Постанова

від 06.03.2015 по справі 804/2353/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2015 р. Справа № 804/2353/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддяЛяшко О.Б., при секретаріСтавицькому О.В., за участю: представників позивача представників відповідача Безкоровайного Ю.І., Заяц К.О., Андрєєвої В.М., Жаворонкова С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «АКБ «Новий» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів, у якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2014 року за № 0000164300, № 0000144300, № 0000154300 та № 0000174300.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача є хибними, не відповідають дійсності та зроблені без достатніх правових підстав.

Представники позивача в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на правильність нарахування відносно ПАТ «АКБ «Новий» податкових зобов'язань.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «АКБ «Новий» з питань дотриманим вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт № 418/28-01-43-19361982 від 22 липня 2014 року.

За результатами проведеної перевірки відповідач дійшов до наступних висновків.

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування:

1) на порушення пп.14.1.206 п.14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, абз. а) пп. 135.4.2 п.135.4 ст.135, п.137.21 ст.137 Податкового кодексу України, Банком нараховувались відсотки з порушенням умов договорів кредитування, в результаті занижено доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за перевіряємий період з 01.04.2011 по 31.12.2013 на загальну суму 1 129 162,37 грн., в тому числі по періодах:

2012 рік - 535 737,71 грн., в тому числі:

III квартал 2012 року - 249 180,33 грн.,

IV квартал 2012 року - 286 557,38 грн.,

2013 рік - 593 424,66 грн.;

2) на порушення п.135.1, абз.е) пп.135.4.2 п.135.4 ст.135 та п.153.5 ст.153 Податкового кодексу України завищено доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за договорами купівлі-продажу (відступлення) права вимоги на суму заборгованості, яка погашається, за умови, що така заборгованість не включається до складу витрат, в загальному розмірі 11 621 062,46 грн., в тому числі по періодах:

2013 рік - 11 621 062,46 грн.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування:

3) на порушення абз.а) пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, пп.138.5.2 п.138.5 ст.138 Податкового кодексу України Банком нараховувались відсотки з порушенням умов Договорів про залучення коштів у депозит на умовах субординованого боргу, в результаті завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за перевіряємий період з 01.04.2011 по 31.12.2013 на загальну суму 773 247,10 грн.. в тому числі по періодах:

2011 рік - 317 589,04 грн., в тому числі:

II квартал 2011 року - 104 712,33 грн.,

III квартал 2011 року - 105 863,01 грн.,

IV квартал 2011 року - 107 013,70 грн.;

2012 рік - 350 452,58 грн., в тому числі:

I квартал 2012 року - 102 733,44 грн.,

II квартал 2012 року - 83 347,56 грн.,

III квартал 2012 року - 83 934,42 грн.,

IV квартал 2012 року - 80 437,16 грн.;

2013 рік - 105 205,48 грн.;

4) на порушення п.138.1, п.138.2, пп.138.12.2 п.138.12 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 та п.153.5 ст.153 Податкового кодексу України Банком завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за договорами купівлі-продажу (відступлення) права вимоги на загальну суму 71 164 308,64 грн., в тому числі по періодах:

2012 рік - 1 424 044,22 грн., в тому числі:

II квартал 2012 року - 1 424 044,22 грн.,

2013 рік - 69 740 264,42 грн.;

5) на порушення п. 150.1 ст.150, п.З підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення ПКУ з результаті заниження/завищення доходів/витрат поточного року, Банком завищено від'ємне значення. яке підлягає включенню до витрат наступного податкового року, на загальну суму 11 745 976,04 грн., в тому числі по періодах:

2011 рік - 317 589,04 грн.,

2012 рік - 1 743 043,00 грн.,

2013 рік - 9 685 344,00 грн.

Податок на додану вартість:

6) на порушення абз.«а» пп.14.1.185 п.14.1 ст.14, абз. «б» п.185.1 ст.185, абз. «д» п.186.3 ст.186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.202.1 ст.202, п.208.5 ст.208 Податкового кодексу України Банком занижено обсяг продажу на вартість отриманих послуг від платіжних систем Visa International та MasterCard Worldwide у розмірі 620 654,49 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 124 130,90 грн., у тому числі по періодах:

2011 рік - 38 150,34 грн., в тому числі:

квітень 2011 року - 5 568,11 грн., травень 2011 року - 2 756,25 грн., липень 2011 року - 2 826,34 грн., серпень 2011 року - 15 024,86 грн., жовтень 2011 року - 6 374,89 грн., грудень 2011 року - 5 599,89 грн.,

2012 рік - 29 096,90 грн., в тому числі: лютий 2012 року - 5 573,13 грн., березень 2012 року - 2 748,00 грн., травень 2012 року - 2 820,31 грн., червень 2012 року - 2 782,86 грн., липень 2012 року - 15 172,60 грн.,

2013 рік - 56 883,66 грн., в тому числі: лютий 2013 року - 17 420,44 грн., березень 2013 року - 5 851,74 грн., травень 2013 року - 5 905,97 грн., вересень 2013 року - 21 204,21 грн., жовтень 2013 року - 3 360,30 грн., листопад 2013 року - 3 141,00 грн.;

Податок на доходи фізичних осіб:

7) на порушення пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 та пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, ст.176 Податкового кодексу України не нараховано, не утримано та не сплачено до бюджету податок на доходи фізичних осіб з сум інших доходів, виплачених готівкою з каси Банку фізичним особам у вигляді коштів на закупівлю сільськогосподарської продукції юридичними особами, які не здійснювали такі закупівлі в перевіряємому періоді у розмірі 753 534 069,41 грн.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів на підставі пп.54.3.2, пп.54.3.3 та пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 та відповідно до п. 119.2 ст.119, п. 123.1 ст.123 та п. 127.1 ст.127 Податкового кодексу України складено та надіслано засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення 12 серпня 2014 року податкові повідомлення-рішення:

- з податку на прибуток за формою «Р» від 12 серпня 2014 року № 0000164300 у загальній сумі 12 271 525,16 грн. (у т.ч.: основний платіж - 9 817 220,13 грн., штрафні санкції - 2 454 305,03 грн.), за формою «П» № 0000174300 у загальній сумі 11 745 976,04 грн. (зменшення суми від'ємного значення);

- з податку на додану вартість за формою «Р» від 12 серпня 2014 року № 0000154300 у загальній сумі 144 758,18 грн. (у т.ч.: основний платіж - 115 806,54 грн., штрафні санкції - 28 951,64 грн.);

- з податку на доходи фізичних осіб за формою «Р» від 12 серпня 2014 року № 0000144300 у загальній сумі 1 010 281 102,58 грн. (у т.ч.: основний платіж - 596 282 461,12 грн., штрафні санкції - 413 998 641,46 грн.).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо правильності нарахування, утримання та сплати до бюджету ПАТ «АКБ «Новий» податку на доходи фізичних осіб з сум інших доходів, виплачених готівкою з каси Банку фізичним особам, а також складання податкового повідомлення-рішення № 0000144300 від 12 серпня 2014 року, судом встановлено наступні обставини.

Позивачем були укладені договори банківського рахунку на обслуговування юридичних осіб, після чого було відкрито поточні рахунки юридичним особам, про що ПАТ «АКБ «Новий» у законодавчо встановленому порядку повідомив податковий орган.

Даний факт жодною із сторін не спростовується.

У перевіреному періоді фізичними особами (представниками юридичних осіб) здійснювалось зняття готівкових коштів з каси ПАТ «АКБ «Новий» на закупівлю сільськогосподарської продукції у населення, що знаходило відображення в щомісячному звіті про касові обороти банку (форма 748, символ 46), на загальну суму 4 432 662 200,04 грн.

Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 01.06.2011 № 174, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за № 790/19528 (надалі по тексу - Інструкція НБУ № 174), регулює касові операції щодо видачі готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків через касу банку.

Клієнт банку - будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III).

