Ухвала

від 31.03.2015 по справі 492/1880/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-кп/785/384/15

Номер справи місцевого суду: 492/1880/14-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2015 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області ОСОБА_7 на вирок Арцизького районного суду Одеської області від 13.01.2015 року, яким

ОСОБА_8 , яка: народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Березине Тарутинського району Одеської області, є громадянкою України, має середню освіту, не одружена, не працює, проживає по АДРЕСА_1 , раніше не судима

засуджена: за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.; за ч. 1 ст. 358 КК України до штрафу у розмірі 1190 грн.; за ч. 4 ст. 358 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн.,

встановив:

Зазначеним вироком суду першої інстанції ОСОБА_9 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

11.06.2013 року, у денний час, ОСОБА_9 , умисно, із корисливих мотивів, знаходячись у приміщені Управління соціального захисту населення Арцизької районної державної адміністрації по вул. Будівельників, 15/6 в м. Арцизі Одеської області, у бланку офіційного документа, а саме в Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, власноруч зазначила неправдиві відомості про те, що вона, окрім соціальної допомоги від держави по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини не отримує з бюджету іншої допомоги, хоча на той час отримувала пенсію у зв`язку з втратою годувальника, яку в подальшому надала до Управління соціального захисту населення Арцизької районної державної адміністрації Одеської області.

11.06.2013 року, у денний час, ОСОБА_9 , умисно, із корисливих мотивів, знаходячись там же, використала завідомо підроблений, за вищезазначених обставин, документ, а саме декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги та передала його посадовим особам Управління соціального захисту населення Арцизької районної державної адміністрації Одеської області для отримання допомоги від держави.

11.06.2013 року, у денний час, ОСОБА_9 , умисно, із корисливих мотивів, шляхом обману відповідних посадових осіб Управління соціального захисту населення Арцизької районної державної адміністрації, неправомірно отримала переплату по соціальній допомозі за рахунок коштів державного бюджету України в розмірі 8392,60 грн. у період часу з 20.06.2013 року по 31.05.2014 року, згідно рішення Управління соціального захисту населення Арцизької районної державної адміністрації Одеської області № 69 від 13.08.2014 року, чим завдала матеріальну шкоду державі на зазначену суму.

В апеляційній скарзі заступник прокурора Одеської області ОСОБА_7 зазначила, що вирок суду є незаконним і необґрунтованим через: невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи; неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність; істотні порушення норм кримінального процесуального законодавства.

Як видно з вироку суду, потерпіла не була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового розгляду, що, згідно з ч. 1 ст. 412, п. 5 ч. 2 ст. 412, ст. 413, п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України тягне безумовне скасування вироку.

Предметом складу злочинів, передбачених ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України, є офіційний документ, до якого не відноситься декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, тому, на думку прокурора, дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України безпідставно.

За таких обставин прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вислухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та кваліфікація її дій за даною нормою закону ніким в апеляційному порядку не оскаржується, а суд першої інстанції обґрунтовано визнав недоцільним дослідження доказів в порядку передбаченому ст. 349 КПК України, оскільки ОСОБА_9 повністю визнала себе винною.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає, що дії обвинуваченої правильно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману.

Апеляційний суд вважає, що доводи прокурора в апеляційній скарзі, щодо наявності підстав про скасування вироку у зв`язку з розглядом справи за відсутності потерпілої є не обґрунтованими.

Як видно з матеріалів справи (а.с. 15, 21, 24) потерпіла належним чином була повідомлена про час та дати судових засідань. Окрім того потерпіла подала заяву про розгляд справи за її відсутності (а. с. 25), тому апеляційний суд вважає що підстави для скасування вироку передбачені п. 5 ч. 2 ст. 412 та п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України, - відсутні.

Доводи прокурора в частині необґрунтованості обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України суд апеляційної інстанції вважає слушними.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 358 КК України, зазначений склад злочину має місце у разі підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

З матеріалів справи випливає, що для вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, обвинувачена подала до Управління соціального захисту населення Арцизької районної державної адміністрації Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, до якої власноруч внесла неправдиві відомості про те, що крім соціальної допомоги від держави по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомоги при народженні дитини, інших виплат вона не отримує, хоча на той час отримувала пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, обвинувачена здійснила підроблення документу.

Разом з тим, відповідно до примітки до ст. 358 КК України, під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що Декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, не є офіційним документом, тому її підроблення не створює складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

За аналогічних підстав дії обвинуваченої не можуть бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки відповідальність за даною нормою кримінального закону настає за використання завідомо підробленого документа передбаченого приміткою до ст. 358 КК України, посилання на яку міститься вище.

З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_9 за ч. 1, 4 ст. 358 КК України висунуто та вироком суду вона визнана винною, безпідставно.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з приписами ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Таким чином кримінальне провадження щодо обвинуваченої за ч. 1 та 4 ст. 358 КК України підлягає закриттю.

При призначенні покарання обвинуваченій, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, її особу, задовільну характеристику, відсутність судимостей.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд першої інстанції визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом першої інстанції не встановлено.

Виходячи з цього, суд першої інстанції, за правилами ст. 65 КК України, дійшов правильного висновку про необхідність призначення обвинуваченій за ч. 1 ст. 190 КК України покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 284, 405, 407,409, 413, 417, 419 КПК України, Апеляційний суд Одеської області, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Вирок Арцизького районного суду Одеської області від 13.01.2015 року стосовно ОСОБА_9 , - змінити.

Вважати засудженою ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 190 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 за ч. 1 та 4 ст. 358 КК України закрити за відсутності у її діях складу кримінального правопорушення.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді Апеляційного суду Одеської області: ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4