Рішення

від 25.03.2015 по справі 920/392/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.03.2015 Справа № 920/392/15

За позовом: Відділу освіти Білопільської районної державної адміністрації Сумської області

до відповідача: Комунального закладу Білопільської районної ради "Білопільська центральна районна лікарня", Сумська обл.

про стягнення 13032 грн. 29 коп.

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від позивача - Кандиба А.Ю.

від відповідача - не з'явився

при секретарі судового засідання Долгополовій Н.С.

Суть спору: позивач, відповідно до поданого позову, просить суд стягнути з відповідача безпідставно зараховані 13032,29 грн. та судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, направив заяву (вх. № 3601 від 24.03.2015), в якій просить проводити судове засідання без участі свого представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між відповідачем - Комунальним закладом Білопільської районної ради «Білопільська районна лікарня» та позивачем - Відділом освіти Білопільської районної державної адміністрації Сумської області було укладено договір № 396 від 17 грудня 2012 року про відшкодування витрат за надання комунальних послуг, відповідно до п.1.1. якого позивач здійснює відшкодування витрат відповідачу за надання комунальних послуг по теплопостачанню, водопостачанню, газо- та електропостачанню на опалювальній площі 4161,8 м 2 за адресою: Сумська обл., Білопільський район, смт. Улянівка, пл. Жовтневе, 3.

Згідно п. 3.1 договору відповідач зобов'язаний протягом опалювального періоду надавати комунальні послуги позивачу.

Пунктом 1.1. даного договору визначено предмет - це комунальні послуги по теплопостачанню, водопостачанню, газо- та електропостачанню.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем в рахунок № 222 від 17 грудня 2012 року на відшкодування витрат за комунальні послуги на суму 56923,53 грн. було самовільно, без згоди позивача включено, витрати на відшкодування техобслуговування котельні в сумі 13032,29 грн., що виявлено в ході проведення Сумською об'єднаною державною фінансовою інспекцією планової ревізії фінансово - господарської діяльності відділу освіти Білопільської районної державної адміністрації за період з 01.09.2012р. по 31.07.2014р.

Кошти, які були зазначені вище зараховані на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 2584 від 28 грудня 2012 року на відшкодування витрат за техобслуговування.

Згідно п.11 листа - вимоги Сумської ОДПІ від 26.11.2014р. №105-14/1459 до відповідача про усунення порушення зазначено, що ревізією повноти відшкодування відділом освіти витрат за отримані комунальні послуги встановлено, що відділом освіти здійснено відшкодування витрат техобслуговування котельні в сумі 13032,29 грн., що не передбачено умовами договору, чим порушено вимоги ст.ст. 173,174 Господарського кодексу України.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за своїм функціональним призначенням житлово - комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Враховуючи приписи вищевикладеної норми технічне обслуговування відноситься до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а не до комунальних послуг.

09.12.2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 01-15/2449 стосовно відшкодування коштів в сумі 13032,29 грн., на що відповідач надав відповідь, що в договорі помилково не вказано про відшкодування витрат, пов'язаних з технічним обслуговуванням, та перераховані позивачем кошти, згідно наданих рахунків, відповідач відшкодувати не може.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань .

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір № 396 від 17 грудня 2012 року про відшкодування витрат за надання комунальних послуг.

Додаткових угод, змін до договору та актів про виконання робіт по технічному обслуговуванню котельні сторони не складали та не підписували.

Як встановлено в ході судового розгляду даної справи, грошові кошти в сумі 13032,29 грн. були безпідставно перераховані на користь відповідача та отримані ним на свій рахунок коштів в дійсності відбулося без будь-якої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Ці положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вказані норми застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Таким чином, норми ст. 1212 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна чи самого потерпілого чи інших осіб або наслідком події.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Крім того, згідно п. 1.4. Інструкція Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно п. 2.35. Інструкція Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

З огляду на викладене, матеріалами даної справи доведено факт безпідставного набуття відповідачем грошових коштів в сумі 13032,29 грн.

А тому, враховуючи, що відповідачем не подано суду доказів на спростування позиції позивача, господарський суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, а грошові кошти в сумі 13032,29 грн., безпідставно набуті відповідачем, такими, що підлягають поверненню позивачу шляхом примусового стягнення.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» (41800, Сумська обл., м. Білопілля, вул., Маяковського, 27, код 02007489) на користь Відділу освіти Білопільської районної державної адміністрації Сумської області (41800, Сумська обл., м. Білопілля, вул. Шевченка, 27 ЄДРПОУ 02147701) 13032,29 грн.; 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 30.03.2015 року.

Суддя Ю.О. Зражевський