Рішення

від 30.03.2015 по справі 914/97/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015 р. cправа№ 914/97/15

за позовом: управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Ставрос Захід»,

м. Львів

про стягнення: 13 787,35 грн. заборгованості, розірвання договору оренди та виселення

суддя Юркевич М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Рубель С.П. - провідний спеціаліст

від відповідача: не з'явився

На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до товариства з обмежено відповідальністю «Ставрос Захід» про стягнення 13 787,35 грн. заборгованості, розірвання договору оренди та виселення.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2015р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 17.02.2015р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду від 17.02.2015р., 03.03.2015р, 17.03.2015р.

Крім того, в порядку ст.. 69 ГПК України, ухвалою суду від 03.03.2015р., розгляд справи було продовжено на 15 днів.

В судових засіданнях представник позивача підтримував заявлені позовні вимоги, на виконання ухвал суду надавав витребувані документи, просив суд позов задоволити.

Відповідач в жодне судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечував, вимоги ухвал суду не виконував, причини неявки суду не повідомляв, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду. (повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.01.2015р.).

Виходячи з того, що відповідач жодного разу не забезпечив явку свого уповноваженого представника, а в силу приписів ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

30.04.2014р. між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивачем) та товариством з обмеженою власністю «Ставрос Захід» (відповідачем) було укладено договір оренди нерухомого майна №Г-9011-14.

За умовами вказаного договору позивач передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення загальною площею 52,4 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Устияновича, 8 для використання за цільовим призначенням - для розміщення офісу. (п. 2.1 договору). Вказані приміщення знаходяться на балансі ЛКП «Цитадель-центр» (відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 09.12.2010, №913).

Передача об'єкта оренди здійснювалась за актом приймання-передачі №378 від 05.05.2014р.

В п. 4.1 договору сторони визначили термін його дії з 30.04.2014р. до 29.04.2017р.

Відповідно до п. 5 договору, розмір орендної плати за об'єкт оренди становить 1 500,00 грн. за перший місяць оренди. За кожен наступний місяць розмір орендної плати підлягає індексації та коригуванню згідно відповідного індексу інфляції. Крім того, на суму орендної плати здійснюється нарахування ПДВ.

Згідно п. 5.6 договору, орендар сплачує орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, а також з наданої позивачем довідки, відповідач, здійснюючи користування об'єктом оренди за період з 01.05.2014р. по 30.11.2014р., допустив заборгованість по оренді в розмірі 13 787,35 грн.

За умовами п. 5.8 договору, несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

З огляду на вищенаведені обставини, а також враховуючи, що відповідачем не було здійснено жодного орендного платежу за спірний період користування об'єктом, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 13 787,35 грн. Крім того, позивач, у зв'язку з порушенням з боку відповідача умов договору оренди №Г-9011-14 від 30.04.2014р. просить в судовому порядку розірвати договір та виселити відповідача із орендованого нежитлового приміщення.

Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. При цьому, суд виходить із наступного:

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Враховуючи те, що спірні правовідносини у даній справі виникли із орендних правовідносин, то при вирішенні спору слід керуватися нормами Цивільного і Господарського кодексів України, а оскільки предметом договору оренди є майно, яке перебуває на балансі ЛКП «Цитадель-центр», то застосуванню підлягають також і положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" №2269-XII від 10.04.1992р. орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Підставою для звернення позивача до суду стало невиконання відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати за період з 01.05.2014р. по 30.11.2014р. за користування об'єктом оренди.

Відповідно до п. 5.6 договору, орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.

Згідно п. 7.1.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з довідки від 29.12.2014р. №2302-вих-3332 наданої позивачем, відповідач, за період користування об'єктом оренди з 01.05.2014р. по 30.11.2014р. не здійснив жодного платежу за оренду, відтак допустив заборгованість в сумі 13 787,35 грн.

Жодних документально підтверджених доказів, які свідчили б, що відповідач належним чином виконував свої зобов'язання та здійснював оплату орендних платежів суду не надано. Більше того, відповідач не надав суду жодних доказів та пояснень з приводу заявлених позовних вимог. Доказів, які свідчили б про відповідні дії відповідача спрямовані на виконання своїх зобов'язань перед позивачем суду представлено також не було.

З огляду на викладене, суд вважає, що доводи позивача підтверджені належними та допустимими доказами, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 13 787,35 грн. орендної плати є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Крім того, позивач, крім вимоги про стягнення заборгованості, просить в судовому порядку розірвати укладений з позивачем договір оренди та виселити останнього з орендованого нежитлового приміщення.

Господарський суд, розглянувши вказані вимоги позивача, вивчивши матеріали справи та подані докази дійшов висновку, що в цій частині позовних вимог позов підлягає до задоволення повністю з наступних мотивів:

В силу приписів ч.1ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користуванню річчю протягом трьох місяців підряд. Аналогічну правову підставу для дострокового розірвання договору сторони передбачили і в п. 5.8 укладеного договору оренди.

Зокрема, в підтвердження такої підстави для дострокового розірвання договору оренди, позивач надав суду довідку управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Ставрос Захід» від 29.12.2014р. (а.с.10). Із зазначеної довідки вбачається, що відповідач за період з 01.05.2014р. по 30.11.2014р. не здійснив жодного платежу за оренду.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відтак, оскільки судом встановлено, що несплата орендних платежів з боку відповідача мала місце протягом трьох місяців підряд, що є істотним порушенням договору, то вимога позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 29.12.2014р. №2302-вих-3332 підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найду наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Так, в розділі 9 договору оренди сторони погодили, що у разі припинення або розірвання договору, орендар повинен повернути орендодавцеві об'єкт оренди протягом 15 днів за актом приймання-передачі.

З огляду на наведені вище обставини, а також враховуючи, що вимога позивача про розірвання договору оренди з відповідачем підлягає до задоволення, то відповідно позовна вимога про виселення останнього з орендованих нежитлових приміщень площею 52,4 м.кв. по вул. Устияновича, 8 у м. Львові також є такою, що підлягає до задоволення повністю.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 ,33,34,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ставрос Захід» (79020,м. Львів, вул. Ю.Липи, 12/21, код ЄДРПОУ 37964773) на користь управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 13 787,35 грн. заборгованості та 4 263грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-9011-14 від 30.04.2014р. укладений між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) в особі начальника управління Свистун Інни Василівни та товариством з обмеженою відповідальністю «Ставрос Захід» (79020,м. Львів, вул. Ю.Липи, 12/21, код ЄДРПОУ 37964773) в особі директора Локайчука Віктора Васильовича.

4. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю «Ставрос Захід» (79020,м. Львів, вул. Ю.Липи, 12/21, код ЄДРПОУ 37964773) з нежитлових приміщень загальною площею 52,4 м.кв., що знаходяться по вул. Устияновича, 8 у м. Львові.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

У судовому засіданні 30.03.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.04.2015р.

Суддя Юркевич М. В.