Рішення

від 24.03.2015 по справі 654/5306/14-ц

ГОЛОПРИСТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 654/5306/14-ц

Провадження № 2/654/147/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2015 року м. Гола Пристань Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого суддіФранцішка Ю. В., при секретаріПристаш Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голопристанського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Тера» про стягнення поворотної фінансової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що ним як засновником, було надано поворотну фінансову допомогу ТОВ «Юг-Тера», що підтверджується прибутковими касовими ордерами №24 від 07.09.2012 року, №26 від 24.09.2012 року, №31 від 19.10.2012 року, №32 від 19.10.2012 року, №36 від 25.10.2012 року, №43 від 11.12.2012 року у грошовій сумі 198657,00 грн. В своїх уточненнях до позову, позивач зменшив свої позовні вимоги, посилаючись на часткове повернення ТОВ «Юг-Тера» фінансової допомоги, що підтверджується видатковими касовими ордерами в розмірі 100 633,63 грн. Відповідачем отримані грошові кошти, як поворотна фінансова допомога, в розмірі 98023,37 грн. повернуті не були до теперішнього часу. Просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Тера» заборгованість за отриманою поворотною фінансовою допомогою в розмірі 98023,37 грн. з оплатою процентів за користування неповернутою поворотною фінансовою допомогою в розмірі 25001,23грн., відповідно до розрахунку.

У судовому засіданні представник позивач підтримав заявлені вимоги з підстав, вказаних у позові просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, заперечував проти задоволення вимог в частині стягнення процентів за користування грошима вважає, що відповідальність за зобов'язаннями не передбачено законодавством, посилався на Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», відповідно до положень якого надання грошових коштів у позику є фінансовою послугою, фінансова допомога надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти, а також на те, що поворотна фінансова допомога в цивільному кодексі України відповідає договору позики, особливості укладення якого мають відповідати умовам статей 1046-1053 ЦК України. Плануючи здійснювати запозичення, слід враховувати, що під цивільно-правовою природою поворотна фінансова допомога є позикою і згідно пп. 6.1 п. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є фінансовою послугою. Відповідно до ч. 1 ст. 5 цього Закону, фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Згідно зі ст. 1 цього Закону, фінансовим кредитом є кошти, які надаються в позику юридичній або фізичній особі на певний строк і під відсотки, таким чином, надавати кошти в позику під відсотки мають тільки фінансові установи.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши їх поданими сторонами доказами, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи і дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що 16.12.2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що ним, як засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Тера» надано поворотну фінансову допомогу в загальному розмірі 198657,00 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами №24 від 07.09.2012 року на суму 30000,00 грн., №26 від 24.09.2012 року на суму 75000,00 грн., №31 від 19.10.2012 року на суму 24000,00 грн., №32 від 19.10.2012 року на суму 16657,00 грн., №36 від 25.10.2012 року на суму 43000,00 грн., №43 від 11.12.2012 року на суму 10000,00 грн., а всього на суму 198657,00 грн. В своїх уточненнях до позову, позивач зменшив свої позовні вимоги, посилаючись на часткове повернення відповідачем грошових коштів в розмірі 100633,63 грн. Доказів про повернення залишку отриманої поворотної фінансова допомога в розмірі 98023,37 грн. суду не надано.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики може бути оплатним, тобто таким, що передбачає сплату процентів за користування сумою позики, або безоплатним - якщо виконання позичальником зобов'язання обмежується поверненням боргу.

Правила щодо сплати процентів від суми позики містяться у статті 1048 ЦК України.

Так, згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, у частині першій статті 1048 ЦК України, що має диспозитивний характер, установлена презумпція оплатності позики, яка діє за умов, якщо безоплатний характер відносин позики прямо не передбачений ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором.

Указане правило спрямоване на захист інтересів позикодавця у разі, якщо договором позики розмір процентів не визначений.

Випадки, коли договір позики вважається безоплатним, зазначені в частині другій статті 1048 ЦК України. Визначене вказаною нормою правило про безоплатність договорів позики є імперативним і не може бути змінене за погодженням сторін.

Таким чином, законом передбачено право позикодавця на одержання від позичальника суми позики та винагороди (процентів за користування позикою) у разі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Винагорода для позикодавця встановлюється у формі процентів від суми, що надається у позику, розмір яких визначається сторонами в договорі позики, або, якщо такий розмір процентів не встановлений, він визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Саме з такого розуміння зазначених норм матеріального права виходив і суд касаційної інстанції в судових рішеннях колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2013 року, від 25 квітня 2012 року, від 19 грудня 2012 року, від 13 червня 2012 року, які вирішені як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції статті 1048 ЦК України в подібних правовідносинах.

У частині першій статті 1048 ЦК України, яка має диспозитивний характер, установлена презумпція оплатності позики, яка діє за умов, якщо безоплатний характер відносин позики прямо не передбачений ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Таким чином, у випадку, якщо договір позики не є безоплатним (безпроцентним) у розумінні частини другої статті 1048 ЦК України, позичальник зобов'язаний сплатити винагороду (проценти за користування позикою) й у випадку, коли таким договором не передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики.

У відповідності зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі наданих сторонами доказів, а статтями 10 та 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, та це підтверджено матеріалами справи про отримання ТОВ «Юг-Тера» грошові кошти як поворотна фінансова допомога від позивача в розмірі 198657,00 грн. та частково повернуто відповідачем грошових коштів в розмірі 100633,63 грн., докази про повернення залишку отриманої поворотної фінансова допомога в розмірі 98023,37 грн. відсутні.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за поворотною фінансовою допомогою становить 98023,37 грн., проценти за користування в розмірі 25001,23 грн.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами виникли правовідносини безповоротною фінансовою допомогою, відповідач не виконав свої обов'язки по повернення грошових коштів, вимоги позивача про стягнення заборгованості з урахуванням процентів за користування грошовими коштами є законними та обґрунтованими й підлягають задоволенню в повному обсязі на підставі наданого позивачем розрахунку.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору з урахуванням уточнення позовних вимог в розмірі 1230,25 грн.

Керуючись ст. ст. 1046, 1047, 1048 ЦК України та ст. ст. 8, 10, 88, 212, 214-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг - Тера» (код ЄДРПОУ 32783384) на користь ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 98023,37 грн. (дев'яносто вісім тисяч двадцять три) гривні 37 коп., проценти за користування поворотної фінансової допомоги в розмірі 25001,23 грн. (двадцять п'ять тисяч одна) гривня 23 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг - Тера» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1230 (одна тисяча двісті тридцять) грн. 25 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Херсонської області через Голопристанський районний суд Херсонської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення складений та підписаний 27 березня 2015 року.

Суддя: Ю. В. Францішко