Постанова

від 06.03.2015 по справі 804/2759/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2015 р. Справа № 804/2759/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Карл Торн» про зупинення видаткових операцій, заборони відчуження майна та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

16.02.2015 р. Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Карл Торн» (надалі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

1. Зупинити видаткові операції на рахунках Приватного акціонерного товариства «Карл Торн» (код ЄДРПОУ 30838242) шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться у банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу);

2. Заборонити відчуження Приватним акціонерним товариством «Карл Торн» (код ЄДРПОУ 30838242) рухомого та нерухомого майна;

3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Карл Торн» (код ЄДРПОУ 30838242) виконати законні вимоги податкового керуючого, а саме допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу та подати документи, необхідні для опису активів у податкову заставу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з наявністю податкового боргу у відповідача та з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків податковим органом здійснено вихід на юридичну адресу платника податків, проте у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою складено Акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, що відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України є підставою для звернення до суду.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Проаналізувавши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Карл Торн» перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області як платник податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Наявні у справі докази свідчать, що Приватне акціонерне товариство «Карл Торн» має перед бюджетом борг у розмірі 5160,61 грн., який виник у зв'язку з несплатою орендної плати з юридичних осіб.

Відповідно до пп. 59.1, 59.3 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

З метою погашення податкового боргу та на підставі ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом сформовано податкову вимогу №131-25 від 26.01.2015 р.

Згідно п.88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.88.2 ст.88 Податкового кодексу України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Приписами п.89.1 та п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, 28.01.2015 р. податковим органом було прийнято рішення №2242/10/25-01 про опис майна Приватного акціонерного товариства «Карл Торн» в податкову заставу.

28.01.2015 р. податковим керуючим Будьонним Г.В. було здійснено вихід на адресу підприємства з метою вручення рішення про опис майна у податкову заставу від 28.01.2015 р. №2242/10/25-01 та вручення податкової вимоги №131-25 від 26.01.2015 р.

За результатами вказаного виходу був складений Акт перевірки відповідності місцезнаходження платника №25/25-01 від 28.01.2015 р., в якому встановлено, що за адресою м.Дніпропетровськ, пр-кт Героїв, буд.12 підприємство - орган управління Приватного акціонерного товариство «Карл Торн» (код ЄДРПОУ 30838242) не знаходиться. Будь які ознаки, які б вказували б на місцезнаходження або наявність діяльності Приватного акціонерного товариство «Карл Торн» за вказаною адресою, відсутні. Громадянам, які працюють, мешкають в районі вказаної адреси нічого не відомо про фактичне місцезнаходження підприємства Приватного акціонерного товариство «Карл Торн», його керівників, тощо. Встановити фактичне місцезнаходження підприємства не вдалося.

Таким чином, у податкового керуючого відсутня можливість проведення опису майна відповідача у податкову заставу, оскільки відповідач не надав документи, необхідні для його проведення.

29.01.2015 р. податковим органом складено Акт про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу №27/25-01, в якому вказано, що відповідачем не надано документів, необхідних для такого опису.

06.02.2015 р. податковим органом було направлено запит про надання інформації, необхідної для опису майна у податкову заставу.

Згідно п.89.4 ст. 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Аналогічні положення містяться у Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 р. №572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. за № 1841/24373.

Відповідно до п.п.20.1.32 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Крім того, Податковим кодексом України вживаються два поняття, які позначають арешт коштів на рахунках платника податків - власне арешт коштів, а також зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Аналіз норм Податкового кодексу України, а також чинного законодавства, що регулює банківську діяльність і порядок здійснення безготівкових розрахунків, дає підстави для висновку про тотожність зазначених понять для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так, відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Отже, накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках в усіх випадках, крім тих, які випливають з норм Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України від 7 грудня 2000 року №2121-III «Про банки і банківську діяльність» зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

За таких обставин повноваження контролюючого органу щодо звернення до суду з вимогами як про накладення арешту на кошти платника податків (підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України), так і про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (зокрема, передбачені нормами пп. 20.1.15, 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, п. 89.4 Податкового кодексу України), слід розуміти як право на звернення з вимогою про накладення адміністративного арешту на кошти платника податків, що перебувають на його рахунках у банку.

При цьому, в усіх випадках суд постановляє рішення про зупинення видаткових операцій платника податків шляхом накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі, або про накладення арешту на кошти платника податків у відповідній сумі.

Крім того, що сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне у контролюючого органу на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту, оскільки адміністративний арешт майна (у тому числі коштів) є засобом забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань.

Отже, арешт може стосуватися лише щодо того майна (коштів), яке є необхідним для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Зважаючи на наведене, а також з урахуванням доведеності наявності у відповідача непогашеного податкового боргу та відмови відповідача у проведенні опису майна у податкову заставу, яке може бути джерелом погашення такого податкового боргу, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню в частині щодо зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу) та належать Приватному акціонерному товариству «Карл Торн», саме у межах суми податкового боргу відповідача у розмірі 5160,61 грн., а також заборони відчуження відповідачем рухомого та нерухомого майна та зобов`язання відповідача виконати законні вимоги податкового керуючого, що полягає у його допуску для опису майна у податкову заставу та наданні документів, необхідних для проведення такого опису.

Одночасно суд роз'яснює, що зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення Акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або Акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Суд не конкретизує, на яких саме рахунках підприємства підлягають зупиненню видаткові операції з метою недопущення звуження прав позивача при виконанні рішення суду.

Контролюючі органи мають лише відомості стосовно тих рахунків, які взяті ними на облік, та не можуть гарантувати повноту та достовірність відомостей про банківські рахунки платників податків, тому що такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та/або повідомлень установ банків, що надходили до податкових органів згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Карл Торн» про зупинення видаткових операцій, заборони відчуження майна та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зупинити видаткові операції на рахунках Приватного акціонерного товариства «Карл Торн» (код ЄДРПОУ 30838242) шляхом накладення арешту на цінні папери та\або кошти та інші цінності, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу) в межах суми податкового боргу у розмірі 5160,61 грн.

Заборонити відчуження Приватним акціонерним товариством «Карл Торн» (код ЄДРПОУ 30838242) рухомого та нерухомого майна в межах суми податкового боргу у розмірі 5160,61 грн.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Карл Торн» (код ЄДРПОУ 30838242) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 06.03.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун