Рішення

від 19.03.2015 по справі 922/2/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2015 р.Справа № 922/2/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Альянс", м. Дергачі Харківської області, до товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Мерефа Харківської області, про стягнення 15228,05 грн. за участю представників:

позивача - Тютюнник О.А. (дов.),

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "ПК Альянс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Титан", про стягнення заборгованості за договором № 01/06/14-2-50 від 01.06.2014р. у загальній сумі 15228,05 грн., в т.ч. основна заборгованість - 12508,08 грн., пеня - 1464,64 грн., інфляційні втрати - 1083,64 грн., 3% річних - 171,69 грн. Позивач просить також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позивачем через канцелярію суду надана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 16613,96 грн., в т.ч. основна заборгованість - 13708,08 грн., пеня - 1303,96 грн., інфляційні втрати - 1452,07 грн., 3% річних - 149,85 грн. Позивач просить також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява є заявою про збільшення розміру позовних вимог, яка відповідає вимогам ГПК України, а тому суд приймає дану заяву та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача підтримує уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Судом встановлено, що відповідачем отримана ухвала суду від 12.01.2015р. про порушення провадження у даній справі та призначення справи до розгляду на 27.01.2015р.

26.01.2015р. відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з відрядженням представника.

В слуханні справи оголошувались перерви до 09.02.2015р. об 11:30 год., 04.03.2015р. о 10:30 год., 19.03.2015р. об 11:00 год., про що відповідача було повідомлено листами, які були отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак відповідач не з'являвся в судові засіданні по даній справі, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що про дату, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, однак своїми процесуальними правами щодо участі в судовому засіданні та надання відзиву на позов не скористався, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01.06.2014р. між ТОВ ""ПК Альянс" (позивач, постачальник) та ТОВ "Титан" (відповідач, покупець) укладений договір поставки № 01/06/14-2-50 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставляти та передавати у власність відповідача визначений договором товар, а відповідач, відповідно, зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Відповідно до п. 4.2 Договору ціна товару, яка входить у партію поставки, підтверджується в заявці покупця та вказується в видатково-прибуткових накладних.

Згідно п. 5.1 Договору оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем періодично протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця.

Суд звертає увагу на те, що сторонами був підписаний протокол розбіжностей від 01.06.2014р. в якому сторони намагалися узгодити пункт 5.1 Договору в іншій редакції, однак як вбачається з протоколу, в графі, в якій зазначається, яка редакція узгоджена сторонами, стоїть прочерк, що свідчить про те, що сторони не змінили редакцію пункту 5.1 Договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до видаткових накладних за період з 07.07.2014р. по 09.07.2014р., копії яких надані до матеріалів справи, позивачем поставлений відповідачу товар на загальну суму 13708,08 грн.

На теперішній час строк оплати товару настав, однак відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті отриманого товару.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар складає 13708,08 грн.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідачем доказів оплати отриманого товару не надано, хоча відповідач мав таку можливість, такі докази відсутні в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 13708,08 грн.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню в сумі 1303,96 грн.

Згідно з п. 6.2. Договору в разі прострочення покупцем оплати товару, постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов'язання, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума нарахованої пені складає 1303,96 грн.

З розрахунку пені вбачається, що пеня нарахована за період з 21.08.2014р. по 31.12.2014р., тобто в межах строку, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Судом перевірений наданий розрахунок та встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства, умовам Договору та фактичним відносинам, що склалися між сторонами, а тому приймається судом.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 1452,07 грн. та 3 % річних у сумі 149,85 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, наданий розрахунок перевірений судом та встановлено, що розрахунки відповідають умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 1452,07 грн., 3% річних у сумі 149,85 грн., пені в сумі 1303,96 грн. нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кімн. 8-8, поштова адреса : 61036, м. Харків, вул. Морозова, 7, код 30588785) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Альянс" (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, 7, поштова адреса : 61046, м. Харків, вул. Єнакіївська,13, код 33337703, р/р 26006000071892 в ПАТ "Укрсоцбанк" Харківська філія МФО 300023) основну заборгованість у сумі 13708,08 грн., пеню в сумі 1303,96 грн., інфляційні втрати в сумі 1452,07 грн., 3% річних у сумі 149,85 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.03.2015 р.

Суддя В.О. Яризько