положень ПК України. Перевіркою встановлено «нереальність» проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Полімерметал», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «УЦП», ТОВ «Прогрес Ресурс Груп», ТОВ «Голден-Марк», а саме: відсутність об'єктів оподаткування, виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та офісних приміщень, основних фондів, невідповідність податкових адрес зазначених контрагенті, ненадання повного переліку первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій. У обґрунтування протиправності зазначених висновків позивач зазначає, що із документів, наданих під час проведення перевірки (видаткові та податкові накладні, тощо) вбачається надання послуг відповідно до укладених договорів та рух коштів на їх оплату, крім того, контролюючому органу були надані первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарських операцій з контрагентами, податкові накладні виписувались уповноваженими особами, але податковим органом належних перевірок за даними фактами проведено не було. Позивач вважає, що ним зі свого боку виконані всі вимоги щодо формування податкового кредиту за господарськими операціями із вищезазначеними підприємствами, до податкової перевірки надавались усі первинні документи, дані бухгалтерського обліку. На підставі вищевикладених обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час перевірки було встановлено, що підприємством занижено об'єкт оподаткування з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з причини відсутності первинних документів. Під час проведення перевірки, складення акту та винесення оскаржуваного рішенння державний орган діяв у межах чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої обставини - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням, якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно із п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Позивач - ТОВ «Сталь-Прокат Дніпро» зареєстровано 30.10.2012 року, перебуває на обліку платників податків у Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та відповідно до свідоцтва № 200139604 є платником ПДВ.

Судом встановлено, що 27.09.2014 року позивачем отримано запит про надання документів та письмових пояснень від 23.09.2014 року, виданого Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. На, що відповідачем отримано відповідь вих. № 02-10/14 від 02.10.2014 року, із зазначенням, того що запит оформлений не у відповідності із нормами чинного законодавства, а тому підприємство не може надати податкову інформацію до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Так на підставі наказу № 1157 від 14.11.2014 року, згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Сталь-прокат Дніпро» (код ЄДРПОУ 38432518) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Полімерметал», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «УЦП», ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» за період липень 2014 року, ТОВ «Голден-Марк», ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» за період серпень 2014 року.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно із п. 86.10 ст. 86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Перевірка проводилась з 17.11 2014 року на п'ять робочих днів.

За результатами перевірки складено акт від 24.11.2014 року за № 4436/22-053843/2518.

У акті перевірки зазначено, про порушення позивачем положень:

- нереальність здійснення господарських відносин «Сталь-Прокат Дніпро», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПП ТД Агробуд» у сумі ПДВ - 11566,67 грн., ТОВ «УЦП» у сумі ПДВ - 7800,00 грн., ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» у сумі ПДВ - 10050,72 грн. - ТОВ «Сталь-Прокат Дніпро», за період липень 2014 року, ТОВ «Голден - Марк» у сумі ПДВ - 9366,67 грн., ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» 25858,69 грн. - ТОВ «Сталь-Прокат Дніпро» за період серпень 2014 року;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у 2014 року на зазагальну суму 64642,75 гривень, в тому числі по періодам: липень 2014 року - 29417,39 гривень, серпень 2014 року - 20225,36 гривнень, вересень 2014 року - 15000,00 гривень;

- зустрічною звіркою ТОВ «Сталь-Прокат Дніпро» встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин з ТОВ «Полімерметал» у сумі ПДВ 51395,63 гривень за липень 2014 року, а саме підтверджено первинними документами суми податкових зобов'язань, включених до додатку 5 «Розшифровки у розрізі контрагентів» до податкової декларації з ПДВ та декларації з ПДВ за липень 2014 року.

Позивач направив письмові заперечення на акт перевірки від 24.11.2014 року за № 4436/22-053843/2518 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в яких зазначив про відсутність в акті перевірки належних та допустимих доказів, які об'єктивно ставлять під сумнів фактичне здійснення операцій з постачання товарів, крім того сукупність первинних (податкових, видаткових накладних та документів, що підтверджують факт проведення розрахунків), звітних та інших документів підтверджує фактичне здійснення господарських операцій і не дає підстав для сумніву у їх реальності та безтоварності. Також позивач, вказав, що оцінюватися в такому випадку повинні відносини між безпосередніми учасниками, а не по ланцюгу постачання товарів та послуг. Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідь відповідача на письмові заперечення від 05.12.2014 року № 39140/10/04-64-22-02 була направлена та отримана позивачем 08.12.2014 року. Контролюючий орган пояснив, що висновки акту перевірки від 24.11.2014 року за № 4436/22-053843/2518 грунтуються на підставі аналізу документів ТОВ «Сталь-Прокат Дніпро» по взаємовідносинам з ТОВ «Полімерметал», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «УЦП», ТОВ «Прогрес Ресурс Груп», ТОВ «Голден-Марк» за період, який перевірявся. Позивачем було укладено договори про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.07.2014 року № 200714, від 01.07.2014 року № 010714, від 01.06.2014 року № 010614. Згідно п.п. 2.1.3 вказаних договорів постачальник зобов'язується забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів та маршрутних листів, відмічати в товарно-транспортних накладних фактичний час прибуття та відправлення автомобілів з пунктів навантаження. Проте відповідач зазначив, що в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні відмітки стосовно фактичного часу прибуття та вибуття автомобілів в пунктах навантаження, відсутні підписи осіб, відповідальних за операції пов'язані з навантаженням та розвантаженням. Проведеним аналізом показників податкової звітності зазначених контрагентів згідно АІС «Податковий блок», підсистеми «Аналітична система» встановлено відсутність у підприємств виробничого обладнання, транспортних засобів, складських та офісних приміщень, основних фондів. Податкові накладні ПП «ТД Агробуд» та ТОВ «УЦП виписані на адресу позивача оформлені за невідповідним місцезнаходженням відмінним від місцезнаходження вказаним у свідоцтві про державну реєстрацію. Отже, контролюючим органом висновки, зроблені в акті перевірки щодо відсутності реальності господарських операцій по ланцюгу постачання ПП «ТД Агробуд», ТОВ «УЦП», ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» - ТОВ «Сталь-Прокат Дніпро» та ТОВ «Голден-Марк», ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» - ТОВ «Сталь-Прокат Дніпро» є правомірними, обґрунтованими та такими, що не суперечать вимогам діючого законодавства.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченомустаттею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідачем на підставі акту перевірки від 24.11.2014 року за № 4436/22-053843/2518 прийняте податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014 року за № 0006892205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 64642 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 16160 гривень.

Таким чином, у судовому засіданні з'ясовано, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість внаслідок виявлення порушень, допущених ТОВ «Сталь-Прокат Дніпро» по взаємовідносинам з контрагентами.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу валових витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

З установчих документів позивача вбачається, що ТОВ «Сталь-Прокат Дніпро» здійснює діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами, з неспеціалізованої оптової торгівлі, консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Позивачем було укладено договір поставки від 08.05.2014 року № 57 між ТОВ «Сталь-прокат Дніпро» та «Полімерметал», відповідно до якого, постачальник зобов'язується поставити покупцеві металопрокат, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість.

Підтвердженням факту виконання договору про надання транспортно-експедиційних послуг свідчать досліджені в судовому засіданні копії таких документів:

-податкових накладних: № 130, № 131 від 22.07.2014 року, № 175 від 25.07.2014 року, № 232 від 28.07.2014 року, № 233, № 234, № 235 від 30.07.2014 року, № 236, № 237, № 238, № 239, № 240, № 241, № 242, № 243, № 244 від 31.07.2014 року;

-платіжних доручень № 440 та 441 від 07.08.2014 року, що в загальній сумі становить 69 400,00 гривень;

-актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): №130, № 131 від 22.07.2014 року, № 175 від 25.07.2014 року, № 232 від 28.07.2014 року, № 233, № 234, № 235 від 30.07.2014 року, № 236, № 237, № 238, № 239, № 240, № 241, № 242, № 243, № 244 від 31.07.2014 року;

-товарно- транспортних накладних № 33, № 34 від 22.07.2014 року, № 35 від 25.07.2014 року, № 36 від 28.07.2014 року, № 37, № 38, № 39 від 30.07.2014 року, № 40, № 41, № 42, № 43, № 44, № 45, № 46, № 47, № 48 від 31.07.2014 року та акти здачі-прийняття робіт № 232 від 28.07.2014 року, № 236, № 237, № 238, № 239,№ 240, № 241, № 242, № 243, №244 від 31.07.2014 року.

Також позивачем було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 20.07.2014 року № 200714 між ТОВ «Сталь-прокат Дніпро» та ПП «ТД Агробуд», відповідно до якого, виконавець зобов'язується за узгоджену сторонами плату за дорученням замовника здійснювати своїми засобами чи із залученням третої сторони, транспортно-експедиційні послуги з доставки довіреного йому замовником товару в пункт призначення, а замовник зобов'язаний сплатити послуги у відповідності до умов даного договору.

Підтвердженням факту виконання договору про надання транспортно-експедиційних послуг свідчать досліджені в судовому засіданні копії таких документів:

-податкових накладних: № 130, № 131 від 22.07.2014 року, № 175 від 25.07.2014 року, № 232 від 28.07.2014 року, № 233, № 234, № 235 від 30.07.2014 року, № 236, № 237, № 238, № 239, № 240, № 241, № 242, № 243, № 244 від 31.07.2014 року;

-платіжних доручень № 440 та 441 від 07.08.2014 року, що в загальній сумі становить 69 400,00 гривень;

-актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): №130, № 131 від 22.07.2014 року, № 175 від 25.07.2014 року, № 232 від 28.07.2014 року, № 233, № 234, № 235 від 30.07.2014 року, № 236, № 237, № 238, № 239, № 240, № 241, № 242, № 243, № 244 від 31.07.2014 року;

-товарно- транспортних накладних № 33, № 34 від 22.07.2014 року, № 35 від 25.07.2014 року, № 36 від 28.07.2014 року, № 37, № 38, № 39 від 30.07.2014 року, № 40, № 41, № 42, № 43, № 44, № 45, № 46, № 47, № 48 від 31.07.2014 року та акти здачі-прийняття робіт № 232 від 28.07.2014 року, № 236, № 237, № 238, № 239,№ 240, № 241, № 242, № 243, №244 від 31.07.2014 року.

ТОВ «СТАЛЬ-ПРОКАТ ДНІПРО» та ТОВ «УЦУ» укладено договір виконання транспортно-експедиційних послуг № 010714 від 01.07.2014р. Відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується за узгоджену плату за дорученням замовника здійснювати своїми засобами, чи із залученням третьої сторони, транспортно-експедиційних послуг з доставки дорученого йому замовником товару в пункт призначення, а замовник зобов'язується оплатити вказані послуги відповідно до умов договору.

Підтвердженням факту виконання договору про надання транспортно-експедиційних послуг свідчать досліджені в судовому засіданні копії таких документів:

-податкових накладних: № 36 від 24.07.2014 року, № 16 від 08.07.2014 року, № 11 від 11.07.2014 року, № 18, № 19, № 20, № 21 від 16.07.2014 року, № 23 від 18.07.2014 року, № 24, № 25 від 21.07.2014 року;

-платіжних доручень № 407 та 408 від 21.07.2014 року, що в загальній сумі становить 47400,00 гривень;

-актів здачі-прийняття робіт (надання послуг): ОУ-0016102 від 24.07.2014 року, ОУ-001685 від 08.07.2014 року, ОУ-001686 від 11.07.2014 року, ОУ-001687, ОУ-001688, ОУ-001689, ОУ-001690 від 16.07.2014 року, ОУ-001692 від 18.07.2014 року, ОУ-001693, ОУ-001694 від 21.07.2014 року;

-товарно- транспортних накладних: № 32 від 24.07.2014 року, № 23 від 08.07.2014 року, № 24 від 11.07.2014 року, № 25, № 26, № 27, № 28 від 16.07.2014 року, № 29 від 18.07.2014 року, № 30, № 31 від 21.07.2014 року.

ТОВ «СТАЛЬ-ПРОКАТ ДНІПРО» та ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» укладено договір виконання робіт № 010714 від 01.07.2014р. Відповідно до умов якого, виконавець послуг ТОВ «ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП» здійснив замовнику ТОВ «СТАЛЬ-ПРОКАТ ДНІПРО» роботи з пакування товару, відомості про які вказані у відповідних додатках до договору, які є його невід'ємними частинами, та оформлено належним чином податкові накладні та акти виконаних робіт, які також відображені у акті перевірки, та які є в матеріалах адміністративної справи.

На виконання умов договору ТОВ «СТАЛЬ-ПРОКАТ ДНІПРО» у серпні 2014 року здійснило оплату послуг ТОВ «ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП» та перерахувало грошові кошти у національній валюті України на поточний рахунок останнього, на загальну суму 215 456,48 грн., згідно платіжних доручень: № 438 від 07.08.2014 року на суму 50 928,96 гривень, № 439 від 07.08.2014 року на суму 9 375,36 гривень, № 15 від 13.08.2014 року на суму 35 000,00 гривень, № 21 від 18.08.2014 року на суму 14 063,04 гривень, №20 від 18.08.2014 року на суму 16 089,12 гривень, № 45 від 27.08.2014 року на суму 45 000,00 гривень, № 44 від 27.08.2014 року на суму 45 000,00 гривень.

Придбані послуги від ТОВ «ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП» відображені позивачем належним чином у бухгалтерському обліку.

Пакування товару (профілів сталевих листових, плоского листа) здійснювалось підприємством ТОВ «Прогрес Ресурс Груп» згідно договору виконання робіт № 010714 від 01.07.2014 року при завантаженні товару у транспортний засіб (акти виконаних робіт № ОУ- 0731-04 від 31.07.2014 року на суму 50928,96 гривень, № ОУ-0731-05 від 31.07.2014 року на суму 9375,36 гривень, № ОУ-0831-01 від 31.08.2014 року на суму 47512,80 гривень, № ОУ-0831-02 від 31.08.2014 року на суму 16051,68 гривень).

Перевіркою встановлено, що відповідно до реєстраційних даних податкова адреса платника податків ТОВ «Прогресе Ресурс Груп»: 49000 Дніпропетровська обл. Красногвардійський район, вул. Академіка Янгеля буд. 28. У наданих до перевірки виписаних податкових накладних місцезнаходження продавця (ТОВ «Прогрес Ресурс Груп) - 03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд.2/19, що не відповідає дійсній податковій адресі платника податків.

На момент здійснення господарських операцій та реєстрацій податкових накладних, фактичне та зареєстроване місцезнаходження ТОВ «ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП» було саме 03134, м.Київ, вул. Симиренка, буд.2/19, а податкову адресу цей контрагент змінив значно пізніше здійснених фінансово-господарських операцій з ТОВ «СТАЛЬ- ПРОКАТ ДНІПРО», про що свідчать інформування з ЄДРПОУ.

Таким чином, при здійсненні вищенаведених фінансово-господарських операцій, податкові накладні були виписані ТОВ «СТАЛЬ-ПРОКАТ ДНІПРО» згідно із вимогами пункту 201.1 ст. 201 ПК України.

Факт виконання замовником зобов'язань засвідчують копії таких первинних документів:

-податковими накладними: № 56, № 57 від 31.07.2014 року, № 40 від 27.08.2014 року, № 46 від 13.08.2014 року, № 47 від 18.08.2014 року;

-платіжними дорученнями: від 07.08.2014 року на суму 50928,96 гривень та на суму 9375,36 гривень, від 13.08.2014 року на суму 35000,00 гривень, від 18.08.2014 року на суму 16089,12 гривень та на суму 14063,04 гривень, від 27.08.2014 року на суму 45000,00 гривень та на суму 45000,00 гривень;

-актами здачі прийняття робіт: ОУ-0731-04, ОУ-0731-05, ОУ-0831-02, ОУ-0831-01.

ТОВ «ГОЛДЕН МАРК» та ТОВ «СТАЛЬ-ПРОКАТ ДНІПРО» укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг № 010614 від 01.06.2014 року.

Факт виконання замовником зобов'язань засвідчують копії таких первинних документів:

-податковими накладними: № 56, № 57 від 31.07.2014 року, № 40 від 27.08.2014 року, № 46 від 13.08.2014 року, № 47 від 18.08.2014 року, № 87 від 12.08.2014 року, № 88 від 15.08.2014 року, № 89 від 18.08.2014 року, № 90 від 22.08.2014 року, № 91 від 28.08.2014 року, № 92, № 93, № 94 від 29.08.2014 року,

-платіжними дорученнями: від 07.08.2014 року на суму 50928,96 гривень та на суму 9375,36 гривень, від 13.08.2014 року на суму 35000,00 гривень, від 18.08.2014 року на суму 16089,12 гривень та на суму 14063,04 гривень, від 27.08.2014 року на суму 45000,00 гривень та на суму 45000,00 гривень; від 05.09.2014 року на суму 28100,00 гривень та на суму 45000,00 гривень;

-актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): ОУ-0731-04, ОУ-0731-05, ОУ-0831-02, ОУ-0831-01, ОУ-0812-02 від 12.08.2014 року, ОУ-0815-02 від 15.08.2014 року, ОУ-0818-02 від 18.08.2014 року, ОУ-0822-02 від 22.08.2014 року, ОУ-0828-02 від 28.08.2014 року, ОУ-0829-01, ОУ-0829-02, ОУ-0829-03 від 29.08.2014 року,

-товарно-транспортними накладними: № 49 від 12.08.2014 року, № 52 від 15.08.2014 року, № 53 від 18.08.2014 року, № 54 від 22.08.2014 року, № 56 від 28.08.2014 року, № 57, № 58, № 60 від 29.08.2014 року

Отже, відповідно до витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданих у судовому засіданні позивачем, вищезазначені контрагенти могли здійснювати господарські взаємовідносини з позивачем за період, що перевірявся.

Крім того, на підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано копії первинних документів по ланцюгу постачання з ТОВ «Полімерметал», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «УЦП», ТОВ «Прогрес Ресурс Груп», ТОВ «Голден-Марк». Однак, положення чинного податкового законодавства не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Таким чином, з метою встановлення ділової мети зазначених вище господарських операцій необхідно з'ясувати дійсний економічний зміст господарської операції, а також проаналізувати кінцевий економічний ефект у вигляді фактичного приросту (зміни вартості) активів, який настав або повинен був настати в результаті здійснення відповідної операції, незалежно від зафіксованих у документах намірів її учасників.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Податкові та видаткові накладні були складені сторонами у відповідності вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Досліджені у судовому процесі первинні бухгалтерські документи не містять дефектів форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів, які, в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, оглянуті у судовому засіданні вищезазначені первинні документи позивача та контрагента відповідають переліченим вимогам, містять необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо) як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Матеріалами справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", виписані підприємством, яке станом на момент спірних правовідносин є платником ПДВ, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ. Доказів зворотного судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечується та не спростовано.

Положення чинного податкового законодавства не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Згідно з тверджень відповідача щодо відсутності відмітки стосовно фактичного часу прибуття та вибуття автомобілів в пунктах навантаження та підписів осіб, відповідальних за операції пов'язані з навантаженням та розвантаженням, суд зазначає таке. Відповідно до витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданих у судовому засіданні позивачем, контрагенти: ПП «ТД Агробуд», ТОВ «УЦП», ТОВ «Голден-Марк» могли здійснювати господарські взаємовідносини з позивачем за період, що перевірявся. Отже, суд дійшов до висновку, що ці обставини, на які ,зокрема, посилається відповідач в акті № 4436/22-053843/2518 від 24.11.2014 року є не встановленими та недоведеними додатковими доказами.

Суд зазначає, що у відповідності до ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами і нормативними актами.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2.Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3.Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5.Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року "Щодо підтвердження даних податкового обліку" документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На підставі викладеного, суд вважає, що Лівобережна об'єдна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не довела належними засобами доказування, що господарські операції між позивачем та контрагентами: ТОВ «Полімерметал», ПП «ТД Агробуд», ТОВ «УЦП», ТОВ «Прогрес Ресурс Груп», ТОВ «Голден-Марк» здійснені без мети настання реальних наслідків.

У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним правочину, укладеного між позивачем та відповідними контрагентами. Крім того, докази щодо порушення кримінальних справ проти посадових осіб підприємства-контрагента позивача або наявність таких, що набрали законної сили, вироки суду в акті перевірки відсутні. Не надавались такі докази і під час судового розгляду справи.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеним контрагентом.

З огляду на відсутність порушень не підлягають застосуванню до відповідача і штрафні санкції за вказані порушення.

Крім того, слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на сукупність викладених обставин та висновків, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014 року за № 0006892205, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем податок на додану вартість на суму 64642 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 16160 гривень визнанню протиправним та скасуванню.

Зважаючи на сукупність викладених обставин та висновків, позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодуванню із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Прокат Дніпро» підлягають здійснені ним і документально підтверджених судові витрати у розмірі 182,70 гривні.

Керуючись ст.ст. 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Прокат Дніпро" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2014р. за № 0006892205 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2014р. за № 0006892205, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь-Прокат Дніпро" повинно сплатити суму грошового зобов'язання в розмірі 80802,00 грн., з яких 64 642,00 грн., сума за основним платежем податку на додану вартість із вироблених в україні товарів, а 16 160 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Прокат Дніпро" судовий збір у розмірі 182,70 гривні.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02.03.2015 року.

Суддя В.В Ільков