Рішення

від 31.03.2015 по справі 927/158/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua ========================================================================================================================================================================                                          Іменем України РІШЕННЯ 26 березня 2015р.                                                                                         справа №927/158/15 .За позовом:       Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»,                            вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094                             (адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800) До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Куппер групп»,                             вул. Комсомольська, 37, м. Чернігів, 14000 про стягнення 49   652грн.14коп.                                                                                                               Суддя   Книш Н.Ю. ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився СУТЬ СПОРУ: Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 09.03.2011р. в розмірі 49 652,14грн., в т.ч. 45 543,79грн. заборгованості за кредитом, 2771,18грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 927,28грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 409,89грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Від позивача надійшли письмові пояснення нормативного обґрунтування позовних вимог, в яких позивач зазначає, що Умови та Правила надання банківських послуг (далі – Умови та Правила) є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Підписавши заяву про відкриття поточного рахунку в банку, відповідач згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку, Тарифами банку, які разом з цією заявою і карточками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування. Відповідно до п. 1.2.4. Умов та Правил клієнт зобов'язаний у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів надати банку письмову вимогу про розірвання договору та погасити заборгованість перед банком. Відповідач не надав до банку жодної письмової вимоги про незгоду з Умовами та Правилами. Позивач пояснює, що рух коштів по рахунку клієнта підтверджується випискою по поточному рахунку, що доказами надання кредитних коштів є виписка по рахунку банку. Також позивач наводить пояснення щодо відображення кредиту «овердрафт», щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, щодо порядку зміни розміру процентної ставки, щодо нарахування винагороди за користування кредитом та пені при порушенні клієнтом будь-якого з обов'язків по сплаті відсотків за користування кредитом, строків повернення кредиту. Позивач наголошує, що відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг процентна ставка є змінюваною. Від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, в якій підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. До вказаної заяви додані документи, які долучені судом до матеріалів справи. Суд задовольнив заяву позивача про розгляд справи без участі його представника, оскільки це є правом сторони.           Відповідач відзив на позов не надав. Повноваженого представника відповідач у судове засідання не направив. Ухвала про порушення провадження у справі від 09.02.2015р. направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку «нема номеру будинку». Ухвала про відкладення розгляду справи від 19.02.2015р., направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання. Ухвала про відкладення розгляду справи від 05.03.2015р., направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку «будинок зруйновано». Ухвала про відкладення розгляду справи від 18.03.2015р., направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку «для уточнення адреси». Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі станом на 19.02.2015р. значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Куппер групп», ідентифікаційний код 37375386, місцезнаходження: вул. Комсомольська, 37, м. Чернігів. Ухвалою від 19.02.2015р. суд відповідно до ст.65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язав Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради надати інформацію з відповідним документальним підтвердженням щодо існування (присвоєння) поштової адреси: вул. Комсомольська,37, м. Чернігів, щодо позначення на топографічному плані міста Чернігова об'єкту нерухомості за вказаною адресою. Від Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради надійшов лист №01-18/473 від 27.02.2015р., в якому зазначено, що інформації стосовно рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння об'єктам нерухомо майна поштової адреси вул.Комсомольська,37 в управлінні не знайдено та повідомлено, що на наявному в управлінні плані м. Чернігова в масштабі 1:2000, виробленому у 1990 році нанесена будівля під номером 37 по вул.Комсомольській у м. Чернігові. Відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Судом надсилались відповідачу ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, вказаною в позовній заяві, яка є адресою державної реєстрації відповідача, на підставі чого суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.   Судом було вжито всі заходи щодо належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але відповідач витребувані судом документи не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини невиконання вимог суду не повідомив. Зважаючи на те, що відповідач мав можливість, але не скористався правом надати суду письмовий відзив на позов, зважаючи на дотримання розумного строку вирішення господарського спору, господарський суд доходить висновку, що нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив. Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України. У статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до приписів ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Як вбачається із матеріалів справи, 09.03.2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Куппер групп» (відповідачем у справі) було підписано з публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (позивачем у справі) заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитка печатки, на підставі якої банком було відкрито для відповідача поточні рахунки №26006060388110, 26045060033116, 26056060335911. Копія заяви відповідача про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитка печатки знаходиться в матеріалах справи (а.с.31 т.1). Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів, Банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту Клієнта за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого Банк оповіщає Клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок, встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується «Умовами та правилами надання банківських послуг» та тарифів Банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування. Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Згідно ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. За приписами ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком клієнту овердрафту - короткострокового кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського обслуговування від 09.03.2011 року.   Умовами вказаного договору сторони визначили, що підписавши заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитка печатки від 09.03.2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Куппер групп» (відповідач) приєдналося і зобов'язалося виконувати вимоги викладені в «Умовах та правилах надання банківських послуг», які розміщені на офіційному сайті позивача - www.privatbank.ua, затверджені наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. №  СП -2013-123169. Наказом від 28.01.2011р. №СП-2011-85 позивачем був затверджений розділ 3.18 «Умов та Правил надання банківських послуг». Наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715 банком було затверджено «Умови та правила надання банківських послуг» в новій редакції та відповідно наказом від 10.06.2014р. №СП-2014-6780656 внесено зміни. Відповідно до розділу 1 «Умов та правил надання банківських послуг», розміщених на web-сайті банку www.pb.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. За таких обставин, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг позивача. Розділом 3.18. "Умов та правил надання банківських послуг", затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169, передбачено умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів (пункт 3.2.1.1. "Умов та правил надання банківських послуг", затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656). Згідно п. 3.18.1.1. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. №СП-2013-123169, (п. 3.2.1.1.1 «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. №СП-2014-6780656) кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення оборотних засобів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (ліміт). Про розмірі ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних засобів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. Відповідно до п. 3.18.1.3. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом  від 01.02.2013р. № СП-2013-123169  (п. 3.2.1.1.3. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. №СП-2014-6780656), кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди. Пунктом 3.18.1.5. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом  від 01.02.2013р. №СП-2013-123169 (п. 3.2.1.1.5. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. №СП-2014-6780656), передбачено, що кредитний ліміт є сумою грошових коштів, в межах яких банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт кредитування, відповідно до п.п.3.18.1.5., 3.18.1.6. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169, (п. 3.2.1.1.5. та п.3.2.1.1.6. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656), розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта, кредитної історії та інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (система клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). Відповідно до п. 3.18.1.8. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом  від 01.02.2013р. № СП-2013-123169  (п. 3.2.1.1.8 «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. №СП-2014-6780656), проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі – «Угода»). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених «Умовами та правилами надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк. Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до довідки позивача вих.№08.7.0.0.0/150117090618 від 17.01.2015 року, товариству з обмеженою відповідальністю «Куппер групп» ЄДРПОУ/ДРФО 37375386, Дніпропетровське РУ, МФО 3052996, №26006060368110, валюта гривня був встановлений ліміт: з 09.03.2011 – 10000,00грн.; з 23.03.2011 – 1000,00 грн.; з 31.03.2011 – 1300,00 грн.; з 23.05.2011 – 24100,00 грн.; з 01.09.2011 – 0,00 грн.; 13.09.2011 – 24100,00грн., з 06.06.2012 – 50000,00грн., з 13.03.2013 – 62000,00грн., з 26.03.2013 – 64000,00грн., з 01.03.2014 – 64000,00грн., 02.03.2014 – 9950,60грн., 05.06.2014 – 64000,00грн. (а.с.47 т.1). Встановлення розмірів кредитного ліміту відповідачу підтверджується також виписками з Приват24 по клієнту товариству з обмеженою відповідальністю «Куппер групп» (код ЄДРПОУ 37375386), копії яких додано позивачем до матеріалів справи. Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання належним чином, так з 30.05.2011р. станом на 19.12.2014 року здійснив кредитування відповідача у формі овердрафту, шляхом перерахування коштів на рахунок №26006060368110 та здійснення оплати платіжних документів відповідача, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками по рахунку. Як свідчить наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача та матеріали справи, останнє кредитування відповідача у формі овердрафту позивач здійснив з 05.06.2014р. по 17.09.2014р. на загальну суму 63943,79грн. Пунктом 3.18.2.2.3. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169 (п. 3.2.1.2.2.5. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656) передбачено, що клієнт зобов'язаний повернути кредит, одержаний в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.18.1.11. (відповідно п.п.3.2.1.1.11., 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.2.2.17. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656). Пунктом 3.18.1.11. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169 (п. 3.2.1.1.11. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656) також передбачено, що період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервного існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Відповідач, в порушення «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП -2013-123169 та «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП -2014-6780656, свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту виконав частково на суму 18400,00грн., що підтверджується випискою з рахунку, доданою до матеріалів справи та розрахунком позивача. Заборгованість по основній сумі кредиту становить 45543,79грн. (63943,79грн.-18400,00грн.), яка винесена позивачем на прострочку з 01.10.2014р. Позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№10221DNA1S025 від 05.12.2014 року, направленою відповідачу рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення, що підтверджується матеріалами справи (а.с.58-59 т.1), в якій повідомив боржника про наявність простроченої заборгованості, у тому числі за тілом кредиту в сумі 45543,79грн. Однак, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Позивач просить стягнути з відповідача 2771,18грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 27.06.2014 року по 19.12.2014 року, відповідно до п.3.18.1.12. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП -2013-123169 (п. 3.2.1.1.12. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом  від 10.06.2014р.  № СП -2014-6780656). Пунктом 3.18.1.12. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169 (п. 3.2.1.1.12. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656), визначено, що для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена банком в порядку, передбаченому «Умовами та правилами надання банківських послуг». Згідно п.3.18.4.1.1. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169 (п. 3.2.1.4.1. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656) за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20го до 25го числа місяця, розрахунок процентів проводиться по процентній ставці в розмірі, 0% річних від суми залишку несплаченої заборгованості. При обнулінню дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.18.4.1.2. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. №  СП-2013-123169). Згідно п.3.18.4.1.3. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Приписами ч.1-4 ст. 10561 Цивільного кодексу України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. Відповідно до п. 3.18.2.3.1. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169, сторони в порядку ч.1 ст. 212 Цивільного кодексу України прийшли до взаємної згоди про те, що процентна ставка за користування кредитом може бути підвищена банком, у разі якщо збільшиться облікова ставка НБУ на 1 або більше пунктів, та або курс гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют збільшиться на 5 або більше відсотків, та або вартість ресурсів на міжбанківському грошовому ринку збільшиться на 5 або більше відсотків. Сторони погодилися, що збільшена відсоткова ставка починає діяти після настання подій, закріплених цим пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою засобів електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Відповідно до виписки з Приват24 від 05.06.2014 року по клієнту – товариству з обмеженою відповідальністю «Куппер групп» банком було повідомлено клієнта відповідно до п. 3.18.2.3.1. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169, про зміну процентної ставки з 01.07.2014 року та встановлення її на рівні 36 % річних, а при прострочці більш 90 днів (починаючи з 91 дня прострочки) встановлення процентної ставки на рівні 56% річних. Пунктом 3.2.1.4.1.2 «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656, також визначено, що у випадку необнулювання дебетового сальдо з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. Пунктом 3.2.1.4.1.3. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656, також визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У розі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожний день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань. Відповідно до п. 3.18.2.2.2. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169 (п. 3.2.1.2.2.2. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656) клієнт зобов'язаний сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом відповідно п.п.3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (відповідно п. п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3). Дослідивши наведений позивачем розрахунок процентів за користування відповідачем кредитом, надані позивачем виписки по рахунку відповідача щодо обліку нарахованих та сплачених процентів, суд дійшов висновку, що за користування кредитом за період з 27.06.2014 року по 19.12.2014 року позичальник зобов'язаний сплатити проценти за користування кредитом в загальній сумі 10295,83грн. За вказаний період відповідачем було сплачено 7524,65грн., що підтверджується матеріалами справи. Заборгованість по процентах за користування кредитом становить 2771,18грн., що не спростовано відповідачем. Відповідно до п. 3.18.4.4. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169 (п.п. 3.2.1.4.4. «Умов та правил надання банківських послуг”, затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656), клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6., 3.18.2.3.2. (відповідно п.п.3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2.) 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється у валюті - гривня. Позивач просить стягнути з відповідача нараховану станом на 19.12.2014р. комісію за користування кредитом. Дослідивши наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача зі сплати комісії, суд дійшов висновку, що за користування кредитним коштами за період з 01.07.2014р. по 19.12.2014р. позивачем нараховано відповідачу 2756,34грн. комісії, які відповідачем частково оплачені 24.11.2014р. на суму 2346,45грн., що підтверджується випискою банку по рахунку відповідача. Відповідач, в порушення п. 3.18.4.4. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169 (п.п. 3.2.1.4.4. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656), свої зобов'язання щодо сплати комісії за користування кредитним коштами не виконав. На час розгляду справи у суді позивачем, відповідачем не надано суду доказів щодо сплати відповідачем заборгованості по комісії у повній сумі. За таких обставин, заборгованість відповідача зі сплати комісії за користування кредитом становить 409,89грн. Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Пунктом 3.18.5.1. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169 (п.п. 3.2.1.5.1. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656) визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті, зокрема, процентів за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2., 3.18.4.1., 3.18.4.2., 3.18.4.3. (відповідно п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3.), термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8., 3.18.2.2.3., 3.18.2.3.4. (відповідно  п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., 3.2.1.4.3.), винагороди передбаченої  п.п.3.18.2.2.5., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6. (відповідно п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6.), клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3. (п. 3.2.1.4.1.3.) від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Відповідно до п. 3.18.5.4. та п. 3.18.5.7. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169 (п.п. 3.2.1.5.4. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656), нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3. (відповідно п. п.п.3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3.) здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконано клієнтом. Строки позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів встановлюються сторонами на протязі 5 років. (пункт 3.18.5.7. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 28.01.2011 року №СП-2011-85 зі змінами внесеними наказом від 01.02.2013р. № СП-2013-123169 та п.3.2.1.5.7. «Умов та правил надання банківських послуг», затверджених наказом від 31.03.2014р. № СП-2014-6633715, зі змінами внесеними наказом від 10.06.2014р. № СП-2014-6780656). Позивач просить стягнути з відповідача 927,28грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, нарахованої станом на 19.12.2014р. Як свідчить текст позовної заяви від 17.01.2015р. та доданий до неї розрахунок заборгованості відповідача, позивачем не визначено за невиконання якого саме зобов'язання по договору від 09.03.2011р. (за несвоєчасне повернення кредиту, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, за несвоєчасну сплату комісії) та за який період прострочки (число, місяць, рік) відповідачу нараховано пеню, заявлену до стягнення у розмірі 927,28грн. станом на 19.12.2014р. Позивачем у вказаному розрахунку зазначена інформація про часткову сплату відповідачем пені на суму 2128,90грн., однак не визначено за невиконання якого саме зобов'язання відбулося часткове погашення пені. Окрім того, зазначена у вказаному розрахунку інформація про те, що « 220,78грн. погашено пені, в т.ч. списано» документально не підтверджено та не визначено за невиконання якого зобов'язання «погашено пені, в т.ч. списано». У наданому позивачем розрахунку заборгованості відповідача станом на 25.03.2015р. взагалі відсутня інформація про « 220,78грн.» та про заборгованість відповідача по пені у сумі 927,28грн. Позивач не виконав вимог суду, викладених в ухвалах від 09.02.2015р., від 19.02.2015р., від 18.03.2015р., та у відповідності до приписів ст. 22 ГПК України письмово не повідомив період (число, місяць, рік), за який стягується з пеня, не визначив за невиконання якого саме зобов'язання нараховується пеня та її сума (окремо по кожному із порушених зобов'язань) та не визначив суму (окремо по кожному із порушених зобов'язань) сплаченої відповідачем пені, не надав відповідного розрахунку пені на суму 927,28грн. із зазначенням на яку суму нарахована пеня (на тіло кредиту, проценти чи комісію), період нарахування, кількість днів прострочки, ставка пені та розмір пені, суми здійснених оплат пені із деталізацією по зобов'язанням, що перешкоджає суду встановити фактичні обставини, які мають значення для розгляду питання правомірності вимог позивача до відповідача про стягнення пені та обґрунтованості позовних вимог в цій частині. За таких обставин, суд доходить висновку про залишення без розгляду відповідно до п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 927,28грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. Після усунення обставин, що зумовили залишення без розгляду частини позовних вимог, позивач згідно ч.4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України має право знову звернутися з ними до господарського суду в загальному порядку. У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України  та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, кредитні кошти, проценти за користування кредитом, комісію не сплатив і позовні вимоги не оспорив, а тому господарський суд з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 45543,79грн. заборгованості за кредитом; 2771,18грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 409,89грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. Залишити без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 927,28грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором відповідно до п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1827,00грн судового збору Керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 207, 525, 526, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Куппер групп» (вул. Комсомольська,37, м. Чернігів, банківські реквізити не повідомлені, ідентифікаційний код 37375386) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги,50, м. Дніпропетровськ, банківські реквізити не повідомлені, ідентифікаційний код 14360570) 45543грн.79коп. заборгованості по кредиту, 2771грн.18коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 409грн.89коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 1827грн.00коп. судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.   3. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 927грн.28коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань залишити без розгляду. Повний текст рішення складено  31.03.2015р.           Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш