Постанова від 30.03.2015 по справі 826/19470/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2015 року 09:57 № 826/19470/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу № 2290 від 29.10.2014 року та податкового повідомлення-рішення № 0006792205 від 28.11.2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом» (надалі - позивач або ТОВ «НВП «Укртехно-Атом») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.10.2014 року № 2290;

- визнати протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» в результаті якої був складений акт від 13.11.2014 року № 5673/26-58-22-05-11/32955806;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.11.2014 року № 0006792205.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на відсутність у відповідача законних підстав для призначення та відповідно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» за липень 2014 року, результати якої були оформлені актом від 13.11.2014 року № 5673/26-58-22-05-11/32955806, а тому, як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 28.11.2014 року № 0006792205, що винесено на підставі даного акта перевірки, підлягає скасуванню як протиправне. Крім того, за твердженнями представника позивача, безпідставні висновки акта перевірки про незаконність формування ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» податкового кредиту за липень 2014 року на суму податку на додану вартість, сплаченого у складі вартості товарів, що були отримані від постачальника ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс», повністю спростовуються первинними документами, що наявні у позивача.

У судове засідання 03.02.2015 року з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у дане судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою.

При цьому, у судовому засіданні 26.01.2015 року представником відповідача подано до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і таким, що прийнято у межах та на підставі наявних у ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» порушеннями вимог норм п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Також, представник відповідача вказав на законність наказу від 29.10.2014 року № 2290 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» та дій працівника податкової інспекції по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача на підставі норм п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, оскільки податковою інформацією, яка свідчила про порушення позивачем податкового законодавства, є отриманий акт ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2014 року № 453/26-56-22-03-09/38536378 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Астапрод» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2013 року по 31.07.2014 року.

Суд у судовому засіданні 03.02.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві направила на адресу ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» письмовий запит щодо надання інформації та її документального підтвердження від 18.09.2014 року за № 18951/10/26-58-22-02-11 (далі - Запит), згідно якого, посилаючись на норми пп. 16.1.5 і пп. 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2 і пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України та обставину «у зв'язку із встановленням здійснення операцій (у тому числі існування розбіжностей, задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість, показників податкового кредиту та податкових зобов'язань)», вона запропонувала підприємству надати до податкової інспекції: «інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися…з наступними контрагентами: ТОВ «Укспецхолдинг» (ідентифікацій-ий код 39164440) і ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» (ідентифікаційний код 39203641) за період липень 2014 року» та письмові пояснення за відповідними критеріями.

Підставою для надання цього Запиту визначено перевірку названих контрагентів ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» за липень 2014 року (без конкретизації матеріалів перевірок).

Вказаний Запит відповідача Товариством отриманий 22.09.2014 року, що не заперечується відповідачем.

03.10.2014 року позивач подав у канцелярію ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві письмову відповідь (лист) від 02.10.2014 року б/н на вказаний Запит контролюючого органу, де наведена інформація про підприємство ТОВ «НВП «Укртехно-Атом», господарські операції з постачальниками матеріалів та обладнання протипожежного призначення (ТОВ «Укспецхолдинг» і ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс») та використання в подальшому таких товарів у власній господарській діяльності. Копія даного листа позивача від 02.10.2014 року наявна в матеріалах справи.

29.10.2014 року з урахуванням доповідної записки профільного структурного підрозділу податкової інспекції б/н і б/д начальником ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято рішення (наказ) за № 2290 про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Укртехно-Атом», відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, тривалістю 5 робочих днів з 31.10.2014 року.

Надалі, працівником ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно норм п. 78.1 і п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 29.10.2014 року № 2290 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» з питань правомірності нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» (ідентифікаційний код 39203641) за період липень 2014 року, за результатами якої складений акт від 13.11.2014 року № 5673/26-58-22-05-11/32955806 (надалі - акт перевірки).

Копію наказу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.10.2014 року № 2290 та повідомлення від 29.10.2014 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки направлені на адресу ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» 29.10.2014 року, що не заперечується позивачем.

У тексті цього акта перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, містяться висновки працівника податкової інспекції про завищення позивачем, в порушення норм п. 85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), показника податкового кредиту за місяць липень 2014 року на суму податку на додану вартість 52 560,00 грн. Епізод даного правопорушення відповідач пов'язує з фактом неправомірного формування ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» на підставі усної угоди купівлі-продажу, яке, на думку перевіряючого, не мало реальних можливостей для здійснення зазначених господарських операцій.

Зокрема, у своїй податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період липень 2014 року ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» включило податковий кредит на суму 52 560,00 грн. по взаємовідносинам з постачальником товарів (рахунок-фактура від 31.07.2014 року № СФ-310701, видаткова накладна від 31.07.2014 року № РН-0731/03 та податкова накладна від 31.07.2014 року № 55). Згідно пояснень перевіряємого підприємства, викладених в листі від 02.10.2014 року б/н доставка матеріалів та обладнання від ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» здійснювало власним транспортом, що знаходиться на балансі останнього. Розрахунки за вказаною господарською операцією здійснювалися в безготівковій формі.

Результати даної господарської операції також відображені у податковій звітності контрагента позивача за відповідний звітний період, а податкова накладна від 31.07.2014 року № 55 зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, перевіряючим були враховані висновки та обставини, викладені в акті ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2014 року № 453/26-56-22-03-09/38536378 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Астапрод» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2013 року по 31.07.2014 року, згідно якого встановлено відсутність реального здійснення вказаним підприємством (який, як встановлено перевіркою, являвся контрагентом-постачальником контрагента позивача ТОВ «К-Ріал Трейд») господарських операцій з придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, в свою чергу, дійшла висновку про відсутність у ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» достатніх правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 52 560,00 грн. за рахунок правочинів з постачальником товарів ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс». За результатами проведеної документальної перевірки зафіксоване заниження позивачем податку додану вартість за звітний період липень 2014 року в сумі 52 560,00 грн.

28.11.2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0006792205, яким визначила ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 78 840,00 грн., в т.ч. 52 560,00 грн. за основним платежем, 26 280,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи вищезазначені наказ на перевірку та податкове повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962, (який набрав чинності 01.03.2014 року та був чинний станом на момент існування спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 3

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

В ході судового розгляду також встановлено, що в липні 2014 року між ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» і ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» була укладена усна угода, згідно якої ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» поставив на адресу позивача товари (ендотерм в асортименті) на загальну суму 315 360,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 52 560,00 грн.).

Відповідно до письмових пояснень позивача, відвантаження товару відбувалося за адресою Постачальника та в подальшому перевезення такого товару здійснювалося ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» за допомогою власного автомобільного транспорту.

На підтвердження фактів здійснення ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» поставки товару на користь ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» та проведення розрахунків за такий отриманий товар позивач надав до суду копії наступних документів: рахунку-фактури від 31.07.2014 року № СФ-310701, видаткової накладної від 31.07.2014 року № РН-0731/03, податкової накладної від 31.07.2014 року № 55, витягу з книги обліку довіреності за 2014 рік, довідку та витяг з наказу Товариства від 01.03.2013 року № 16-к щодо призначення на посаду та переведення з посади на посаду ОСОБА_2; оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за липень 2014 року відносно контрагента ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс», платіжного доручення від 04.08.2014 року № 1074 з відміткою банку про проведення платежу.

Додатково позивач надав до суду копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» станом на 11.06.2014 року, довідки органу статистики відносно ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» станом на 24.06.2014 року, витягу з реєстру платників податку на додану вартість щодо ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» станом на 24.07.2014 року та наказу ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» від 03.06.2014 року про призначення ОСОБА_3 на посаду керівника цього підприємства.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також, відповідачем не було надано суду належних документальних доказів відсутності у контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вказаного правочину, зокрема, того, що ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» не було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку, а, відтак, суд приходить до висновку, що наявна у матеріалах справи копія податкової накладної від 31.07.2014 року, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за перевіряємий період, цілком відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до письмових пояснень позивача, викладених у тексті поданого позову та листі ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» від 02.10.2014 року (копія якого наявна в матеріалах справи), та усних пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні у даній справі, придбаний у ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» товар (сировина для вогнезахисного обробляння поверхонь металевих конструкцій - ендодерм) використовувалися у господарській діяльності ТОВ «НВП «Укртехно-Атом». Так, зокрема, ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» здійснює господарську діяльність у сфері пожежної та охоронної безпеки, що відповідає задекларованому підприємством виду господарської діяльності за КВЕД 45.31.2 - монтажні роботи систем пожежної і охоронної сигналізації. Протягом 2013 - 2014 років позивачем були укладені письмові договори із контрагентами-замовниками робіт і послуг (ТОВ «Ексіагроком», КП «Житлоінвестбуд-УКБ», ТОВ «Макспроф»), в ході виконання яких безпосередньо використовувалася зазначена сировина для вогнезахисного обробляння елементів металевих конструкцій, в обґрунтування чого позивач надав суду копії документів: договору на транспортно-експедиційне обслуговування від 12.05.2014 року № 1205/14, укладеного між позивачем (як Замовником) та ТОВ «Укртехно-Безпека» (Виконавець) щодо надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу за ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» (легкові та вантажний малотоннажний автомобілі); статуту ТОВ «НВП «Укртехно-Атом», ліцензійних документів, виданих ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» компетентними державними органами; штатного розпису ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» на 2014 рік, затвердженого 27.12.2013 року; договорів оренди об'єктів нерухомого майна (нежитлових приміщень) для розміщення офісу та складу; договорів від 14.11.2013 року № 61/И02223 та від 15.04.2014 року № 61/И02223/2014, укладених між ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» (Підрядник) і ТОВ «Ексіагроком» (Замовник) щодо поставки матеріалів (додаткових матеріалів) та здійснення робіт (додаткових робіт) з вогнезахисного обробляння металевих конструкцій цеху екстракції, рушально-віяльного відділення і котельні, із введенням в експлуатацію та наданням Замовнику акта погодженого держслужбою з питань надзвичайних ситуацій на об'єкті - «Комплекс будівель та споруд олійно-екстракційного заводу у м. Чугуєві Харківської області», та первинних документів до цих Договорів; податкової звітності ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» з податку на додану вартість за звітний період липень 2014 року та платіжного доручення про сплату позивачем суми податку за вказаний період.

Таким чином, зі змісту наведених вище документів вбачається наявність у позивача ділової мети на придбання у ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» в липні 2014 року матеріальних цінностей (сировини ендодерм).

Натомість, відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у підприємства ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб, на момент укладення і вчинення спірних правочинів.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на обставини, зафіксовані в акті ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 21.08.2014 року № 453/26-56-22-03-09/38536378 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Астапрод», оскільки такий акт (відповідачем надана до матеріалів справи роздруківка електронної копії такого акта від 21.08.2014 року) не містить відомостей про порушення контрагентом позивача (ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс») норм податкового, цивільного чи господарського законодавства.

Також, в силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 01.08.2014 року № 1858/26-53-22-03-21/38807520 не наведено правової норми, в силу якої на платника податку (покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (продавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012 року за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Так, з тексту акта перевірки вбачається, що працівником відповідача не заперечувався факт декларування та сплати як ТОВ «НВП «Укртехно-Атом», так і його контрагентом (за даними податкової звітності) суми податку на додану вартість за наслідками оспорюваного правочину (тобто, за звітні період липень 2014 року).

В ході розгляду даної справи відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочину (усної угоди), укладеного між ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» і підприємством ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс», а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження факту підписання первинних документів на підставі цього правочину неуповноваженими на те особами.

Зокрема, в акті перевірки позивача також відсутні відомості про визначення контрагенту позивача сум податкових зобов'язань у зв'язку з ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс» за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угоди з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, зокрема, у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач в ході судового розгляду даної справи будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» та/або його контрагента - ТОВ «Маджеро Інвест Сервіс», - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання оспорюваного правочину, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, до суду не подав.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 28.11.2014 року № 0006792205.

Що ж до решти позовних вимог ТОВ «НВП «Укртехно-Атом», то судом вбачається правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування наказу від 29.10.2014 року № 2290 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки» та для відмови в решті позову у зв'язку з наступним.

Правовий статус та порядок призначення і проведення позапланової невиїзної документальної перевірки визначений нормами ПК України.

Так, у розумінні пп. пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

У відповідності до п. 79.1 ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього

Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка, згідно із п. 79.2 ст. 79 цього Кодексу, проводиться посадовими особами органу контролюючого органу на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ ДПІ від 29.10.2014 року № 2290 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Укртехно-Атом» прийнято з посиланням на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України. Дана норма Кодексу викладена наступним чином: «Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу , в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

Таким чином, з контексту зазначеної норми ПК України слідує, що обов'язковою умовою призначення позапланової перевірки саме на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Одночасно, за правилами процитованих вище норм п. 79.1 і п. 79.2 ст. 79 ПК України, однією з обов'язкових умов проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовими особами контролюючого органу є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, що мають бути оформлені у відповідності до чинного законодавства.

Заперечуючи законність прийняття відповідачем наказу від 29.10.2014 року № 2290 позивач надав до суду копії листа-відповіді на письмовий запит ДПІ від 18.09.2014 року № 18951/10/26-58-22-02-11 (копія якого з відміткою про вручення такого запиту представнику підприємства 22.09.2014 року наявна в матеріалах справи) - пояснення від 02.10.2014 року б/н з доданими копіями документів (наявна відмітка вхідного штампу канцелярії ДПІ від 03.10.2014 року).

З урахуванням вищенаведеного суд погоджується із доводами позивача про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття рішення про призначення саме документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВП «Укртехно-Атом», що оформлено наказом від 29.10.2014 року № 2290, та як наслідок про протиправність останнього.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки такі дії контролюючого органу по проведенню перевірки та дії зі складання акта за результатами проведення такої перевірки є лише способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні КАС України, а є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника.

За відсутності подальших дій контролюючого органу із використання результатів перевірки наслідки відсутні, оскільки саме собою проведення перевірки не породжує жодних правових наслідків у платника податків вигляді певних прав та обов'язків (дана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014 року № К/800/12147/14).

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В адміністративному суді можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (тобто правові акти), що призводять до виникнення юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у певних осіб.

В свою чергу, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто, в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.

При цьому, оспорювані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь - якого обов'язку.

Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 17 ст. 2 КАС України, предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та з урахуванням наявних матеріалів справи судом вбачається, що самі по собі дії контролюючого органу з проведення документальної перевірки в даному випадку не є діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для позивача права та обов'язки. Натомість, позивачем в межах даної справи використано право на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень про сплату сум грошових зобов'язань - спірного податкового повідомлення-рішення від 28.11.2014 року № 0006792205, що було винесено за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, та визнано судом в даній справі таким, що прийнято протиправно, а тому права та інтереси позивача наразі захищені в належний спосіб.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу від 29.10.2014 року № 2290, а також визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від від 28.11.2014 року № 0006792205. В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову в їхньому задоволенні.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати наказ Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 29.10.2014 року № 2290.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.11.2014 року № 0006792205.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укртехно-Атом» (ідентифікаційний код: 32955806, адреса: 03110, м. Київ, вул. Івана Клименка, 25) судові витрати у розмірі 219,24 грн. (двохсот дев'ятнадцяти грн. 24 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (ідентифікаційний код: 39471390, адреса: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок