Рішення

від 30.03.2015 по справі 910/2767/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015Справа №910/2767/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-99» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Київспецтех» простягнення 120 686,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Холявченко Д.І. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона-99» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецтех» про стягнення 59 000,00 грн. - основного боргу, 61 686,00 грн. - пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання, щодо поставки товару та не в повному обсязі повернув перераховану позивачем передоплату за товар.

Ухвалою від 12.02.2015 року було порушено провадження по справі №910/2767/15-г та призначено її розгляд на 13.03.2015 року.

Представник позивача 10.03.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 13.03.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 13.03.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 13.03.2015 року розгляд справи відкладено на 30.03.2015 року.

В судовому засіданні 30.03.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 30.03.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.03.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київспецтех» (продавець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу №С17/03, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця автокран КТА-28 на шасі МАЗ б/у, вартістю 690 000,00 грн. (товар).

Загальна сума договору становить 690 000,00 грн. (п.1.2).

Розділом 2 договору сторони погодили порядок розрахунків: покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок продавця частинами на загальну суму договору, зазначену в п. 1.2, з моменту підписання договору та виставленого рахунку-фактури перерахування загальної суми договору покупець здійснює двома платежами (п. 2.1): перша частина передоплати в розмірі 10% від загальної суми договору, що складає 69 000,00 грн., вноситься на розрахунковий рахунок продавця протягом трьох днів після підписання договору купівлі-продажу и виставлення рахунку (п.2.1.1); дуга частина передоплати від загальної суми договору в розмірі 90%, що складає 621 000,00 грн., вноситься покупцем на розрахунковий рахунок продавця протягом одного робочого дня з моменту повідомлення про проходження експертизи в ДАІ товару - авто знято з обліку (п.2.1.2).

Відповідно до п. 3.1 договору, фактична адреса передачі товару: м. Дніпропетровськ.

Згідно п. 3.4 договору строк поставки товару 10 днів з моменту виставлення рахунку-фактури, підписання договору купівлі-продажу та внесення 10% на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 3.8 договору поставка товару вважається здійсненою належним чином з моменту виконання покупцем умов оплати п.2.1, оформлення акту приймання-передачі, видаткової накладної.

На виконання умов договору купівлі-продажу №С17/03 від 17.03.2014 року, згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури №17/03/14-1 від 17.03.2014 року, позивач здійснив передоплату товару в розмірі 69 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3182 від 19.03.2014 року.

Проте, як зазначав позивач, відповідач, в обумовлені договором строки, а саме, до 30.03.2014 року (10 днів з моменту внесення позивачем на розрахунковий рахунок відповідача передоплати - 10% вартості товару) не здійснив поставку товару.

30.04.2014 року відповідач частково, в розмірі 10 000,00 грн., повернув сплачену позивачем передоплату за товар, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за 30.04.2014 року.

01.12.2014 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення попередньої оплати в розмірі 59 000,00 грн., проте дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 59 000,00 грн. - передоплати за непоставлений відповідачем товар.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи в суді відповідач оплачений позивачем товар, останньому не поставив, сплачені позивачем кошти в повному обсязі не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 59 000,00 грн. (69 000,00 грн. (сплачена позивачем передоплата за товар) - 10 000,00 грн. (розмір передоплати повернутий відповідачем)).

Оскільки позивач здійснив попередню оплату товару на суму 69 000,00 грн., а відповідач не поставив позивачу товар, повернення попередньої оплати здійснив частково в розмірі 10 000,00 грн., господарський суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, що встановлює право вимагати повернення суми попередньої оплати, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, відповідач зобов'язаний повернути позивачу 59 000,00 грн. суму неповернутої попередньої оплати, а тому позовні вимоги в частині стягнення передоплати в розмірі 59 000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач за прострочення строків поставки товару, керуючись п. 3.10 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 61 686,00 грн.

Згідно п. 3.10 договору у випадку прострочення строку поставки товару продавцем за вказаною в п. 3.1 договору адресу, в строки, вказані в п. 3.4 договору, продавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, суд відзначає, що згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, сторони за взаємною згодою умовами договору визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов'язань за договором, зокрема, щодо поставки товару.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, який відповідає вимог законодавства, а тому суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 61 686,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київспецтех» (місцезнаходження : 03056, м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 27, код ЄДРПОУ 38050346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована пересувна механізована колона - 99» (місцезнаходження: 49040, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, буд. 49-г, код ЄДРПОУ 37621069) 59 000 (п'ятдесят дев'ять тисяч) 00 грн. - заборгованості, 61 686 (шістдесят одну тисячу шістсот вісімдесят шість) грн. 00 коп. - пені, 2 413 (дві тисячі чотириста тринадцять) грн. 72 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Повне рішення складено

01.04.2015 року