Ухвала

від 30.03.2015 по справі 805/286/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року справа №805/286/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання: Куленко О.Д.

за участю представників:

від позивача: Бакало І.О., Єршова Н.В.

від відповідача ДПІ: Колеснікова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року по адміністративній справі № 805/286/15-а за позовом за позовом Приватного акціонерного товариства «Промснаб», м. Костянтинівка до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року позов Приватного акціонерного товариства «Промснаб» задоволений у повному обсязі (а.с.36, 37-40 т.2).

Визнано протиправними дії Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області по коригуванню в АІС «Податковий блок» розділ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» показників, визначених Приватним акціонерним товариством «Промснаб» в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 16 червня 2014 року № 211/05-14-22-03-23598984.

Зобов'язано Костянтинівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» в розділі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники, визначені Приватним акціонерним товариством «Промснаб» в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року з урахуванням додатків до декларацій, що були відкориговані на підставі акту позапланової невиїзної документальної перевірки від 16 червня 2014 року № 211/05-14-22-03-23598984.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка ухвалена без надання вірної правової оцінки, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю (а.с.45-48 т.2).

Апелянт доводи апеляційної скарги зводить до безтоварності господарських операцій здійснених у лютому 2014 року між ПрАТ «Промснаб» та ПП «Мегамет» з придбання свинцю. З огляду на що, наполягає на тому, що його дії по проведенню перевірки, складанню акту відповідають вимогам діючого законодавства, не порушують охоронюваних законом прав та інтересів позивача з огляду на той факт, що висновки акту є службовим документом, носієм доказової інформації, відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків, а включення відповідачем до бази даних інформації про перевірку, не створює жодних перешкод для діяльності платника податків.

Представники позивача заперечували проти доводів апеляційної скарги.

Представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати постанову та відмовити у задоволенні вимог позивача.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПрАТ «Промснаб» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 23598684, за адресою: м. Костянтинівка, вул. Б. Хмельницького,1, що підтверджується випискою з ЄДР від 30 вересня 2014 року, довідкою ЄДРПОУ, статутом, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29 листопада 2010 року № 100310930, виданого Костянтинівською ОДПІ, зареєстроване платником податку на додану вартість з 14 липня 1997 року, знаходиться на податковому обліку Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції.

Позивачем до відповідача подана декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року від 20 травня 2014 року, відповідно до якої в рядку 9 визначена загальна сума податкових зобов'язань в сумі 1174813 грн., в рядку 17 визначена сума податкового кредиту в розмірі 14853974 грн.

Листом від 20 травня 2014 року № 20/05 позивачем відповідачу надані копії видаткових та податкових накладних до декларації з податку на додану вартість додаток 8 за квітень 2014 року.

Листом від 22 травня 2014 року № 2187/10/05-14-22-2-13-3 відповідачем витребувані у позивача пояснення та їх документальне підтвердження щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень 2014 року з контрагентом Приватне підприємство «Мегамет». Листом від 5 червня 2014 року за вих. № 5/6 позивач надав відповідачу письмові пояснення та копії підтверджуючих документів.

10 червня 2014 року відповідачем прийнятий наказ № 398 про проведення перевірки позивача з питань дотримання правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з Приватним підприємством «Мегамет» (надалі - ПП «Мегамет») за квітень 2014 року з 10 червня 2014 року тривалістю 5 робочих днів у зв'язку із отриманням податкової інформації, що свідчить про можливі порушення позивачем своєчасності сплати податку на додану вартість за квітень 2014 року та наданням не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит відповідача.

16 червня 2014 року відповідачем складений акт № 211/05-14-22-03-23598684 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ПП «Мегамет» (код ЄДРПОУ 32296876) за квітень 2014 року (а.с.46-80).

За висновком даного акту, перевіркою встановлено порушення підпункту 201.10 статті 201, пунктів 198.1, 198.3, 198.2, 198.6 статті198, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за рахунок завищення податкового кредиту за квітень 2014 року в сумі 14850000 грн., завищення податкових зобов'язань за квітень 2014 року на 1172342 грн., в результаті чого завищено суму від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2014 року в сумі 13677658 грн.

За результатами перевірки на підставі акту від 16 червня 2014 року відповідачем податкових повідомлень-рішень не приймалося.

20 червня 2014 року позивачем подані заперечення до акту перевірки, 27 червня 2014 року відповідачем розглянуті дані заперечення листом № 2667/07/05-14-22-03-13 та висновки акту перевірки від 16 червня 2014 року визнані правомірними.

З акту перевірки (стор. 2) вбачається, що 5 червня 2014 року позивачем надані відповідачу документи не в повному обсязі, а саме не надані наступні документи, які підтверджують фактичне проведення операцій та отримання товару: журнал реєстрації довіреностей, товарно-транспортні накладні або інші перевізні документи за лютий 2014 року, сертифікати відповідності, сертифікати якості. В ході проведення перевірки відповідачем були використані наступні документи (стор. 8-9 акту): податкова декларація позивача з податку на додану вартість за квітень 2014 року, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, договір від 31 січня 2014 року № 5, укладений між позивачем та ПП «Мегамет», специфікації № 1-10 до даного договору, акти приймання-передачі свинцю С3С, копії податкових накладних, виданих позивачу ПП «Мегамет» від 3 лютого 2014 року № 37, від 6 лютого 2014 року № 38, від 10 лютого 2014 року № 39, від 12 лютого 2014 року № 40, від 14 лютого 2014 року № 41, від 17 лютого 2014 року № 42, від 19 лютого 2014 року № 43, від 21 лютого 2014 року № 44, від 24 лютого 2014 року № 45, від 27 лютого 2014 року № 46 (на загальну суму податку на додану вартість 14850000 грн.); копії видаткових накладних, акти приймання-передачі векселів № 1-10 від 15 травня 2014 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, 621 з ПП «Мегамет» за травень 2014 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 з ПП «Мегамет» за лютий 2014 року, виписка з журналу реєстрації векселів позивача за травень 2014 року.

Відповідачем під час перевірки встановлено, що суми податку на додану вартість по податковим накладним за лютий 2014 року в сумі 14850000 грн. по взаємовідносинам з ПП «Мегамет» включені позивачем в декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року. З акту перевірки (стор. 13-14) вбачається, що ПП «Мегамет» зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців з 24 січня 2003 року, має дійсне свідоцтво платника податку на додану вартість від 4 лютого 2003 року № 956378, останню звітність підприємством було подано за лютий 2014 року. Як зазначено вище, договір позивачем з даним підприємством укладений у січні 2014 року, податкові, видаткові накладні видані у лютому 2014 року. На стор. 19 акту перевірки визначено, що податкові накладні, які були виписані ПП «Мегамет» у лютому 2014 року не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. З додатку 8 до декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року «Заява про відмову постачальника надати податку накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних» вбачається, що позивач заявив про порушення ПП «Мегамет» порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних по виданим даним підприємством десяти податкових накладних у лютому 2014 року. Позивачем до перевірки були надані картки складського обліку матеріалів про отримання свинцю від ПП «Мегамет», також в акті перевірки зазначено, що позивач використовував у своїй діяльності офісні, виробничі (торговельні, складські) приміщення, та має основні фонди, згідно фінансового звіту за 2013 рік залишкова вартість основних засобів складає 13850,1 тис. грн. На підтвердження подальшої реалізації отриманого товару від ПП «Мегамет» позивачем надані відповідачу для перевірки: договір від 1 квітня 2014 року № 1/04 на поставку свинцю, укладений між позивачем та Приватним акціонерним товариством «Свинець» (надалі ПрАТ «Свинець»). За даним договором позивачем у травні 2014 року видані ПрАТ «Свинець» податкові накладні. 3 лютого 2014 року між позивачем та ПрАТ «Свинець» укладений договір зберігання № 7/03-14, за умовами якого в наступному складені акти приймання-передачі товару (свинець) у лютому 2014 року.

Згідно з листом від 15 серпня 2014 року № 628 ПрАТ «Свинець» не скористалося у повному обсязі податковим кредитом по виданим позивачем податковим накладним у травні 2014 року у зв'язку із отриманням інформації про те, що актом Костянтинівської ОДПІ виключені суми податку на додану вартість по господарським операціям позивача з ПрАТ «Свинець». З акту перевірки від 16 червня 2014 року вбачається, що відповідач визначив завищення позивачем податкових зобов'язань в сумі 1172342 грн. за квітень 2014 року по взаємовідносинам з ПрАТ «Свинець».

З огляду на характер спірних правовідносин, суд першої інстанції внаслідок відсутності прийнятого податковим органом належного рішення за наслідками проведеної перевірки вирішуючи даний спір між сторонами, обґрунтовано виходив з предмету спору, а саме правомірності чи протиправності дій податкового органу щодо коригування показників податкової звітності позивача на підставі акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки. У зв'язку із чим відсутня необхідність в межах даної адміністративної справи надавати висновки щодо реальності або відсутності реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Мегамет» та між позивачем та ПрАТ «Свинець», а також наявності всіх необхідних документів для підтвердження податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за спірний період.

Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Так, Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року № 1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 1 січня 2013 року введено в експлуатацію ІС «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Як встановлено судом першої інстанції з витягів з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (надалі АІС «Податковий блок») розділ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», наданих суду відповідачем під час судового розгляду справи, на підставі висновків акту від 16 червня 2014 року № 211/05-14-22-03-23598684 відповідачем здійснене коригування показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1172342 та податкового кредиту в розмірі 14850000 грн., визначених позивачем в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року. Враховуючи, що ПП «Мегамет» та ПрАТ «Свинець» були задекларовані показники податкового зобов'язання та податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість, що також підтверджується витягом з АІС «Податковий блок» «Детальна інформація по декларації», внаслідок здійснення відповідачем коригування на підставі акту перевірки від 16 червня 2014 року № 211/05-14-22-03-23598984 показників, визначених позивачем в декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, відбулося штучне відхилення між показниками позивача та показниками його контрагентів.

Статтею 54 ПК України встановлено, що суми податкових та грошових зобов'язань визначаються або платником податків самостійно шляхом їх зазначення у податковій декларації або визначається контролюючим органом шляхом прийняття рішення про визначення сум грошового зобов'язання. Податковим кодексом України передбачено узгодження податкових зобов'язань.

Здійснюючи аналіз положень статті 74 Податкового кодексу України, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що Інформаційна автоматизована система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, та її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. В даному випадку такий порядок відповідачем був порушений. Відповідач за наслідками проведеної перевірки не приймав податкове повідомлення-рішення, на підставі якого після його узгодження можливо було внести дані до АІС «Податковий блок».

Таким чином, дії податкового органу у вигляді коригування показників в інформаційній базі можуть визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку. Самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі висновків акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення або без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує законні права та інтереси позивача і є протиправною.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, податкова інформація є різновидом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу, який у свою чергу, є способом здійснення податкового контролю. Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, є одним із різновидів податкового контролю, а відтак, враховуючи приписи Закону України «Про інформацію», вказана офіційна інформація державних органів повинна відповідати дійсності.

Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи відповідача про те, що вказана автоматизована інформаційна система створена тільки для службового користування, у зв'язку із чим коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача не може порушувати прав та інтересів останнього, оскільки ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності і її коригування можливе лише за наслідками узгодження грошових зобов'язань. Податкові органи використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, а розбіжності в цих показниках, як зазначив суд вище, призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції, що дії відповідача по коригуванню задекларованих платником податків (позивачем) показників у такий спосіб ставить суб'єкта господарювання (позивача) у правову невизначеність, оскільки, з одного боку наявні висновки акту перевірки про встановлені порушення податкового законодавства, а з іншого боку, відсутня можливість для оскарження податкового повідомлення-рішення контролюючого органу, яке б було прийнято за наслідками порушень, встановлених актом перевірки.

Колегія суддів також не приймає доводи відповідача на те, що він діяв в межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог чинного податкового законодавства, та зазначає, що єдиною підставою для внесення змін до АІС «Податковий блок», якими коригуються задекларовані показники, є наявність грошових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, прийнятого на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Тобто, у відповідача не було відповідного права коригувати позивачеві показники податкового кредиту та податкові зобов'язання, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому грошового зобов`язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України.

Жодних правових підстав щодо можливості коригування контролюючим органом показників податкового зобов'язання та податкового кредиту платника податків на підставі висновків акту перевірки без прийняття податкового повідомлення-рішення відповідач не навів не під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду.

Крім того, суд першої інстанції правильно зробив висновки щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду України від 9 грудня 2014 року. В постанові від 9 грудня 2014 року у справі № 21-511а14 Верховний Суд України здійснив наступний правовий висновок: для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Враховуючи, що в межах даної адміністративної справи суд визнає протиправними дії відповідача, судове рішення по даній адміністративній справі узгоджується із судовою практикою Верховного Суду України.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року по адміністративній справі № 805/286/15-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 березня 2015 року. У повному обсязі складена 31 березня 2015 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар