Рішення

від 26.03.2015 по справі 922/930/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2015 р.Справа № 922/930/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Технострім", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алифант Груп", м. Харків про стягнення 15 000,00грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в розмірі 15 000,00грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору, витрати на оплату послуг адвоката, а також судові витрати, пов'язані з придбанням залізничних квитків для забезпечення присутності свого представника у судовому засіданні 05.03.2015р.

Представник позивача в судове засідання 26.03.2015р. не з'явився, звернувся до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримує та просить суд розглянути справу за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористалися своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності їх представників за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Технострім" (позивач) 14.03.2014р. на підставі рахунку № СФ-7560 від 06.03.2014р. перерахувало на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Алифант Груп" (відповідач) грошові кошти в розмірі 15 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5115 від 11.03.2014р. (відмітка про проведення платежу банком від 14.03.2014р.)

Зазначені кошти позивачем було перераховано в якості оплати за виконання відповідачем ревізії насосу СЭ 1250-140-11 без електродвигуна.

Відповідач грошові кошти отримав, однак, як вказує позивач, роботи з ревізії насосу СЭ 1250-140-11 без електродвигуна не здійснив.

Оскільки зазначені вище роботи відповідачем виконані не були, позивач 22.12.2014р. звернувся на адресу відповідача з вимогою повернути суму перерахованих грошових коштів у зв'язку з безпідставністю їх отримання.

Дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до вимог частини першої ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України).

Оскільки доказів того, що сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо предмету, ціни та строку дії договору, на підставі якого позивач сплатив відповідачу кошти відповідно до платіжного доручення № 5115 від 11.03.2014р. суду надано не було та відповідні докази в матеріалах справи також відсутні, так як і не має доказів того, що відповідач виконав роботи, за які він отримав спірні кошти, суд дійшов висновку що договір між сторонами укладений не був, а зазначені кошти було отримано відповідачем безпідставно.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно із ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростували факт безпідставного отримання ним грошових коштів, перерахованих на його користь за платіжним дорученням № 5115 від 11.03.2014р., та виконання ним робіт, за які було отримано дані кошти.

Факт перерахування грошових коштів відповідачу підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Також, в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого відповідач визнав наявність його заборгованості перед позивачем в розмірі 15 000,00грн. Даний акт підписано відповідачем та скріплено його печаткою.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження повернення ним безпідставно набутих грошових коштів позивачу в розмірі 15 000,00грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 2 500,00грн. за надання правової допомоги адвокатом та вартість залізничних квитків у розмірі 422,25грн., що пов'язані з розглядом даної справи у суді.

За приписами ч.1 ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази понесених витрат на оплату послуг адвоката, а саме: платіжне доручення № 556 від 03.03.2015р., ордер серії КС № 114049, виданий адвокатською компанією "Юридичні традиції", свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 3669/10 від 22.05.2008р., суд вважає за можливе понесені позивачем витрати по сплаті за надання правової допомоги в розмірі 2 500,00грн. покласти на відповідача.

Позивачем в обґрунтування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, надано суду копії проїзних документів, які були придбані позивачем для забезпечення участі його представника в судовому засіданні. Вартість понесених судових витрат складає 422,25грн.

Враховуючи те, що витрати в розмірі 422,25грн. на придбання проїзних квитків, понесені позивачем у зв'язку із забезпеченням явки свого повноважного представника в судове засідання господарського суду, а також те, що такі витрати пов'язані з розглядом даної справи, суд вважає за можливе судові витрати в цій частині покласти на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, які складаються з суми судового збору в розмірі 1 827,00грн., витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2 500,00грн. та витрат, пов'язаних з явкою представника позивача у судове засідання в розмірі 422,25грн., що загалом складає 4 749,25грн. суд покладає на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алифант Груп", код ЄДРПОУ 38279568 ( 61093, м. Харків, вул. Клапцова,50, кв. 32, п/р 26000011035985 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Харків, МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Технострім", код ЄДРПОУ 35497750 (49106, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 134, корп. 3, кв. 83, п/рахунок 26008050241687 в КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) - 15 000,00грн. основного боргу, 4 749,25грн. судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.03.2015 р.

Суддя Т.А. Лавренюк