З огляду на викладене, Клієнтом банку, у правовідносинах, що роглядаються, є саме юридичні особи, а не фізичні особи - представники.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції НБУ № 174, банк (філія, відділення) перед видачею готівки у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) перевіряє таке:

повноту заповнення реквізитів на документі;

наявність підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам;

належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі;

у разі отримання готівки за довіреністю - відповідність оформлення довіреності на отримання готівки вимогам законодавства України;

наявність підпису отримувача.

Довірена особа після отримання готівки з каси банку за грошовим чеком, виписаним підприємством із зазначенням в ньому довіреної особи, повинна в той же день оприбуткувати дану суму в касу підприємства згідно п. 2.6, п. 2.10, п. 3.10 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 (надалі по тексу - Положення НБУ № 637).

Позивачем було надано суду пояснення, що ПАТ «АКБ «Новий» здійснює проведення фінансового моніторингу на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 № 1702-VII, (надалі по тексту - Закон № 1702-VII), та Постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2003 року № 189 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20 травня 2003 року за № 381/7702 (надалі по тексту - Положення НБУ № 189).

З наданих суду доказів встановлено, що ПАТ «АКБ «Новий» здійснює проведення первинного фінансового моніторингу, який передбачає виявлення операцій що підлягають фінансовому моніторингу, їх аналіз, внесення до реєстру підозрілих операцій, та повідомлення Спеціально уповноваженого органу (Державну службу фінансового моніторингу України) про підозрілі операції.

Моніторинг ризику клієнта - відстеження рівнів ризику клієнта шляхом здійснення заходів, спрямованих на вивчення особи клієнта, його фінансової діяльності, з огляду на встановлені банком критерії ризику легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму та ознаки схем фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією кримінальних доходів/фінансуванням тероризму, визначених у типологіях міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері протидії легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму (п. Положення НБУ № 189, в редакції від 22.04.2011, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зі змісту п. 6.3 Положення НБУ № 189, в редакції від 22.04.2011, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, банк у разі виявлення фінансової операції клієнта, яка підлягає фінансовому моніторингу, зобов'язаний забезпечити ужиття передбачених законодавством України та визначених у внутрішніх документах банку з питань здійснення фінансового моніторингу заходів, спрямованих на з'ясування суті і мети фінансової операції, у тому числі шляхом витребування додаткових документів і відомостей, що стосуються цієї фінансової операції, та з метою належного виконання вимог законодавства із запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванню тероризму;

Суду було надано пояснення, що за період перевірки ПАТ «АКБ «НОВИЙ» за кодами внутрішнього фінансового моніторингу 220 та 221 було виявлено 1754 підозрілі операції клієнтів на загальну суму 1 943 344 998, 32 грн., відомості про які занесені до реєстру фінансових операцій та про які повідомлено Спеціально уповноважений орган.

По всім операціям клієнтів Банку, окрім ТОВ «Гамбіт ЛТД», вказаними на стор. 87-88 в Акті про результати документальної планової виїзної перевірки, Банк повідомив Державну службу фінансового моніторингу України.

Сторонами не заперечувалось, що всі документи, які підтверджують закупівлю сільськогосподарської продукції ТОВ «Гамбіт ЛТД» надавалися робітникам податкової інспекції під час перевірки.

Судом також приймається до уваги факт того, що Національним Банком України проводилась перевірка ПАТ «АКБ «Новий» щодо виконання банком вимог законодавства України, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванням тероризму за період з 01.06.2012 по 01.04.2013, про що складено Довідку від 21 червня 2013 року та за період з 01.04.2013 по 01.05.2014, про що складено Довідку від 05 червня 2014 року.

Зміст даних Довідок від 21 червня 2013 року та від 05 червня 2014 року свідчить, що порушень у сфері запобігання легалізації кримінальних доходів/фінансуванням тероризму в частині проведення моніторингу ризику клієнтів не виявлено.

З огляду на викладене, у ПАТ «АКБ «Новий» під час видачі готівки з каси банку фізичним особам, що є довіреними особами юридичних осіб - клієнтів банку, за перевіряємий період, не допустив порушень щодо здійснення моніторингу ризику клієнтів.

Податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу та одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України, банк, під час видачі фізичним особам, що є представниками юридичних осіб - клієнтів, з банківських рахунків таких клієнтів, готівкових коштів на закупку сільськогосподарської продукції, не є податковим агентом, у зв'язку з цим дані операції не можуть бути оподатковані податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, суд вважає висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів щодо порушення ПАТ «АКБ «Новий» пп.164.2.19 п.164.2 ст.164 та пп.168.1.1, 168.1.4 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.171.2 ст.171, ст.176 Податкового кодексу України помилковими, а податкове повідомлення-рішення за формою «Р» від 12 серпня 2014 року № 0000144300 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

З приводу правомірності нарахування податку на прибуток при нарахуванні процентних доходів за кредитним договором за фактичний час користування позичальником кредитними коштами, судом встановлено наступні обставини.

ПАТ «АКБ «Новий» 06 березня 2008 року було укладено Кредитний договір № 365308/01 з ТОВ «ТД «Партнер Групп» та надано кредитні кошти у розмірі 9 500 000,00 грн., шляхом перерахування їх на поточний рахунок. Згодом заборгованість по даному договору була перенесена на рахунок 20635300334701.

Судом встановлено, що згідно з абз.4 ст.23 Закону України «Про банкрутство» від 30.06.1999 №748-ХІУ з подальшими змінами та у зв'язку з прийняттям Господарським судом Дніпропетровської області Постанови від 12 липня 2012 року про визнання банкрутом ТОВ «ТД «Партнер Групп», ПАТ «АКБ «Новий» з 13 липня 2012 року призупинено нарахування процентів по кредитному договору № 365308/01від 06 березня 2008 року.

Останнє нарахування відсотків Банком за Кредитним договором № 365308/01 від 06 березня 2008 року здійснено за період з 27 червня 2012 року до 12 липня 2012 року.

У зв'язку з укладанням Попереднього договору про задоволення вимог іпотекодаржателя від 27 грудня 2012 року, мета якого - укладання в майбутньому договору про задоволення вимог іпотекодаржателя та передачі Банку заставного майна, ПАТ «АКБ «Новий» по бухгалтерському обліку 28 грудня 2012 року здійснено прийняття на баланс заставного майна загальною вартістю 15 072 415,00 грн.

Підпунктом а) підпункту 14.1.206 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що до процентів включається платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті.

Згідно п. 137.8 ст. 138 Податкового кодексу України, датою визнання та сумою доходів платника податку від проведення кредитно-депозитних операцій є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджені постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 255 (далі по тексту Постанова НБУ № 255), визначають поняття дохід як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення власного капіталу, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників, а умовою визнання процентів є ймовірність отримання банком економічної виголи.

Згідно ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-ХІІ (надалі по тексу - Закон № 2343) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав та у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

З огляду на викладене, після визнання банкрутом зобовязання боржника за кредитним договором вважаються припиненими, зокрема це стосується обовязку щодо нарахування та сплати відсотків, та відповідно, банк позбавляється права нараховувати відсотки за даними умовами кредитного договору.

Суд вважає, що ПАТ «АКБ «Новий» після оголошення у судовому порядку банкрутом ТОВ «ТД «Партнер Групп» не мав підстав для застосування норм п. 137.21 ст. 137 та п. 159.1 ст. 159 Податкового кодексу України, у яких визначається право на припинення нарахування процентів за кредитом шляхом врегулювання заборгованості. Суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було застосовано метод формування страхового резерву за рахунок збільшення витрат.

Згідно п. 159.1 Податкового кодексу України, норми цього підпункту не поширюються на проценти та комісії, щодо яких було сформовано страховий резерв за рахунок збільшення витрат згідно з пунктом 159.2 цієї статті.

Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 25.01.2012 № 23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 року за № 231/20544 (надалі по тексту - Положення НБУ № 23), визначає порядок (методику) формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями.

Положення НБУ № 23 визначено виключний перелік предметів застави, що можуть братися до розрахунку резерву під кредитні ризики. Перелік предметів застави формувався з урахуванням таких критеріїв як ліквідність застави, можливість банку забезпечити повернення активів у повному обсязі та у найкоротші терміни за рахунок реалізації такої застави.

Відповідно до пп. 159.2.2 п. 159.2 ст. 159 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати для банків - 20 відсотків (на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2013 року - 30 відсотків) суми заборгованості за всіма видами операцій, зазначених у підпункті 159.2.1 пункту 159.2 цієї статті, а саме: суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих процентів і комісій, а також суми наданих гарантій на останній робочий день звітного податкового періоду.

Проаналізувавши норми даного Положення НБУ № 23 та Податкового кодексу України, суд прийшов до висновку, що при застосуванні ПАТ «АКБ «Новий» методу формування страхового резерву за операціями з ТОВ «ТД «Партнер Групп», сума коштів, правомірно віднесена до валових витрат.

У зв'язку з викладеним вище, судом не встановлено порушення ПАТ «АКБ «Новий» пп. 14.1.206 п.14.1 ст.14, п. 135.1 ст.135, абз.а) пп.135.4.2 п.135.4 ст.135, п.137.21 ст.137 Податкового кодексу України.

Щодо правомірності нарахування та сплати податку на прибуток за договорами купівлі-продажу (відступлення) права вимоги, судом встановлено наступні обставини.

ПАТ «АКБ «НОВИЙ» (надалі по тексту - Продавець (первісний кредитор) протягом 2012-2013 років укладено з 9 покупцями (новими кредиторами) 26 Договорів купівлі-продажу (відступлення) права вимоги. Відступлена заборгованість за кредитами в загальному розмірі 11 621 062,46 грн. раніше була списана за рахунок страхового резерву.

Відповідач зазначає, що за своєю правовою суттю до договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги подібний договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), що ґрунтується на тому, що одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти у розпорядження другої сторони, (клієнта) за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Виходячи з зазначеного, за правовою суттю 26 договорів купівлі-продажу (відступлення) права вимоги, є договорами факторингу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 3 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Проаналізувавши зміст ст.ст. 512, 656, 1077 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що законодавцем, для регулювання відносин в цивільному праві, розмежовуються правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: договори факторингу та правочини з відступлення права вимоги.

Постановою Судової палати по господарським справам Верховного Суду України від 10 липня 2007 року (справа №26/847-06-6531) було визначено відмінності договорів факторингу та відступлення права вимоги.

Так, Верховний Суд України зробив висновок про те, що по визначенню договору факторингу цей договір направлений на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження визначеної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, що передана клієнтом фактору, не може розглядатися як плата за надану останнім фінансову послугу.

З огляду на викладене, суд погоджується з даною правовою позицією та вважає, що однією з відмінних ознак факторингу від інших правочинів з відступлення права вимоги є передача грошових коштів в розпорядження за плату, тобто взамін права вимоги клієнт отримує послугу, що полягає в передачі грошових коштів у розпорядження на певний час, з обов'язком повернення цих коштів та оплати часу користування ними.

Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. е) пп. 135.4.2 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід банківських установ, до якого включаються доходи від відступлення права вимоги боргу третьої особи або виконання вимоги боржником (факторингу) згідно з пунктом 153.5 статті 153 цього Кодексу.

Операції з відступлення права вимоги за відповідними договорами були відображені ПАТ «АКБ «Новий» у бухгалтерському та податковому обліках, що не заперечується сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що у відповідача не було правових підстав щодо прийняття рішення про визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток з сум витрат за договорами купівлі-продажу (відступлення) права вимоги та застосування до ПАТ «АКБ «НОВИЙ» фінансових (штрафних) санкцій.

З приводу правомірності нарахування та сплати податку на прибуток при нарахуванні процентних витрат за договорами про залучення коштів у депозит на умовах субординованого боргу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ПАТ «АКБ «Новий» та ВАТ «ЗНКІФ «ЮКРЕЙНІАН НЕШИОНАЛ ІНВЕСТМЕНТ ФРАНД РЕАЛ ЕСТЕЙТ» (далі - Інвестор), від імені та в інтересах якого, на підставі договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду №АУ1/08 від 17.11.2008 діє ТОВ «КУА «ФІНГРІН», код за ЄДРПОУ 35607718, уклали Договір про залучення коштів у депозит на умовах субординованого боргу від 17.07.2009 №3884709/Д7 (далі - Договір № 3884709/Д7) про наступне:

п.1.1 Інвестор передає Банку грошові кошти у депозит в сумі 16 000 000,00 грн. на умовах субординованого боргу, а Банк, після отримання відповідного дозволу НБУ, включає їх до капіталу 2-го рівня, користується ними і зобов'язується повернути суму субординованого боргу і процентів за користуванням ним на умовах визначених цим договором.

п.3.1 Процентна ставка за даним договором складає облікову ставку НБУ плюс 2.5 % річних. На дату укладання договору процентна ставка складає 13,5% річних.

До даного Договору № 3884709/Д7 неодноразово вносились зміни, які оформлялись додатковими угодами:

- № 1 від 14.08.2009 - п.3.1 Процентна ставка за даним договором складає облікову ставку НБУ плюс 2.5 % річних. З 12.08.2009 включно процентна ставка по договору складає 12,75% річних;

- № 2 від 22.03.2010 - у зв'язку зі зміною назви Інвестора змінено преамбулу договору: ПАТ «АКБ «Новий» та ПАТ «ЗНКІФ «ФІНГРІН КАПІТАЛ», код за ЄДРПОУ 33907926, (далі - Інвестор), від імені та в інтересах якого, на підставі договору про управління активами, корпоративного інвестиційного фонду №АУ1/08 від 17.11.2008 діє ТОВ «КУА «ФІНГРІН», код за ЄДРПОУ 35607718, уклали договір про наступне:

- № 3 від 15.06.2010 - п.3.1 Процентна ставка за даним договором складає облікову ставку НБУ плюс 2.5 % річних. З 08.06.2010 включно процентна ставка по договору складає 12% річних;

- № 4 від 30.04.2013 - п.3.1 Процентна ставка за даним договором складає облікову ставку НБУ плюс 0.5 % річних. З 01.05.2013 включно процентна ставка по договору складає 8% річних.

Банком 31.07.2013 здійснено дострокове погашення залучених коштів на умовах субординованого боргу (дозвіл Комісії з нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні НБУ в Дніпропетровській області від 29.07.2013 №21).

Станом на 01.04.2011 по рахунку 36604300618001 обліковувалась заборгованість по субординованому боргу згідно Договору № 3884709/Д7 в загальному розмірі 16 000 000,00 грн.

Банком 31.07.2013 здійснено дострокове погашення залучених коштів на умовах субординованого боргу у загальній сумі 16 000 000,00 грн.

У перевіреному періоді з 01.04.2011 по 31.07.2013 Банком нараховано процентів по субординованому боргу за Договором № 3884709/Д7 та віднесено їх до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, в загальній сумі 43 221 941,79 грн.

Відповідач вважає, що нарахування відсотків здійснювалось з порушенням умов договорів, а саме: п.3.1 Процентна ставка за даним договором складає облікову ставку НБУ плюс 2.5 % річних, оскільки у перевіреному періоді з 01.04.20011 по 31.07.2013 неодноразово змінювався розмір облікової ставки НБУ.

Як встановлено перевіркою, аналогічна ситуація склалась по Договору про залучення коштів на депозит на умовах субординованого боргу від 21.08.2009 № 4040809/Д7 (далі по тексу - Договір № 4040809/Д7), який було укладено між ПАТ «АКБ «Новий» та ТОВ «ФІНАНС ГРУП ІНВЕСТ», код за ЄДРПОУ 31705787.

Відповідач вказує, що всупереч вимог п.1 Постанови НБУ «Про встановлення максимальної процентної ставки за залученими коштами на умовах субординованого боргу» від 30.12.2010 № 592 (далі по тексту - Постанова НБУ № 592), позивачем не враховувалася зміна облікової ставки НБУ при застосуванні обмеження процентної ставки за договором залучення коштів на умовах субординованого боргу максимальною ставкою в розмірі облікової ставки НБУ плюс 2,5%, в результаті чого було завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на суму 773 247,10 грн. (по Договору № 3884709/Д7 на суму 627 969,76 грн., по Договору № 4040809/Д7 на суму 145 277,34 грн.).

Відповідно до пп. 138.5.2 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей цієї статті під субординованим боргом розуміються звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів.

Згідно з п. 3.3 глави 3 розділу III Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» № 368 від 28.08.2001, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (надалі по тексту - Постанова НБУ № 368), процентна ставка за субординованим боргом не може перевищувати протягом усього періоду дії угоди (договору) максимальної ставки залучення субординованого боргу, що встановлюється за рішенням Правління Національного банку з огляду на економічні умови на ринку банківських послуг та приймається банком на відповідну дату у разі залучення коштів шляхом укладання прямих договорів - на дату укладання угоди.

Максимальна ставка залучення субординованого боргу встановлена Постановою НБУ № 592, що становить у національній валюті - не вище розміру облікової ставки Національного банку України плюс 2,5 відсотка річних.

Проаналізувавши дані нормативні акти судом встановлено, що Постанова НБУ № 368 та Постанова НБУ № 592, не містять вимоги щодо обовязку зміни процентної ставки за договором залучення коштів на умовах субординованого боргу в разі зміни рівня облікової ставки НБУ після дати укладання договору.

Судом встановлено, що ПАТ «АКБ «Новий» в податковому обліку було відображено у складі витрат відсотки, нараховані за перевіряємий період на суму субординованого боргу, саме в тій сумі, в якій їх було віднесено до витрат в бухгалтерському обліку, на підставі первинних документів, оформлених за правилами бухгалтерського обліку.

Позивачем було надано до суду матеріали інспекційної перевірки ПАТ «АКБ «Новий» Управління НБУ у Дніпропетровській області від 21.06.2013 та від 05.06.2014, з аналізу яких судом встановлено, що з боку НБУ не виявлено порушень у сфері фінансової діяльності банку, зокрема із залучення коштів на умовах субординованого боргу.

Отже, суд вважає, що позивач правомірно застосовував для визначення сум витрат в бухгалтерському і податковому обліку процентні ставки, встановлені договорами про залучення коштів на умовах субординованого боргу, незалежно від зміни максимальної ставки залучення субординованого боргу після укладання договорів, оскільки, визнані ПАТ «АКБ «Новий» процентні витрати в податковому обліку за субординованим боргом цілком відповідають пп. 138.5.2 п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, безпідставним є збільшення відповідачем суми грошового зобовязання ПАТ «АКБ «Новий» за платежем податок на прибуток у розмірі 9 817 220,13 грн. за основним платежем та 2 454 305,03 грн. за штрафними санкціями. У зв'язку з цим, суд також вважає, що неправомірним є висновок відповідача про завищення на 11 745 946,04 грн. суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

З приводу заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість послуг, отриманих від Visa International та MasterCard Worldwide, судом встановлені наступні обставини.

Так перевіряючими у акті № 418/28-01-43-19361982 від 22 липня 2014 року було зроблено висновок, що операції з постачання послуг, які надавалися банку міжнародними платіжними системами з використанням спеціальних платіжних засобів (СПЗ), відносяться до розрахунково-касових операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість згідно пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України.

Відповідно до змісту пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операції з надання послуг платіжних організацій платіжних систем, пов'язаних з переказом коштів, з інкасації, розрахунково-касового обслуговування. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Постановою Правління Національного банку України № 400 від 15.11.2011 було затверджено Перелік типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування (далі по тексту - Постанова НБУ № 400).

У п. 6.6 Постанови НБУ № 400 визначено, що до даного Переліку входять послуги платіжних систем під час здійснення розрахунково-касових операцій з використанням СПЗ (спеціальних платіжних засобів).

Проте, судом встановлено, що умовами генерального договору від 06.04.2012 №05/010-12, укладеного між ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (далі - ПУМБ) та ПАТ «АКБ «Новий» визначено порядок та умови співробітництва між ПУМБ та Банком, які направлені на випуск та обслуговування платіжних карток платіжних систем MasterCard Worldwide та Visa International.

Банк доручає, а ПУМБ бере на себе обов'язки здійснювати від імені та за рахунок Банку необхідні дії для виконання обов'язків по Договору та реалізації його предмету згідно правил, установлених міжнародними платіжними системами (далі - МПС) MasterCard Worldwide та Visa International та діючому законодавству України.

За даним договором Банк бере на себе обов'язок відшкодувати фактичні витрати, понесені ПУМБ у зв'язку з виконанням доручення у відповідності до п.1.2 даного договору.

Відповідно до Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим Постановою Національного банку України від 18.06.2003 № 254 визначено перелік первинних документів. Інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри, особові рахунки та виписки з них.

Операції за послугами з VISA International (нерезидент) та MasterCard International (нерезидент) проводить ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (резидент) зі свого кореспондентського рахунку.

Судом встановлено, що ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» проводить списання необхідних сум з кореспондентського рахунку ПАТ «АКБ «Новий» в тому числі і сум винагород, що дає право останньому на основі наданих виписок відносити до складу валових витрат всі витрати, пов'язані з підтримкою членства ПАТ «АКБ «Новий» в асоціації VISA International і Master Card International.

Оскільки, позивач не вступав у жодні договірні відносини з нерезидентами - платіжними системами: VISA, MASTER CARD, проведення операцій з використанням яких забезпечувалось агентом платіжних систем ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», з яким у позивача встановлені договірні відносини, то у позивача відсутні підстави для підписання з такими нерезидентами актів приймання-передачі на виконання послуг.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між ПАТ «АКБ «Новий» (резидент) та ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» (резидент) було фактично укладено договір про надання послуг, предметом яких не є послуги спеціальних платіжних засобів (СПЗ) під час здійснення розрахунково-касових операцій. Отже, у ПАТ «АКБ «Новий» відсутні підстави для того, щоб вважати операції з ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» такими, що підпадають під дію Постанови НБУ № 400 та пп. 196.1.5 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, та, відповідно, - не вважати дані операції об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на зазначене, твердження відповідача про порушення ПАТ «АКБ «Новий» вимог абз.«а» пп. 14.1.185 п.14.1 ст.14, абз.«б» п. 185.1 ст.185, абз.«д» п. 186.3 ст.186, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188, п.202.1 ст.202, п.208.5 ст.208 Податкового кодексу України є необґрунтованими.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12 серпня 2014 року за № 0000164300, № 0000144300, № 0000154300 та № 0000174300, відповідач дійшов помилкових висновків та не довів правомірності цих рішень, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПАТ «АКБ «Новий».

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «АКБ «Новий» судовий збір у розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 128, 155, 158-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 12 серпня 2014 року № 0000164300, яким Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Новий» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 12271525,16 грн., з яких: за основним платежем 9817220,13 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2454305,03 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 12 серпня 2014 року № 0000144300, яким Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Новий» визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1010281102,58 грн., з яких: за основним платежем 596282461,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 413998641,46 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 12 серпня 2014 року № 0000154300, яким Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Новий» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 144758,18 грн., з яких: за основним платежем 115806,54 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 28951,64 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "П" Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 12 серпня 2014 року № 0000174300, яким Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Новий» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11745976,04 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» (код ЄДОРПОУ 19361982) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 березня 2015 року.

Суддя О.Б. Ляшко