Постанова

від 04.03.2015 по справі 804/2775/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 р. Справа № 804/2775/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Самаріс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ :

16.02.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Самаріс» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ від 12.02.2015 р. №53 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Самаріс» (код ЄДРПОУ 38231510) з питань взаємовідносин з контрагентами ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ТОВ «Днепрострой» (код ЄДРПОУ 30602474), ДП «НВО «ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14340112) за серпень 2014 р. та ТОВ «Теса-Буд» (код ЄДРПОУ 39189884), ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ПП «Південьбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31905948), ДП «НВО «ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14340112) за вересень 2014 р.».

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає вказаний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на законі та прийнятий податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Позивач надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Надав письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд зазначає, що видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому оскаржуваний наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу керівника податкового органу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, виданого на підставі норм Податкового кодексу України, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Державні податкові інспекції є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Порядок проведення документальних перевірок залежить від способу організації та місця проведення. Методика проведення перевірок контролюючими органами передбачена главою 8 Податкового кодексу України, а саме види перевірок, порядок та особливості проведення, умови та порядок допуску посадових осіб, строки їх проведення, оформлення перевірок.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що 29.10.2014 р. податковим органом було сформовано запит про надання інформації та їх документального підтвердження №15439/10/04-08-15-01-06 стосовно господарських відносин за період серпень 2014 р., у зв'язку із отриманням інформації від іншої ДПІ щодо порушення податкового законодавства по ланцюгу постачання.

04.11.2014 р. підприємством надано відповідь (лист від 04.11.2014 р. №134) з проханням надати відомості щодо якого контрагента необхідно підтвердити господарські відносини та докази порушення податкового законодавства.

06.11.2014 р. податковим органом сформовано запит про надання інформації та їх документального підтвердження №15941/10/04-08-15-01-06 по взаємовідносинам з ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ТОВ «Днепрострой» (код ЄДРПОУ 30602474), ДП «НВО «ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14340112) за період серпень 2014 р. для підтвердження господарських відносин по податковим зобов'язанням та формування податкового кредиту, а також операції по розрахункам коригування на зменшення податкових зобов'язань.

12.11.2014 р. підприємством надано відповідь (лист від 11.11.2014 р. №34) з проханням надати докази порушення податкового законодавства, вказати підстави для надання документів щодо взаємовідносин з вказаними контрагентами у зазначений період.

21.11.2014 р. підприємством надано завірені копії документів щодо підтвердження господарських операцій з ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ТОВ «Днепрострой» (код ЄДРПОУ 30602474), ДП «НВО «ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14340112) за період серпень 2014 р., а саме: реквізити підприємства; довідку про взяття та облік платника податків (форма №4-ОПП); довідку з єдиного державного реєстру; наказ про вступ на посаду директора; протокол засідання про затвердження на посаді директора підприємства; паспорт та ідентифікаційний номер директора; свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість; витяг з єдиного державного реєстру; ліцензія на проведення діяльності підприємства; лист про результати проведення конкурсних торгів від ДП «НВО «ПХЗ»; договори підряду; статут підприємства.

08.12.2014 р. податковим органом сформовано запит про надання інформації та їх документального підтвердження №17528/10/04-08-15-01-06 стосовно підтвердження господарських відносин із ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ПП «Південбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31905948), ДП «НВО «ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14310112) за період вересень 2014 р., у зв'язку із отриманням інформації від іншої ДПІ щодо порушення податкового законодавства по ланцюгу постачання.

16.12.2014 р. підприємством надано відповідь (лист від 16.12.2014 р. №53) з проханням вказати відомості та докази порушення податкового законодавства щодо господарських відносин з вказаними контрагентами у зазначений період.

02.12.2014 р. податковим органом сформовано запит про надання інформації та їх документального підтвердження №17117/10/04-08-15-01-06 стосовно підтвердження господарських відносин із ТОВ «Тесса-Буд» (код ЄДРПОУ 39189884) за період вересень 2014 р. у зв'язку із отриманням інформації від іншої ДПІ щодо порушення податкового законодавства по ланцюгу постачання.

16.12.2014 р. підприємством надано відповідь (лист від 16.12.2014 р. №54) з проханням вказати відомості, підстави для надання документів та надати докази порушення податкового законодавства щодо господарських відносин з вказаним контрагентом у зазначений період.

12.02.2015 р. податковим органом було видано наказ №53 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Самаріс» (код ЄДРПОУ 38231510) з питань взаємовідносин з контрагентами ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ТОВ «Днепрострой» (код ЄДРПОУ 30602474), ДП «НВО «ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14340112) за серпень 2014 р. та ТОВ «Теса-Буд» (код ЄДРПОУ 39189884), ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ПП «Південьбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31905948), ДП «НВО «ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14340112) за вересень 2014 р.».

13.02.2015 р. відповідачем було здійснено вихід за податковою адресою підприємства з метою проведення перевірки, вручення наказу на направлення на проведення перевірки.

За відсутності, на думку позивача, законодавчих підстав для проведення перевірки, останнім було відмовлено в допуску до проведення перевірки, про що податковим органом складено Акт №38/222/38231510 від 13.02.2015 р.

За поясненнями відповідача підприємство фактично відмовилося в наданні пояснень та документів на підтвердження взаємовідносин з контрагентами, тому посилаючись на приписи пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України було прийнято оскаржуваний наказ та здійснено заходи для проведення перевірки.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

У відповідності п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначений ст. 78 Податкового кодексу України.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Так, відповідно до ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Контролюючі органи мають право, серед іншого, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України).

У відповідності до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Порядок отримання інформації державною податкової інспекцією за їх письмовим запитом визначено Податковим кодексом України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245.

Згідно п. 14 вказаного Порядку суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

У разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Згідно пункту 16 Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обов'язковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Без зазначення у запиті наведених відомостей надання повної та обґрунтованої відповіді платником податків практично унеможливлюється.

Судом встановлено, що запити відповідача, а саме їх зміст не містить викладення жодних фактів порушення позивачем вимог податкового чи іншого законодавства та відсутні посилання на підстави надіслання таких запитів, про що зазначав у своїх листах позивач, які направляв відповідачу у відповідь на запити.

Слід зауважити, що позивач не ухилявся від надання пояснень та їх документального підтвердження, про що свідчать направлені податковому органу відповіді на вказані запити з проханням оформлення останніх у відповідності до вимог діючого законодавства та первинні документи підприємства.

Крім того, суд звертає увагу, що у відповідності до п. 3 розділу II Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII (набрав чинності 01.01.2015 р.) установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

В листі ДФС України від 28.01.2015 № 2463/7/99-99-22-04-17 «Про окремі питання проведення перевірок у 2015-2016 роках» визначено, що для визначення обсягу доходу а попередній календарний рік для суб'єктів господарювання - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів та представництв нерезидентів доцільно використовувати дані декларації з податку на прибуток за 2014 рік. До настання граничного терміну подання декларації з податку на прибуток за 2014 рік можливим є використання даних декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди 2014 року (у разі їх подання платником податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу) або за попередній календарний рік, за який подано податкову декларацію, в якій платником податку визначено обсяг доходу (за 2013 рік).

Згідно наданих податковим органом реєстраційних даних та наявної в матеріалах справи податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Самаріс» обсяг доходу підприємства за попередній календарний рік становить 6861835,00 грн., тобто не перевищує 20 мільйонів грн.

Згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Враховуючи вимоги Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, а також те, що відповідачем при складанні письмових запитів було допущено порушення вимог діючого законодавства, суд дійшов висновку, що вони не можуть вважатися тими обов'язковими письмовими запитами, на які, в розумінні положень п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, позивач повинен був надати пояснення та документальне підтвердження, суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Самаріс».

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

На необхідності дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справах «Йорданова та інші проти Болгарії» та «Ліндхайм та інші проти Норвегії».

В порушення вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного наказу.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Самаріс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 12.02.2015 р. №53 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Самаріс» (код ЄДРПОУ 38231510) з питань взаємовідносин з контрагентами ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ТОВ «Днепрострой» (код ЄДРПОУ 30602474), ДП «НВО» ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14340112) за серпень 2014 р. та ТОВ «Теса-Буд» (код ЄДРПОУ 39189884), ПП «БМК «Будсервіс-2000» (код ЄДРПОУ 31102827), ПП «Південьбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 31905948), ДП «НВО «ПХЗ» (код ЄДРПОУ 14340112) за вересень 2014 р.».

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Самаріс» судовий збір в розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 04.03.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Віхрова В.С. Віхрова Ю.Ю. Ковтун