Постанова

від 30.03.2015 по справі 826/15124/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 березня 2015 року 16:20 № 826/15124/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Макс Стат» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2014 року № 0003932203 і № 0003922203, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Стат»» (надалі - позивач або ТОВ «Макс Стат») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2014 року № 0003932203 і № 0003922203.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.04.2014 року № 1652/26-56-22-03-09/37358821, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Макс Стат» з питань дотримання податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з постачальником товарів - ТОВ «Детемо», ТОВ «Імортель Груп», ТОВ «Торгівельна компанія «Будметінвест», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Скомп», ТОВ «Трейд Ентерпрайс», ТОВ «Ланкорн» - документально і нормативно не підтверджуються. На переконання представника позивача, реальність вказаних правочинів (письмових договорів поставок товарів) підтверджується належним чином оформленими первинними документами (видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними та ін.), що наявні у позивача. В свою чергу, за твердженнями останнього, позиція контролюючого органу про безтоварність вказаних правочинів ґрунтуються виключно на неналежних документальних доказах (актах інших податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, матеріалах досудового розслідування), а тому суперечать вимогам чинного законодавства України, з огляду на що податкові повідомлення-рішення від 21.05.2014 року № 0003932203 і № 0003922203 є такими, що винесені без належних на то правових підстав, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2015 року провадження у даній справі зупинялося, а ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2015 року провадження у справі поновлено та призначено до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 19.03.2015 року, з'явився представник відповідача, який проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, в яких зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті у межах та на підставі наявних у ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «Макс Стат» порушень вимог податкового законодавства.

При цьому, від представника позивача 19.03.2015 року через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З огляду на викладене вище, суд у судовому засіданні 19.03.2015 року на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

У ході судового розгляду встановлено, що протягом періоду з 08.04.2014 року по 14.04.2014 року працівником ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 08.04.2014 року № 404, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Макс Стат» з питань дотримання податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з рядом суб'єктів господарювання, втому числі з ТОВ «Детемо» (ідентифікаційний код 37563821) за весь період взаємовідносин, ТОВ «Імортель Груп» (ідентифікаційний код 31663229) за січень і лютий 2013 року, ТОВ «ТК «Будметінвест» (ідентифікаційний код 36097225) за березень 2013 року, ТОВ «Спецагроресурс» (ідентифікаційний код 38112611) за липень 2012 року, ТОВ «Скомп» (ідентифікаційний код 38256357) за жовтень-грудень 2012 року і січень 2013 року, ТОВ «Трейд Ентерпрайс» (ідентифікаційний код 37450122) за травень 2012 року, ТОВ «Ланкорн» (ідентифікаційний код 38329461) за червень і липень 2013 року, за результатами якої складений акт від 22.04.2014 року № 1652/26-56-22-03-09/37358821 (надалі - акт перевірки).

У тексті цього акта перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, містяться висновки працівника податкової інспекції про завищення позивачем, в порушення норм пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 22.1 ст. 22, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 і п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), показника валових витрат за 2012 рік на загальну суму 1 395 034 грн. (в тому числі за 1-ий квартал 2012 року на суму 134 101 грн., за 2-ий квартал 2012 року - 149 954 грн., за 3-ій квартал 2012 року - 85 397 грн., 4-ий квартал 2012 року - 1 025 582 грн.) та показника податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість в сумі 486 725 грн. (в тому числі за лютий 2012 року в сумі 3 866 грн., за березень 2012 року - 22 954 грн., за квітень 2012 року - 18 920 грн., за травень 2012 року - 11 070 грн., за липень 2012 року - 17 079 грн., за жовтень 2012 року - 66 952 грн., за листопад 2012 року - 38 950 грн., за грудень 2012 року - 99 215 грн., за січень 2013 року - 12 580 грн., за лютий 2013 року - 108 021 грн., за березень 2013 року - 36 386 грн., за червень 2013 року - 38 341 грн., за липень 2013 року - 12 391 грн., в порушення п. 22.1 ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 ПК України. Епізоди даних податкових правопорушень відповідач пов'язує з фактом неправомірного врахування ТОВ «Макс Стат» при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість витрат на придбання товарів у підприємств ТОВ «Детемо», ТОВ «Імортель Груп», ТОВ «ТК «Будметінвест», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Скомп», ТОВ «Трейд Ентерпрайс» і ТОВ «Ланкорн», які, на думку перевіряючого, не мали реальних можливостей для здійснення зазначених господарських операцій.

Відповідно до наданих позивачем до перевірки первинних документів, згідно супровідного листа від 14.04.2014 року № 14 (договори з додатками, прибуткові та податкові накладні, акти прийому-передачі векселя), податкової звітності, а також іншої наявної податкової інформації перевіряючим встановлено декларування ТОВ «Макс Стат» показників валових витрат і податкового кредиту в наступних розмірах:

- витрат в сумі 228 703 грн. (в тому числі за 1-ий квартал 2012 року - 134 101 грн., за 2-ий квартал 2012 року - 94 602 грн.) та податкового кредиту за лютий 2012 року в сумі 3 866 грн., за березень 2012 року - 22 954 грн., за квітень 2012 року - 18 920 грн. по господарських операціях з ТОВ «Детемо» (договір поставки від 26.01.2012 року, перелік наданих до перевірки первинних документів наведені на стор. 7 - 8, 32 - 34 акта перевірки);

- витрат за 4-ий квартал 2012 року в сумі 1 025 582 грн. та податкового кредиту за жовтень 2012 року в сумі 66 952 грн., за листопад 2012 року - 38 950 грн., за грудень 2012 року - 99 215 грн. по господарських операціях з ТОВ «Скомп» (договори купівлі-продажу від 31.08.2012 року № 334 та від 08.10.2012 року № 08/10-12, наданих до перевірки первинних документів наведені на стор. 11 - 12, 36 - 37 акта перевірки);

- податкового кредиту за січень 2013 року в сумі 2 580 грн. і за лютий 2013 року - 108 021 грн. по господарських операціях з ТОВ «Імортель Груп» (договір купівлі-продажу від 10.12.2012 року № 10/12-12, наданих до перевірки первинних документів наведені на стор. 14 - 15, 38 - 39 акта перевірки);

- податкового кредиту за березень 2013 року в сумі 36 386 грн. по господарських операціях з ТОВ «ТК «Будметінвест» (договір купівлі-продажу від 01.03.2013 року № 15, наданих до перевірки первинних документів наведені на стор. 16 - 17, 41 - 42 акта перевірки);

- витрат за 2-ий квартал 2012 року в сумі 55 352 грн. та податкового кредиту за травень 2012 року в сумі 11 070 грн. по господарських операціях з ТОВ «Трейд Ентерпрайс» (договір поставки від 09.04.2012 року № 04-15, перелік наданих до перевірки первинних документів наведені на стор. 18, 43 акта перевірки);

- витрат за 3-ий квартал 2012 року в сумі 85 397 грн. та податкового кредиту за липень 2012 року в сумі 17 079 грн. по господарських операціях з ТОВ «Спецагроресурс» (договір поставки від 02.07.2012 року № Сп-07/12, перелік наданих до перевірки первинних документів наведені на стор. 19 - 21, 44 - 46 акта перевірки);

- податкового кредиту за червень 2013 року в сумі 38 341 грн. та за липень 2013 року - 12 391 грн. по господарських операціях з ТОВ «Ланкорн» (договір поставки від 03.06.2013 року № 03/06-13, наданих до перевірки первинних документів наведені на стор. 22 - 23, 47 - 48 акта перевірки).

При цьому, в акті перевірки зафіксовано про ненадання перевіряємим підприємством до перевірки документів, які підтверджують: факт транспортування та доставки товарів на склад покупця (ТОВ «Макс Стат»), як то: подорожні листи, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару та ін.; факт реального отримання товарів - супровідних документів на товарі (зокрема, сертифікатів якості та відповідності товарів); факт оприбуткування та зберігання отриманих товарів на складі відповідно до номенклатури, та подальшу їх реалізацію

Також, під час документальної перевірки позивача працівником відповідача враховані висновки та обставини, наведені в акті Ірпінської ОДПІ Київської області ГУ Міндоходів у Київській області від 22.05.2013 року № 165/22-4/37563821 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Детемо» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 16.02.2011 року по 28.02.2013 року; акті Ірпінської ОДПІ Київської області ГУ Міндоходів у Київській області від 11.07.2013 року № 248/22-4/38256357 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скомп» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 30.05.2012 року по 31.05.2013 року; акті Ірпінської ОДПІ Київської області ГУ Міндоходів у Київській області від 11.07.2013 року № 247/22-4/38256357 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Імортель Груп» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями; акті Ірпінської ОДПІ Київської області ГУ Міндоходів у Київській області від 25.04.2013 року № 1485/22.5/36097225 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТК «Будметінвест» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за березень 2013 року; акті ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.05.2013 року № 1714/22-04/37450122 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Трейд Ентерпрайс» щодо підтвердження господарських відносин платником податків ТОВ «Маркітант груп» за травень і червень 2012 року; довідці ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 12.10.2012 року № 145/38112611 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Спецагроресурс» щодо непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за періоди липень і серпень 2012 року; акті Західно-Донбаської ДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровському районі від 23.08.2013 року № 11/22.3-38329461 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ланкорн», якими не підтверджено реальність здійснення названими підприємствами операцій з придбання товарів (послуг) у контрагентів-постачальників та операцій з продажу таких товарів (послуг) контрагентам-покупцям, а також наявні посилання на факти фіктивності створення певних суб'єктів господарювання - ТОВ «Детемо», ТОВ «Скомп», ТОВ «Імортель Груп» - за даними підрозділів податкової міліції.

На підставі вищевикладеного, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дійшла висновку про відсутність у ТОВ «Макс Стат» достатніх правових підстав для формування сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок нереальних правочинів з підприємствами ТОВ «Детемо», ТОВ «Імортель Груп», ТОВ «ТК «Будметінвест», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Скомп», ТОВ «Трейд Ентерпрайс» і ТОВ «Ланкорн».

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «Макс Стат» перевіряючий дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 292 957 грн. (в тому числі за 1-ий квартал 2012 року в сумі 28 161 грн., півріччя 2012 року - 59 652 грн., 9-ть місяців 2012 року - 77 585 грн., 2012 року - 292 957 грн.) та податку додану вартість на загальну суму 486 725 грн. (в тому числі за лютий 2012 року - 3 866 грн., за березень 2012 року - 22 954 грн., за квітень2012 року - 18 920 грн., за травень 2012 року - 11 070 грн., за липень 2012 року - 17 079 грн., за жовтень 2012 року - 66 952 грн., за листопад 2012 року - 38 950 грн., за грудень 2012 року - 99 215 грн., за січень 2013 року - 12 580 грн., за лютий 2013 року - 108 021 грн., за березень 2013 року - 36 386 грн., за червень 2013 року - 38 341 грн. і липень 2013 року - 12 391 грн.

21.05.2014 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі вказаного акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- за № 0003922203, яким визначило ТОВ «Макс Стат» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 439 436,00 грн., в т.ч. 292 957,00 грн. за основним платежем, 146 479,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0003932203, яким визначило ТОВ «Макс Стат» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 730 088,00 грн., в т.ч. 486 725,00 грн. за основним платежем, 243 363,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України, а саме: згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 цього Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Порядок обчислення податку на прибуток визначений ст. 152 ПК України.

При цьому, відповідно до п 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу.

Одночасно, нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Нормами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме: Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011року № 1379, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071 (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент існування спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Положення № 88), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 14.01.2015 року К/9991/72258/12, від 21.10.2014року № К/800/6170/14 та від 26.08.2014року № К/800/6501/14, «податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок довести обставини, що слугували підставою для прийняття оспорюваного акта індивідуальної дії, покладається на податкову інспекцією як на суб'єкта владних повноважень. Разом з тим, дане правило не виключає обов'язку платника довести обґрунтованість сформованих ним податкового кредиту по операціям з придбання товарів (робіт, послуг)» та «…правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах , а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податків.».

У ході судового розгляду також встановлено, що протягом 2012 - 2013 років ТОВ «Макс Стат» (Покупець) уклало з підприємствами-постачальниками товарів однотипні за змістом письмові договори купівлі-продажу та договори поставок товарів, а саме:

- договір купівлі-продажу від 10.12.2012 року за № 10/12-12 з ТОВ «Імортель Груп» (Продавець), договір поставки від 02.07.2012 року за № Сп-07/12 з ТОВ «Спецагроресурс» (Продавець), договір купівлі-продажу від 03.06.2013 року за № 03/06-13 з ТОВ «Ланкорн» (Продавець), договір поставки від 01.03.2013 року № 15 з ТОВ «ТК «Будметінвест» (Продавець), договір поставки від 09.04.2012 року за № 04-15 з ТОВ «Трейд Ентерпрайс» (Постачальник), договір поставки від 26.01.2012 року за № 12 з ТОВ «Детемо» (Продавець), договір купівлі-продажу від 31.08.2012 року за № 334 та від 08.10.2012 року за № 08/10-12 з ТОВ «Скомп» (Продавець).

Відповідно до умов вказаних договорів купівлі-продажу та поставок Продавець (Постачальник) зобов'язаний передати у власність Покупця товар, а Покупець, в свою чергу - прийняти і оплатити вартість товару (в тому числі на підставі виставлених рахунків на оплату). Найменування та ціна на товар, що поставляється, його асортимент і кількість, загальна сума партії поставки вказується у специфікаціях та/або у видаткових накладних.

В деяких Договорах визначено, що місцезнаходженням товарів є склад Продавця (Постачальника), але в будь-якому випадку транспортні витрати по перевезенню товару несе Покупець. Факт отримання товару Покупцем підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Положеннями усіх перелічених вище договорів (окрім договору поставки від 09.04.2012 року № 04-15) якість товарів має супроводжуватися сертифікатами якості.

Порядок розрахунків за такими договорами визначений в п. 3 цих Договорів, та полягає в наступному: форма розрахунків - безготівкова шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (за попередньою письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків не заборонені чинним законодавством). Покупець оплачує товар з відстрочкою платежу 120 днів (згідно договорів від 10.12.2012 року № 10/12-12, від 02.07.2012 року № Сп-07/12, від 03.06.2013 року № 03/06-13, від 26.0.12012 року № 12, від 31.08.2012 року № 334 та від 08.10.2012 року), з відстрочкою платежу на термін 10 місяців - згідно договору від 09.04.2012 року № 04-15, в якості гарантійного зобов'язання Покупець емітує і передає на адресу Постачальника свій вексель (без права випуску його на ринок цінних паперів). Після проведення розрахунків з оплати товару Покупцем, Постачальник зобов'язаний повернути вексель Емітенту. Крім того згідно договору від 01.03.2013 року № 15 оплата за товар Здійснюється Покупцем безпосередньо шляхом перерахування коштів на банківських рахунок Продавця за наданими реквізитами поетапно.

На підтвердження фактів отримання від зазначених вище підприємств-постачальників товарів та оплати вартості таких товарів позивач надав до суду копії наступних документів:

- по господарських операціях з ТОВ «Імортель Груп»: специфікацій до договору від 10.12.2012 року № 10/12-12; видаткових накладних від 16.01.2013 року № СК-0000007, від 23.01.2013 року № СК-0000013, від 04.02.2013 року № СК-0000001, від 15.02.2013 року № СК-0000008, від 19.02.2013 року № СК-0000011, від 22.02.2013 року № СК-0000013, від 27.02.2013 року № СК-0000019, всього на загальну суму 723 603,86 грн. (з ПДВ) (місце складання видаткових накладних значиться м. Буча); податкових накладних від 16.01.2013 року № 7, від 23.01.2013 року № 13, від 04.02.2013 року № 1, від 15.02.2013 року № 8, від 19.02.2013 року № 11, від 22.02.2013 року № 13, від 27.02.2013 року № 19, всього на загальну суму ПДВ 120 600,65 грн.; простих векселів серії АА № 2610367 номінальною вартістю 75 478,32 грн., складеного 01.02.2013 року (граничний строк пред'явлення до оплати 01.02.2018 року) та серії АА № 2610369 номінальною вартістю 648 125,56 грн., складеного 01.03.2013 року (граничний строк пред'явлення до оплати 01.03.2018 року), актів прийому-передачі векселів від 01.02.2013 року та від 01.03.2013 року; документів на підтвердження перевезення придбаних товарів - договорів-заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом з ТОВ «Феліс-Електрик», товарно-транспортних накладних (згідно яких автопідприємством значиться ТОВ «Феліс-Електрик», замовником перевезень та вантажоодержувачем - ТОВ «Макс Стат», вантажовідправником - ТОВ «Імортель Груп», пунктом навантаження - Київська область, м. Буча, вул. Тургенєва, 1, а пункт розвантаження - м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2 (при цьому, в колонці 8 «З вантажем слідують документи» даних ТТН наявні посилання на супровідні документи (без зазначення найменувань) з реквізитами відмінними від реквізитів видаткових накладних, що слідували разом з вантажем, копії яких позивач до суду не пред'явив та пояснень щодо причин неможливості надання останніх не надав), актів прийому виконаних послуг, оформлених на підставі відповідних договорів-заявок з ТОВ «Феліс-Електрик».

- по господарських операціях з ТОВ «Спецагроресурс»: специфікацій до договору від 02.07.2012 року № Сп-07/12; видаткових накладних від 02.07.2012 року № 70231, від 03.07.2012 року № 70329, всього на загальну суму 102 476,21 грн. (з ПДВ)(місце складання таких видаткових накладних - м. Дніпропетровськ); податкових накладних від 02.07.2012 року № 70231 і від 03.07.2012 року № 70329, всього на загальну суму ПДВ - 17 079,37 грн.; простого векселя серії АА № 2320349 номінальною вартістю 102 476,21 грн., складеного 31.07.2012 року (граничний строк пред'явлення до оплати 31.07.2017 року), акта прийому передачі векселя від 31.07.2012 року; документів на підтвердження перевезення придбаних товарів - договорів-заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом з ТОВ «Феліс-Електрик», товарно-транспортних накладних (згідно яких автопідприємством значиться ТОВ «Феліс-Електрик», замовником перевезень та вантажоодержувачем - ТОВ «Макс Стат», вантажовідправником - ТОВ «Спецагроресурс», пунктом навантаження - м. Дніпропетровськ, просп.. Гагаріна, 12, прим. 1, а пункт розвантаження - м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2 (при цьому, в колонці 8 «З вантажем слідують документи» даних ТТН наявні посилання на супровідні документи без зазначення найменування, з реквізитами (дата, №), що відповідають реквізитам видаткових накладних. Відомості про передачу разом з вантажем інших документів, як то сертифікатів якості/відповідності на товар, в даних ТТН відсутні), актів прийому виконаних послуг, оформлених на підставі відповідних договорів-заявок з ТОВ «Феліс-Електрик»;

- по господарських операціях з ТОВ «Ланкорн»: специфікацій до договору від 03.06.2013 року № 03/06-13; видаткових накладних від 19.06.2013 року № 61913, від 26.06.2013 року № 062650, від 26.06.2013 року № 62625, від 04.07.2013 року № 070410, всього на загальну суму 304 392,15 грн. (місце складання даних видаткових накладних - м. Павлоград); податкових накладних від 19.06.2013 року № 500, від 26.06.2013 року № 621, від 26.06.2013 року № 607, від 04.07.2013 року № 154, всього на загальну суму ПДВ - 50 732,03 грн.; простих векселів серії АА № 2610428 номінальною вартістю 230 046,89 грн., складеного 01.07.2013 року (граничний строк пред'явлення до оплати 01.07.2018 року) та серії АА № 2610429 номінальною вартістю 74 345,26 грн., складеного 01.08.2013 року (граничний строк пред'явлення до оплати 01.08.2018 року), актів прийому-передачі векселів від 01.08.2013 року та від 01.03.2013 року; документів на підтвердження перевезення придбаних товарів - договорів-заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом з ТОВ «Феліс-Електрик», товарно-транспортних накладних (згідно яких автопідприємством значиться ТОВ «Феліс-Електрик», замовником перевезень та вантажоодержувачем - ТОВ «Макс Стат», вантажовідправником - ТОВ «Ланкорн», пунктом навантаження - Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Ватоліної, 4, а пункт розвантаження - м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2 (при цьому, в колонці 8 «З вантажем слідують документи» даних ТТН наявні посилання на супровідні документи без зазначення найменування, з реквізитами (дата, №), що відповідають реквізитам видаткових накладних. Відомості про передачу разом з вантажем інших документів, як то сертифікатів якості/відповідності на товар, в таких ТТН відсутні), актів прийому виконаних послуг, оформлених на підставі відповідних договорів-заявок з ТОВ «Феліс-Електрик»;

- по господарських операціях з ТОВ «Торгівельна компанія «Будметінвест»: специфікацій до договору від 01.03.2013 року № 15; видаткових накладних від 15.03.2013 року № БМ-0000099, від 21.03.2013 року № БМ-0000140, від 22.03.2013 року № БМ-0000149, всього на загальну суму 218 313,68 грн. (з ПДВ) (місце складання даних видаткових накладних - м. Київ); податкових накладних від 15.03.2013 року № 99, від 21.03.2013 року № 140, від 22.03.2013 року № 149, всього на загальну суму ПДВ - 36 385,61 грн.; виписок банку по особовому рахунку ТОВ «Макс Стат» за 22.04.2013 року та 25.04.2013 року (розрахункові рахунки обох сторін відкритті в одній і тій самій філії АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (МФО 313731); документів на підтвердження перевезення придбаних товарів - договорів-заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом з ТОВ «Феліс-Електрик», товарно-транспортних накладних (згідно яких автопідприємством значиться ТОВ «Феліс-Електрик», замовником перевезень та вантажоодержувачем - ТОВ «Макс Стат», вантажовідправником - ТОВ «ТК «Будметінвест», пунктом навантаження - Київська область, м. Бровари, вул. Лебидинська, 4 (однак згідно рішення Броварської міської ради Київської області від 16.02.2012 року № 551-19-06 «Про затвердження переліку назв вулиць, провулків, площ, бульвару та майдану на території м. Бровари» вулиця «Лебидинська» в переліку затверджених назв вулиць по місту не значиться ), а пункт розвантаження - м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2 (при цьому в колонці 8 «З вантажем слідують документи» даних ТТН наявні посилання на супровідні документи без зазначення найменування, з реквізитами (дата, №), що відповідають реквізитам видаткових накладних. Відомості про передачу разом з вантажем інших документів, як то сертифікатів якості/відповідності на товар, в таких ТТН відсутні), актів прийому виконаних послуг, оформлених на підставі відповідних договорів-заявок з ТОВ «Феліс-Електрик»;

- по господарських операціях з ТОВ «Трейд Ентерпрайс»: специфікацій до договору від 09.04.2012 року № 04-15; видаткових накладних від 08.05.2012 року № ТЕ-10, від 10.05.2012 року № ТЕ-12, всього на загальну суму 66 422,70 грн. (з ПДВ) (місце складання даних видаткових накладних - м. Київ); податкових накладних від 08.05.2012 року № 10 та від 10.05.2012 року № 12, всього на загальну суму ПДВ - 11 070,45 грн.; виписки банку по особовому рахунку ТОВ «Макс Стат» за 26.02.2013 року; документів на підтвердження перевезення придбаних товарів - договорів-заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом з ТОВ «Феліс-Електрик», товарно-транспортних накладних (згідно яких автопідприємством значиться ТОВ «Феліс-Електрик», замовником перевезень та вантажоодержувачем - ТОВ «Макс Стат», вантажовідправником - ТОВ «Трейд Ентерпрайс», пунктом навантаження - м. Київ, вул. Саперне поле, 8, а пункт розвантаження - м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2 (при цьому в колонці 8 «З вантажем слідують документи» даних ТТН наявні посилання на супровідні документи без зазначення найменування, з реквізитами (дата, №), що відповідають реквізитам видаткових накладних), актів прийому виконаних послуг, оформлених на підставі відповідних договорів-заявок з ТОВ «Феліс-Електрик»;

- по господарських операціях з ТОВ «Детемо»: специфікацій до договору від 26.01.2012 року № 12; видаткових накладних від 01.02.2012 року № 14, від 06.03.2012 року № 32, від 16.03.2012 року № 61, від 02.04.2012 року № 22, від 02.04.2012 року № 23, від 18.04.2012 року № 97, від 19.04.2012 року № 110, від 31.03.2012 року № 457, всього на загальну суму 274 443,95 грн. (з ПДВ), - де відсутні відомості щодо місця поставки товарів/місця складання таких накладних; податкових накладних від 01.02.2012 року № 14, від 06.03.2012 року № 32, від 16.03.2012 року № 61, від 02.04.2012 року № 22, від 02.04.2012 року № 23, від 18.04.2012 року № 97, від 19.04.2012 року № 110, від 31.03.2012 року № 457, всього на загальну суму ПДВ 45 740,67 грн.; простих векселів серії АА № 2320344 номінальною вартістю 23 194,68 грн., складеного 29.02.2012 року (граничний строк пред'явлення до оплати 29.02.2017 року), серії АА № 2320345, номінальною вартістю 137 726,84 грн., складеного 02.04.2012 року (граничний строк пред'явлення до оплати 02.04.2017 року), та серії АА № 2320346 номінальною вартістю 113 522,43 грн., складеного 30.04.2012 року (граничний строк пред'явлення до оплати 30.04.2017 року), актів прийому-передачі векселів від 29.02.2012 року, від 02.04.2012 року та від 30.04.2012 року; документів на підтвердження перевезення придбаних товарів - договору перевезення вантажу від 26.01.2012 року № АЛ 260112 з ПП «Алтікс», товарно-транспортних накладних (згідно яких автопідприємством значиться ПП «Алтікс», замовником перевезень та вантажоодержувачем - ТОВ «Макс Стат», вантажовідправником - ТОВ «Детемо», пунктом навантаження - Київська область, м. Буча, вул.. Тупгенєва, 1, а пункт розвантаження - м. Київ, вул. Лебединська, 4; заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом з ПП «Алтікс», де графі «Адреса пункту розвантаження» значаться відомості відмінні від даних, що на ведені в ТТН - м. Бровари, вул. Лебидинська, 4 (при цьому, в колонці 8 «З вантажем слідують документи» даних ТТН наявні посилання на супровідні документи без зазначення найменування, з реквізитами (дата, №), що відповідають реквізитам видаткових накладних. Відомості про передачу разом з вантажем інших документів, як то сертифікатів якості/відповідності на товар, в таких ТТН відсутні), актів прийому виконаних послуг, оформлених на підставі договору від 26.01.2012 року № АЛ 260112 з ПП «Алтікс»;

- по господарським операціям з ТОВ «Скомп»: специфікацій до договорів від 31.08.2012 року № 334 та від 08.10.2012 року № 08/10-12; видаткових накладних від 31.10.2012 року № СК-12, від 29.11.2012 року № СК-22, від 29.12.2012 року № СК-47, від 29.12.2012 року № СК-48, від 29.12.2012 року № СК-49, від 29.12.2012 року № СК-50, від 29.12.2012 року № СК-51, від 29.12.2012 року № СК-52, від 29.12.2012 року № СК-53, від 30.12.2012 року № СК-54, від 30.12.2012 року № СК-55, від 30.12.2012 року № СК-56, від 30.12.2012 року № СК-57, від 30.01.2013 року № СК-0000025 (остання накладна до перевірки не надавалася), всього на загальну суму 1 238 006,52 грн. (з ПДВ) (місце складання даних видаткових накладних - м. Буча); податкових накладних від 31.10.2012 року № 12, від 29.11.2012 року № 22, від 29.12.2012 року № 47, від 29.12.21012 року № 48, від 29.12.2012 року № 49, від 29.12.2012 року № 50, від 29.12.2012 року № 51, від 29.12.2012 року № 52, від 29.12.2012 року № 53, від 30.12.2012 року № 54, від 30.12.2012 року № 55, від 30.12.2012 року № 56, від 30.12.2012 року № 57, від 30.01.2013 року № 25 (остання накладна до перевірки не надавалася), всього на загальну суму ПДВ - 206 334,42 грн.; простих векселів серії АА № 2610363 номінальною вартістю 401 710,92 грн., складеного 01.11.2012 року (граничний строк пред'явлення до оплати 01.11.2017 року), серії АА № 2610365, номінальною вартістю 233 700,00 грн., складеного 30.11.2012 року (граничний строк пред'явлення до оплати 30.11.2017 року), серії АА № 2610366 номінальною вартістю 595 287,60 грн., складеного 31.12.2012 року (граничний строк пред'явлення до оплати 31.12.2017 року), та серії АА № 2610368, номінальною вартістю 7 308,00 грн., складеного 01.02.2013 року (граничний строк пред'явлення до оплати 01.02.2018 року), актів прийому-передачі векселів від 01.11.2012 року, від 30.11.2012 року, від 31.12.2012 року та від 01.02.2013 року; документів на підтвердження перевезення придбаних товарів - договорів-заявок на перевезення вантажу автомобільним транспортом з ТОВ «Феліс-Електрик», товарно-транспортних накладних (згідно яких автопідприємством значиться ТОВ «Феліс-Електрик», замовником перевезень та вантажоодержувачем - ТОВ «Макс Стат», вантажовідправником - ТОВ «Скомп», пунктом навантаження - м. Івано-Франківськ, вул. Героїв Крут, 12, а пункт розвантаження - м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2 (при цьому, в колонці 8 «З вантажем слідують документи» даних ТТН наявні посилання на супровідні документи без зазначення найменування, з реквізитами (дата, №), що відповідають реквізитам видаткових накладних), актів прийому виконаних послуг, оформлених на підставі відповідних договорів-заявок з ТОВ «Феліс-Електрик».

На сьогоднішній день видані прості векселі вищеназваними підприємствами позивачу не поверталися та до оплати в установі банку також не пред'являлися, що не заперечується позивачем.

У судовому засіданні по даній справі представник відповідача посилався на факт підроблення договору поставки від 26.01.2012 року № 12 з підприємством ТОВ «Детемо», оскільки за даними автоматизованої інформаційної системи органів ДФС («Реєстраційні дані платника податків»), рахунок № 26004010311747 (валюта українська гривня) був відкритий ТОВ «Детемо» в ПАТ «МІБ» (МФО 380582) більше ніж через місяць після укладення зазначеного Договору, в тексті якого та видаткової накладної від 01.02.2012 року № 14 зафіксовані аналогічні реквізити розрахункового рахунку Постачальника. На підтвердження даних фактичних обставин представник відповідача надав до суду прінт-скрін з електронної бази даних (найменування бази даних не розшифровано), який судом не приймається до уваги як належний доказ за відсутності офіційних відомостей установи банку.

Разом з тим, судом враховано, що жодних інших первинних документів, оформлених на виконання та за результатами письмових договорів купівлі-продажу та поставок товарів з підприємствами ТОВ «Детемо», ТОВ «Імортель Груп», ТОВ «Торгівельна компанія «Будметінвест», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Скомп», ТОВ «Трейд Ентерпрайс», ТОВ «Ланкорн», зокрема: сертифікатів якості та/або відповідності на товари чи документальних доказів їх отримання від постачальників товарів (що безпосередньо обумовлено умовами договорів); документів на підтвердження фактів здійснення оплати вартості товарів за вказаними договорами після закінчення строків відстрочок платежів, встановлених зазначеними договорами, та або пояснень щодо наявності у ТОВ «Макс Стат» обґрунтованих причин для невиконання своїх зобов'язань за договорами поставок; оборотно-сальдових відомостей по певним контрагентам та в цілому по рахунку бухгалтерського обліку 28 «Товари на складі» за певні періоди, первинних документів (оформлення яких зумовлено положеннями Закон № 996-ХІV і Положення № 88, та передбачено Наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 року № 2 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291), на підтвердження фактів реального надходження на склад ТОВ «Макс Стат», обліку та відповідно збільшення обсягів залишків товарів за певними номенклатурами - позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин їхньої відсутності не надав.

Крім того, при оцінці правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату вартості придбаних у контрагента послуг, судом досліджувалась не лише реальність виконання цих операцій та їх документування, а й факт отримання позивачем доходу за наслідками подальшого використання результатів наданих послуг у відповідних податкових періодах.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У той же час, умовою відображення господарської операції у податковому обліку є її здійснення за наявності розумної економічної причини (ділової мети).

Аналогічно вказаному в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.11.2014 року № К/800/47453/14 зазначено, що: «…обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій. Оскільки, навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів».

Згідно усних пояснень представника позивача, наданих під час судового розгляду справи, придбані у перелічених вище підприємств були реалізовані ТОВ «Макс Стат» в подальшому іншим суб'єктам господарської діяльності-покупцям, на підтвердження чого позивач надав до суду копії наступних документів: відомостей про приймання-передачу матеріальних цінностей ОСОБА_2 (де відсутні посилання на найменування постачальників, реквізити товаросупровідних документів) та договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного 26.01.2012 року між ТОВ «Макс Стат» і працівником ОСОБА_3 (при цьому копій штатного розпису, затверджених станом на 2012 - 2013 роки, наказу про призначення ОСОБА_3 на посаду комірника в Товариства позивач до суду не подав та про причини їхньої відсутності не повідомив); договорів оренди (суборенди) приміщень для розміщення офісів та складських приміщень (зокрема, була надана копія договору суборенди нежитлового приміщення від 02.01.2013 року № 170Р (строком дії до 01.02.2014 року) щодо оренди ТОВ «Макс Стат» нежитлового приміщення (частини складу, площею 100 кв.м.) за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 2 (документальних доказів на підтвердження укладення аналогічного або іншого договору оренди (суборенди) щодо користування складськими приміщеннями за вказаною адресою в період до 2013 року позивач суду не пред'явив); договорів поставок та купівлі-продажу товарів, укладених ТОВ «Макс Стат» (як Покупцем) протягом 2011 - 2013 років з іншими підприємствами-покупцями на реалізацію товарів.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки безпосередньо з їх змісту не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірними господарськими операціями та наведеними документами. Зокрема, позивач не пред'явив суду документальних доказів як то про оприбуткування на складі Товариства певних матеріальних активів (товарів) в результаті конкретних господарських операцій та передачі їх матеріально-відповідальній особі, відомості про обсяги та залишок товарів (в тому числі за конкретними найменуваннями) станом на відповідні місця 2012 і 2013 років.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема, первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реальності поставок підприємствами ТОВ «Детемо», ТОВ «Імортель Груп», ТОВ «Торгівельна компанія «Будметінвест», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Скомп», ТОВ «Трейд Ентерпрайс», ТОВ «Ланкорн» товарів на адресу позивача, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «Макс Стат».

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентами (ТОВ «Детемо», ТОВ «Імортель Груп», ТОВ «Торгівельна компанія «Будметінвест», ТОВ «Спецагроресурс», ТОВ «Скомп», ТОВ «Трейд Ентерпрайс», ТОВ «Ланкорн») належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність висновків акта перевірки про заниження позивачем сум податку на прибуток та податку на додану вартість та, відповідно, про правомірність донарахування контролюючим органом позивачу сум з названих податків із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями 21.05.2014 року № 0003932203 і № 0003922203.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, ст.ст. 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Стат» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макс Стат» (ідентифікаційний код: 37358821, адреса: 04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, офіс 1) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотирьох тисяч трьохсот вісімдесяти чотирьох грн. 80 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу: «Судовий збір, за позовом

---

(П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689».

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок