Рішення

від 25.03.2015 по справі 916/372/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р.Справа № 916/372/15-г

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю „Херсонський електромеханічний завод" до публічного акціонерного товариства „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" про стягнення 32 248,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю „Херсонський електромеханічний завод" (далі по тексту - ТДВ „Херсонський електромеханічний завод") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" (далі по тексту - АТ „Саратське ремонтно-транспортне підприємство") про стягнення суми основного боргу в розмірі 32 248,60 грн., обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 49 від 14.12.2011р. грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості поставленої позивачем продукції.

Згідно із поданим клопотанням (вх. № 7325/15 від 20.03.2015р.), ТДВ „Херсонський електромеханічний завод" просило суд розглядати справу за відсутності його повноважного представника.

Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, проте жодного разу його повноважний представник в судові засідання не з'явився та про поважні причини неявки суд не повідомив. Оскільки АТ „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

14.12.2011р. між ТДВ „Херсонський електромеханічний завод" (Постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Саратське ремонтно-транспортне підприємство", найменування якого було змінено на АТ „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" на виконання вимог Закону України „Про акціонерні товариства" (Покупець) було укладено договір поставки № 49, у відповідності до п.п якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити та поставити електронасосні агрегати типу ЄЦВ (далі - продукція), а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити таку продукцію.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 2.3, 2.4 договору поставки № 49 від 14.12.2011р. продукція відвантажується Покупцю на умовах EXW - Інкотермс 2000 або на інших умовах, які узгоджуються сторонами у специфікаціях. Постачальник разом з продукцією передає Покупцю наступні документи: накладну на відвантаження продукції; товарнотранспортну накладну; паспорт на кожну одиницю продукції; копію сертифікату якості.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 49 від 14.12.2011р. позивачем було передано у власність АТ „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" товар загальною вартістю 128 461,20 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № 290 від 23.03.2012р., № 292 від 29.03.2012р., № 288 від 29.03.2012р. Повноваження представника відповідача на прийняття товару за даними накладними підтверджувались довіреністю від 29.03.2012р.

Згідно з п. 3.1 договору поставки № 49 від 14.12.2011р. розрахунки за продукцію здійснюються шляхом передоплати 100% вартості продукції, зазначеної у специфікації, переведенням Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, не пізніше ніж за 10 днів до моменту відвантажування.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Виходячи з положень ч.ч. 1, 4 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснив ані повної, ані часткової попередньої оплати вартості товару, який є предметом договору поставки № 49 від 14.12.2011р., та був відважений на користь АТ „Саратське ремонтно-транспортне підприємство", як це передбачено п. 3.1 даної угоди. Однак, незважаючи на викладене, виходячи із вищенаведених положень чинного законодавства, суд доходить висновку, що АТ „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" мало здійснити оплату кожної із поставлених партій товару в день їх отримання. Відповідно до наданих позивачем виписок із власного банківського рахунку, відповідачем протягом періоду з 02.04.2012р. по 27.08.2014р. було сплачено на користь позивача грошові кошти в сумі 84 822,20 грн. Крім того, за твердженнями позивача, відповідачем було здійснено повернення частину придбаного товару вартістю 11 390,40 грн.

В результаті викладеного, станом на момент вирішення даного спору за АТ „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" рахується прострочена кредиторська заборгованість перед ТДВ „Херсонський електромеханічний завод" в сумі 32 248,60 грн., факт наявності якої відповідачем в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України спростований не був.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 538, 629, 692, 693 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТДВ „Херсонський електромеханічний завод" про стягнення із АТ „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" заборгованості за придбаний товар в сумі 32 248,60 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості АТ „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" перед ТДВ „Херсонський електромеханічний завод" за поставлений товар в сумі 32 248,60 грн. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі шляхом присудження до стягнення із АТ „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" на користь ТДВ „Херсонський електромеханічний завод" заборгованості за поставлений товар в сумі 32 248,60 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 538, 610, 612, 617, 625, 662, 664, 692, 693, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 538, 610, 612, 617, 625, 662, 664, 692, 693, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства „Саратське ремонтно-транспортне підприємство" /68200, Одеська область, Саратський район, смт. Сарата, вул. Карла Маркса, 50, код ЄДРПОУ 03755443/ на користь товариства з додатковою відповідальністю „Херсонський електромеханічний завод" /73034, м. Херсон, вул. Паровозна, 12, код ЄДРПОУ 00901631, р/р 2600601693298 в філії АТ „Укрексімбанк" м. Херсон, МФО 352639/ заборгованість за поставлений товар в сумі 32 248 грн. 60 коп. /тридцять дві тисячі двісті сорок вісім грн. 60 коп./, судовий збір в сумі 1 827 грн. 00 коп. /одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 30.03.2015р.

Суддя С.П. Желєзна